Постанова

від 20.10.2014 по справі 816/3636/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3636/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - Мезенцева О.О.,

представника відповідача - Паська Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссіс" (надалі - ТОВ "Транссіс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014 №0004002203/1683, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (надалі - ПДВ) у сумі 43 328,31 грн., а також про визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо встановлення нереальності здійснення господарських операцій позивачем зі своїми контрагентами, а саме: ТОВ "Реалтранс груп" за квітень 2012 року, ТОВ НВП "Пульсар Плюс" за липень 2012 року, ТОВ "Аккорд Агро" за серпень - вересень 2012 року, ТОВ ПП "Снаб-Трейд" за серпень 2012 року, ПП "Полтава-проект-монтаж" за лютий - березень 2012 року, ТОВ "Будресурс-К" за червень - грудень 2013 року, ТОВ "Спецбілд" за січень 2014 року та зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо внесення висновків акту перевірки №2050/16-03-22-03-08/37073781 від 20.08.2014 до програмного забезпечення (АС Податковий блок) по вищевказаним господарським операціям позивача.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновок перевірки про завищення підприємством податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Спецбілд" є лише припущенням, яке ґрунтується на висновках перевірок зазначених контрагентів на основі даних, що міститься в базах податкового обліку та звітності контролюючих органів. Відповідач фактично посилається на факти порушення норм чинного законодавства з боку третіх осіб - контрагентів позивача, у зв'язку з чим позивач вважає, що в силу конституційного принципу індивідуалізації відповідальності фіскальні заходи за порушення податкової дисципліни мають застосовуватися саме до таких недобросовісних платників. Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач, з посиланням на відповідні норми податкового законодавства, вказує на факти та надає письмові докази (первинні документи бухгалтерського обліку), на підставі яких він формував податковий кредит і зобов'язання з ПДВ у перевірений період. При цьому відзначає формальність проведеної перевірки, під час якої ревізор обмежилася лише ознайомленням із банківськими виписками по контрагентам та списком клієнтів, яким здійснювалася подальша реалізація товару. Висновок перевірки про нікчемність правочинів не містить в собі будь-якого нормативного підґрунтя, зроблений з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, у зв'язку з чим позивач просить визнати дії відповідача, які полягають у встановленні нереальності господарських операцій, протиправними.

Відповідач надав письмове заперечення на позов, в якому про нікчемність правочинів нічого не зазаначає. Натомість доводить правомірність висновків, зроблених Кременчуцькою ОДПІ за наслідками позапланової перевірки позивача. Зазначає, що факт порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено на підставі або актів перевірок його контрагентів, або виявлених розбіжностей між задекларованою позивачем сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання контрагентів. Обґрунтовуючи власну правову позицію, відповідач стверджує, що законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Мета надходження податку до бюджету пов'язує дії покупця і продавця в нерозривний процес, забезпечений документально, складанням податкової звітності. Непідтвердження податкових зобов'язань одним з учасників цього процесу виключає висновок про сплату податку до бюджету. Враховуючи це, проведеною перевіркою встановлено формування податкового кредиту по ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ТОВ "Будресурс-К" за рахунок "сумнівних" постачальників, що переважно територіально розташовані на одній місцевості, при цьому в ланцюгах постачання не встановлено нарахування та сплату податкових зобов'язань у зв'язку з неподанням звітності чи недекларуванням зобов'язань та наявною розбіжністю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити. На обґрунтування позовної вимоги щодо заборони Кременчуцькій ОДПІ вносити висновки акту перевірки №2050/16-03-22-03-08/37073781 від 20.08.2014 до електронних баз даних податкової звітності зазначив, що вказані дії можуть зашкодити діловій репутації ТОВ "Транссіс".

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Також додав, що хоча за наслідками перевірки взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_4 встановлено факт заниження ПДВ, проте до складу грошового зобов'язання позивача за спірним податковим повідомленням-рішенням така сума не включена у зв'язку з перебігом строку 1095 днів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Транссіс" (ідентифікаційний код 7073781, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, пров. Грозненський, 6) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 02.04.2010. За даними Головного управління статистики у м. Кременчуці Полтавської області до основних видів діяльності позивача за КВЕД-2010 відносяться: комп'ютерне програмування; виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; видання іншого програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації (а.с. 73 т. 3). ТОВ "Транссіс" зареєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтва №200096296 (а.с. 15 т. 1).

У зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення платником податків - ТОВ "Транссіс" податкового законодавства, за наслідками проведення перевірок ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Спецбілд", а також у зв'язку з відсутністю вичерпної відповіді на письмовий запит щодо надання пояснень та документального підтвердження, 11.08.2014 в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ був винесений наказ №2421 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", на підставі якого та згідно з пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 п. 20.1 ст. 20, ст. 82 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором Чижиковою А.В. у термін з 11.08.2014 по 15.08.2014 була проведена відповідна перевірка ТОВ "Транссіс".

Результати проведеної перевірки оформлено актом Кременчуцької ОДПІ від 20.08.2014 №2050/16-03-22-03-08/37073781 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Транссіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ОСОБА_4 за період липень - серпень 2011 року, ТОВ "Реалтранс Груп" за період квітень 2012, ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" за період липень 2012 року, ТОВ "Аккорд Агро" за період серпень - вересень 2012 року, ПП "Снаб-Трейд" за період серпень 2012 року, ПП "Полтава-проект-монтаж" за період лютий - березень 2013 року, ТОВ "Будресурс-К" за період червень - грудень 2013, лютий 2014 року, ТОВ "Спецбілд" за період січень 2014 року (а.с. 18-34 т. 1).

Висновком вказаного акту встановлені, крім іншого, наступні порушення:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 32 213,04 грн., у тому числі: за липень 2011 року - на суму ПДВ 3 327,51 грн., за квітень 2012 року - на суму ПДВ 4 666,67 грн., за липень 2012 року - на суму ПДВ 6 666,67 грн., за серпень 2012 року - на суму ПДВ 15 000,00 грн., за жовтень 2013 року - на суму ПДВ 241,83 грн., за листопад 2013 року - на суму ПДВ 522,20 грн., за грудень 2013 року - на суму ПДВ 919,26 грн., за лютий 2014 року - на суму ПДВ 868,90 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 05.09.2014 було винесене податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0004002203/1683, яким ТОВ "Транссіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 43 328,31 грн., у тому числі: 28 885,53 грн. - за основним платежем та 14 442,78 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення платником в адміністративному порядку не оскаржувалося. Натомість позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вищевказаного повідомлення-рішення, визнання дій відповідача протиправними та заборону вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою визначення меж дослідження фактичних обставин у даній справі, суд звертає увагу на положення частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З наведеної норми випливає, що судовому захисту підлягає лише порушені права, свободи чи інтереси суб'єкта звернення з позовом до суду.

Як свідчить зміст акту Кременчуцької ОДПІ від 20.08.2014 №2050/16-03-22-03-08/37073781 перевіркою, крім іншого, охоплювався період взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4 протягом липня 2011 року та серпня 2011 року.

Відповідно до п. 102.1 ст. 100 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення було винесено Кременчуцькою ОДПІ лише 05.09.2014, то вказаний період взаємовідносин опинився поза межами строку 1095 днів, протягом якого податковий орган мав би право визначити суб'єкту господарювання суму грошових зобов'язань. У зв'язку з цим грошове зобов'язання не включалося відповідачем до складу основного платежу за спірним податковим повідомленням-рішенням, що вже саме по собі виключає факт порушення прав платника в частині його взаємовідносин із вказаним контрагентом у відповідних періодах та не підлягає судовому дослідженню.

Відтак, судовому дослідженню у даній справі підлягають взаємовідносини позивача із його контрагентами - ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Спецбілд", ТОВ "Будресурс-К".

Як свідчить зміст акту позапланової виїзної перевірки від 20.08.2014 №2050/16-03-22-03-08/37073781 по взаємовідносинах позивача із ТОВ "Реалтранс Груп" за березень 2012 рахується розбіжність на суму 4 666,67 грн., яку виявлено на підставі висновків акту позапланової перевірки Західної ОДПІ м. Харкова; по взаємовідносинах із ТОВ "Аккорд Агро" за серпень 2012 рахується розбіжність на суму 21483,33 грн., яку виявлено на підставі висновків акту позапланової перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, та розбіжність за вересень 2012 на суму 7 496,67 грн., яка виникла у зв'язку з невідображенням взаємовідносин в податкових зобов'язаннях підприємством ТОВ "Аккорд Агро"; по взаємовідносинах із ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" за липень 2012 рахується розбіжність на суму 6 666,67 грн., яка виникла за рахунок невідображення в податкових зобов'язаннях декларації з ПДВ ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" взаємовідносинах із ТОВ "Транссіс"; по взаємовідносинах з ПП "Полтава-проект-монтаж" наявні розбіжності на суму ПДВ 9 716,67 грн. за лютий 2013, яку виявлено на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Полтава-проект-монтаж" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: лютий 2010 року - лютий 2013 року №437/22.5-10/35295110 від 10.04.2013 та розбіжності на суму ПДВ 6 833,33 грн. за березень 2013 року, яку виявлено на підставі акту ДПІ у м. Полтаві про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Полтава-проект-монтаж" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року №520/22.5-10/35295110 від 08.05.2013; по взаємовідносинах із ТОВ "Спецбілд" за січень 2014 наявні розбіжності на суму ПДВ 4 572,00 грн., яку виявлено на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки №1818/15-53-22-3/38945620 від 20.04.2014, що надійшов від ДПІ у Приморському районі м. Одеси; по взаємовідносинах із ПП "Снаб-Трейд" за серпень 2012 року рахується розбіжність на суму 5 916,67 грн., яку виявлено на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Снаб-Трейд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2012 року №310/15-314-36458749 від 03.08.2012, що надійшов від Західної МДПІ м. Харкова; по взаємовідносинах із ТОВ "Будресурс-К" у період з червня по грудень 2013 року та лютий 2014 року наявна розбіжність на суму ПДВ в розмірі 78 810,00 грн., яку виявлено на підставі висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.06.2014 №1503/26-59-22-05, що надійшов від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (а.с. 18-34 т. 1).

У безпосередньому зв'язку з висновками отриманих актів перевірок, відповідач за наслідками власної перевірки прийшов до висновку, що контрагенти позивача надавали видаткові та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг.)

Спростовуючи зазначені висновки відповідача, позивач зазначив, що господарські операції із ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Спецбілд", ТОВ "Будресурс-К" оформлені первинними документами, які містять всі обов'язкові реквізити. На момент фактичного здійснення господарських операцій постачальники були включені до Єдиного державного реєстру та мали статус зареєстрованих платників ПДВ. За укладеними договорами були здійснені реальні фактичні дії, які призвели до змін у структурі активів, зобов'язань та власному капіталі ТОВ "Транссіс".

Перевіряючи юридичну сторону обґрунтованості висновків відповідача з посиланням на акти перевірок контрагентів позивача, суд виходить з наступного.

Посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході перевірок ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Спецбілд", ТОВ "Будресурс-К", проведених податковими органами Міндоходів України, суд визнає такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Вищенаведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, відображеної у постановах від 01.06.2010 у справі №21-573во10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10, де суд зазначив, що коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Згідно зі ст. 17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відтак, докази порушення позивачем податкового законодавства, які покладені в основу акту Кременчуцької ОДПІ від 20.08.2014 №2050/16-03-22-03-08/37073781 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Транссіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ОСОБА_4 за період липень - серпень 2011 року, ТОВ "Реалтранс Груп" за період квітень 2012, ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" за період липень 2012 року, ТОВ "Аккорд Агро" за період серпень - вересень 2012 року, ПП "Снаб-Трейд" за період серпень 2012 року, ПП "Полтава-проект-монтаж" за період лютий - березень 2013 року, ТОВ "Будресурс-К" за період червень - грудень 2013, лютий 2014 року, ТОВ "Спецбілд" за період січень 2014 року суперечать принципам податкового законодавства та усталеній судовій практиці Європейського суду, що свідчить про їх неналежність та недопустимість.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З огляду на приведене суд не приймає до уваги докази Кременчуцької ОДПІ, які ґрунтуються на висновках перевірок контрагентів позивача, оскільки такі не містять безпосереднього аналізу взаємовідносин у спірних періодах, за якими позивачу були зняті суми податкового зобов'язання/кредиту з ПДВ.

Разом з цим в силу принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріпленого статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне здійснити дослідження фактичних обставин взаємовідносин позивача із ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Спецбілд", ТОВ "Будресурс-К".

Перевіряючи фактичну сторону взаємовідносин позивача з його контрагентом ТОВ "Реалтранс Груп", суд встановив наступні обставини.

05.03.2012 між ТОВ "Реалтранс груп" (виконавець) та ТОВ "Транссіс" (замовник) був укладений договір послуг №РН05032012/001 (а.с. 44-48 т. 1), за умовами якого виконавець зобов'язується провести роботи по тестуванню транспортних мереж бази даних програмно-апаратного комплексу MapXPlus по Донецькій області, а також тестування працездатності системи на своєму підприємстві. Вартість даного договору становить 28 000,00 грн. з ПДВ. Відповідно до п. 6.1 даного договору виконані роботи та послуги передаються замовнику по актам приймання-передачі.

На підставі умов договору послуг №РН05032012/001 від 05.03.2012 за наслідками виконання робіт та послуг по тестуванню бази даних обновленої версії MapXPlus учасниками договору був підписаний акт здавання-приймання наданих послуг №1204 від 12.03.2012 вартістю 28 000,00 грн. (а.с. 49 т. 1).

На оплату фактично наданих послуг за цим же договором ТОВ "Реалтранс груп" була виписана податкова накладна №1205 від 12.03.2012 на суму 28 000,00 грн., у тому числі ПДВ 4666,67 грн., сума якого була включена позивачем до складу податкового кредиту (а.с. 50 т. 1).

Розрахунок здійснено в безготівковій формі згідно з платіжним дорученням №674 від 30.03.2012.

Зауважень щодо правильності оформлення документів первинного бухгалтерського обліку за договором №РН05032012/001 від 05.03.2012 акт перевірки не містить. Не встановлено таких і судом під час дослідження матеріалів справи.

Як пояснив представник позивача, основним видом діяльності ТОВ "Транссіс" є розробка програмного забезпечення (що також підтверджується даними управління статистики (а.с. 73 т. 3), а саме - програм для планування маршрутів руху транспорту MapXPlus. ТОВ "Транссіс" належать авторські майнові права на комп'ютерну програму "MapXPlus", автором якої є Мезенцев О.О. (директор ТОВ "Транссіс") на підставі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір №33388, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 20.05.2010 (а.с. 201 т. 1). Необхідність укладення договору з ТОВ "Реалтранс груп" була обумовлена тим, що дорожня ситуація постійно змінюється і для планування маршрутів потрібні актуальні дані по дорожнім знакам. Отримати цю інформацію можливо лише від організацій чи фізичних осіб, які знаходяться у відповідній місцевості.

Таким чином, наданими суду письмовими доказами позивач в повному обсязі підтвердив реальність господарської операції за участю ТОВ "Реалтранс груп", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які ґрунтуються лише на акті зустрічної звірки контрагента, суд визнає безпідставними.

З метою якнайширшого розповсюдження власного програмного продукту позивачем укладався ряд договорів про партнерство, зокрема з ТОВ "НВП "Пульсар Плюс".

Так, 01.06.2012 між ТОВ "Транссіс" (фірма) та ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" (бізнес-партнер) був укладений договір про партнерство №Р08000106 (а.с. 51-54), предметом якого є надання бізнес-партнером послуг з комерційного розповсюдження програмно-апаратного комплексу MapXPlus компаніям-клієнтам, включаючи просування програмно-апаратного комплексу, робіт та послуг ТОВ "Транссіс", придбання у ТОВ "Транссіс" програмно-апаратного комплексу для подальшої поставки кінцевому клієнту, надання маркетингових послуг із залучення клієнтів. В такому разі договір укладається між ТОВ "Транссіс" та кінцевим клієнтом, а бізнес-партнер отримує компенсацію. Пунктом 7.1 даного договору передбачено, що при виконанні зобов'язань за цим договором бізнес-партнер оформляє та передає фірмі підписані зі свого боку 3 екземпляри актів здавання-приймання не пізніше 5 днів з дати виконання послуг.

Додатком 2 до договору №Р08000106 від 01.06.2012 врегульовано порядок розрахунків між бізнес-партнером та фірмою за програмно-апаратний комплекс та послуги (а.с. 56 т. 1).

На виконання умов договору про партнерство ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" був знайдений новий клієнт позивача - ТОВ "Дистрибуційні мережі", з яким позивач 25.06.2012 уклав ліцензійний договір №П120621 (а.с. 62-65 т. 1) з надання замовнику виключного права використання програмного забезпечення MapXPlus.

Факт виконання робіт за договором №Р08000106 від 01.06.2012 засвідчено актом здачі-прийомки виконаних робіт №2320 від 23.07.2012, підписаного та скріпленого печатками учасниками договору.

У зв'язку з виконанням умов договору №Р08000106 від 01.06.2012 ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" виставило позивачу рахунок №2312 від 23.07.2012 на оплату комісійної винагороди за пошук клієнтів у розмірі 40 000,00 грн. (а.с. 59 т. 1), який позивач оплатив шляхом безготівкового розрахунку згідно з платіжним дорученням №800 від 30.07.2014.

На підтвердження права на формування податкового кредиту за даною угодою позивач надав податкову накладну №2323 від 23.07.2012, видану ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" на оплату комісійної винагороди за послуги з пошуку клієнтів (а.с. 61 т. 1).

Застережень щодо невідповідності поданих на перевірку первинних документів бухгалтерського обліку за вказаним договором акт перевірки не містить. Не встановлено таких невідповідностей і судом в ході дослідження матеріалів справи.

За таких обставин суд знаходить спростованим твердження відповідача про нереальність господарської операції за участю ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які ґрунтуються на факті невідображення контрагентом в податкових деклараціях з ПДВ взаємовідносин з ТОВ "Транссіс", суд визнає безпідставними.

15.08.2012 між ТОВ "Транссіс" (замовник) та ТОВ "Аккорд Агро" (виконавець) був укладений договір №4567 про надання інформаційних послуг (а.с. 71-75 т. 1).

За умовами даного договору виконавець зобов'язується виконати роботи по розробці технічних завдань для маршрутизації автомобілів з постачання худоби та зернових культур. Технічне завдання включає в себе опис бізнес-процесів пов'язаних з постачанням худоби з ферм на м'ясопереробні комбінати та постачанням сирого м'яса в роздрібні мережі або кінцевим споживачам. Інформація з технічним завданням має бути надана у вигляді можливому для розробки алгоритмів в програмному комплексі MapXPlus. Відповідно до п. 3.1.1 даного договору замовник зобов'язується прийняти за актами здавання-приймання виконані роботи та надані послуги у порядку, установленому даним договором.

Як пояснив представник позивача, договір №45267 мав на меті отримання від виконавця якісної послуги з розробки нового модуля програми MapXPlus з постачання худоби і зернових культур. За цим договором були виконані роботи по розробці технічного завдання та, згодом, удосконалена комп'ютерна програма, яка враховує всі ключові особливості цього бізнесу.

Текст виготовленого технічного завдання на впровадження системи планування оптимальних маршрутів для м'ясопереробних компаній MapXPlus представник позивача залучив до матеріалів справи (а.с. 65-81 т. 2).

На оплату наданих послуг виконавцем був виставлений рахунок №2803 від 28.08.2012 на суму 90 000,00 грн. (а.с. 76 т. 1), який сплачений замовником в безготівковій формі згідно платіжних доручень від 29.08.2012 №830, №831.

Про факт виконання робіт за договором про надання інформаційних послуг свідчать акти здавання-приймання наданих послуг від 15.08.2012 та від 28.08.2012 (а.с. 79-80 т. 1).

Право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за даним договором позивач підтвердив податковими накладними №2905 від 29.08.2012, №2807 від 28.08.2012 (а.с. 77-78 т. 1).

Будь-якого аналізу документів первинного бухгалтерського обліку за договором №4567 на предмет правильності складення за формою чи змістом акт перевірки не містить. Суд недоліків не виявив.

Таким чином, наданими суду письмовими доказами позивач в повному обсязі підтвердив дійсність господарської операції з надання інформаційних послуг ТОВ "Аккорд Агро", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які ґрунтуються лише на акті перевірки контрагента, суд визнає безпідставними.

Крім розробки та продажу програмно-апаратних комплексів позивач здійснює діяльність пов'язану з купівлею-продажем автозапчастин. З метою організації даного виду діяльності позивач укладав договори з ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Спецбілд", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Аккорд Агро". Придбані автозапчастини позивач забирав від постачальників самовивозом за допомогою автомобіля ЗАЗ 110558-40 (вантажний малотонажний пікап), який належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с. 87 т. 2). ТОВ "Транссіс" використовує даний автомобіль у власній господарській діяльності на підставі договору оренди транспортного засобу від 08.08.2011 (а.с. 204-205 т. 1). Факт перевезень позивач засвідчує подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с. 88-105 т. 2).

Так, 14.08.2012 між ТОВ "Аккорд Агро" (постачальник) та ТОВ "Транссіс" укладено договір поставки товару №1401 (а.с. 81 т. 1), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах цього договору товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і по ціні в національній валюті України згідно заявки покупця, узгодженої між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 5.3. договору моментом виконання зобов'язання по передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної повноважними представниками сторін. Після підписання покупцем видаткової накладної товар вважається прийнятим покупцем по кількості місць і асортименту відповідно з умовами договору.

На виконання умов даного договору позивач придбав у ТОВ "Аккорд Агро" автозапчастини (балансир підвіски задньої з віссю, карданна передача у зборі, болт кріплення балансиру, редуктор середнього мосту і т.д.) на підтвердження чого надав суду рахунок №1401 від 14.08.2012 (а.с. 84 т. 1), накладну №1401 від 14.08.2012 (а.с. 83 т. 1), податкову накладну №305 від 03.09.2012 на суму 44 980,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 496,67 грн. (а.с. 85 т. 1). Розрахунок з постачальником був здійснений у повному обсязі у безготівковій формі.

Зауважень щодо правильності оформлення документів первинного бухгалтерського обліку за договором №1401 від 14.08.2012 акт перевірки не містить. Не встановлено таких і судом під час дослідження матеріалів справи.

Таким чином, наданими суду письмовими доказами позивач в повному обсязі підтвердив реальність господарської операції з поставки товарів за участю ТОВ "Аккорд Агро", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які ґрунтуються на обставинах невідображення взаємовідносин в податкових зобов'язаннях контрагента, суд визнає безпідставними.

У серпні 2012 року позивач здійснив замовлення на поставку автозапчастин у ПП "Снаб-Трейд" шляхом надіслання відповідної заявки №0108-2012 від 01.08.2012 з переліком запчастин та цінами на них, які були раніше узгоджені в телефонному режимі (а.с. 66 т. 1). При цьому письмовий договір між контрагентами не укладався. На підставі даної заявки ПП "Снаб-Трейд" виставив позивачу рахунок на оплату товару (колодка гальмівна, вали карданні, ресора, опора валу карданного, балансир) в сумі 35 500,00 грн., який був оплачений згідно з платіжним дорученням №816 від 16.08.2012. Відвантаження товару здійснено за накладною №109 від 01.08.2012 (а.с. 68 т. 1). Право на включення суми ПДВ у розмірі 5 916,67 грн. за даною господарською операцією позивач підтверджує податковою накладною №112 від 01.08.2012 (а.с. 69 т. 1).

Застережень щодо невідповідності поданих на перевірку первинних документів бухгалтерського обліку за вказаним договором акт перевірки не містить. Не встановлено таких невідповідностей і судом в ході дослідження матеріалів справи. Натомість відповідач обмежився лише посиланням на відсутність письмового договору з придбання даних автозапчастин.

У зв'язку з цим слід зазначити, що проведеною перевіркою на надано належної оцінки нічим не обмеженому праву позивача укладати усні угоди з постачальниками, факт виконання яких в подальшому засвідчується відповідними заявками та документами первинного бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З огляду на встановлені фактичні обставини взаємовідносин позивача з ПП "Снаб-Трейд" та відповідні їм правовідносини суд визнає безпідставними висновки перевірки в цій частині.

01.02.2013 між ПП "Полтава-проект-монтаж" (постачальник) та ТОВ "Транссіс" (покупець) був укладений договір поставки товару №1-02-2013 від 01.02.2013 (а.с. 90 т. 1), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах цього договору товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і по ціні в національній валюті України згідно заявки покупця, узгодженої між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 5.3. договору моментом виконання зобов'язання по передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної повноважними представниками сторін. Після підписання покупцем видаткової накладної товар вважається прийнятим покупцем по кількості місць і асортименту відповідно з умовами договору.

На виконання умов даного договору позивач придбав у ПП "Полтава-проект-монтаж" автозапчастини (балансир підвіски задньої з віссю, барабан гальмівний задній, вал карданний приводу і т.д.) на підтвердження чого надав суду рахунки-фактур №567 від 01.02.2013, №735 від 01.03.2013 (а.с. 91, 92 т. 1), видаткові накладні №567 від 01.02.2013, №646 від 01.03.2013 (а.с. 93-94 т. 1), податкові накладні №567 від 01.02.2013, №646 від 01.03.2013 (а.с. 95, 98 т. 1). Розрахунок з постачальником був здійснений у повному обсязі шляхом перерахування коштів з рахунку позивача.

Зауважень щодо правильності оформлення документів первинного бухгалтерського обліку за договором №1-02-2013 від 01.02.2013 акт перевірки не містить. Не встановлено таких і судом під час дослідження матеріалів справи.

Таким чином, наданими суду письмовими доказами позивач в повному обсязі підтвердив реальність господарської операції за участю ПП "Полтава-проект-монтаж", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які ґрунтуються лише на актах перевірок контрагента, суд визнає безпідставними.

Аналогічний за змістом попередньому договору позивач 01.06.2013 уклав договір поставки товару №123/2013 із ТОВ "Будресурс-К" (а.с. 99 т. 1).

На виконання умов даного договору позивач придбав у ТОВ "Будресурс-К" автозапчастини (барабан гальмівний, диск колеса, ланка пружини, колодка гальмівна і т.д.) на підтвердження чого надав суду рахунки-фактур, видаткові та товарно-транспортні накладні (а.с. 100-146 т. 1). Право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за даним договором позивач підтверджує податковими накладними №1100 від 03.06.2013 на суму 37 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 166,67 грн., №;1039 від 03.07.2013 на суму 33 770,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 628,33 грн., №1055 від 15.07.2013 на суму 57 060,00 грн., у т.ч. ПДВ 9 510,00 грн., №1066 від 17.07.2013 на суму 29 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 916,67 грн., №944 від 05.08.2013 на суму 42 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 000,00 грн., №590 від 04.09.2013 на суму 40 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №752 від 01.10.2013 на суму 56 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 9 400,00 грн., №757 від 10.01.2013 на суму 36770,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 128,33 грн., №998 від 01.11.2013 на суму 51 540,00 грн., у т.ч. ПДВ 8590,00 грн., №1013 від 11.11.2013 на суму 33 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 500,00 грн., №695 від 05.12.2013 на суму 49 520,00 грн., у т.ч. ПДВ 8 253,33 грн., №982 від 30.12.2013 на суму 6300,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 050,00 грн. (а.с. 102-145 т. 1).

Розрахунок з постачальником був здійснений у безготівковій формі у повному обсязі.

Зауважень щодо правильності оформлення документів первинного бухгалтерського обліку за договором №123/2013 від 01.06.2013 акт перевірки не містить. Не встановлено таких і судом під час дослідження матеріалів справи.

Таким чином, наданими суду письмовими доказами позивач в повному обсязі підтвердив реальність господарської операції за участю ТОВ "Будресурс-К", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які ґрунтуються лише на акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, суд визнає безпідставними.

Такий самий за змістом договір позивач 08.01.2014 уклав договір поставки товару №10/01/14 із ТОВ "Спецбілд" (а.с. 147 т. 1).

На виконання умов даного договору позивач придбав у ТОВ "Спецбілд" автозапчастини (балансир підвіски, болт балансира, диск колеса, диференціал і т.д.) на підтвердження чого надав суду рахунок-фактури №451 від 08.01.2014, видаткову накладну №1608 від 08.01.2014 та податкову накладну №1608 від 08.01.2014 на суму 27 432,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 572,00 грн. (а.с. 149-151 т. 1).

Розрахунок за даним договором здійснено частково - на суму 12 432,00 грн. шляхом перерахування коштів з рахунку позивача на розрахунковий рахунок ТОВ "Спецбілд". Решта суми в розмірі 15 000,00 грн. була перерахована на розрахунковий рахунок ПП "Дельта 123" за договором №20/03/2014 від 20.03.2014 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Спецбілд" та ПП "Дельта 123" (а.с. 148 т. 1).

Будь-якого аналізу документів первинного бухгалтерського обліку за договором від 08.01.2014 №10/01/14 на предмет правильності їх складення за формою чи змістом акт перевірки не містить. Суд недоліків не виявив.

Таким чином, наданими суду письмовими доказами позивач в повному обсязі підтвердив реальність господарської операції за участю ТОВ "Спецбілд", у зв'язку з чим висновки перевірки в цій частині, які ґрунтуються лише на акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, суд визнає безпідставними.

Податковим кодексом України передбачений вичерпний перелік випадків, коли суми податку не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Позивач є зареєстрованим платником ПДВ, про що зазначалося вище. Відомостей про скасування державної реєстрації статусу платника ПДВ у контрагентів позивача акт податкової перевірки та матеріали справи не містять. За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час фактичного здійснення господарських операцій за договорами, що наведені вище, всі контрагенти позивача були зареєстрованими суб'єктами господарської діяльності (а.с. 220-243 т. 1).

На підтвердження обставин оплати придбаних послуг та товарів позивач надав суду копії платіжних доручень з відміткою банку, які приєднані до справи (а.с. 160-202 т. 2).

Придбані автозапчастини позивач використав у власній господарській діяльності шляхом їх подальшого продажу з метою отримання прибутку, що відображено в тексті акту податкової перевірки та у наданих суду видаткових накладних, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 204-250 т. 2, а.с. 1-63 т. 3).

Крім цього на підтвердження фактичної можливості здійснення позивачем даного виду господарської діяльності суд приймає до уваги пояснення представника позивача щодо наявності на підприємстві відповідної матеріально-технічної бази (оренда офісних приміщень, використання телекомунікаційних послуг, а.с. 32-64 т. 2).

З огляду на сукупність наданих позивачем документальних доказів придбання товарів та послуг, суд визнає висновки Кременчуцької ОДПІ про безпідставність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Спецбілд" необґрунтованими припущеннями.

Акт Кременчуцької ОДПІ від 20.08.2014 №2050/16-03-22-03-08/37073781 не містить жодного прямого доказу на обґрунтування вини позивача у порушенні правил зайняття господарською діяльністю, не містить аналізу господарських операцій та первинних документів, якими оформлені ці операції. Під час перевірки ревізор не застосував надані йому податковим законодавством механізми оперативного виявлення та відшукання належних доказів недотримання норм податкового законодавства, порушення яких потім інкримінував суб'єкту господарювання, обмежившись лише висновками перевірок контрагентів, проведених задовго до перевірки позивача. При цьому суд в межах власних повноважень вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на з'ясування фактичних обставин справи, що пов'язані зі збиранням доказової бази за допомогою способів передбачених Кодексом адміністративного судочинства України. До того ж суд, в силу положень ст. 19 Конституції України, позбавлений можливості та права вчиняти дії та застосовувати прийоми відшукання доказів, які притаманні лише податковим органам. У зв'язку з цим переважна частина прогалин податкової перевірки не може бути усунена судом, що у свою чергу не може слугувати для суду підставою для відмови у вирішенні спору по суті та, як наслідок, залишає перед судом місце для прийняття рішення на підставі лише наявних матеріалів.

У судовому засіданні представник відповідача у своїх виступах обмежився лише доводами, які наведені в акті перевірки.

Таким чином відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову, не виконав покладений на нього ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок та не довів юридичної і фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

За правилом п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на встановлені обставини справи, якими цілком доведено факти придбання і реалізації позивачем в межах власної господарської діяльності послуг та товарів, підтвердження господарських операцій первинними документами бухгалтерського обліку, суд, з урахуванням норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, вважає безпідставним висновок перевірки про завищення платником податків податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0004002203/1683 від 05.09.2014 підлягає скасуванню як протиправне.

Разом з цим суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, пов'язаних із встановленням нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Реалтранс груп" за квітень 2012 року, ТОВ НВП "Пульсар Плюс" за липень 2012 року, ТОВ "Аккорд Агро" за серпень - вересень 2012 року, ТОВ ПП "Снаб-Трейд" за серпень 2012 року, ПП "Полтава - проект - монтаж" за лютий - березень 2012 року, ТОВ "Будресурс - К" за червень - грудень 2013 року, ТОВ "Спецбілд" за січень 2014 року, оскільки належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення відповідача, яке має безпосереднім наслідком зміну майнового стану позивача. До того ж мотиви, якими обґрунтовуються акти перевірок, не можуть бути предметом оскарження в суді, оскільки такі по суті є лише відображенням ходу перевірки та фактично вчинених ревізором дій, які самі по собі не тягнуть за собою будь-яких наслідків для об'єкта перевірки.

Так само не підлягає задоволенню вимога позивача щодо зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій щодо внесення висновків акту перевірки №2050/16-03-22-03-08/37073781 від 20.08.2014 в програмне забезпечення (АС Податковий блок) по господарським операціям позивача із вищевказаними контрагентами, оскільки в силу положень частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, захисту підлягає лише порушене право особи, а не суб'єктивне судження такої особи про можливі порушення її прав у майбутньому.

Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0004002203/1683 від 05.09.2014.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссіс" (ідентифікаційний код 37073781) частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 27.10.2014.

Суддя Є.Б. Супрун