Постанова

від 31.03.2015 по справі 910/19870/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Справа № 910/19870/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. - головуючий (доповідач) , судді Васищак І.М., Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Пласт", м. Житомир (далі - ТОВ "Полісся Пласт"),

на рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2014 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015

зі справи № 910/19870/14

за позовом ТОВ "Полісся Пласт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна", м. Київ (далі - ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна"),

про стягнення 570 827, 19 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ "Полісся Пласт" - Миклуш М.І.,

ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна"- Білоусова А.Ю.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Полісся Пласт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" основного боргу у сумі 399 597,60 грн., інфляційних втрат у сумі 125 955, 10 грн., трьох процентів річних у сумі 10 487, 98 грн. та пені у сумі 34 786,51 грн. у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за укладеним сторонами договором поставки товарів та надання послуг від 01.11.2012 № 25797, а також про стягнення витрат з оплати послуг адвоката в сумі 73 100 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.10.2014 (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 (колегія суддів у складі: суддя Коротун О.М. - головуючий, судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В.), позов задоволений частково; стягнуто з відповідача на користь ТОВ "Полісся Пласт" 399 597,60 грн. основного боргу, інфляційні втрати у сумі 102 884,80 грн., три проценти річних у сумі 10 487, 98 грн. та судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог; у решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Полісся Пласт" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у справі в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з відповідача судових витрат у сумі 73 100 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити внаслідок порушення господарськими судами положень статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та норм матеріального права. Скаржник зазначає, що у справі наявні докази, необхідні для стягнення заявленої суми витрат позивача на послуги адвоката.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" просить у задоволенні скарги відмовити з наведених у відзиві мотивів.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судові рішення в частині стягнення заборгованості за договором сторонами не оспорюються.

Водночас господарські суди, вирішуючи питання про розподіл судових витрат в частині заявлених позивачем вимог про витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, відмовили в задоволенні цих вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що:

адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (частина третя статті 4 цього Закону);

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання ) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статі 1 цього Закону).

У підпункті 6.3 пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що: "Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг , а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору , в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій".

Позивачем на підтвердження вимог про стягнення витрат за послуги адвоката у сумі 73 000 грн. суду подано:

укладений ТОВ "Полісся Пласт" та приватним підприємством "Юридична фірма "Фокс" договір від 19.06.2014 № 19П/2014 (далі - ПП "Юридична фірма "Фокс", Договір від 19.06.2014 № 19П/2014 ), за умовами якого названа юридична фірма надає юридичні послуги стосовно спору з ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" за договором поставки товарів та надання послуг від 01.11.2012 № 25797, а ТОВ "Полісся Пласт" оплачує ці послуги відповідно до змісту даного договору;

сторони підписали специфікацію до названого договору, що є його невід'ємною його частиною, в якій визначили види робіт, їх вартість (всього на суму 78 200 грн.) та виконавців;

- у пункті 3.2 даного договору зазначено, що для виконання своїх зобов'язань юридична фірма призначає своїх співробітників, зокрема, адвоката Савенко Г.С.;

- договір про надання адвокатських послуг від 19.06.2014 № 19 П/2014, згідно з яким адвокат Савенко Г.С. надає адвокатські послуги на виконання Договору від 19.06.2014 № 19П/2014;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.03.2012 № 3624, видане адвокату Савенко Г.С.

- акта виконаних робіт за Договором від 19.06.2014 № 19П/2014;

- виписку з банківського рахунку ТОВ "Полісся Пласт" про оплату ПП "Юридична фірма "Фокс" на суму 11 066, 25 грн. адвокатських послуг та заяви про переказ готівки, зі змісту яких вбачається, що списання коштів стосується Договору від 19.06.2014 № 19П/2014.

Попередні судові інстанції, дослідивши подані суду докази, зокрема, з'ясували, що ці докази стосуються надання та оплати послуг за Договором від 19.06.2014 № 19П/2014.

ПП "Юридична фірма "Фокс", яке є стороною Договору від 19.06.2014 № 19П/2014, у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не є суб'єктом уповноваженим укладати договір про надання правової допомоги за даним Законом, тобто договір про надання послуг адвоката. Зокрема, ця юридична особа не є адвокатським об'єднанням.

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано відмовили в задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката.

Доводи касаційної скарги висновків покладених в основу оскаржуваних судових актів не спростовують.

Водночас за приписом частини другої статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у справі № 910/19870/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Пласт" - без задоволення.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Васищак

Суддя В. Харченко