Постанова

від 03.11.2014 по справі 908/2781/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа № 908/2781/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кравець О.О. (довіреність від 18.03.2014 року);

відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №3278З/1-38) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.09.2014 року, винесену за результатами розгляду заяви ТОВ "Південькабель-Пром" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2014 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південькабель-Пром", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймаркет", м.Запоріжжя

про стягнення 685779,40 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Південькабель-Пром", звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 685779,40 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.06.2014 року у справі №908/2781/13 в задоволенні позову відмовлено.

06.08.2014 року до господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказане рішення суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.09.2014 року (суддя Боєва О.С.) заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2014 року у справі №908/2781/13 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2014 року у справі №908/2781/13-без змін.

Позивач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2014 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 29.10.2014 року не з'явився, однак надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходження його представника у відрядженні у м.Києві з 27.10.2014 року по 30.10.2014 року.

Відповідно до ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 29.10.2014 року.

Таким чином, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не є можливим.

Крім того, відповідно до підпункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Відповідачем не надано докази на підтвердження викладених в клопотанні обставин, не доведено неможливість заміни представника та не зазначено, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином неявка представника відповідача унеможливить розгляд даної справи .

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, ТОВ «Південькабель-Пром», звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом до ТОВ «Строймаркет, посилаючись на те, що останній повинен повернути йому 685779, 40 грн., як безпідставно набуті кошти.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 24.12.2007 року він уклав з ТОВ «Форум-Комплекс» договір відступлення права вимоги ( далі - договір) (а.с.12 т.1).

Згідно п. 1 вказаного договору первісний кредитор (ТОВ «Форум-Комплекс») передає, а новий кредитор (ТОВ «Південькабель-Пром») приймає на себе право витребування боргу і стає кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет»( далі «боржник»).

Відповідно пункту 2 договору боржником право вимоги до якого передається за даним договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Строймаркет», м.Запоріжжя, вул.Українська, 50.

За вказаним договором новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання наступного зобов'язання: повернення боржником грошових зобов'язань перед первісним кредитором у вигляді безпідставно отриманих коштів, в розмірі основного боргу - 703779,40 грн. ; сплата боржником інших сум передбачених законом, нарахованих на суму основного боргу (пункт 3 договору).

В пункті 4 договору про відступлення права вимоги сторони вказали, що вказане право вимоги базується на: платіжному дорученні №635 від 22 листопада 2006 року на суму - 201229 грн.; платіжному дорученні № 878 від 12 березня 2007 р. на суму 502550,40грн. У вказаному пункті договору також зазначено, що договори, вказані у призначенні платежу в платіжних дорученнях не були підписані сторонами; в подальшому ТОВ «Форум-Комплекс» та ТОВ «Строймаркет» ніякі дії за договорами не здійснювали; кошти спрямовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум -Комплекс» товариству з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» мають бути повернені впродовж семи днів з часу отримання ТОВ «Строймаркет» вимоги.

Далі позивач вказує, що 24 липня 2013 року ним була надіслана відповідачу передбачена в пункті 4 договору вимога №1 на адресу відповідача на суму 688779,40 грн. (а.с.15 т.1).

13 серпня 2013 року ТОВ «Строймаркет» частково сплатив позивачу 3000 грн., що, на думку позивача, підтверджується банківською випискою від 13 серпня 2013 р. (а.с.16 т.1).

Крім того, як вказує позивач, відповідач частково здійснив повернення в касу позивача безпідставно отримані кошти «згідно договору відступлення права вимоги від 24.12.2007р.» за прибутковими касовими ордерами №14 від 14.04.2009 року на суму 5000 грн. та № 37 від 29.04.2011року на суму 10000 грн. (а.с.13,14 т.1).

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 685779, 40 грн.

Відповідач надав до суду свої заперечення проти позовних вимог (№085 від 23.09.2013 року) та вказує, що 15.11.2006 року між ТОВ «Строймаркет» та ТОВ «Форум-Комплекс» було укладено договір доручення № 11/С, згідно якого Повірений (ТОВ «Строймаркет») зобов'язався набути та передати у власність Довірителя (ТОВ»Форум-Комплекс») у термін до 01.03.2008 року декоративні рослини, згідно специфікації, на суму 201229 грн. Винагорода за ці послуги склала 2000 грн. та повинна бути оплачена протягом п'яти банківських днів з моменту виконання доручення.

16.02.2007 року , далі вказує відповідач, між ним і ТОВ «Форум-Комплекс» було укладено договір доручення №21, згідно умов якого Повірений зобов'язується набути і передати у власність Довірителя у термін до 12.06.2007 року скляну мозаїчну плитку, згідно специфікації, на суму 498051 грн. Винагорода за цим договором має оплачуватися в сумі 4500 грн. одночасно із сплатою довірителем повіреному суми для здійснення ним закупки скляної плитки (а.с. 24-25 т.1).

Далі (а.с.67 т.1) відповідач вказує, що товар відповідно до специфікацій і договорів 11/С від 15.11.2006 року (декоративні рослини на суму 201229 грн.) та за договором №21 від 16.02.2007 року на суму 498051 грн. було поставлено ним ТОВ «Форум -Комплекс» у повному обсязі у 2007 році, було підтверджено накладними, підписаними сторонами. У зв'язку із сплиненням строку зберігання вказаних документів, відповідно до наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року № 41 «Про затвердження переліку типових документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.1998 р., відповідно до опису, затвердженого актом від 17.01.2012 року були знищені документи, строк зберігання яких сплинув, про що відповідач надав акт від 20.01.2012 р.

Відповідач наполягає на тому, що ніяких правовідносин між позивачем і ним не існувало, будь-які грошові кошти він йому не перераховував.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.06.2014 року у даній справі позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог на тій підставі, що договір уступки права вимоги б/н від 24.12.2007 року, укладений між позивачем по даній справі та ТОВ «Форум-Комплекс» визнано недійсним постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 908/3683/13.

Постановою Вищого господарського суду України у справі №908/3683/13 від 16.07.2014 року касаційну скаргу у вказаній справі ТОВ «Південькабель-Пром» задоволено, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 908/3683 /13 скасовано.

Вказану обставину щодо скасування Вищим господарським судом України постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 908/3683 /13 позивач у даній справі вважає нововиявленими обставинами, а його вимоги за платіжними дорученнями № 635 від 22.11.2006 року на суму 201229 грн. та №878 від 12.03.2007 року на суму 502550,40 грн. підтвердженими на суму 685779,40 грн.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти , на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи;

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2014 року у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог позивачу щодо стягнення з відповідача 685779,40 грн. базувалося на тому, що договір уступки права вимоги б/н від 24.12.2007 року, укладений між позивачем по даній справі та ТОВ «Форум-Комплекс», визнано недійсним постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 908/3683/13.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції необгрунтовано переглянув спір в повному обсязі, оскільки «законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі» (пункт 8.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 17).

Судова колегія також приймає до уваги, що «господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення» (пункт 8.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 17).

Враховуючи, що постановою касаційної інстанції постанова апеляційного господарського суду про визнання недійсним договору уступки права вимоги була скасована, суд, що переглядає рішення за нововиявленими обставинами має враховувати договір уступки права вимоги як дійсний, про що вірно вказав апелянт в своїй апеляційній скарзі. Але при цьому апелянтом зроблено помилковий висновок, що тільки наявність договору від 24.12.2007 року вже свідчить про обґрунтованість його позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення на заявлену ним суму.

Наявність договору відступлення права вимоги на користь позивача від ТОВ «Форум - Комплекс» вимагає дослідження судом всіх обставин, що випливають із цих правовідносин і на які посилається позивач, як на докази по суті своїх вимог.

Щоб вирішити питання про наявність або відсутність нововиявлених обставин слід дослідити всі обставини справи, а потім визначити, яким чином обставина, що стала відома пізніше, впливає на встановлені судом факти.

Таким чином, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дослідив обставини справи за виключенням однієї, яка існувала на час винесення рішення, що переглянуто за нововиявленими обставинами, а саме недійсність договору уступки права вимоги.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав...Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідач наполягає на тому, що свої зобов'язання перед ТОВ «Форум -Комплекс» (первинним кредитором) за договорами доручення ним виконані, тобто товар вартістю 498050,40 грн. за договором №21 та специфікацією до нього (а.с.40;41, т.1) і товар на суму 201229 грн. за договором №11/С від 15.11.2006 року і специфікацією до нього (а.с.38;39, т.2) був закуплений відповідачем і переданий ТОВ «Форум-Комплекс».

На підтвердження своїх доводів відповідачем надано до матеріалів справи зазначені договори і специфікації до них, підписані обома сторонами і скріплені печатками обох підприємств.

Відповідач також посилається на те, що йому нічого не було відомо про наявність будь-якої угоди про уступку права вимоги ТОВ «Форум-Комплекс» іншій особі. Він також вказує , що 21.08.2013 року на його адресу надійшли рекомендовані листи №6900606008174 та №6900607227317, в яких, згідно опису вкладень знаходилася вимога позивача №1 від 23.07.2013 року про сплату боргу в сумі 688779,40 грн., довіреність на право підписання вимоги та позовні матеріали. Тільки з вказаної кореспонденції відповідач дізнався про існування підприємства позивача та його вимоги на підставі договору уступки права вимоги.

До матеріалів справи додано довідки від 29.08.2013 року начальника 95-го відділення зв'язку про те, що цінні листи з рекомендованими повідомленнями від 24.07.2013 року за №6900607227317 і за №6900606008174 дійсно було вручено уповноваженому представнику відповідача тільки 21.08.2013 року (а.с. 29;30,т.1). До матеріалів справ також надано ксерокопії конвертів, в яких надходила вимога №1 із позовними матеріалами.

На сторінці 56, том 1 наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу ТОВ « Строймаркет» від ТОВ «Південькабель-Пром», що було подане останнім на пошту 24.07.2013 року та вручене адресату 21.08.2013 року ( а.с. 56, т.1).

В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази про іншу дату і спосіб повідомлення відповідача про наявність уступки права вимоги ніж вручення вимоги №1 від 23.07.2013 року ( а.с.15 т.1).

Пояснення відповідача щодо дати і вмісту одержаної кореспонденції підтверджуються наданими позивачем матеріалами: описом вкладення в цінний лист № 6900607227317 від 24.08.2013 р. та фіскальним чеком від 24.07.2013 року.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що первісний кредитор повідомив відповідача про наявність уступки права вимоги в порядку ст. 518 ЦК України і про необхідність здійснення виконання зобов'язань відповідача за договорами №21 та №11/С перед ТОВ «Південькабель-Пром».

Судова колегія приймає до уваги пояснення відповідача про те, що одержані ним грошові кошти від ТОВ «Форум-Комплекс» на підставі вказаних договорів за платіжними дорученнями №635 від 22.11.2006 р. на суму 201229 грн. та № 878 від 12.03.2007 року на суму 502550,40грн. «не оприбутковувалися» (окрім суми 4500 грн. за послуги), а були направлені на придбання вказаного у специфікаціях товару, який було передано довірителю (а.с.88, т.1).

До матеріалів справи додано оригінали договорів № 11/С від 15.11.2006 року та № 21 від 16.02.2007року із специфікаціями. Всі документи підписані сторонами , що їх уклали та завірені мокрими печатками ( а.с.141-144, т.1).

В матеріалах справи також наявна виписка з особового рахунку ТОВ «Форум-Комплекс» в філії «Запорізького РУ «АТ «Банку «Фінанси та Кредит» від 22.11.2006 року, відповідно до якої суму 201229 грн. було перераховано відповідачу ТОВ «Форум-Комплекс» саме на підставі договору «поручения» №11/С від 15.11.2006 року ( а.с.10,т.1) .

Згідно виписки вказаного банку, 12.03.2007 року ТОВ «Форум-Комплекс» було перераховано на адресу відповідача суму 502550 грн. на підставі договору «поручения» № 21 від 16.02.2007 року.

Отже, грошові кошти були перераховані відповідачу після підписання вказаних договорів доручення, тому відсутні підстави вважати, що грошові кошти були одержані відповідачем безпідставно.

ТОВ «Строймаркет» вказує, що товар за договорами №21 та № 11/С був поставлений ТОВ «Форум-Комплекс» у повному обсязі у 2007 році, що було підтверджено накладними, підписаними сторонами.

Разом із тим відповідачем не надано суду документальних доказів виконання ним зобов'язань за договорами №21 та №11/С: актів приймання-передачі (п.6.1договору №21), накладних , тощо.

ТОВ «Форум-Комплекс у 2009 році було визнано банкрутом та ліквідоване.

У своїх поясненнях від 25.09.2013 року та від 15.10.2013 року ( а.с. 67; 88, т.1) відповідач вказує, що одержані ним грошові кошти були витрачені на придбання товару згідно договорів № 21 та № 11/С , тому у бухгалтерському обліку відображено лише винагороду в сумі 4500 грн., включено до прибутку і сплачено податки. Термін зберігання первинних документів складає три роки, при умові проведення перевірки податковими органами.

Після проведеної податковими органами комплексної перевірки та у зв'язку із сплиненням строку зберігання первинних документів, вказані документи були знищені у січні 2012 року на підставі Наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 р. №41. На підтвердження цих доводів відповідачем надано суду відповідні акти ( а.с.67- 71, т.1).

Враховуючи, що така перевірка була здійснена, зобов'язання виконано, спори відсутні, відповідною комісією відповідача було прийнято рішення про утилізацію документів, в тому числі тих, що підтверджують виконання договорів № 21 та № 11/С (а.с. 69 т.1).

Вимоги законодавства щодо знищення застарілою бухгалтерської документації підтверджують доводи відповідача про те, що ним дійсно були знищені документи з виконання ним поставок за договором. Крім того ліквідація ТОВ «Форум-Комплекс», сплинення тривалого часу з моменту коли договір мав бути виконаний , відсутність будь-яких вимог з його виконання, відсутність судових спорів, на думку суду, також свідчить про те, що такі дії відповідача були обґрунтовані та мали місце.

Разом із тим, враховуючи відсутність прямих доказів виконання договорів №11/С та №21 відповідачем, колегія суддів вважає за необхідне дослідити наступні обставини.

Відповідачем було подано заяву в суді першої інстанції про застосування строку позовної давності ( а.с 88 т.1).

Статтею 257 ЦК України встановлено строк позовної давності тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.ст. 512; 514 ЦК України - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою. Внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, до нового кредитора переходять права у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором №11/С (пункт 2.2.) відповідач повинен був виконати поставку товару до 01.03.2008 року. Отже, прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару (у разі невиконання ним договору) починається з 02.03.2008 року. Строк позовної давності в такому разі сплинув - 02.03.2011року.

За договором № 21 (пункт 3.1.), товар повинен бути переданий Довірителю протягом 90 робочих днів з дня отримання суми, зазначеної у п. 2.1. цього договору .

Сума 498050,40 грн. була перерахована ТОВ «Форум-Комплекс» відповідачу 12.03.2007 року, тобто вказаний строк сплинув 10.06.2007 р. Таким чином строк позовної давності сплинув 10.06.2010 року.

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами у даній справі 15 серпня 2013 року, тобто із значним пропуском строку позовної давності.

Позивач наполягає на тому, що перебіг строку позовної давності перервано на підставі ч. 1 ст. 264 ЦК України, оскільки відповідач здійснив часткову оплату боргу позивачу , тобто визнав борг перед ним.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано суду прибуткові касові ордери №14 від 14.04.2009 року на суму 500 грн. та №37 від 29.04.2009 року на суму 10000 грн.

Копії вказаних платіжних документів додані до матеріалів справи ( а.с. 13 та 14 том 1).

Аналізуючи вказані бухгалтерські документи, судова колегія звертає увагу на те, що вказані прибуткові касові ордери оформлені за типовою формою № КО -1, яка є додатком « 2» до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в редакції постанови правління Нацбанку України від 29.04 2009 року № 252, зареєстрованій в Мінюсті 21.05.2009 р. за №448/16464, набрала чинності 16.06.2009 року.

Таким чином, позивачем надано прибуткові касові ордери № 14, і № 37 оформлені ним 14.04.2009 року та 29.04.2009 року за формою, яка ще не існувала на вказані дати.

Крім того, слід прийняти до уваги, що в наданих прибуткових касових ордерах вказано підставу платежу - «повернення безпідставно отриманих коштів згідно договору відступлення права вимоги від 24.12.2007 року».

Разом із тим, як було встановлено вище, матеріали справи свідчать, що відповідач не був повідомлений в порядку ст. 518 ЦК України про відступлення права вимоги позивачу.

Про наявність вказаного договору він дізнався тільки 21.08.2013 року, після вручення йому вимоги №1 позивача. За таких обставин судова колегія приймає до уваги доводи відповідача про те, що він не міг здійснювати платежі у 2009 та 2011 роках на виконання договору про відступлення права вимоги, тобто до одержання ним вимоги № 1 позивача .

За таких обставин, прибуткові касові ордери № 14 від 14.04.2009 року та № 37 від 29.04. 2011 року не можуть бути прийняті судом, як належні докази переривання строку позовної давності.

Позивач також наполягає на тому, що відповідачем здійснено часткову оплату боргу перед ним за вимогою №1 від 23.08.2013 року.

На підтвердження своїх доводів, ТОВ «Південькабель-Пром» надало суду виписку зі свого особового рахунку в філії «Запорізького РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за період з 01.08.2013 р. по 14.08.2013 р., відповідно до якої на рахунок позивача 13.08.2013 року надійшла сума 3000 грн. В графі «Призначення платежу» вказано: «часткова оплата за вимогою №1 від 23.07.2013 року. Платник ТОВ «Строймаркет» ч/з Твердохліб С.В.»

Відповідач наполягає на тому, що ним вказаний платіж не здійснювався, грошові кошти із каси підприємства для сплати на користь ТОВ «Південькабель-Пром» не видавались. Відповідач також пояснив, що згідно наданого відеозапису банку, платіж 13.08.2013 року був здійснений не його директором, а представником позивача.

На підтвердження своїх доводів подав до суду декілька витягів з електронної касової книги ( а.с.89-119, т.1).

Судова колегія приймає до уваги вказані докази та звертає увагу на наступне.

Виписка банку АТ «Фінанси та «Кредит» від 13.08.2013 року свідчить, що підставою платежу вказано вимогу позивача №1 від 23.07.2013 року.

Як було досліджено вище, довідкою відділення зв'язку, поясненнями відповідача, повідомленням про одержання поштового відправлення, описом вкладення та фіскальним чеком від 24.07 2013 року підтверджується, що вказану вимогу №1 відповідач одержав лише 21.08.2013 року і тому не міг здійснювати платежі на її задоволення 13.08.2013 року.

На підставі викладеного, судова колегія також не може прийняти виписку банку від 13.08.2013 року, як належний доказ переривання перебігу строку позовної давності.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі, прийшов до обґрунтованого висновку про сплинення строку позовної давності і про відмову у задоволенні заяви позивача про скасування рішення суду Запорізької області від 03.06.2014року у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Факт скасування касаційною інстанцією постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 908/3683 /13 не впливає на обставини у даній справі стосовно правовідносин сторін за договорами №21;11/С та уступки права вимоги,а також на обставини щодо сплинення строку позовної давності за вимогами позивача.

Суд першої інстанції обґрунтовано дослідив саме ті обставини, які мають значення для справи, з урахуванням рішення касаційної інстанції щодо недійсності (дійсності) вказаного договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 23.09.2014 р. у справі №908/2781/13 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтями 105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.09.2014 року по справі №908/2781/13, винесену за результатами розгляду заяви ТОВ "Південькабель-Пром" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2014 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 03.11.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.