Постанова

від 29.10.2014 по справі 926/945/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 926/945/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В., суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Гринько О.А.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 та на рішенняГосподарського суду Чернівецької області від 08.07.2014 у справі № 926/945/14 за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Східний, 229-Б" простягнення штрафних та фінансових санкцій в сумі 5 173, 10 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Східний, 229-Б" (далі - ОСББ "Східний, 229-Б") про стягнення пені в розмірі 1 081, 01 грн., штрафу 7% у розмірі 3 693, 18 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 179, 11 грн., 3% річних у розмірі 216, 80 грн., всього - 5 173, 10 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.06.2014 порушено провадження у справі № 926/945/14 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ОСББ "Східний, 229-Б" про стягнення штрафних та фінансових санкцій в сумі 5 173, 10 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області (суддя Байталюк В.) від 08.07.2014 позов задоволено частково. Суд стягнув з ОСББ "Східний, 229-Б" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню в сумі 542, 00 грн., 7% штрафу в сумі 1 846, 59 грн., інфляційні в сумі 179, 11 грн., 3% річних в сумі 216, 80 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бонк Т.Б., судді Давид Л.Л., Якімець Г.Г.) від 16.09.2014 рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.07.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 та рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.07.2014, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів в частині відмови у стягненні пені в сумі 542, 00 грн. та штрафу в сумі 1 846, 59 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій в цій частині прийняті з порушенням норм матеріального (ст. 233 ГК України, ст. 22, 549-552, 625 ЦК України) та процесуального (ст.ст. 4 2 , 43, 83, 84 ГПК України) права, без дослідження всіх істотних обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.10.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 29.10.2014.

ОСББ "Східний, 229-Б" подало відзив, в якому просило касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення та не стягувати з нього судовий збір у розмірі 1 827, 00 грн. відповідно до рішення Господарського суду Чернівецької області.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ОСББ "Східний, 229-Б" (покупець) 28.08.2012 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/613-ТЕ-38, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача природний газ, а останній зобов'язався його прийняти та оплатити (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору, покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

У жовтні, листопаді та грудні 2012 року позивачем поставлено відповідачу природний газ в кількості 88 863, 00 м3 загальною вартістю 116 339, 43 грн.

Факт поставки природного газу підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2012, від 30.11.2012 та від 31.12.2012.

За поставлений природний газ у жовтні 2012 року відповідач розрахувався в повному обсязі 28.11.2012; за поставлений природний газ у листопаді 2012 року - 14.01.2013, а за поставлений природний газ у грудні 2012 року - 20.02.2013 року, тобто з порушенням п.6.1. Договору.

Предметом позову є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ОСББ "Східний, 229-Б" про стягнення пені в розмірі 1 081, 01 грн., штрафу 7% у розмірі 3 693, 18 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 179, 11 грн., 3% річних у розмірі 216, 80 грн., всього - 5 173, 10 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо оплати прийнятого газу.

Суди попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшли висновку, щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених вимог позивача, враховуючи порушення відповідачем договірного зобов'язання, що є підставою для застосування господарської відповідальності.

При цьому, ОСББ "Східний, 229-Б" подало клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та інфляційних втрат і 3 % річних до 100%, враховуючи скрутне матеріальне становище, пряму залежність від оплати послуг споживачами - мешканцями будинку.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, встановлено також й п. 3 ст. 83 ГПК України.

Відтак, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Також, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, при наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка доказам, якими заявник обґрунтовує клопотання про зменшення неустойки.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи клопотання ОСББ "Східний, 229-Б та зменшуючи штраф і пеню на 50 %, виходив із того, що відповідач не є організацією, створеною з метою отримання прибутку, джерелом надходження коштів до відповідача є платежі мешканців будинку за надані їм послуги; врахував майновий стан відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ОСББ "Східний 229-Б"; повне виконання відповідачем зобов'язань за договором; незначність строку прострочки оплати вартості природного газу за договором; а також відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 2 ст. 49 ГПК України).

При цьому, у п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішень суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.07.2014 у справі № 926/945/14 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.