Рішення

від 16.10.2014 по справі 910/14234/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14234/14 16.10.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Альфард» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 простягнення 125439,76 доларів США

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивача Долгопола І.С. - представник від відповідача не з'явились від третьої особине з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Альфард» про стягнення 125439,76 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що третя особа неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов'язання за кредитним договором №03.34/08-СК4 від 18.08.2008, укладеним в рамках Генерального договору №03.34/07-ГУ від 31.08.2007, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась наступна заборгованість: прострочена заборгованість по кредиту за період з 28.01.2014 по 27.05.2014 у розмірі 23708,20 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 28.01.2014 по 27.05.2014, у розмірі 5354,35 доларів США; строкова заборгованість по кредиту у розмірі 94832,87 доларів США; строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 28.05.2014 по 02.06.2014 у розмірі 177,81 доларів США. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем було також нараховано пеню за несвоєчасну сплату позичальником процентів у розмірі 255,00 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 895,59 доларів США, 3 % річних за прострочення сплати процентів у розмірі 48,47 доларів США, 3 % річних за час прострочення повернення кредиту у розмірі 167,47 доларів США.

Оскільки виконання третьою особою зобов'язань за названим кредитним договором було забезпечено порукою внаслідок укладення між позивачем та відповідачем договору поруки №03.34/08-ДП10 від 18.09.2008, позивач просить заявлену до стягнення суму заборгованості стягнути з відповідача як поручителя за відповідним договором поруки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/14235/14, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 07.08.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 розгляд справи відкладено на 28.08.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.08.2014, у зв'язку з перебуванням судді Смирнової Ю.М. у відпустці, справу №910/14234/14 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 суддею Ващенко Т.М. прийнято справу №910/14234/14 до провадження та призначено розгляд справи на 24.09.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.09.2014, у зв'язку з поверненням судді Смирнової Ю.М. з відпустки, справу №910/14234/14 передано для розгляду судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу №910/14234/14 до провадження та ухвалено справу розглядати в судовому засіданні, призначеному на 24.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, подане 24.09.2014, та відкладено розгляд справи на 07.10.2014.

25.09.2014 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач заявлену до стягнення суму заборгованості не змінює, а уточнює періоди, за який нараховано суму заборгованості, пені та 3% річних, заявлених до стягнення в рамках даної справи.

Заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

07.10.2014 до початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує, зокрема, що позивачем заявлено до стягнення з поручителя суму заборгованості, яка утворилась за Кредитним договором №03.34/ 08 -СК4 від 18.08.2008. Водночас, Договором поруки №03.34/08-ДП10 від 18.09.2008 забезпечено виконання зобов'язання за іншим, аніж вказано у позові, Кредитним договором, а саме: Кредитним договором № 03.34/ 07 -СК4 від 18.09.2008.

В судовому засіданні 07.10.2014 було відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, подане 07.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору у справі № 910/14234/14 та відкладено розгляд справи на 15.10.2014.

В судовому засіданні 15.10.2014 оголошувалась перерва до 16.10.2014.

В судове засідання, призначене на 15.10.2014, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Разом із позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах, на все рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу в межах ціни позову.

З огляду на те, що обставин, які б свідчили про неможливість або утруднення виконання рішення суду у даній справі у разі невжиття заходів до забезпечення позову та які в розумінні ст. 67 Господарського процесуального кодексу України є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не наведено, в задоволенні заяви про забезпечення позову суд відмовляє.

Відповідач повноважних представників в судове засідання, призначене на 15.10.2014, не направив.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також враховуючи, що в попередніх судових засіданнях судом заслухано пояснення представника відповідача, а матеріали справи містять відзив відповідача на позов та його письмові пояснення по справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Третя особа представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»; надалі - Банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Генеральну кредитну угоду №03.34/07-ГУ.

31.08.2011 згідно Договору №1 про внесення змін до Генеральної угоди, змінено найменування даної Генеральної угоди на «Генеральний договір №03.34/07-ГУ від 31.08.2007» та викладено в новій редакції зміст угоди (надалі - Генеральний договір).

Відповідно до п. 1.1 Генерального договору Банк на умовах цього договору надає Клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, укладеними в межах цього договору і які є його невід'ємними частинами.

У відповідності до п. 2.1 Генерального договору Банк надає клієнту (позичальнику) кредитні кошти на умовах їх забезпеченості, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 2.3 Генерального договору умови надання, строк повернення, розмір кредитів, що надані/будуть надані в межах цього договору визначаються кредитними договорами, які є невід'ємними частинами цього договору.

В рамках Генерального договору між Банком та позичальником було укладено Кредитний договір №03.34/08-СК4 від 18.08.2008 (надалі - Кредитний договір).

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору предметом кредитного договору є надання Банком позичальникові грошових коштів на таких умовах:

- сума кредиту 300000,00 доларів США;

- строк користування по 17.09.2015;

- плата за користування кредитом 19% річних.

В подальшому до Кредитного договору вносились зміни, а саме було укладено Договір від 19.06.2009 про внесення змін №1 до Кредитного договору №03.34/08-СК4 від 19.06.2009, а також Договір від 31.08.2011 про внесення змін №2 до Кредитного договору №03.34/08-СК4 від 18.09.2008, яким зміст Кредитного договору викладено в новій редакції, та визначено ставку для нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 13,5% річних.

За правовою природою договір №03.34/08-СК4 від 18.08.2008 є кредитним договором.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з положеннями ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Кредитного договору позивачем надано відповідачу кредит на загальну суму 300000,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам за 18.09.2008.

Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору (в редакції від 31.08.2011) спосіб повернення кредиту та процентів - щомісячно, відповідно до Графіку погашення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг (далі - Графік). За користування кредитом позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п. 3.3 Кредитного договору (п. 4.1 Кредитного договору).

Згідно з п. 4.5 Кредитного договору (в редакції від 31.08.2011) нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно з дати надання кредиту до дня повного його повернення (день повернення не враховується) на залишок фактичної заборгованості за кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При розрахунку процентів за кількість днів у році приймається 360 днів - якщо кредит виданий у іноземній валюті, а якщо кредит надається у національній валюті - фактична кількість календарних днів у календарному році (365/366) - п. 4.4 кредитного договору.

За умовами п. 4.7 Кредитного договору (в редакції від 31.08.2011) цим договором позичальник передає Банку право на щомісячне списання платежу (щомісячний платіж по кредиту + проценти), згідно Графіку, з метою повернення кредиту, сплати процентів нарахованих за кредитом в дату, яка вказана в п. 3.5 договору (28 число кожного місяця), шляхом договірного списання коштів з рахунку Позичальника відповідно до чинного законодавства України. Позичальник зобов'язаний забезпечити наявність на рахунку суми, що є не меншою, ніж розмір платежу за графіком у валюті кредиту (п. 4.9). Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється виключно у валюті кредиту (п. 4.17).

Відповідно до п. 5.3.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплатити комісійну винагороду, повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом в повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в строки та у порядку, передбаченому Кредитним договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов Кредитного договору та норм чинного законодавства України позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.3.11 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний здійснити дострокове повернення кредиту, у випадках, передбачених п. 5.2.1 цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення Банком відповідної вимоги.

Пунктом 5.2.1 Кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, у випадках, зокрема, невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки, тощо, передбачених умовами договорів, затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за кредитом щонайменше на один календарний місяць.

Тобто, сторонами в силу положень ст. 6, 626 Цивільного кодексу України було погоджено в умовах Кредитного договору право Банку вимагати від позичальника повернення всієї суми наданого кредиту у випадку невиконання останніми грошових зобов'язань по сплаті в т.ч. основної суми кредиту та процентів за користування таким коштами.

У зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов Кредитного договору щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, 28.05.2014 Банком на адресу позичальника було направлено лист-вимогу (вих. №1719/100-2 від 26.05.2014) про дострокове повернення суми кредиту за Кредитним договором.

Отже, в силу положень ст. 1052 Цивільного кодексу України та п.п. 5.2.1, 5.3.11 Кредитного договору у позичальника виникло зобов'язання по достроковому поверненню на користь позивача суми кредиту, а також суми нарахованих і несплачених процентів за користування кредитом.

Проте, вимога позивача залишена позичальником без задоволення, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість, а саме:

- прострочена заборгованість по кредиту за період з 28.01.2014 по 27.05.2014 у розмірі 23708,20 доларів США;

- прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 28.01.2014 по 27.05.2014, у розмірі 5354,35 доларів США;

- строкова заборгованість по кредиту у розмірі 94832,87 доларів США;

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 28.05.2014 по 02.06.2014 у розмірі 177,81 доларів США.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано, належних та допустимих доказів на спростування факту існування заборгованості та її розміру не надано.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором 18.09.2008 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Альфард» було укладено договір поруки №03.34/08-ДП10 (надалі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель поручається перед Банком за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, терміни та умови повернення яких встановлюється Кредитним договором №03.34/08-СК4 від 18.09.2008 та будь-якими додатковими угодами до нього (в тому числі збільшуючими основне зобов'язання).

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до п.4 Договору поруки у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.

За змістом п. 5 Договору поруки поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач, серед іншого, вказує, що відповідно до п. 1 Договору поруки №03.34/08-ДП10 від 18.09.2008 останній укладено на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №03.34/07-СК4 від 18.09.2008 , а не за Кредитним договором №03.34/08-СК4 від 18.09.2008 , а тому підстави для стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №03.34/08-СК4 від 18.08.2008 відсутні.

Однак, вказані доводи судом відхиляються з огляду на таке.

По-перше, сторонами не надано суду ані тексту самого Кредитного договору №03.34/07-СК4 від 18.09.2008, ані доказів на підтвердження існування такого правочину.

По-друге, з наявних в матеріалах справи кредитних договорів вбачається, що однією із складових частин номера, який присвоюється Банком для кредитного договору, є рік укладення такого договору (перші дві цифри після позначення « / »).

Відтак, оскільки спірний Кредитний договір (№03.34/ 08 -СК4 від 18.08. 2008 ) було укладено саме 2008 році, судом визнаються обґрунтованими доводи позивача, що в тексті Договору поруки №03.34/08-ДП10 від 18.09.2008 допущено описку в частині номера та дати кредитного договору та замість «(№03.34/ 08 -СК4 від 18.08.2008» вказано «№03.34/ 07 -СК4 від 18.09.2008»).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на те, що судом встановлено факт невиконання третьою особою (позичальником) умов Кредитного договору щодо дострокового повернення суми кредиту та сплати процентів, а виконання зобов'язань за Кредитним договором було забезпечено порукою за Договором поруки №03.34/08-ДП10 від 18.09.2008, вимоги позивача за про стягнення з відповідача (поручителя) простроченої заборгованості по кредиту за період з 28.01.2014 по 27.05.2014 у розмірі 23708,20 доларів США, простроченої заборгованості по сплаті процентів, нарахованих за період з 28.01.2014 по 27.05.2014, у розмірі 5354,35 доларів США; строкової заборгованості по кредиту у розмірі 94832,87 доларів США та строкової заборгованості по сплаті процентів, нарахованих за період з 28.05.2014 по 02.06.2014 у розмірі 177,81 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню (за період з 01.10.2012 по 02.06.2014), нараховану за несвоєчасну сплату позичальником процентів у розмірі 255,00 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення кредиту (нараховану за період з 01.10.2012 по 02.06.2014) у розмірі 895,59 доларів США, 3 % річних (нарахованих за період з за період з 01.10.2012 по 02.06.2014) за прострочення сплати процентів у розмірі 48,47 доларів США, 3 % річних (нарахованих за період з 01.10.2012 по 02.06.2014) за час прострочення повернення кредиту у розмірі 167,47 доларів США.

Судом встановлено, що позичальник у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача 1 є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 1 т. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7.1 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення від суми прострочених зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення позичальником (третьою особою) виконання грошового зобов'язання за Кредитним договором, враховуючи умови укладеного між сторонами Договору поруки, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

У зв'язку з відмовою в задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Альфард» (01135, м.Київ, площа Перемоги, будинок 3, ідентифікаційний код 34003858) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26, ідентифікаційний код 14359319) прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 23708 (двадцять три тисячі сімсот вісім) доларів США 20 центів (що становить еквівалент 307021 (триста сім тисяч двадцять одна) грн 19 коп. по курсу Національного банку України станом на 16.10.2014), прострочену заборгованість по сплаті процентів у розмірі 5354 (п'ять тисяч триста п'ятдесят чотири) доларів США 35 центів (що становить еквівалент 69338 (шістдесят дев'ять тисяч триста тридцять вісім) грн 83 коп. по курсу Національного банку України станом на 16.10.2014), строкову заборгованість по кредиту у розмірі 94832 (дев'яносто чотири тисячі вісімсот тридцять два) долари США 87 центів (що становить еквівалент 1228085 (один мільйон двісті двадцять вісім тисяч вісімдесят п'ять) грн 67 коп. по курсу Національного банку України станом на 16.10.2014), строкову заборгованість по сплаті процентів у розмірі 177 (сто сімдесят сім) доларів США 81 цент (що становить еквівалент 2302 (дві тисячі триста дві) грн 64 коп. по курсу Національного банку України станом на 16.10.2014), пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) доларів США що становить еквівалент 3302 (три тисячі триста дві) грн 25 коп. по курсу Національного банку України станом на 16.10.2014), пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 895 (вісімсот дев'яносто п'ять) доларів США 59 центів що становить еквівалент 11597 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн 89 коп. по курсу Національного банку України станом на 16.10.2014), 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 48 (сорок вісім) доларів США 47 центів (що становить еквівалент 627 (шістсот двадцять сім) грн 69 коп. по курсу Національного банку України станом на 16.10.2014), 3% річних за прострочення сплати кредиту у розмірі 167 (сто шістдесят сім) доларів США 47 центів (що становить еквівалент 2168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) грн 74 коп. по курсу Національного банку України станом на 16.10.2014) та судовий збір у розмірі 29854 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн 67 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.10.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова