Ухвала

від 21.10.2014 по справі 810/2057/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2057/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Іреллє" до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2014 року Приватне підприємство "Іреллє" звернулося в Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2014 №0000422200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 19.03.2014 № 0000422200.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 17.02.2014 по 21.02.2014 на підставі наказу від 17.02.2014 № 125, повідомлення про початок перевірки від 17.02.2014 № 1536 посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Іреллє» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку додану вартість та податку на прибуток підприємств при взаємовідносинах з ТОВ «ТК Техно трейд», ТОВ «Утекс Україна», ТОВ «Нацпромторг», ТОВ «Асті-Ко», ТОВ «ЕВМ Сервіс», ТОВ «Стейдпрод», ТОВ «Диполь Системс» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки, складено акт від 28.02.2014 № 97/10-13-22-01-121/36263949.

Як вбачається з зазначеного акта податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 16588,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року на суму 1130,00 грн., за червень 2011 року на суму 1205,00 грн., за липень 2011 року на суму 2411,00 грн., за вересень 2011 року на суму 1808,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 1520,00 грн., за листопад 2011 року на суму 2665,00 грн., за січень 2012 року на суму 1881,00 грн. та за березень 2012 року на суму 3968,00 грн. (а.с. 13-27).

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2014 року № 0000422200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем на 16 588 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 4 147 грн. (а.с. 28).

Податковий орган дійшов до висновку, що угоди, укладені позивачем з ТОВ «Асті-Ко», мають протиправний характер, а первинні документи складенні у ході їх виконання не мають юридичної сили. Тому, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між покупцем - ПП «Іреллє» та продавцем - ТОВ «Асті-Ко» було укладено усний договір поставки.

На підтвердження виконання операцій за вказаним договором позивачем надано копії податкових накладних від 15.04.2011 № 1, від 29.06.2011 № 24, від 21.07.2011 № 23, від 29.07.2011 № 45, від 28.09.2011 № 26, від 20.10.2011 № 42, від 30.11.2011 № 95, від 30.11.2011 № 94, від 23.12.2011 № 98, від 26.01.2012 № 79, 21.03.2012 № 84, від 23.02.2012 № 96, від 27.03.2012 № 114 (а.с. 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56); видаткових накладних від 18.04.2011 № PH-04181, від 29.06.2011 № PH-06291, від 21.07.2011 № PH-07211, від 29.07.2011 № PH-07293, від 28.09.2011 № PH-09283, від 21.10.2011 № PH-10211, від 30.11.2011 № PH-11305, від 30.11.2011 № PH-11304, від 23.12.2011 № PH-12231, від 26.01.2012 № PH-01265, 21.03.2012 № PH-03212, від 23.03.2012 № PH- 03231, від 27.03.2012 № PH-03271 (а.с. 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55).

Крім того, на підтвердження використання придбаних товарів (матеріалів) у власній господарській діяльності, шляхом виготовлення із них меблів (ліжка дерев'яні, шведські стінки, комплекси спортивні із натуральної деревини, лавки гімнастичні, гойдалки та інше) та подальшу реалізацію готової продукції третім особам (ТОВ «Товари для спорту і туризму», ТОВ «Інтехсервіс ЛТД», ПАТ «Київстар», ТОВ «ТЕхновел»), позивачем надано суду видаткові, товарні та податкові накладні (том ІІ а.с.80-100).

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за вищевказаним договором укладеним між позивачем та ТОВ «Асті-Ко», оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія судді зазначає, що на момент укладання усної домовленості контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на податковому обліку в органах податкової служби, як платник податку на додану вартість (а.с. 74-77).

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «ІРЕЛЛС» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «ТК Технотрейд», ТОВ «Утекс Україна», ТОВ «Паниромторг», ТОВ «Асті Ко», ПП «ЕВМ Сервіс», ТОВ «Стейдирод». ТОВ «Дипель Системс» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, колегія суддів враховує, що в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на пояснення керівника та засновника ТОВ «Асті Ко» Черняєва А.В., про те, що він зареєстрував дане підприємство за грошову винагороду та не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, оскільки апелянтом не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.