Рішення

від 22.10.2014 по справі 907/655/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.2014р. Справа № 907/655/14

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Минай, Ужгородський район

до Комунального підприємства зеленого господарства „Агромікс", м. Ужгород

про стягнення суми 245 156,12грн. боргу за договором про уступку права вимоги та переведення боргу.

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за нотаріально посвідченою довіреністю від 27.03.2014р.

від відповідача: явка не визнавалась обов"язковою

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, с. Минай, Ужгородський район (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Комунального підприємства зеленого господарства „Агромікс", м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення суми 245 156,12грн. боргу за договором про уступку права вимоги та переведення боргу.

Представником позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримано повністю з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с.4-5) та з посиланням на підтвердження позовних вимог долученими до матеріалів справи письмовими доказами.

Зокрема зазначає, що у КП ЗГ „Агромікс" перед ФОП ОСОБА_3, станом на 01.07.2013р., існувала заборгованість у сумі 245 156,12грн. за отриманий товар (матеріали), що підтверджувалось складеним та підписаним у двохсторонньому порядку Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2013р. та скріпленим печатками сторін, накладними на відпуск товару та актами приймання виконаних робіт та платіжними документами про часткове виконання зобов"язання.

Між позивачем - ФОП ОСОБА_1, та ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір про уступку вимоги та переведення боргу від 01.10.2013р., відповідно до якого у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо суми 245 156,12грн. вищезазначеного боргу.

Оскільки вищезазначена сума відповідачем не була самостійно погашена перед позивачем по періоду до 15.01.2014р., відповідно до отриманого листа - попередження від 31.12.2013р., яким було одночасно було доведено до даного підприємства про переведення даного боргу, на підставі укладеного Договору про уступку вимоги та переведення боргу від 01.10.2013р., тому дана сума є заявленою до стягнення відповідно до даного позову.

Суд зазначає, що дана справа була прийнята головуючим суддею до провадження відповідно до ухвали від 28.08.2014р., з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.37-38).

Розгляд справи, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, відкладався, зокрема, з підстав зазначених, як в ухвалі суду від 11.09.2014р. по справі №907/655/14 (а.с.42-43), так і в ухвалі суду від 02.10.2014р. по справі №907/655/14 (а.с.128-129), та які судом надсилались відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві - м. Ужгород, вул. Загорська,51..

Дані ухвали на адресу суду не повертались, що свідчить про їх отримання відповідачем.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Про причини повторного неподання до матеріалів справи, при наявності, письмового відзиву на позов з доказами в його обгрунтування та незабезпечення явки уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, при наявності бажання, відповідачем суду не повідомлено.

Отже, відповідач мала можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

Суд додатково зазначає, що ухвала суду від 28.08.2014р. про прийняття справи №907/655/14 до свого провадження, яка була надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою зазначеною у позовній заяві - м. Ужгород, вул. Загорська,51, була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення 01.09.2014р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду (а.с.40).

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, в тому числі щодо належного повідомлення відповідача про дане судове засідання, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст.75 ГПК України.

У судовому засіданні 22.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали щодо предмету спору, заслухавши пояснення представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, як Постачальником та Комунальним підприємством зелене господарство „Агромікс", як Покупцем було укладено Договір продажу №Д02/2009 від 03.08.2009р., який був підписаний на той час повноважними представниками та скріплений відбитками печаток сторін (а.с. 15-16), відповідно до якого Продавець зобов"язався постачати і передавати у власність Покупцю товар ( декоративні рослини та супутні матеріали (тара ,контейнера, мішковина упаковочна, торфо - грунтосуміші), а Покупець зобов"язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

ФОП ОСОБА_3 на користь КП ЗГ „Агромікс" по періоду з липня 2000р. по березень 2011р. було відпущено товару та виконано роботи на загальну суму 1 099 635,06грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними, видатковими накладними та актами приймання виконаних робіт (а.с. а.с.46-96). Суд зазначає, що вищезазначені документи не містять посилання, як на підставу виникнення зобов"язань - на укладений Договір продажу №Д02/2009 від 03.08.2009р., а тому вважається що дані зобов"язання між вищезазначеними сторонами виникли не з договірних зобов"язань, а із зобов"язань що звичайно ставляться (по факту їх надання (виконання)).

По періоду з 28 липня 2000р. по 04 грудня 2012р. КП ЗГ „Агромікс" на користь ФОП ОСОБА_3 було перераховано загальну суму 854 478,94грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами (а.с. а.с.97-126).

За вищезазначених обставин у КП ЗГ „Агромікс" перед ФОП ОСОБА_3 залишилась не сплаченою сума 245 156,12грн., яка і є зазначеною даними сторонами в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2013р., підписаному у двохсторонньому порядку та скріпленому печатками сторін, як заборгованістю КП ЗГ „Агромікс" перед ФОП ОСОБА_3 (а.с.14).

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір про уступку вимоги та переведення боргу від 01.10.2013р., відповідно до якого ФОП ОСОБА_3, як сторона 1 передає, а ФОП ОСОБА_1, як сторона 2 приймає на себе право вимоги (дебіторську заборгованість) за зобов"язаннями, копії яких додаються до цього Договору, на загальну суму 245 156,12грн.. Також у даному Договорі зазначено обов"язок сторони 2 попередити наявного боржника про уступку вимоги у боргових зобов"язаннях (а.с.13).

Отже, заміна кредитора у зобов"язанні, яке існувало на момент переходу цих прав у КП ЗГ „Агромікс", як боржника перед кредитором ФОП ОСОБА_3, на нового кредитора - ФОП ОСОБА_1, відбулося правомірно, відповідно до вимог закону, та на яку (таку заміну), не потребувало згоди такого боржника.

На виконання умов п.4 Договору про уступку вимоги та переведення боргу, ФОП ОСОБА_1, як новим кредитором, було доведено до КП ЗГ „Агромікс", як боржника з наявною сумою 245 156,12грн. боргу, про переведення даного боргу за вищезазначеним Договором, відповідно до листа - попередження від 31.12.2013р., який було отримано даним боржником 08.01.2014р. та в якому також було зазначено строк щодо необхідності погашення на користь ФОП ОСОБА_1, як нового кредитора наявної суми 245 156,12грн. боргу - до 15.01.2014р. (а.с.19).

Оскільки даним боржником не було погашено дану заборгованість на користь нового кредитора до вищевказаного періоду та станом на день подання даного позову до суду, тому є правомірним заявлення позивачем, як новим кредитором, до примусового стягнення з даного боржника, як відповідача, наявної суми 245 156,12грн. заборгованості.

Докази у підтвердження сплати відповідачем, у добровільному порядку, на користь позивача суми 245 156,12грн. заборгованості у матеріалах справи, на день вирішення судом спору по суті - відсутні та відповідачем зворотного не доведено.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 245 156,12грн., тому заявлені вищезазначені позовні вимоги є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат у сумі 4 903,12грн. по судовому збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства зеленого господарства „Агромікс" /м. Ужгород, вул. Загорська, 51, ідентифікаційний код 13603059/ на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 / заборгованість у сумі 245 156,12грн. за договором про уступку права вимоги та переведення боргу та суму 4 903,12грн. у відшкодування судового збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення підписано 31.10.2014р.

Суддя В.І. Карпинець