Рішення

від 27.10.2014 по справі 922/4060/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2014 р.Справа № 922/4060/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Ветсинтез", м. Харків до Фірма "Сотруднічество" у формі ТОВ, м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Гордєєв Д.О., дов. б/н від 30.09.14 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Фірма "Сотруднічество" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю передплату в сумі 64597,50 грн., інфляційні втрати в сумі 7751,70 грн., 3% річних в сумі 1003,47 грн. та 1827,00 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором №18/11/2013 від 18.11.13 р.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 30.09.14 р. по 13.10.14 р. та з 13.10.14 р. по 27.10.14 р., для надання сторонами додаткових документів.

29.09.14 р. відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що причиною неможливості передачі товару у власність позивача є фактичне знаходження товару на виробничому майданчику відповідача у м. Луганську. Відповідач також зауважив, що на сьогодні він не має безпечної можливості вивезти товар з м. Луганська, про що позивач був проінформований.

Представник позивача в судове засідання 27.10.14 р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Враховуючи наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів для прийняття об'єктивного та законного рішення, беручи до уваги визнання відповідачем факту порушення зобов'язання та диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд вважає за можливе, задовольнити клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.10.14 р. підтримав свої пояснення та зазначив, що на сьогодні він не має безпечної можливості виконати умови спірного договору та вивезти товар з м. Луганська.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" (замовник, покупець, позивач) та Фірмою "Сотруднічество" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (виконавець, продавець, відповідач) було укладено договір на виготовлення інструмента №18/11/2013 від 18.11.13 р. (далі - договір)(а.с. 13-15), відповідно до умов якого (п.1.1), відповідач зобов'язався виготовити та передати у встановлені у специфікації до даного договору терміни у власність позивача комплект пресс-форм (далі - товар), а позивач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, які вказані в специфікаціях або додаткових угодах до даного договору, з врахуванням особливостей, встановлених цим договором.

Сума договору визначається у специфікації (п. 3.1 договору).

Згідно специфікації до договору (а.с. 16), позивач замовив у відповідача виготовлення товару загальною вартістю на 129195,00 грн., а також сторони обумовили строк виготовлення товару - 105 календарних днів з дня підписання договору.

Договором також було визначено порядок оплати за договором. Так, згідно п.3.5 договору:

- 30% від суми договору - передплата в строк 2 (двох) днів з дня підписання договору;

- 20% від суми договору - передплата у місячний строк з дня підписання договору;

- 50% від суми договору - післяплата у термін 3 робочих дні з дня підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

19.11.13 р. та 18.02.14 р., на виконання умов договору, позивачем було здійснено передплату у розмірі 30% та 20%, в сумі 38758,50 грн. та 25839,00 грн. відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями №3734 від 19.11.2013 та №511 від 18.02.2014. (а.с. 17-18). Таким чином, загальний розмір передплати, сплаченої позивачем за спірним договором, становить 64597,50 грн.

Враховуючи підписання сторонами спірного договору 18.11.13 р., беручи до уваги умови специфікації, якими сторони обумовили строк виготовлення товару - 105 календарних днів з дня підписання договору, строк виготовлення та поставки товару сплив 03.03.14 р.

Проте, станом на 15.09.14 р., відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, а саме не виготовив та не передав у власність позивача обумовлений стронами товар.

Згідно п.5.2 договору, у разі невиконання відповідачем умов даного оговору щодо постачання передбаченого договором товару, він повертає позивачу суму передплати у термін 7-ми календарних днів з дня закінчення строку, передбаченого цим договором та зазначеного у специфікації для виконання робіт.

Позивачем на адресу Фірми "Сотруднічество" у формі ТОВ було направлено вимогу від 26.05.14 р. (а.с. 19) з проханням виконати зобов'язання за договором або повернути передоплату. Однак, відповідач ніяким чином на вказану вимогу не відреагував, товар не передав, попередню оплату не повернув.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст.265 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Враховуючи умови п. 5.2 договору та закінчення зазначеного у специфікації строку виготовлення та поставки товару 03.03.14 р., відповідач мав повернути передплату за спірним договором протягом 7 днів, тобто до 11.03.14 р.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, станом на момент розгляду справи, відповідач попередню оплату в сумі 64597,50 грн. не повернув та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 11.03.14 р. прострочив виконання зобов'язання з повернення позивачу попередньої оплати за спірним договором.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Посилання відповідача на неможливість передачі товару у власність позивача, у зв'язку фактичним знаходженням товару на виробничому майданчику відповідача у м. Луганську, судом не приймаються, оскільки жодних доказів в підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 64597,50 грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 7751,70 грн., 3% річних в сумі 1003,47 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 7751,70 грн. та 3% річних в сумі 1003,47 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фірми "Сотруднічество" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Першої Кінної Армії, буд. 66, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 21215615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" (вул. Смольна, 30, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 31061220) попередню оплату в сумі 64597,50 грн., інфляційні втрати в сумі 7751,70 грн., 3% річних в сумі 1003,47 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.10.2014 р.

Суддя Т.В. Інте