Рішення

від 23.10.2014 по справі 910/19870/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19870/14 23.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Пласт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна»

Про стягнення 570 827,19 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Дороженко М.О. - по дов. № б/н від 09.09.2014

ОСОБА_3 - по дов. № б/н від 09.09.2014

від відповідача Білоусова А.Ю. - по дов. № 40/14 від 17.04.2014

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Пласт» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» 501 874,29 грн. заборгованості, з яких: 399 597,60 грн. основного боргу, 20 745,21 грн. пені, 74 980,37 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 6 551,11 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки та надання послуг № 25797 від 01.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 порушено провадження у справі № 910/19870/14 та призначено справу до розгляду на 07.10.2014.

Позивачем 07.10.2014 до відділу діловодства суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 570 827,19 грн. заборгованості, з яких: 399 597,60 грн. основного боргу, 34 786,51 грн. пені, 125 955,10 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 10 487,98 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19870/14 від 07.10.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 22.09.2014, розгляд справи був відкладений на 23.10.2014.

Відповідачем 23.10.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження у справ до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи № 826/12029/14. Клопотання мотивовано тим, що згідно з умовами п. 3.7. договору в разі якщо податковим органом відповідачу буде зменшено податковий кредит з ПДВ, зменшені податкові витрати, нараховані штрафні санкції, стягнено на користь держави отримане за угодою, що визначна недійсною/нікчемною постачальник має відшкодувати збитки Метро в цьому розмірі. Якщо акт органу податкової служби чи рішення суду будуть визнані незаконними і відмінені Метро має повернути постачальнику отримані від нього кошти. Відповідач вказує на те, що спір по справі виник, внаслідок податкових повідомлень-рішень № 0000633901 та 0000643901 від 06.06.2014 винесених органами державної податкової служби у зв'язку з здійсненням господарських операцій між позивачем та відповідачем за договором. В провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться справа № 826/12029/14 за позовом ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000633901 та 0000643901 від 06.06.2014. З огляду на це, оскільки згідно умов договору Метро здійснює повернення виплат постачальнику лише після того, як дії/рішення податкової служби в подальшому будуть відмінені вважає за необхідне зупинити провадження по справі до набрання законної сили судового рішення по справі № 826/12029/14.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечував.

Суд розглянувши дане клопотання відмовив в його задоволенні з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Суд дійшов висновку, що спір у справі № 926/12029/14 не може вплинути на вирішення спору у даній справі, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 910/19870/14.

Позивач в судовому засіданні 23.10.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у поданому 23.10.2014 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти позову заперечує повністю з наступних підстав. Відповідно до п. 2.4. договору постачальник складає товарну накладну та податкову накладну та надає їх до головного офісу Метро. Саме на підставі наданих постачальником бухгалтерських документів метро формувало дані податкової звітності. За результатами проведеної податковим органом перевірки складено акт № 536/28-10-39-10/3204199 від 21.05.2014 згідно якої податковий орган дійшов висновку щодо нікчемності господарських операцій між сторонами, їх безпідставності, внаслідок чого завищено витрати по взаємовідносинах з позивачем. Відповідачем отримано повідомлення-рішення № 0000633901 та № 0000643901 від 06.06.2014 згідно з якими до відповідача застосовано штрафні санкції, у зв'язку з чим відповідачем понесено збитки внаслідок відносин з постачальником. Згідно з п. 3.7. договору якщо органом податкової служби шляхом складання повідомлення-рішення, акту перевірки буде зменшено податковий кредит з ПДВ по накладним постачальника, донараховані податки Метро внаслідок операції, що визнана недійсною/нікчемною, постачальник має після отримання претензії відшкодувати збитки. При цьому, передбачено, що за наявності заборгованості Метро перед постачальником виплата збитків можлива шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог. Враховуючи те, що заборгованість Метро по поставці за товар складає 399 597,60 грн. є меншою ніж сума виплати збитків в розмірі 451 808,22 грн., а тому борг перед позивачем відсутній.

В судовому засіданні 23.10.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся Пласт» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (Метро, покупець) було укладено договір поставки товарів та надання послуг № 25797 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Метро надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання наданих послуг.

Метро також надаватиме постачальнику послуги з логістики товарів згідно з процедурою та умовами, які вказані в додатку 6 де цього договору

Згідно з п. 1.2. договору постачальник постачає і передає у власність Метро, а Метро приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Метро та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору (додаток № 3 «Бланк замовлення»), на умовах цього договору.

Метро надає замовлення постачальнику по підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього договору (додаток № 2 «Специфікація/Прайс-лист»).

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість, заявлена позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно п. 10.1. договору договір вступає в силу з 01.11.2012 та діє до 31.12.2012. Строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний період тривалістю в 1 (один) рік якщо не буде припинений достроково будь-якою стороною як передбачено в. п. 4.1. договору або замінено новим договором.

Відповідно до п. 4.1. договору передбачено, що сторони можуть розірвати цей договір. повідомивши іншу сторону за 6 (шість) місяців до передбачуваного розірвання. Повідомлення про розірвання має бути надіслано рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати договірні відносини, у встановленому договором порядку, не подано.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник повинен поставити товари вчасно, до відповідного ТЦ згідно з замовленням у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням. Замовлення Метро на поставку товару обов'язкові для постачальника.

Відповідно до п. 2.4. договору постачальник поставляє товари разом з усією документацією. При поставці товарів, згідно замовлення, до відповідного ТЦ, постачальник складає транспортну накладну, яка не повинна містити ціну товарів, і надає її до відділу приймання товарів у ТЦ. По результатах приймання товарів у ТЦ постачальника складає товарну накладну та податкову накладну та надає їх до головного офісу Метро.

Згідно з п. 2.10. договору товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному ТЦ. куди товари поставляються, на підставі транспортних накладних та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товарів.

Наявні матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору за замовленнями відповідача позивачем було у період з 05.12.2013 по 03.04.2014 поставлено відповідачу згідно товарних накладних товар на загальну суму 1 293 460,86 грн.

Пунктом 2.10. договору передбачена можливість відмови в отриманні товару в разі відсутності, неповноти або неналежного оформлення документів, а також якщо товари не упаковані в одиниці реалізації. Також Метро має право прийняти товар, що належним чином упаковані і не має видимих пошкоджень, без перевірки їх кількості та якості та в подальшому при виявленні недоліків скласти акт про розбіжності, один примірник якого має бути надісланий поштою постачальнику.

Відповідачем доказів в підтвердження наявності у відповідача претензій щодо якості поставленого товару та оформлених документів не подано.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом терміну платежу, зазначеного в п. 1.1. додатку № 7 до договору.

Додатком 7 до договору (п. 1.1.) визначено, що Метро сплачує товари протягом 30 днів з дня отримання товарів у Торгівельному центрі «Метро Кеш енд Кері» за умовами надання постачальником належним чином оформлених документів.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків, становить 399 597,60 грн.

Відповідачем не заперечується та обставина, що отриманий ним товар на суму 399 597,60 грн. не сплачений.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 399 597,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк оплату за поставлений товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 34 786,51 грн. пені слід зазначити наступне

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині сплати поставленого товару.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 34 786,51 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 125 955,10 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 10 487,98 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 102 884,80 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 10 487,98 грн. - 3% річних.

В іншій частині позовних вимог про стягнення збитків від зміни індексу інфляції в позові слід відмовити, оскільки нараховані з порушенням чинного законодавства із застосуванням невірного сукупного індексу інфляції.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Пласт» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати позивача по оплаті послуг адвоката в розмірі 73 100,00 грн. не підлягають стягненню з відповідача, оскільки

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг , а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони , або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

19.06.2014 між позивачем та Приватним підприємством «Юридична фірма «Фокс» про надання юридичних послуг № 19П/2014 предметом якого є юридичні послуги стосовно спору з ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» щодо договору поставки товарів та надання послуг від 011.2012 № 25797. Вартість наданих послуг визначена в розмірі 72 800,00 грн.

Умовами вказаного договору визначено, що для виконання своїх обов'язків за договором юридична фірма призначає своїх співробітників: ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_5, з яким може бути укладено додатковий договір.

Так 19.06.2014 між ОСОБА_5 та позивачем укладено договір про надання адвокатських послуг за № 19П/2014.

Підтвердженням того, що ОСОБА_5 адвокат, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_3 від 26.03.2012.

03.09.2014 між позивачем та Приватним підприємством «Юридична фірма «Фокс» складено акт виконаних робіт № 1-19П/2014 на суму 78 200,00 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку , якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Надані позивачем документи свідчать, що кошти в розмірі 73 100,00 грн. за надані адвокатські послуги сплачені на рахунок ТОВ «Юридична фірма «Фокс».

Отже, не підтверджується сплата послуг в розмірі 73 100,00 грн. саме адвокату ОСОБА_5.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (02140, м. Київ, просп. П.Григоренка, 43, код ЄДРПОУ 32049199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Пласт» (10001, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 79, код ЄДРПОУ 38428716) 399 597 (триста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 60 коп. основного боргу, 102 884 (сто дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 10 487 (десять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 98 коп. - 3% річних, 10 259 (десять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 30.10.2014.

СуддяВ.В.Сівакова