Постанова

від 29.10.2014 по справі 823/3110/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року справа № 823/3110/14

16 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Демченко Н.Ю.

представників позивача: Біловчука Д.І. (за довіреністю), Шохи Ю.В. (за статутом),

представників відповідача: Недосєки І.В. (за довіреністю), Кравчука С.І. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом відділення міжнародного Німецько-Українського благодійного фонду «ТАВІФА» до Черкаської митниці Міндоходів про визнання незаконною вимоги та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2014 відділення міжнародного Німецько-Українського благодійного фонду «ТАВІФА» (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Черкаської митниці Міндоходів (далі-відповідач), в якому просило:

- визнати незаконною вимогу відповідача щодо відшкодування витрат за зберігання товарів на складах митних органів згідно з митними деклараціями, а саме: №9020000/2014/400398, №9020000/2014/400500, №9020000/2014/400402, №9020000/2014/400403, №9020000/2014/400518, №9020000/2014/400530, №9020000/2014/401093, №9020000/2014/401098, №9020000/2014/401107, №9020000/2014/401095, №9020000/2014/401092, №9020000/2014/401106, №9020000/2014/401101, №9020000/2014/401094, №9020000/2014/401109, №9020000/2014/401111, №9020000/2014/401096;

- визнати незаконною відмову відповідача в поверненні зайво сплачених, як витрати відповідача за зберігання товару, кошти в сумі 388525,00грн., викладену в листі від 20.08.2014 №47-04/23-70-10-45;

- зобов'язати відповідача внести подання до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області щодо повернення зайво сплачених коштів, як оплати витрат відповідача за зберігання товару, на користь позивача в сумі 388525,00грн.

Позов мотивовано тим, що на думку позивача, витрати за зберігання на митних складах товару, що є гуманітарною допомогою, відшкодовуватись не повинні. Оскільки зберігання товару здійснював фактично позивач, тому відповідач жодних витрат не поніс. У зв'язку з цим, добровільно сплачені позивачем кошти, на його думку, повинні бути повернуті, як помилково сплачені. Тому просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував на тій підставі, що на час оплати позивачем витрат за зберігання товару, визнаного гуманітарною допомогою, та на час отримання ним товару з митних складів діюче митне законодавство передбачало обов'язок відшкодування платниками цих витрат на користь митного органу. Відповідач просив врахувати, що режим «митний склад» поширюється і на товар, що зберігався за договором відповідального зберігання, укладеного митним органом з позивачем. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в матеріалах справи у їх взаємозв'язку та логічній послідовності, надавши їм оцінку з точки зору повноти, достовірності та належності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, у зв'язку з таким.

Позивач станом на час розгляду справи зареєстрований як юридична особа (код ЄДРПОУ 25659993) та відповідно до статуту є благодійною організацією.

Згідно з митними деклараціями, а саме: №9020000/2014/400398, №9020000/2014/400500, №9020000/2014/400402, №9020000/2014/400403, №9020000/2014/400518, №9020000/2014/400530, №9020000/2014/401093, №9020000/2014/401098, №9020000/2014/401107, №9020000/2014/401095, №9020000/2014/401092, №9020000/2014/401106, №9020000/2014/401101, №9020000/2014/401094, №9020000/2014/401109, №9020000/2014/401111, №9020000/2014/401096, - позивач задекларував товар до ввезення на територію України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 №241, якою затверджено Порядок взаємодії центральних органів виконавчої влади та Національного банку щодо визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконання робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою (далі - Порядок №241), позивач звернувся з пакетом документів до Міністерства соціальної політики України щодо офіційного визнання вищевказаного товару гуманітарною допомогою. Не отримавши від нього рішення протягом встановленого терміну, позивач задекларував товар в режимі "митний склад".

Суд встановив, що на підставі договорів відповідального зберігання, укладених між позивачем та відповідачем від 28.10.2013 №34/2013ЧМД, від 29.11.2013 №39/213ЧМД, від 03.12.2013 №41/2013ЧМД, від 18.12.2013 №46/2013ЧМД, від 23.04.2013 №17/2014 та актів прийому-передачі товарів (том 2, а.с.11-62) фактично товар переданий на відповідальне зберігання на склад позивача.

В подальшому листами від 28.02.2014 №№23, 24, 25 та від 12.03.2014 №26 позивач звернувся до відповідача з проханням видати йому цей вантаж. Згідно з поясненнями представника позивача він отримав відмову з посиланням на необхідність відшкодувати відповідачу витрати за зберігання товару на митному складі. Перші 10днів зберігання на митному складі не були включені у цей розрахунок. Позивач витрати митниці відшкодував, що підтверджується квитанціями від 12.03.2014 №4326.209.1 на суму 84701,30грн., від 13.03.2014 №248.390.1 на суму 20178,92грн. та від 29.04.2014 №4326.650.1 на суму 283645,61грн.

В подальшому він звернувся до відповідача із заявою від 22.07.2014 №62, в якій просив повернути вищевказані зайво сплачені кошти, як витрати відповідача за зберігання товару, в сумі 388525,83грн. Листом від 20.08.2014 №4704/23-70-1045 відповідач відмовив позивачу в їх поверненні.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам в контексті підстав позову, суд керувався таким.

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначені Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України), Законом України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 №1192-XIV (далі - Закон №1192-XIV), Порядком №241 та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1-2 ст.201 МК України товари з моменту пред'явлення їх органу доходів і зборів до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем.

Товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання з дозволу відповідного органу доходів і зборів можуть розміщуватися на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги.

Загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів, який може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) органом доходів і зборів, за дозволом якого товари були розміщені на складі (ч.3 ст.204 МК України).

Відповідно до ч.4 вказаної статті до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути: задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; або передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією - отримувачем гуманітарної допомоги відповідному органу доходів і зборів для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу; або відправлені під митним контролем до інших органів доходів і зборів для їх подальшого митного оформлення; або вивезені за межі митної території України.

П.3 ч.1 ст.238 МК України передбачено, що обов'язковій передачі органу доходів і зборів для зберігання підлягають товари, які до закінчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах тимчасового зберігання, складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, митних складах не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму або такі, що декларувалися, але щодо яких після закінчення строків зберігання під митним контролем двічі надавалася відмова у митному оформленні в порядку, встановленому цим Кодексом.

Під складами органів доходів і зборів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать органам доходів і зборів або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення згідно з ч.1 ст.239 МК України.

Ч.4 ст.239 МК України встановлено, що товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

Аналогічна норма закріплена також п.4.3. розділу 4 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627.

Згідно з ч.6 ст.239 МК України витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої та у частині п'ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Отже, законом встановлено обов'язок власників товарів, що перебувають на території України в режимі "митний склад", відшкодувати органу доходів і зборів витрати за таке зберігання. Діюче на момент спірних відносин законодавство не передбачало залежність обов'язку органу доходів і зборів від фактичної наявності понесення ним витрат.

Витрати митного органу оформлюються уніфікованою митною квитанцією МД-1 та відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів або вповноваженою ним особою після їх митного оформлення при фактичному отриманні цих товарів, транспортних засобів згідно з пунктами 1-2 розділу ІІ Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (далі - Порядок №731).

Розміри відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731, яким передбачено плату в розмірі 1 євро за добу за 1 кубічний метр (якщо товар зберігається не на піддонах) та 2 євро за добу за один піддон (800 х 1200 мм) для зберігання в закритому сховищі (на складі).

Відповідно до вимог ч.1 ст.242 МК України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митний контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів. Аналогічна норма закріплена також в п.10 розділу ІІ Порядку №731.

П.9 Порядку №731 встановлений вичерпний перелік підстав, коли витрати на зберігання товару не відшкодовуються, а саме: строк зберігання товарів, транспортних засобів на складі митного органу не перевищує десяти днів з дня їх розміщення на складі митного органу; товари, транспортні засоби, що зберігаються на складі митного органу, розміщуються їх власником або вповноваженою ним особою у режим відмови на користь держави.

В той же час, чинним законодавством не передбачено такої обставини звільнення від оплати витрат на зберігання товару, як порушення Мінсоцполітики строків розгляду питання про визнання вантажу гуманітарною допомогою. У зв'язку з цим посилання позивача на такі обставини лише підтверджує відсутність будь-якої вини відповідача.

Стосовно посилання позивача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2014 року №579-р «Про внесення зміни до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 січня 2014 року №21» (далі - Розпорядження КМУ №579-р) суд взяв до уваги таке.

Зазначене розпорядження набуло законної сили 24.06.2014. Ним дійсно продовжено термін, що не включається до строку зберігання на складах органів доходів і зборів товарів при обрахунку витрат за зберігання вантажів, визнаних гуманітарною допомогою, до 01.07.2014.

Суд встановив, що відшкодування витрат митного органу на зберігання товару позивача оформлено уніфікованими митними квитанціями від 12.03.2014 №228706, від 29.04.2014 №228713 та від 13.03.2014 №228707, які оплачені в повному обсязі відповідно 12.03.2014, 13.03.2014, 29.04.2014.

На час здійснення митного оформлення вантажу, оплати витрат за зберігання на митному складі та на час отримання товару позивачем (акти приймання-передачі за березень та квітень 2014року (матеріали справи том ІІ) діяло розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 січня 2014 року №21-р «Деякі питання зберігання вантажів (товарів), визнаних гуманітарною допомогою, на складах органів доходів і зборів» у редакції, якою передбачено звільнення від оплати витрат на зберігання гуманітарної допомоги до 05.02.2014.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки сплата податків є конституційним обов'язком, враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до спірних відносин Розпорядження КМУ №579-р.

Згідно з п.11 розділу ІІ Порядку №731 підлягають поверненню лише надмірно сплачені суми на вимогу платника органами Державної казначейської служби України відповідно до п.3 розділу 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).

Цим Порядком врегульована процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (окрім операцій з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів відповідно до абзацу першого п.5 розділу І Порядку №787 здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Враховуючи, що позивач відшкодував відповідачу витрати за зберігання товару в режимі "митний склад" згідно з вимогами діючого законодавства, а не помилково, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відділення міжнародного Німецько-Українського благодійного фонду «ТАВІФА» про визнання незаконними вимог Черкаської митниці Міндоходів щодо відшкодування витрат за зберігання товарів на складах митних органів згідно з митними деклараціями: №9020000/2014/400398, №9020000/2014/400500, №9020000/2014/400402, №9020000/2014/400403, №9020000/2014/400518, №9020000/2014/400530, №9020000/2014/401093, №9020000/2014/401098, №9020000/2014/401107, №9020000/2014/401095, №9020000/2014/401092, №9020000/2014/401106, №9020000/2014/401101, №9020000/2014/401094, №9020000/2014/401109, №9020000/2014/401111, №9020000/2014/401096; визнання незаконною відмови Черкаської митниці Міндоходів в поверненні зайво сплачених коштів в якості оплати витрат відповідача на зберігання товару в сумі 388525,00грн., висловлену листом від 20.08.2014 №47-04/23-70-10-45, та зобов'язання Черкаської митниці Міндоходів внести подання Головному управлінню Державної казначейської служби у Черкаській області щодо повернення зайво сплачених коштів, в якості оплати витрат відповідача на зберігання товару, в сумі 388525,00грн - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 03.11.2014