Ухвала

від 28.04.2015 по справі 826/5523/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2015 №К/800/60982/14, К/800/60982/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Моторного О.А., Сіроша М.В., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал» та касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2014 та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 у справі №826/5523/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправним дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо складання акту та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2014 №51526552201; визнати протиправним дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення перевірки та складання акту від 02.04.2014 №15788/10/26-55-22-01-10; зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «Транс-Універсал» у період з 01.03.2012 по 31.11.2012 включно; заборонити ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві використовувати акт перевірки від 02.04.2014 №15788/10/26-55-22-01-10 та податкове повідомлення-рішення від 07.04.2014 №51526552201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р. позовні вимоги задоволені частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07 квітня 2013 року № 51526552201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 310063, 17 грн., в тому числі 248050, 34 грн. - основного платежу та 62012, 83 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Переглянувши судові рішення в межах касаційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Транс-Універсал» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2012р. по 30.11.2012р., за результатами якої складений акт від 12.03.2014р. № 227/26-55-22-01/32665892, який слугував підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014 року №51526552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 311695,00 грн. та нараховано суму штрафних санкцій на суму 77924,00 грн.

В акті перевірки суть порушення зазначено в тому, що протягом перевіряємого періоду позивачем завищено задекларовані показники з податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «СТВ» на суми 248050, 16 грн., ТОВ «Тесей ЛТД» на суму 36433 грн., ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» на суму 1853, 33 грн., ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» на суму 25358 грн. з надання транспортних, експедиційних послуг та послуг комісії, реальність яких не підтверджена.

Між сторонами виник спір щодо правильності формування позивачем податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги частково, з чим погоджується суд касаційної інстанції, суди прийшли до висновку, що відсутність належним чином оформлених первинних документів не дає права позивачу на формування податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», про що зазначено в акті перевірки.

Колегія суддів зазначає, що згідно з пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

За правилами п.п. 198.2. ст. 198 ПК України, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, оскільки суди повно та всебічно встановивши обставини по справі, прийшли до юридично вірного висновку про відсутність належних чином оформлених первинних документів та ділової мети по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Тесей Лтд», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», а тому відмовили в цій частині в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму податкового кредиту. На підтвердження взаємовідносин з названими контрагентами, позивачем до перевірки та суду надано договори, звіт № 1 від 29.06.2012р., згідно якого ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (комітент) надано позивачу (комісіонеру) послуги (на підставі договорів поставок № ДГ-7/0522 від 28.08.2011р. та № 19/06 від 19.06.2012р., укладених ТОВ «Транс-Універсал» з ПАТ «Транснаціональна корпорація «Граніт» і ПАТ «Ушицький КБМ»), а саме відвантажено щебінь гранітний. Винагорода комітента становила 11120, 00 грн. (з ПДВ).

Разом з тим, до укладення договору комісії з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» позивач вже мав взаємовідносини з ПАТ «Транснаціональна корпорація «Граніт», про що свідчить договір від 26.08.2011р. № 7/0522, а тому відсутня в даному випадку ділова мета та економічний ефект від укладеної угоди. Крім того, у судів попередніх інстанцій обґрунтовано виник сумнів в правильності оформлення первинних документів, а саме: рахунку-фактури від 26.06.2012р. та податкової накладної від 26.06.2012 р. на суму 11120,00 грн., складених до закінчення періоду надання послуг (з 22.06. - 29.06.2012р.) та визначення остаточної вартості наданих послуг.

Також, суди правильно прийшли до висновку про відсутність необхідних документів для підтвердження виконання договорів про організацію перевезень і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 17.02.2012р. № 7/12 з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», та аналогічний договір від 01.08.2012р. № 17Т з ТОВ «Тесей ЛТД» (Експедитор) за умовами яких Експедитор за дорученням Клієнта (позивача), за рахунок останнього та за винагороду (плату) здійснює організацію транспортно-експедиційного обслуговування. Суди правильно зазначили, що враховуючи специфіку договору, відсутність первинних документів на підтвердження виконання контрагентом експедиторських послуг (заявок на перевезення вантажів, обов'язковість яких передбачена цими договорами, документів на підтвердження руху матеріальних цінностей (вантажів) між Замовником (позивачем) і Експедитором; накладних на залізничному транспорті, довіреностей на право укладення договорів перевезення від імені клієнта, договорів перевезення, довіреностей, виданих експедитором організації-перевізнику та/або третій особі на право отримання вантажу; звітів експедитора за результатами наданих послуг) дають підстави для визнання правильними висновки податкового органу про порушення податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з цими контрагентами.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині, в якій судами визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, зазначаючи наступне.

Надані належним чином оформлені первинні документи (акти виконаних робіт, податкові накладні, документи про оплату, додаткові угоди) по взаємовідносинам позивача с ТОВ «Спілка товаровиробників» на виконання договору № 22/05-12-02 від 22.05.2012 р. є достатніми для підтвердження реальності укладеної угоди, а тому доводи податкового органу про порушення в частині формування податкового кредиту не знайшли свого підтвердження.

Також, доводи позивача про порушення процедури проведення перевірки належним чином перевірено судами, та надано юридично вірну оцінку правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача та відповідача - необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал» та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 по справі №826/5523/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.П. Юрченко Судді (підпис)О.А.Моторний (підпис)М.В.Сірош