Ухвала

від 29.10.2014 по справі 819/389/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 6736/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області ДПС на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И Л А:

18.02.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби №0000072300 від 03 серпня 2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Богатир" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 176 972,00 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року позов задоволено.

Податковий орган оскаржив дану постанову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що згідно з договорами купівлі-продажу №19/02/2012 від 23.02.2012 року укладений між ТОВ «Венус Україна» та позивачем, а також №79 від 21.03.2012 року, укладений між СПД ОСОБА_1 та позивачем, останній придбав олію соєву, яку відразу ж за контрактом №1 від 23.02.2012 року експортовано контрагенту PRZEDSIEBIORSTWO HANDLOWO USLUGOWE «VENUS» M.ZYGA SP.J. (Польща).

Укладаючи контракт №1 від 23.02.2012 року на експорт, позивач погодився з умовами продажу олії соєвої за ціною, що не покрила його витрат у зв'язку з їх придбанням на внутрішньому ринку, при тому що тривалість часу, який пройшов між придбанням та експортом олії соєвої не міг істотно вплинути на зміну ціни на один і той же товар.

Вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою доводи представника відповідача про те, що причиною формування у позивача від'ємного значення з ПДВ за березень 2012 року були лише вищевказані операції з придбання олії соєвої, а також те, що сума податку на додану вартість, узгоджена позивачем як стороною в договорах купівлі-продажу та включена ним до податкового кредиту, вплинула на стан його розрахунків з бюджетом по цьому податку у березні 2012 року. До бюджету позивачем було сплачено лише 61 грн., при операціях 1017122 грн. в поточному періоді (декларація за березень 2012 року в матеріалах справи).

Вважає, що судом не взято до уваги те, що створення господарюючим суб'єктом умов для отримання з державного бюджету сум податку на додану вартість не відповідає суспільним інтересам, а правочин, спрямований на досягнення такої мети, відповідно до частини 1 ст.203, частин 1 та 2 ст.215 ЦК України як такий, що суперечить моральним засадам суспільства, є нікчемним, тобто недійсним в силу закону.

Відсутність відповідно до закону правових наслідків за таким правочином, означає відсутність будь-яких господарських операцій, здійснених на його виконання, з точки зору їх впливу на стан податкового обліку сторін цього правочину.

Не погоджується і з висновками суду, що не доведено контролюючим органом те, що експортована ТОВ «Богатир» у березні 2012 року олія соєва, придбана ним також у березні 2012 року.

Також вважає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що ТОВ «Богатир» відображено у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва за 2012 рік відсутність залишків готової продукції станом на 01.01.2012 року. Тобто, станом на 01.01.2012 року у позивача відсутня була і, олія соєва для реалізації, а протягом січня-лютого 2012 року позивачем така продукція не придбавалась. Крім того, виробником такої продукції позивач не може бути, оскільки згідно форми №20-ОПП, у нього відсутні виробничі потужності, необхідні для такого виробництва. Таким чином, перевіряючим вірно зроблено висновок про експортована ТОВ «Богатир» у березні 2012 року олія соєва, придбана ним також у березні 2012 року.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, представника податкового органу, яка підтримала апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" з питань достовірності заявленої суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2012 року, про що складено акт №642/22/21150034 від 18.07.2012 р. з якого вбачається, що податковим органом виявлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Богатир" ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року в сумі 176 972, 00 грн..

За результатами акту перевірки Державною податковою інспекцією у Підволочиському районі Тернопільської області було винесено податкове повідомлення - рішення №0000072300 від 03 серпня 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, виходячи з наступного:

Відповідно до договорів купівлі-продажу №19/02/2012 від 23.02.2012 року №79 від 21.03.2012 року, укладеними між ТОВ «Венус Україна», ФОП «ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Богатир», останній придбав олію соєву. За контрактом №1 від 23.02.2012 року олію експортовано PRZEDSIEBIORSTWO HANDLOWO USLUGOWE «VENUS» M.ZYGA SP.J. (Польща).

Витрати, понесені ТзОВ «Богатир» на придбання 1 тони олії соєвої коливаються в діапазоні від 8997,88 грн. до 9004,76 грн., а дохід від реалізації 1 тонни цього ж товару становить 7885,19 - 7908,12 грн.

Позивачем надано докази на підтвердження реальності господарських операцій, в наявності є всі податкові накладні та інші первинні документи, що не заперечується ДПІ у Підволочиському районі в акті податкової перевірки товариства.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

П.198.3. Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, основною умовою віднесення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів, послуг та основних фондів, до податкового кредиту, є їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.п.136.1.2 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.1.20.1. пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Таким чином, податковий кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир» за березень 2012 року повинен визначатися виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів.

Посилання податкового органу на те, що саме придбана олія була експортована, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не доведено, що саме ця олія була реалізована на експорт. Також, податковим органом не доведено в судовому засіданні, що позивач не мав залишків олії станом на 01.01.2012р.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги твердження представника позивача, що податковий орган не перевірив наявність залишків олії за 2011 рік, а також за якою ціною вона була придбана.

Тому, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що посилання податкового органу, що саме олія придбана по договору від 23.02.2012р. була відразу реалізована на експорт за ціною нижчою за придбану, спростовується матеріалами справи, а, відтак, рішенням суду першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області ДПС - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року по справі №819/389/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 03.11.2014р.