Ухвала

від 10.12.2014 по справі 816/3636/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р.Справа № 816/3636/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014р. по справі № 816/3636/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССІС"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссіс" (надалі - ТОВ "Транссіс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) в якому просив суд:

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014 №0004002203/1683, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (надалі - ПДВ) у сумі 43 328,31 грн.,

-визнати протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо встановлення нереальності здійснення господарських операцій позивачем зі своїми контрагентами, а саме: ТОВ "Реалтранс груп" за квітень 2012 року, ТОВ НВП "Пульсар Плюс" за липень 2012 року, ТОВ "Аккорд Агро" за серпень - вересень 2012 року, ТОВ ПП "Снаб-Трейд" за серпень 2012 року, ПП "Полтава-проект-монтаж" за лютий - березень 2012 року, ТОВ "Будресурс-К" за червень - грудень 2013 року, ТОВ "Спецбілд" за січень 2014 року;

-зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій щодо внесення висновків акту перевірки №2050/16-03-22-03-08/37073781 від 20.08.2014 до програмного забезпечення (АС Податковий блок) по вищевказаним господарським операціям позивача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0004002203/1683 від 05.09.2014.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позову, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 р. у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Транссіс" (ідентифікаційний код 7073781, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, пров. Грозненський, 6) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 02.04.2010. За даними Головного управління статистики у м. Кременчуці Полтавської області до основних видів діяльності позивача за КВЕД-2010 відносяться: комп'ютерне програмування; виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; видання іншого програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації (а.с. 73 т. 3). ТОВ "Транссіс" зареєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтва №200096296 (а.с. 15 т. 1).

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 п. 20.1 ст. 20, ст. 82 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором Чижиковою А.В. у термін з 11.08.2014 по 15.08.2014 була проведена відповідна перевірка ТОВ "Транссіс".

Результати проведеної перевірки оформлено актом Кременчуцької ОДПІ від 20.08.2014 №2050/16-03-22-03-08/37073781 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Транссіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 за період липень - серпень 2011 року, ТОВ "Реалтранс Груп" за період квітень 2012, ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" за період липень 2012 року, ТОВ "Аккорд Агро" за період серпень - вересень 2012 року, ПП "Снаб-Трейд" за період серпень 2012 року, ПП "Полтава-проект-монтаж" за період лютий - березень 2013 року, ТОВ "Будресурс-К" за період червень - грудень 2013, лютий 2014 року, ТОВ "Спецбілд" за період січень 2014 року (а.с. 18-34 т. 1).

Висновком вказаного акту встановлені, крім іншого, наступні порушення:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 32 213,04 грн., у тому числі: за липень 2011 року - на суму ПДВ 3 327,51 грн., за квітень 2012 року - на суму ПДВ 4 666,67 грн., за липень 2012 року - на суму ПДВ 6 666,67 грн., за серпень 2012 року - на суму ПДВ 15 000,00 грн., за жовтень 2013 року - на суму ПДВ 241,83 грн., за листопад 2013 року - на суму ПДВ 522,20 грн., за грудень 2013 року - на суму ПДВ 919,26 грн., за лютий 2014 року - на суму ПДВ 868,90 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 05.09.2014 було винесене податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0004002203/1683, яким ТОВ "Транссіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 43 328,31 грн., у тому числі: 28 885,53 грн. - за основним платежем та 14 442,78 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

05.03.2012 між ТОВ "Реалтранс груп" (виконавець) та ТОВ "Транссіс" (замовник) був укладений договір послуг №РН05032012/001 (а.с. 44-48 т. 1), за умовами якого виконавець зобов'язується провести роботи по тестуванню транспортних мереж бази даних програмно-апаратного комплексу MapXPlus по Донецькій області, а також тестування працездатності системи на своєму підприємстві. Вартість даного договору становить 28 000,00 грн. з ПДВ. Відповідно до п. 6.1 даного договору виконані роботи та послуги передаються замовнику по актам приймання-передачі.

За наслідками виконання робіт та послуг по тестуванню бази даних оновленої версії MapXPlus учасниками договору був підписаний акт здавання-приймання наданих послуг №1204 від 12.03.2012 вартістю 28 000,00 грн. (а.с. 49 т. 1).

На оплату фактично наданих послуг за цим же договором ТОВ "Реалтранс груп" була виписана податкова накладна №1205 від 12.03.2012 на суму 28 000,00 грн., у тому числі ПДВ 4666,67 грн., сума якого була включена позивачем до складу податкового кредиту (а.с. 50 т. 1).

Розрахунок здійснено в безготівковій формі згідно з платіжним дорученням №674 від 30.03.2012.

Доцільність отримання робіт від ТОВ "Реалтранс груп" позивач обґрунтував тим, що основним видом діяльності ТОВ "Транссіс" є розробка програмного забезпечення (що також підтверджується даними управління статистики (а.с. 73 т. 3), а саме - програм для планування маршрутів руху транспорту MapXPlus. ТОВ "Транссіс" належать авторські майнові права на комп'ютерну програму "MapXPlus", автором якої є ОСОБА_3 (директор ТОВ "Транссіс") на підставі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір №33388, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 20.05.2010 (а.с. 201 т. 1). Необхідність укладення договору з ТОВ "Реалтранс груп" була обумовлена тим, що дорожня ситуація постійно змінюється і для планування маршрутів потрібні актуальні дані по дорожнім знакам. Отримати цю інформацію можливо лише від організацій чи фізичних осіб, які знаходяться у відповідній місцевості.

З метою якнайширшого розповсюдження власного програмного продукту позивачем укладався ряд договорів про партнерство, зокрема з ТОВ "НВП "Пульсар Плюс".

Так, 01.06.2012 між ТОВ "Транссіс" (фірма) та ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" (бізнес-партнер) був укладений договір про партнерство №Р08000106 (а.с. 51-54), предметом якого є надання бізнес-партнером послуг з комерційного розповсюдження програмно-апаратного комплексу MapXPlus компаніям-клієнтам, включаючи просування програмно-апаратного комплексу, робіт та послуг ТОВ "Транссіс", придбання у ТОВ "Транссіс" програмно-апаратного комплексу для подальшої поставки кінцевому клієнту, надання маркетингових послуг із залучення клієнтів. В такому разі договір укладається між ТОВ "Транссіс" та кінцевим клієнтом, а бізнес-партнер отримує компенсацію. Пунктом 7.1 даного договору передбачено, що при виконанні зобов'язань за цим договором бізнес-партнер оформляє та передає фірмі підписані зі свого боку 3 екземпляри актів здавання-приймання не пізніше 5 днів з дати виконання послуг.

Додатком 2 до договору №Р08000106 від 01.06.2012 врегульовано порядок розрахунків між бізнес-партнером та фірмою за програмно-апаратний комплекс та послуги (а.с. 56 т. 1).

На виконання умов договору про партнерство ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" був знайдений новий клієнт позивача - ТОВ "Дистрибуційні мережі", з яким позивач 25.06.2012 уклав ліцензійний договір №П120621 (а.с. 62-65 т. 1) з надання замовнику виключного права використання програмного забезпечення MapXPlus.

Факт виконання робіт за договором №Р08000106 від 01.06.2012 засвідчено актом здачі-прийомки виконаних робіт №2320 від 23.07.2012, підписаного та скріпленого печатками учасниками договору.

У зв'язку з виконанням умов договору №Р08000106 від 01.06.2012 ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" виставило позивачу рахунок №2312 від 23.07.2012 на оплату комісійної винагороди за пошук клієнтів у розмірі 40 000,00 грн. (а.с. 59 т. 1), який позивач оплатив шляхом безготівкового розрахунку згідно з платіжним дорученням №800 від 30.07.2014.

На підтвердження права на формування податкового кредиту за даною угодою позивач надав податкову накладну №2323 від 23.07.2012, видану ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" на оплату комісійної винагороди за послуги з пошуку клієнтів (а.с. 61 т. 1).

15.08.2012 між ТОВ "Транссіс" (замовник) та ТОВ "Аккорд Агро" (виконавець) був укладений договір №4567 про надання інформаційних послуг (а.с. 71-75 т. 1).

За умовами даного договору виконавець зобов'язується виконати роботи по розробці технічних завдань для маршрутизації автомобілів з постачання худоби та зернових культур. Технічне завдання включає в себе опис бізнес-процесів пов'язаних з постачанням худоби з ферм на м'ясопереробні комбінати та постачанням сирого м'яса в роздрібні мережі або кінцевим споживачам. Інформація з технічним завданням має бути надана у вигляді можливому для розробки алгоритмів в програмному комплексі MapXPlus. Відповідно до п. 3.1.1 даного договору замовник зобов'язується прийняти за актами здавання-приймання виконані роботи та надані послуги у порядку, установленому даним договором.

Доцільність отримання послуг за вказаним договором позивач обґрунтував тим, що мав на меті отримання від виконавця якісної послуги з розробки нового модуля програми MapXPlus з постачання худоби і зернових культур. За цим договором були виконані роботи по розробці технічного завдання та, згодом, удосконалена комп'ютерна програма, яка враховує всі ключові особливості цього бізнесу.

Текст виготовленого технічного завдання на впровадження системи планування оптимальних маршрутів для м'ясопереробних компаній MapXPlus позивач надав в підтвердження факту виконання договору (а.с. 65-81 т. 2).

На оплату наданих послуг виконавцем був виставлений рахунок №2803 від 28.08.2012 на суму 90 000,00 грн. (а.с. 76 т. 1), який сплачений замовником в безготівковій формі згідно платіжних доручень від 29.08.2012 №830, №831.

Про факт виконання робіт за договором про надання інформаційних послуг свідчать акти здавання-приймання наданих послуг від 15.08.2012 та від 28.08.2012 (а.с. 79-80 т. 1).

Право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за даним договором позивач підтвердив податковими накладними №2905 від 29.08.2012, №2807 від 28.08.2012 (а.с. 77-78 т. 1).

Крім розробки та продажу програмно-апаратних комплексів позивач здійснює діяльність пов'язану з купівлею-продажем автозапчастин. З метою організації даного виду діяльності позивач укладав договори з ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Спецбілд", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Аккорд Агро". Придбані автозапчастини позивач забирав від постачальників самовивозом за допомогою автомобіля ЗАЗ 110558-40 (вантажний малотонажний пікап), який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с. 87 т. 2). ТОВ "Транссіс" використовує даний автомобіль у власній господарській діяльності на підставі договору оренди транспортного засобу від 08.08.2011 (а.с. 204-205 т. 1). Факт перевезень позивач засвідчує подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с. 88-105 т. 2).

Так, 14.08.2012 між ТОВ "Аккорд Агро" (постачальник) та ТОВ "Транссіс" укладено договір поставки товару №1401 (а.с. 81 т. 1), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах цього договору товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і по ціні в національній валюті України згідно заявки покупця, узгодженої між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 5.3. договору моментом виконання зобов'язання по передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної повноважними представниками сторін. Після підписання покупцем видаткової накладної товар вважається прийнятим покупцем по кількості місць і асортименту відповідно з умовами договору.

На виконання умов даного договору позивач придбав у ТОВ "Аккорд Агро" автозапчастини (балансир підвіски задньої з віссю, карданна передача у зборі, болт кріплення балансиру, редуктор середнього мосту і т.д.) на підтвердження чого надав суду рахунок №1401 від 14.08.2012 (а.с. 84 т. 1), накладну №1401 від 14.08.2012 (а.с. 83 т. 1), податкову накладну №305 від 03.09.2012 на суму 44 980,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 496,67 грн. (а.с. 85 т. 1), ТТН. Розрахунок з постачальником був здійснений у повному обсязі у безготівковій формі.

У серпні 2012 року позивач здійснив замовлення на поставку автозапчастин у ПП "Снаб-Трейд" шляхом надіслання відповідної заявки №0108-2012 від 01.08.2012 з переліком запчастин та цінами на них, які були раніше узгоджені в телефонному режимі (а.с. 66 т. 1). При цьому письмовий договір між контрагентами не укладався. На підставі даної заявки ПП "Снаб-Трейд" виставив позивачу рахунок на оплату товару (колодка гальмівна, вали карданні, ресора, опора валу карданного, балансир) в сумі 35 500,00 грн., який був оплачений згідно з платіжним дорученням №816 від 16.08.2012. Відвантаження товару здійснено за накладною №109 від 01.08.2012 (а.с. 68 т. 1). Право на включення суми ПДВ у розмірі 5 916,67 грн. за даною господарською операцією позивач підтверджує податковою накладною №112 від 01.08.2012 (а.с. 69 т. 1). Перевезення товару підтверджується ТТН.

Застережень щодо невідповідності поданих на перевірку первинних документів бухгалтерського обліку за вказаним договором акт перевірки не містить..

У зв'язку з цим слід зазначити, що проведеною перевіркою на надано належної оцінки нічим не обмеженому праву позивача укладати усні угоди з постачальниками, факт виконання яких в подальшому засвідчується відповідними заявками та документами первинного бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З огляду на встановлені фактичні обставини взаємовідносин позивача з ПП "Снаб-Трейд" та відповідні їм правовідносини безпідставними є висновки перевірки в цій частині.

01.02.2013 між ПП "Полтава-проект-монтаж" (постачальник) та ТОВ "Транссіс" (покупець) був укладений договір поставки товару №1-02-2013 від 01.02.2013 (а.с. 90 т. 1), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах цього договору товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і по ціні в національній валюті України згідно заявки покупця, узгодженої між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 5.3. договору моментом виконання зобов'язання по передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної повноважними представниками сторін. Після підписання покупцем видаткової накладної товар вважається прийнятим покупцем по кількості місць і асортименту відповідно з умовами договору.

На виконання умов даного договору позивач придбав у ПП "Полтава-проект-монтаж" автозапчастини (балансир підвіски задньої з віссю, барабан гальмівний задній, вал карданний приводу і т.д.) на підтвердження чого надав суду рахунки-фактур №567 від 01.02.2013, №735 від 01.03.2013 (а.с. 91, 92 т. 1), видаткові накладні №567 від 01.02.2013, №646 від 01.03.2013 (а.с. 93-94 т. 1), податкові накладні №567 від 01.02.2013, №646 від 01.03.2013 (а.с. 95, 98 т. 1), ТТН. Розрахунок з постачальником був здійснений у повному обсязі шляхом перерахування коштів з рахунку позивача.

Позивач 01.06.2013 уклав договір поставки товару №123/2013 із ТОВ "Будресурс-К" (а.с. 99 т. 1) відповідно до умов якого ТОВ "Будресурс-К" ( постачальник) зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах цього Договору товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і по ціні в національній валюті України згідно заявки Покупця, узгодженої між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти. Підтвердження факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов даного договору позивач придбав у ТОВ "Будресурс-К" автозапчастини (барабан гальмівний, диск колеса, ланка пружини, колодка гальмівна і т.д.) на підтвердження чого надав суду ТТН, рахунки-фактур, видаткові та товарно-транспортні накладні (а.с. 100-146 т. 1). Право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за даним договором позивач підтверджує податковими накладними №1100 від 03.06.2013 на суму 37 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 166,67 грн., №;1039 від 03.07.2013 на суму 33 770,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 628,33 грн., №1055 від 15.07.2013 на суму 57 060,00 грн., у т.ч. ПДВ 9 510,00 грн., №1066 від 17.07.2013 на суму 29 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 916,67 грн., №944 від 05.08.2013 на суму 42 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 000,00 грн., №590 від 04.09.2013 на суму 40 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №752 від 01.10.2013 на суму 56 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 9 400,00 грн., №757 від 10.01.2013 на суму 36770,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 128,33 грн., №998 від 01.11.2013 на суму 51 540,00 грн., у т.ч. ПДВ 8590,00 грн., №1013 від 11.11.2013 на суму 33 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 500,00 грн., №695 від 05.12.2013 на суму 49 520,00 грн., у т.ч. ПДВ 8 253,33 грн., №982 від 30.12.2013 на суму 6300,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 050,00 грн. (а.с. 102-145 т. 1).

Розрахунок з постачальником був здійснений у безготівковій формі у повному обсязі.

Позивач 08.01.2014 уклав договір поставки товару №10/01/14 із ТОВ "Спецбілд" (а.с. 147 т. 1) відповідно до умов якого ТОВ "Спецбілд" ( постачальник) зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах цього Договору товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і по ціні в національній валюті України згідно заявки Покупця, узгодженої між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти. Підтвердження факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов даного договору позивач придбав у ТОВ "Спецбілд" автозапчастини (балансир підвіски, болт балансира, диск колеса, диференціал і т.д.) на підтвердження чого надав суду ТТН, рахунок-фактури №451 від 08.01.2014, видаткову накладну №1608 від 08.01.2014 та податкову накладну №1608 від 08.01.2014 на суму 27 432,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 572,00 грн. (а.с. 149-151 т. 1).

Розрахунок за даним договором здійснено частково - на суму 12 432,00 грн. шляхом перерахування коштів з рахунку позивача на розрахунковий рахунок ТОВ "Спецбілд". Решта суми в розмірі 15 000,00 грн. була перерахована на розрахунковий рахунок ПП "Дельта 123" за договором №20/03/2014 від 20.03.2014 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Спецбілд" та ПП "Дельта 123" (а.с. 148 т. 1).

Позивач є зареєстрованим платником ПДВ, про що зазначалося вище. Відомостей про скасування державної реєстрації статусу платника ПДВ у контрагентів позивача акт податкової перевірки та матеріали справи не містять. За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час фактичного здійснення господарських операцій за договорами, що наведені вище, всі контрагенти позивача були зареєстрованими суб'єктами господарської діяльності (а.с. 220-243 т. 1).

На підтвердження обставин оплати придбаних послуг та товарів позивач надав суду копії платіжних доручень з відміткою банку, які приєднані до справи (а.с. 160-202 т. 2).

Придбані автозапчастини позивач використав у власній господарській діяльності шляхом їх подальшого продажу з метою отримання прибутку, що відображено в тексті акту податкової перевірки та у наданих суду видаткових накладних, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 204-250 т. 2, а.с. 1-63 т. 3).

Крім цього в підтвердження фактичної можливості здійснення позивачем даного виду господарської діяльності свідчить наявність на підприємстві позивача відповідної матеріально-технічної бази (оренда офісних приміщень, використання телекомунікаційних послуг, а.с. 32-64 т. 2).

Застережень щодо невідповідності поданих на перевірку первинних документів бухгалтерського обліку за вказаними вище договорами акт перевірки не містить.

З огляду на сукупність наданих позивачем документальних доказів придбання товарів та послуг, висновки Кременчуцької ОДПІ про безпідставність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Спецбілд" є необґрунтованими.

Висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту без дотримання вимог Податкового кодексу України ґрунтуються на висновках актів перевірок ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Спецбілд" за висновками яких встановлено неможливість контрагентів позивача реально здійснювати господарську діяльність у спірному періоді.

Колегія суддів зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентами позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування рішенням податкового органу про донарахування позивачу зобов`язання з податку на додану вартість за результатами проведеної перевірки по операціям з ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Спецбілд".

З огляду на наявність документального підтвердження господарських операцій з придбання і реалізації позивачем в межах власної господарської діяльності послуг та товарів, отриманих від ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Аккорд Агро", ПП "Снаб-Трейд", ПП "Полтава-проект-монтаж", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Спецбілд", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновків перевірки про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0004002203/1683 від 05.09.2014 підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014р. по справі № 816/3636/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М. Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2014 р.