Ухвала

від 15.10.2014 по справі 826/2326/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/45552/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В., за участю секретаря судового засідання Єгорової І.В.,

представника відповідача Макаревича О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 року

у справі № 826/2326/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бест» ( далі - позивач, ТОВ «Бест»)

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Бест» звернулось у лютому 2013 року до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.11.2012 року № 0005622250, № 0005612250 та № 0005602250.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на невідповідність оскаржуваних рішень вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Альфакем Україна» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року, за результатами якої складено акт від 07.11.2012 року № 517/22-511/25641094, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем: пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ТОВ «Бест» занижено суму сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 588 789,00 гривень; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 517 028,00 гривень та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у червні 2011 року на суму 40,00 гривень.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.11.2012 року: № 0005622250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 588 789,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 15 328,00 гривень; № 0005612250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 517 028,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 91 697,00 гривень; № 0005602250, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 40,00 гривень.

Як вбачається з акту перевірки, в обґрунтування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем зазначено, що формування позивачем податкового кредиту та валових витрат здійснено за нікчемними правочинами, укладеними останнім з ТОВ «Альфакем Україна» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс», оскільки зазначені контрагенти позивача не мали реальної можливості виконати свої договірні зобов'язання та з огляду на розслідування слідчим відділом ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС кримінальної справи № 75-00197, порушеної за фактом фіктивного підприємництва при створенні ТОВ «Студія-Алстон», ТОВ «Аксіома Консалтінг», ТОВ «Сіріус-Грант», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД», ТОВ «Сан Енд Фан», ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс», ТОВ «Вігі Трейд», ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Віннерком», ТОВ «ЮВІЛАЙТ» за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, акт перевірки містить посилання відповідача на акт зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків № 3645/22-4/36678727 від 10.09.2012 року, складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, відповідно до якого, не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Альфакем Україна» за період з 01.10.2009 року по 30.07.2012 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22 та ст. 185 ПК України, та не підтверджено задекларовані ТОВ «Альфакем Україна» податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний період, а також не підтверджено задекларований ТОВ «Альфакем Україна» податковий кредит з податку на додану вартість по контрагентам-постачальникам за період з 01.10.2009 року по 30.07.2012 року.

Стосовно ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс», податковим органом в акті перевірки зазначено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено ряд невиїзних позапланових документальних перевірок ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту, за результатами яких складено акти: № 239/23-7/35060241 від 18.03.2010 року, № 398/23-7/35060241 від 12.04.2011 року, № 396/23-7/35060241 від 31.01.2011 року, № 1057/23-7/35060241 від 09.08.2011 року, № 105/23-7/35060241 від 16.01.2012 року, № 1081/22-3/35060241 від 03.05.2012 року.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами, одним з видів господарської діяльності, який здійснює ТОВ «Бест», є розробка та впровадження програмного забезпечення. Зокрема йдеться про систему електронного документообігу та звітності «т.е.doc» та «БЕСТ ЗВІТ ПЛЮС», що застосовується суб'єктами підприємницької діяльності для підготовки, перевірки за алгоритмами контролюючих органів, консолідації звітів, тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Альфакем Україна» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» надавали позивачу послуги з реклами на підставі договорів від 12.02.2011 року № 10 та від 04.04.2011 року № 115 відповідно.

На підтвердження реального здійснення зазначених господарських операцій позивачем як до суду так і до перевірки надавались копії додатків до договорів, податкових та видаткових накладних, медіа планів розміщення відеореклами, ефірних довідок, актів прийому-здачі виконаних робіт, а також зразків отриманої рекламної продукції. При дослідженні зазначених документів суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що останні у повній мірі відображають реальні наслідки, що наступили за такими правочинами, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, судами встановлено, що ТОВ «Альфакем Україна» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» належним чином зареєстровані як юридичні особи, місцезнаходження їх підтверджено, вони являються платниками податку на додану вартість, не лише на час вчинення правочин а й на момент розгляду справи. Разом з тим, відповідно до наявних в матеріалах справи нотаріально посвідчених пояснень директорів ТОВ «Альфакем Україна» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс», останні здійснювали та здійснюють господарську діяльність, у сфері надання рекламних послуг, а також зазначають, що зобов'язання за договорами укладеними у позивачем виконано у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Альфакем Україна» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс», мали реальний характер, оскільки наявні у матеріалах справи документи є первинними та у повній мірі відображають реальні наслідки, що наступили за такими правочинами.

При цьому, судами вірно зауважено, що доводи податкового органу про фіктивність зазначених договорів не ґрунтуються на приписах статті 234 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. При цьому, фіктивний правочин визнається судом недійсним, а правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено безтоварності правочинів позивача з ТОВ «Альфакем Україна» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та не надано відповідних судових рішень , якими укладені договори визнано недійсними.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено реальність та товарність спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та обґрунтовано визнано безпідставність доводів податкового органу щодо фіктивності спірних правочинів, як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених в них, а тому правомірно задоволено позовні вимоги ТОВ «Бест».

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 року у справі № 826/2326/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно

Помічник судді Паніотова В.Г.