Постанова

від 29.10.2014 по справі 910/17930/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа№ 910/17930/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Станіка С.Р.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання - Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.08.2014

у справі № 910/17930/14 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро"

до 1. Київської міської ради;

2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 39 162 219,45 грн.

за участю представників:

від позивача: Маленко О.М.,

від відповідача-1: Семенюк Н.М.,

від відповідача-2: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Міллагро" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення 39 162 219,45 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2014 у справі № 910/17930/14 позову заяву ТОВ "Міллагро" повернуто без розгляду на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2014, ТОВ "Міллагро" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема приписів ч. 1 ст. 63, ст. 54, ч. 1 ст. 57 ГПК України, вимог Закону України "Про судовий збір", Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 порушено апеляційне провадження у справі № 910/17930/14, розгляд справи призначено на 29.10.2014.

В судове засідання 29.10.2014 представники відповідача-2 не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути заяву за відсутності представників відповідача-2.

В судовому засіданні 29.10.2014 представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, представник відповідача-1 просив залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на неналежне оформлення позивачем платіжного доручення на оплату судового збору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Повертаючи позивачеві позовні матеріали на підставі п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача-2, а саме не зазначено ідентифікаційного коду Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві. Крім того, додане до позовної заяви платіжне доручення № 226 від 22.08.2014 суд не визнав належним доказом сплати судового збору через відсутність підписів відповідальних осіб та відбитка печатки платника, що послужило підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштові адреси.

Тобто підставою для повернення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України є лише відсутність у позовній заяві повного найменування сторін, їх поштових адрес. Незазначення у позовній заяві ідентифікаційних кодів, як вбачається з даної норми, не може слугувати причиною повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не додано доказів сплати мита у встановленому прядку та розмірі.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір". Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Не містить чинне законодавство і переліку платіжних документів, які можуть бути прийняті судом в якості належних доказів сплати судового збору.

У пунктах 2.20 - 2.22 постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Пленум Вищого господарського суду України вказав, що відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір за реквізитами ДКСУ у м. Києві за платіжним дорученням № 226 від 22.08.2014. Примірник цього платіжного доручення з оригінальними відмітками банку про проведення банком платежу 22.08.2014 позивачем додано до позовної заяви як доказ сплати судового збору. Підтвердженням зарахування в дохід бюджету 73 080,00 грн. судового збору є також напис, виконаний на зворотному боці наданого позивачем примірника платіжного доручення, засвідчений посадовими особами та печаткою банку.

З огляду на наведені правові норми та наявні обставини, повернення господарським судом міста Києва позовної заяви на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України є неправомірними.

Враховуючи викладене, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, що є підставою для її скасування.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Міллагро" підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 28.08.2014 у справі № 910/17930/14 підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 33, 99, 100, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро" на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.08.2014 у справі № 910/17930/14 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.08.2014 у справі № 910/17930/14 скасувати.

3. Справу № 910/17930/14 передати на розгляд господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді С.Р. Станік

Ю.Л. Власов