Ухвала

від 27.10.2014 по справі 5011-31/18580-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-31/18580-2012 27.10.14 За скаргою Закритого акціонерного товариства «Корпорація ЛІТА»

На бездіяльність Державної виконавчої служби України

У справі № 5011-31/18580-2012

За позовом Закритого акціонерного товариства «Корпорація ЛІТА»

До Міністерства внутрішніх справ України

Про стягнення 334 844 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від стягувача (боржника): Удод В.А. - дов. № 17 від 31.12.2013 р.;

від боржника: Калініченко Л.В. - дов. № 042014 від 28.02.2014 р.;

від ВДВС: Кеда М.В. - дов. № 4.4-03/4.4/1324 від 06.11.2013 р.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Корпорація «Літа» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 49 582,70 грн. заборгованості за договором від 20.03.2009 р. № 66ю/73.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-31/18580-2012 та призначено її розгляд на 17.01.2013 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) на користь Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Літа» (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, код ЄДРПОУ 22961786) 25 701 (двадцять п'ять тисяч сімсот одну) грн. 84 коп. заборгованості з оплати виконаних робіт та 834 (вісімсот тридцять чотири) грн. 31 коп. судового збору.

Вищезазначене рішення було оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 13.01.2014 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у справі 5011-31/18580-2012 - без змін.

22.01.2014 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у справі № 5011-31/18580-2012 видано наказ.

28.08.2014 року від Закритого акціонерного товариства «Корпорація «ЛІТА» надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою суду від 01.09.2014 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скаргу Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повернуто без розгляду.

10.09.2014 року до Господарського суду міста Києва від Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа» повторно надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою суду від 11.09.2014 року скарга Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з доданими до неї документами була повернута скаржнику без розгляду, у зв'язку з пропуском останнього процесуального строку на оскарження дій органу державної виконавчої служби.

22.09.2014 року до Господарського суду міста Києва Закрите акціонерне товариство «Корпорація Літа» звернулося із заявою про поновлення пропущеного строк для подання скарги у справі № 5011-31/18580-2012 на бездіяльність державного виконавця та із самою скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій просить суд:

- постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби про відмову в прийнятті до провадження наказу Господарського суду м. Києва від 22.01.2014 р. по справі № 5011-31/18580-2012 про стягнення з Міністерства Внутрішніх Справ України 25 701,84 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт та 834,31 грн. судового збору скасувати;

- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби виконати наказ Господарського суду м. Києва від 22.01.2014 р. по справі № 5011-31/18580-2012 про стягнення з Міністерства Внутрішніх Справ України 25 701,84 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт та 834,31 грн. судового збору у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 25.09.2014 р. відновлено строк для подання скарги на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби та її розгляд призначено на 13.10.2014 р., розгляд скарги призначено на 13.10.2014 р.

Представник скаржника у судовому засіданні 13.10.2014 р. надав усні пояснення по суті скарги, відповідно до яких скаргу підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник ВДВС 13.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду подав відзив, а в судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких проти скарги заперечив у повному обсязі.

Представник боржника у даному судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких проти скарги заперечив та просив суд відмовити у її задоволенні.

Судом у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву у даному судовому засіданні до 27.10.2014 р.

У судовому засіданні 27.10.2014 р. представник скаржника надав усні пояснення відповідно до яких скаргу підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник ВДВС 27.10.2014 р. надав усні пояснення, відповідно до яких проти скарги заперечив у повному обсязі.

Представник боржника у даному судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких проти скарги заперечив та просив суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд прийшов до висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звертаючись зі скаргою на бездіяльність Державної виконавчої служби України, Закрите акціонерне товариство «Корпорація Літа» посилалось на те, що 05.08.2014 р. останнє направило на адресу Державної виконавчої служби України оригінал наказу на примусове виконання рішення суду.

20.08.2014 р. скаржником було отримано постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 44326511 від 11.08.2014р. на підставі п. 8 ч. 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що стягнення коштів з державного та місцевих бюджеті або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Закрите акціонерне товариство «Корпорація Літа» вважає, що дії Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 44326511 від 11.08.2014р. неправомірними, а відповідна постанова недійсною, у зв'язку з чим просив суд зобов'язати ВДВС виконати наказ Господарського суду м. Києва від 22.01.2014 р. по справі № 5011-31/18580-2012 про стягнення з Міністерства Внутрішніх Справ України 25 701,84 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт та 834,31 грн. судового збору у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (надалі - Порядок).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Пунктом 3 порядку встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Строки пред'явлення виконавчих документів перериваються в разі пред'явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку.

Пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати.

Пунктом 24 Порядку визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 порядку.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» встановлено механізм здійснення виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, відповідно до якого стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а не органами Державної виконавчої служби України.

Враховуючи положення вищезазначених норми права, доводи скаржника про незаконність постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.08.2014 р. № ВП 44326511є необґрунтованими з огляду на те, що зазначена постанова була винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що доводи скаржника є необґрунтованими, у зв'язку з чим скарга на бездіяльність Державної виконавчої служби України підлягає відхиленню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа» на бездіяльність Державної виконавчої служби України відмовити.

Суддя О.М. Спичак