Постанова

від 08.07.2009 по справі 6/450-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/450-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 липня 2009 р.                                                                                    № 6/450-08  

               Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

               Головуючого судді                                    Мамонтової О.М.

               суддів                                                          Міщенко П.К.

                                                                                    Малетич М.М.  

За участю представників сторін:

від позивача Голуб В.А. (дов. від 11.12.08р.)

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Реверс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.09р.

у справі № 6/450-08

за позовом ТОВ "Торговий дім "Еталон", м. Київ

до ТОВ "Реверс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 909,82грн.

                                                 В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.09р. у справі № 6/450-08 (суддя Коваленко О.О.) частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Еталон" до ТОВ "Реверс" про стягнення 7 909,82грн., з відповідача на користь позивача стягнуто 7 065грн. 44коп. основного боргу, 75грн. пені, 93 грн. 82коп. 3% річних, 102грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.09р. (головуючий Прокопенко А.Є., судді Дмитренко А.К., Крутовських В.І.) вказане рішення змінено, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 23.04.09р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, п. 6 ст. 269 ГК України.

Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 03.07.09р. № 02.02-10/283 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя –Мамонтова О.М., судді –Міщенко П.К. і Малетич М.М.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судом норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  

          Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

01.01.07р. між ТОВ "Торговий дім "Еталон" (Продавець) і ТОВ "Реверс" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до товаросупроводжувальних документів і в порядку, передбаченому договором.

Відповідно п. 5.3 договору приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем (представником покупця) при безпосередньому отриманні товару. Факт приймання товару покупцем за кількістю та якістю підтверджується відповідним підписом покупця (представника покупця) товаросупроводжувальних документів. У випадку виявлення покупцем товару неналежної якості, він має право в присутності представника продавця скласти відповідний акт та повернути неякісний товар.

В разі виявлення заводського браку товару та упаковки під час приймання товару чи його подальшої реалізації, такий (бракований) товар підлягає поверненню продавцю чи обміну на якісний товар. Повернення бракованого товару відбувається в присутності представників сторін шляхом складання відповідного акта. Заводським браком товару чи упаковки визнається невідповідність ваги товару зазначеної на упаковці фактичній вазі товару, невідповідність якості товару вимогам нормативних документів, порушення цілісності упаковки (п. 7.2 договору).

Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату замовленого товару у розмірі 50 % від вартості товару, що поставляється покупцю. Сума попередньої оплати вказується продавцем у рахунку-фактурі та направляється покупцю. Покупець зобов'язаний сплатити суму, вказану продавцем у рахунку-фактурі, не пізніше  двох днів до дати поставки замовленого товару. Покупець зобов'язаний повністю оплатити отриманий товар не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання товару (п.п. 4.2, 4.3, 4.4 договору).

Згідно з п. 10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.07р. В разі, якщо жодна із сторін не виявить бажання розірвати цей договір за місяць до закінчення терміну його дії шляхом письмового повідомлення іншої сторони, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. Кількість пролонгацій може бути необмеженою.   

У виконання договору позивач поставив відповідачу товар на суму 49 849,44грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 000048316 від 20.05.08р. Відповідач отриманий товар оплатив частково, перерахував 20.05.08р. 10 000грн. попередньої оплати, 16.07.2008р. - 30 000грн., 24.09.08р. – 2 784,62грн., вказавши в призначенні платежу "оплата за сир відповідно договору".  

21.11.08р. ТОВ "Торговий дім "Еталон" звернулося з позовом до ТОВ "Реверс" про стягнення 7 065,44грн. боргу, 750,56грн. пені та 93,82 грн. 3% річних (нарахованих з 04.06.08р. по 12.11.08р.).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.09р. у справі № 6/450-08 позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 7 065,44грн. основного боргу, 75грн. пені, 93,82грн.  3% річних, 102грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.09р. вказане рішення змінено, позов задоволено повністю.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою ст. 625 ЦК України визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою ст. 269 ГК України передбачено, строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог п.п. 6, 9, 14, 16-18, 20, 22, 23, 29-31 чинної Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7, належними доказами не доведено факт поставки неякісного товару позивачем, отже суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині стягнення решти боргу за товар, одержаний відповідачем за накладною від 20.05.08р. та 3% річних, нарахованих на вказану суму.

Згідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно приписів вказаної норми, приймаючи до уваги, що сплату пені за прострочення платежу погоджено п. 8.1 договору сторін, апеляційний господарський суд правильно змінив рішення місцевого господарського суду та стягнув з відповідача пеню в повному обсязі за визначений позивачем період.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                                

                                    П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну скаргу ТОВ "Реверс" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.09р. у справі № 6/450-08 залишити без змін.

    Головуючий суддя                                                           О.М. Мамонтова

    Судді:                                                                                  П.К. Міщенко                                                                                                                                             

                                                                                                 М.М. Малетич