Рішення

від 28.10.2014 по справі 5011-54/5730-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/5730-2012 28.10.14

За позовом приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм - Інвест",

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державна акціонерна компанія "Укрмедпром" Міністерства охорони здоров'я України,

про визнання права власності на майно та витребування майна

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм - Інвест"

до приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"

про усунення перешкод у здійсненні права користування майном,

за участю прокуратури м. Києва,

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Черняк Т.М., довіреність № 2541/1/121-10-50 від 10.10.14;

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: не з'явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : не з'явився,

за участю прокурора: Лиховид О.С., службове посвідчення №002628 від 05.09.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм - Інвест", теретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державна акціонерна компанія "Укрмедпром" Міністерства охорони здоров'я України про визнання права власності на майно та витребування майна.

Позов обґрунтований незаконністю володіння відповідачем 1 об'єктами нерухомого майна, розташованими за адресою: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, а саме: складом матеріальним (літера ХІ, ХІІ) площею 3496,70 кв.м., складом матеріальним (літера ХІІІ) площею 779,20 кв.м., складом газових балонів (літера LXXI) площею 37,50 кв.м., вишкою сторожовою (літера XV) площею 9,6 кв.м., оскільки Договір купівлі-продажу від 10.07.2006 року, на підставі якого здійснено відчуження спірного майна, від імені позивача, в порушення приписів Цивільного кодексу України, вчинено особою з перевищенням повноважень, зважаючи на відсутність дозволу органу управління майном -Мінпромполітики України та погодження Фонду державного майна України на його відчуження без проведення незалежної оцінки майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.12р. порушено провадження у справі №5011-54/5730-2012.

01.06.2012р. від товариства з обмеженою відповідальністю «Портфарм-інвест» надійшла зустрічна позовна заява про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, яка у відповідності до ч.1 ст.60 ГПК України, прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що у відповідності до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому, на зміст права власності не впливає місцезнаходження майна. В силу ч.1 ст.319 ЦК України, власник розпоряджається, користується та володіє своїм майном на власний розсуд. Позивач за зустрічним позовом вказує, що нежитлові будівлі за адресою м.Київ, вул.Зрошувальна, 5 (літери XI, XII, XIII, ІХХІ, XV) загальною площею 4323,00 кв.м., відповідно до реєстраційного посвідчення №027013 від 26.01.2009 року належать на праві приватної власності ТОВ «Портфарм-інвест», однак відповідач за зустрічним позовом створює перешкоди у користуванні майном, а саме, не допускає керівництво та працівників ТОВ «Портфарм-інвест» до складських приміщень, блокує в'їзд та виїзд, не допускає третіх осіб на територію ТОВ «Портфарм-інвест». Отже, за наслідком таких протиправних дій відповідача за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом обмежується у праві власності щодо користування нежитловими приміщеннями, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд зобов'язати відповідача за зустрічним позовом усунути перешкоди у доступі, вході, виході та інших формах реалізації прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Портфарм-інвест» щодо користування та розпорядження нерухомим майном: складськими приміщеннями за адресою: 02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, 5 (літери XI, XII, ХІІІ, LХХІ, XV) загальною площею 4323,00 кв. м.

В судовому засіданні 22.06.12р. представником відповідача за зустрічним позовом надано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував, вказуючи про те, що позивач за зустрічним позовом не надав суду жодного належного доказу блокуванню ПрАТ «Індар» в'їзду та виїзду на територію позивача за зустрічним позовом, а тому такі твердження позивача є безпідставними. Також, відповідач за зустрічним позовом зазначає про безпідставність посилання позивача за зустрічним позовом на Постанови Дарницького РУГУ МВС України в м.Києві, як на можливий доказ своїх позовних вимог, оскільки, як вбачається з цих постанов, в них відсутня інформація, яка б могла беззаперечно підтвердити факт не допуску керівництва та працівників позивача за зустрічним позовом до його складських приміщень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2012р., за клопотанням відповідача 1, залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Портфарм" та відкладено розгляд справи на 31.07.2012р.

31.07.2012р. від представника відповідача 1 за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи про те, що ДАК «Укрмедпром» є відкритим акціонерним товариством, тобто є підприємницьким товариством, що створено державою та не є державною холдинговою компанією. Отже, як зазначає відповідач, майно внесене до статутного фонду ЗAT "Індар" належало ДАК "Укрмедпром" на праві приватної власності, а отже твердження що 70,7 % статутного фонду ЗАТ «Індар» є державною власністю юридично неспроможне. Відповідач зазначає, що посилаючись на Декрет КМУ "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", позивач не надав доказів того, що оспорюване майно передано до статутного фонду ПрАТ "Індар" або якимось іншим способом передано державою позивачу, натомість, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10 квітня 2003 року №36Д/2003 доводить набуття позивачем оспорюваного майна за власні кошти. Також, відповідач 1 за первісним позовом вказує про передчасність звернення позивача з вимогою про визнання права власності на оспорюване майно, оскільки, як вбачається зі змісту ст. 392 ЦКУ право звернення з позовом про визнання права власності надається виключно власнику, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Однак, позивач не є власником нежитлових приміщень, а тому не має права звертатися з таким позовом. Відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про витребування майна, оскільки підстави витребування майна з чужого незаконного володіння, передбачені ст.388 ЦК України, в даному спорі відсутні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.12р. розгляд справи відкладено на 14.08.2012р.

В судовому засіданні 14.08.12р. оголошувалася перерва до 21.08.12р.

В судовому засіданні 21.08.12р. відповідачем 1 за первісним позовом та відповідачем 2 за первісним позовом подані заяви про відвід судді, мотивовані неможливістю представників відповідачів ознайомитись з матеріалами справи та упередженістю судді.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.12р. відмовлено у задоволенні заяв відповідача 1 за первісним позовом та відповідача 2 за первісним позовом про відвід судді, оскільки обставини, викладені в заявах відповідачів не є підставою, передбаченою ст.20 ГПК України для відводу судді, у зв'язку з чим не прийняті судом до уваги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.12р., за клопотанням позивача за первісними позовом, продовжено строк розгляду спору у даній справі на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи.

У судових засіданнях 07.09.12р., 18.09.12р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 05.10.2012р. представником позивача за первісним позовом заявлено клопотання про призначення незалежної експертної оцінки з метою визначення об'єктивної вартості майна, що є предметом судового розгляду, на момент відчуження та знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Зрошувальна, 5, а саме: склад матеріальний (літера ХІ, ХІІ) площею 3 496,70 кв.м., склад матеріальний (літера ХІІІ) площею 779,20 кв.м., склад газових балонів (літера LXXI) площею 37,50 кв.м., вишка сторожева (літера XV) площею 37,50 кв.м.

Заступником прокурора м.Києва В.Гоголь 05.10.12р. подано повідомлення про вступ у справу, мотивоване належністю акцій позивача державі та тим, що третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору стороні позивача є державною акціонерною компанією.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.12р., у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи сторонами та прокурором, відкладено розгляд справи на 19.10.2012р.

19.10.2012р. від представника третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких зазначено про підтримання первісних позовних вимог третьою особою, яка вказує, що у відповідності до статті 22 ГК України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Третьою особою зазначено, що існування права власності, що також була встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року у справі №50/380, на пакет акцій в розмірі 70,7% статутного капіталу позивача за первісним позовом у держави, в особі ДАК «Укрмедпром» (100% акцій якої належать державі в особі МОЗ України), підтверджує статус позивача за первісним позовом, як суб'єкта господарювання державного сектору економіки. Відтак, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача зазначає про обґрунтованість позиція позивача за первісним позовом щодо незаконності заволодіння набувачем, ТОВ «Портфарм», майном юридичної особи відповідно до договору купівлі-продажу від 10.07.2006 року щодо відчуження спірного майна суб'єкта господарювання державного сектору економіки, укладеного з ТОВ «Портфарм» колишнім керівником позивача - ОСОБА_2 без наявності відповідного дозволу органу управління юридичної особи (з перевищенням повноважень). Крім того, третьою особою зазначено, що пунктом 12.10 Статуту ЗАТ ІНДАР» (затвердженого протоколом №12 загальних зборів акціонерів від 31 5ерезня 2006 року) всі документи грошового, кредитного та майнового характеру, звіти та баланси підписуються Головою правління та головним бухгалтером Товариства. Однак, на копії договору купівлі-продажу від 10.07.2006 року відсутній підпис головного бухгалтера.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.12р. розгляд справи відкладався.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 06.11.12р. та від 21.12.12р. у справі №5011-54/5730-2012 призначалася судова будівельно-технічна експертиза, проте внаслідок відсутність фахівців, які мають кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-будівельної (будівельно-технічної) експертизи, внаслідок ненадання сторонами документів, затребуваних для проведення експертизи, матеріали справи №5011-54/5730-2012 поверталися до господарського суду міста Києва без виконання ухвал суду про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 09.04.13р., від 11.06.13р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з необхідністю витребування для проведення судової будівельно-технічної експертизи інвентаризаційної справи в повному обсязі станом на 10.07.2006 р., оформленої у відповідності до вимог "Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 127 24.05.2001 року, на нежитлові приміщення, що належали ЗАТ "Індар", які знаходяться за адресою 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, а саме: склад матеріальний (літера ХІ, ХІІ) загальною площею 3 496,70 кв.м.; склад матеріальний (літера ХІІІ) загальною площею 779,20 кв. м.; склад газових балонів (літера LХХІ) загальною площею 37,50 кв. м.; вишки сторожової (літера ХV) загальною площею 9,60 кв.м.

03.07.2013р. від Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна надійшли технічні документи, витребувані ухвалою суду від 11.06.13р..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2013 у справі № 5011-54/5730-2012 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Після проведення судової будівельно-технічної експертизи справу № 5011-54/5730-2012 повернуто до господарського суду міста Києва з висновком експерта № 7971/7972/13-42 від 28.08.20214, відповідно до якого ринкова вартість нерухомого майна, а саме: складу матеріального (літера XI, ХІІ) площею 3 496,70 кв.м, складу матеріального (літера ХІІІ) площею 779,20 кв.м, складу газових балонів (літера LХХІ) площею 37,50 кв.м, вишки сторожової (літера XV) площею 9,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, що є предметом договору купівлі-продажу від 10.07.2006, станом і в цінах на дату укладання договору могла становити 11 439 523,00 грн. з урахуванням ПДВ та 9 532 936,00 грн. без урахування ПДВ.

В судовому засіданні 15.10.14р. представником позивача за первісним позовом подано заяву про залучення додаткових доказів, яка задоволена судом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.14р., враховуючи неявку представників сторін, розгляд справи відкладено на 28.10.2014р.

16.10.2014р. від представника позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивачем за первісним позовом зазначено, що відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 28.08.2014 № 7971/7972/13-42 ринкова вартість нерухомогомайна, а саме: складу матеріального (літ. XI, XII) площею 3 496,70 кв.м, складуматеріального (літ. XIII) площею 779,20 кв.м, складу газових балонів (літ. LХХІ) площею37, 50 кв.м, вишки сторожової (літ.XV) площею 9,6 кв.м, розташованого за адресою: м.Київ, вул. Зрошувальна, 5, що є предметом Договору купівлі-продажу від 10.07.2006, станом і в цінах на дату укладання договору могла становити 11 439 523 грн., в т.ч. ПДВ. Однак, згідно спірного правочину - Договору купівлі-продажу від 10.07.2006р. реєстраційний №5932, продаж зазначеного майна вчинено за 644 130 грн., в т.ч. ПДВ. Тобто, фактично ціну продажу занижено на 10 795 393 грн. Позивач за первісним позовом вказує, що продаж спірного майна здійснено керівником виконавчого органу з порушенням передбаченого законом та статутом порядку, у зв'язку з чим таке відчуження фактично спрямоване на незаконне заволодіння спірним майном третіми особами.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення сторін про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представників сторін, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, розглядає справу за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №8-92 від 15.12.1992р. (чинному на час виникнення спірних правовідносин) здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

У відповідності до п.2 Декрету Кабінету Міністрів України №8-92 від 15.12.1992р. Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, дають згоду Фондові державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1997 р. № 82 «Про організацію виробництва вітчизняних інсулінів» прийнято рішення щодо створення Фондом державного майна України та акціонерним товариством «Київський м'ясокомбінат» акціонерного товариства з виробництва інсулінів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 р. № 897 «Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості» створено Державну акціонерну компанію «Укрмедпром», засновником якої визначено державу в особі Міністерства охорони здоров'я України. До статутного фонду ДАК «Укрмедпром» внесено, в тому числі, пакет акцій Закритого акціонерного товариства по виробництву інсулінів «Індар», м. Київ, код за ЄДРПОУ 21680915, що перебуває в державній власності та становить 70,7 відсотків статутного фонду.

Згідно Статуту Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» в редакції, яку затверджено рішенням загальних зборів акціонерів від 22.06.2009 р. (протокол б/н), та зареєстровано державним реєстратором Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Золотаренко Т.А. 07.07.2011 р., на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» назву Закритого акціонерного товариства по виробництву інсулінів «Індар» замінено на Приватне акціонерне товариство по виробництву інсулінів «Індар».

Пунктом 4.1., 8.1. Статуту Закритого акціонерного товариства по виробництву інсулінів «Індар» в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів від 31 березня 2006 р. (протокол № 12), зареєстрованій державним реєстратором Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації Журахівською Т.О. 16 травня 2006 р., визначено, що акціонером ЗАТ «Індар», є Державна акціонерна компанія «Укрмедпром», яка володіє 11 437 581 простих іменних акцій, що становить 70,7016 % статутного фонду.

10 липня 2006 р. між ЗАТ «Індар» (продавець) в особі голови правління ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Портфарм» (покупець) в особі директора Приходька В.Г. укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 5932 (далі - Договір від 10.07.2006), згідно якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити нерухоме майно, яким є нежилі будівлі загальною площею 4 323 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, а саме: склад матеріальний (літ. XI, XII) площею 3 496,70 кв. м, балансовою вартістю 247 283,82 грн.; склад матеріальний (літ. XIII) площею 779,20 кв. м, балансовою вартістю 58 449,11 грн.; склад газових балонів (літ. ЬХХІ) площею 37,50 кв. м, балансовою вартістю 2 513,73 грн.; вишка сторожева (літ. XV) площею 9,60 кв. м (далі - спірне майно, спірні об'єкти нерухомого майна).

Продаж за Договором від 10.07.2006 здійснено за 644 130,00 грн. згідно пункту 12 Договору від 10.07.2006 покупець набуває право власності на майно з часу державної реєстрації договору. Згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 11.07.2006 р. продавець передав, а покупець прийняв об'єкти нерухомого майна згідно з Договором купівлі-продажу від 10.07.2006.

Договір купівлі-продажу від 10.07.2006 зареєстровано в державному реєстрі правочинів згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 10.07.2006 № 2611004.

16 грудня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Портфарм» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Портфарм-Інвест» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 4053 (далі - Договір від 16.12.2008), згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нерухоме майно, яким є спірні нежилі будівлі. Продаж за договором вчинено за 1 218 000 грн.

Договір купівлі-продажі від 16.12.2008 зареєстровано в державному реєстрі правочинів згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 16.12.2008 № 6841974.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.07.2010 № 26823617, виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», нежилі будівлі літ. XI, XII, XIII, LХХІ, XV загальною площею 4 323 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Портфарм-Інвест» на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2008 № 4053, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9

У квітні 2012 р. Приватне акціонерне товариство «По виробництву інсулінів «Індар» звернулось до суду з позовом про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м.Київ, вул. Зрошувальна, 5, а саме: склад матеріальний (літ. XI, XII) площею 3 496,70 кв. м, балансовою вартістю 247 283,82 грн.; склад матеріальний (літ. XIII) площею 779,20 кв. м, балансовою вартістю 58 449,11 грн.; склад газових балонів (літ. LХХІ) площею 37,50 кв. м, балансовою вартістю 2 513,73 грн.; вишка сторожева (літ. XV) площею 9,60 кв. м, та витребування з чужого незаконного володіння на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочини з відчуження спірних об'єктів нерухомого майна порушують публічний порядок, оскільки направлені на незаконне заволодіння майном юридичної особи - ПрАТ «Індар», державна частка в статутному капіталі якого становить 70,7016 %. Позивач також зазначає, що спірне майно вибуло з його володіння не з його волі, оскільки під час вчинення правочину з відчуження майна було порушено передбачений законом порядок; спірне майно набуто відповідачем за безоплатним договором, відповідно, ПрАТ «Індар» зазначає про право на витребування спірних об'єктів нерухомого майна від набувача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за результатами повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. у справі №50/380, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р., зокрема, визнано право власності на 11 437 581 акцій Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар", що становить 70,7% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" за державою в особі Державної акціонерної компанії "Укрмедпром".

Вказаним рішення встановлено, що 70,7 % акцій ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар» були передані Фондом державного майна України до статутного капіталу ДАК «Укрмедпром» та закріплені за ДАК «Укрмедпром» на праві господарського відання.

Таким чином, частка держави у статутному фонді ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар» складає 70,7 % акцій.

Порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, які є власністю господарських товариств, у статутних капіталах яких державна частка становить більше 50 відсотків, в частині продажу, міни, безоплатної передачі, передачі як внесок до статутних капіталів інших юридичних осіб майна господарських товариств станом на час виникнення спірних відносин регулювався Положенням про порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, що належать господарським товариствам, затвердженим Наказом Фонду державного майна України №2946 від 08.11.2005 року (чинному на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п.п.2.1.1. Положення про порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, що належать господарським товариствам, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №2946 від 08.11.2005 року (далі - Положення), реалізація майна товариства здійснюється на конкурентних засадах - через біржі, на аукціоні або за конкурсом.

Кошти, отримані від реалізації майна, є власністю господарського товариства і розподіляються відповідно до затвердженого фінансового плану товариства (п.2.1.1. Положення).

Згідно з п.2.1.3. Положення, з метою погодження прийняття рішення щодо реалізації майна господарські товариства подають суб'єкту управління такі документи: лист-звернення з техніко-економічним обґрунтуванням доцільності реалізації майна; протокол засідання виконавчого органу та наглядової ради щодо розгляду питань, порушених у зверненні товариства; копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке реалізується; фінансова звітність за станом на останню звітну дату (форма N 1 "Баланс", форма N 3 "Звіт про рух грошових коштів" з розшифровкою статей 180, 190, 200, форма N 5 "Примітки до річної фінансової звітності" /розділи I - V/); інформація про вартість відчужуваного майна згідно з даними бухгалтерського обліку; акт про інвентаризацію майна, яке пропонується до продажу; акт про технічний стан майна; звіт про незалежну оцінку майна (у разі необхідності); рецензія звіту про незалежну оцінку майна, здійснена Фондом державного майна (у разі необхідності); інформація виконавчого органу товариства про відсутність обмежень щодо розпорядження майном.

Як вбачається з матеріалів справи, погодження на реалізацію майна шляхом укладення договору купівлі-продажу керівником позивача у Фонду державного майна України чи іншого державного органу (відомства) не затребувалось.

Відповідно до ч.1. ст. 115 ЦК України, господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ч.2 ст.115 ЦК України, вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Згідно з ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відповідності до ст.154 ЦК України, установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Як вбачається з п.7.3. Статуту Закритого акціонерного товариства по виробництву інсулінів «Індар» в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів від 31 березня 2006 р. (протокол № 12), зареєстрованій державним реєстратором Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації Журахівською Т.О. 16 травня 2006 р., товариство для досягнення мети своєї діяльності має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові і немайнові права.

Згідно пункту 12.11. Статуту Закритого акціонерного товариства по виробництву інсулінів «Індар» в редакції, яка діяла станом на дату укладання Договору купівлі-продажу від 10.07.2006, затвердженій загальними зборами акціонерів від 31 березня 2006 р. (протокол № 12), зареєстрованій державним реєстратором Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Журахівською Т.О. 16.05.2006 р. (далі - Статут), голова правління здійснює від імені товариства юридичні дії та угоди на суму, що не перевищує 10 % статутного фонду.

Згідно пунктів 11.1., 11.2. Статуту органом товариства, який представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів є спостережна рада. Спостережна рада в ході здійснення контролю за діяльністю правління товариства, зокрема: погоджує порядок здійснення операцій розпорядження майном, вартість якого перевищує 10 % статутного фонду товариства; погоджує угоди, вартість яких перевищує 10 % статутного фонду, але не більше 50 % статутного фонду.

Згідно пункту 8.1. Статуту статутний фонд ЗАТ «Індар» становить 80 886 330 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, нотаріальне посвідчення Договору купівлі-продажу від 10.07.2006 здійснено, в тому числі, на підставі протоколу № 2 засідання спостережної ради ЗАТ по виробництву інсулінів «Індар» від 23.06.2006 р., наданого на підтвердження повноважень продавця щодо відчуження спірних об'єктів нерухомого майна, згідно якого по п'ятому питанню порядку денного «Про надання дозволу на продаж складських приміщень ЗАТ «Індар» спостережною радою прийнято наступні рішення: надати згоду на продаж нежилих будівель (складських приміщень) ЗАТ «Індар», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, а саме: 1) складу матеріального загальною площею 3 496, 70 кв. м; 2) складу матеріального загальною площею 779,20 кв. м; складу газових балонів загальною площею 37,50 кв. м; 4) вишки сторожової загальною площею 9,60 кв. м за ціною незалежної експертної оцінки, але не нижче балансової; уповноважити голову правління ЗАТ «Індар» ОСОБА_2 укласти відповідні договори купівлі-продажу нежилих будівель (складських приміщень) згідно вищезазначеного переліку за ціною незалежної експертної оцінки їх вартості, але не нижче балансової.

Судом досліджено положення укладеного між ЗАТ «Індар» та ТОВ «Портфарм» Договору купівлі-продажу від 10.07.2006р. та встановлено, що за умовами вказаного договору продаж нежилих будівель (складських приміщень) було здійснено за 644 130,00 грн., однак з тексту Договору купівлі-продажу від 10.07.2006р. не вбачається, що на момент його укладення була проведена незалежна експертна оцінка вартості вказаного майна.

Отже, враховуючи відсутність доказів того, що нотаріусу були надані документи незалежної експертної оцінки нежилих будівель (складських приміщень) та приймаючи до уваги відсутність посилання на проведення незалежної експертної оцінки до моменту укладення договору по тексту Договору купівлі-продажу від 10.07.2006р. суд приходить до висновку, що станом на час укладення договору інформація щодо дійсної вартості проданого на підставі Договору купівлі-продажу від 10.07.2006р. майна була відсутня.

Відповідно до положень Статуту питання погодження порядку здійснення операцій розпорядження майном товариства, вартість якого перевищує 10 % статутного фонду, та погодження угод, вартість яких перевищує 10 % статутного фонду (але не більше 50 %), спостережна рада повинна була розглядати в порядку реалізації власної компетенції, визначеної Статутом, лише за наявності інформації щодо вартості майна, тобто після проведення незалежної оцінки вартості відповідного майна та отримання її результатів.

В іншому випадку прийняття спостережною радою будь-яких рішень стосовно порядку погодження продажу товариством об'єктів нерухомого майна не може розглядатись як належна реалізація компетенції спостережної ради в частині обмеження повноважень голови виконавчого органу щодо укладання значних правочинів, а є лише попереднім погодженням за зверненням виконавчого органу наступного розпорядженням майном товариства.

Згідно статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» N 2658-III від 12.07.2001 року ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності; реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна); виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна); визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства; приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду; переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; оподаткування майна згідно з законом; визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Суд зазначає, що рішенням спостережної ради від 23.06.2006 (протокол № 2) встановлено обов'язкову вимогу щодо проведення незалежної оцінки спірного майна для його продажу та обов 'язкову умову щодо продажу спірного майна за ціною не нижче такої оцінки, як це передбачено статтею 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні», що передбачає застосування вимоги щодо обов'язковості проведення незалежної оцінки майна та реалізації його не нижче суми такої оцінки.

Суд зазначає, що рішенням від 23.06.2006 (протокол № 2) компетенція спостережної ради щодо надання повноважень голові виконавчого органу стосовно вчинення від імені товариства юридичних дій та укладання угод на суму, що перевищує 10 % статутного фонду, фактично не реалізована; голова виконавчого органу, укладаючи Договір від 10.07.2006 від імені товариства, діяв з порушенням вимог, встановлених рішенням спостережної ради щодо обов'язкового проведення незалежної оцінки спірних об'єктів нерухомого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення спостережної ради товариства від 23.06.2006, оформлене протоколом № 2, не є належним доказом реалізації компетенції спостережної ради з погодження порядку здійснення операцій з розпорядженням майном та погодження відповідних угод відповідно до Статуту ЗАТ «Індар», оскільки здійснено без наявності інформації щодо ринкової вартості майна, тобто лише як попереднє погодження відповідного правочину за зверненням голови виконавчого органу.

Представником відповідача 1 за первісним позовом до матеріалів справи додано Звіт про незалежну оцінку щодо об'єктів спірного майна з висновками про вартість об'єкта незалежної оцінки, складеного експертом - оцінювачем ОСОБА_11 станом на дату оцінки 06 липня 2006 р., згідно якого визначено наступне: ринкова вартість нежитлових приміщень будівель (загальною площею 4 323 кв. м), що належать ЗАТ «Індар» та знаходяться по вул. Зрошувальній, 5, в м. Києві, з урахуванням ПДВ, становить 644 130 грн.

Звіт про незалежну оцінку складено експертом-оцінювачем ОСОБА_11 станом на дату оцінки - 06 липня 2006 р. на підставі Договору від 05.07.2006 №05/07, тобто наступного дня після укладання договору про проведення незалежної оцінки, що, за об'єктивною оцінкою суду, викликає сумніви в їх достовірності.

Згідно наданого Позивачем до матеріалів справи акту зведення взаєморозрахунків клієнта з СПД ОСОБА_11 за період з 01.01.06 по 07.10.14 позивач заперечує укладання з експертом-оцінювачем ОСОБА_11 договору про проведення незалежної оцінки спірного майна від 05.07.2006 № 05/07, та відсутності відповідного договору в обліку позивача.

До матеріалів справи також надано лист Фонду державного майна України від 13.10.2014 № 10-36-13782 (про надання інформації з Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності), відповідно до якого, зокрема, зазначено, що свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів ОСОБА_11 від 15.11.2005 р. № 4142 було анульовано наказом Фонду державного майна України від 19.01.2011 № 57 у зв'язку із неодноразовими грубими порушеннями оцінювачем ОСОБА_11 нормативно-правових актів з оцінки майна . У зв'язку із несвоєчасним проходженням ОСОБА_11 підвищення кваліфікації, як це передбачено статтею 14 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», дію його кваліфікаційних документів, зокрема кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, зупинено наказами Фонду.

Згідно статті 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно статті 16 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб, зокрема, з підстав наявності неодноразового грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна, рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем.

Враховуючи викладене вище суд зазначає про відсутність підстав для врахування Звіту про незалежну оцінку щодо спірних об'єктів нерухомого майна, складеного експертом - оцінювачем ОСОБА_11, в якості доказу по справі.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Одночасно з цим, суд звертає увагу, що не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Таким чином, суд не приймає висновки про вартість об'єкта незалежної оцінки станом на 06.07.2006, надані експертом-оцінювачем ОСОБА_11, в якості належного доказу проведення незалежної оцінки вартості спірного майна на момент укладання Договору від 10.07.2006р. та його вартості.

Судом у даній справі призначалася судова оціночно-будівельна експертиза. За результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи згідно Висновку експерта від 28.08.2014 р. № 7971/7972/13-42 ринкова вартість нерухомого майна, а саме: складу матеріального (літ. XI, XII) площею 3 496,70 кв. м, складу матеріального (літ. XIII) площею 779,20 кв. м, складу газових балонів (літ. LХХІ) площею 37, 50 кв. м, вишки сторожової (літ. XV) площею 9,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, що є предметом Договору купівлі-продажу від 10.07.2006, станом і в цінах на дату укладання договору, могла становити 11 439 523 грн. з урахуванням ПДВ та 9 532 936 грн. без урахування ПДВ.

Приймаючи до уваги результати судової будівельно-оціночної експертизи, суд зазначає про необхідність обов'язкового застосування положень Статуту в частині обмеження повноважень голови виконавчого органу при здійсненні ним від імені товариства юридичних дій та угод на суму, що перевищує 10 % статутного фонду, на момент укладання Договору купівлі-продажу від 10.06.2006 р.

При цьому, суд зазначає про ухилення виконавчим органом продавця (позивача) від належного проведення, як встановлено судом, обов'язкової незалежної оцінки вартості спірних об'єктів нерухомого майна, чим, відповідно, фактично приховано від вищого органу управління товариства - спостережної ради - дійсну вартість відчужуваного майна.

Відсутність інформації щодо реальної вартості відчужуваного майна мало наслідком нездійснення належного погодження порядку здійснення операцій розпорядження майном, вартість якого перевищує 10 % статутного фонду, та погодження угоди , вартість якої перевищує 10 % статутного фонду, спостережною радою товариства, як це передбачено Статутом. Одночасно з цим, це призвело до укладення Договору купівлі-продажу від 10.06.2006 р. між ЗАТ «Індар» (продавець) та ТОВ «Портфарм» (покупець) за ціною, не погодженою зі спостережною радою та в порушення порядку, який передбачає реалізацію майна товариства, в статутному капіталі якого частка держави складає більше 50 % за погодженням з державними органами виконавчої влади.

Вказані обставини свідчать про порушення виконавчим органом продавця (позивача) публічного порядку під час укладання спірного Договору від 10.07.2006, який фактично направлений на незаконне заволодіння спірними об'єктами нерухомого майна позивача (ЗАТ «Індар») вартістю, що перевищує 10 % статутного фонду.

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається

Згідно статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно статті 258 ЦК України (в редакції станом на дату вчинення спірних правочинів) позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

З огляду на те, що укладення Договору купівлі-продажу 10.07.2006 направлено на заволодіння майном юридичної особи, державна частка в статутному капіталі якої становить 70,7 % акцій, вказаний договір у відповідності до ст..228 ЦК України є нікчемним.

Згідно статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 57 ГК України в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Згідно статті 135 ГК України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Як було встановлено судом, Статутом ЗАТ «Індар» в редакції, яку затверджено рішенням загальних зборів акціонерів від 31 березня 2006 р. (протокол № 12) встановлено, що органами управління товариством є: загальні збори акціонерів; спостережна рада; правління; ревізійна комісія.

Статутом визначено компетенцію зазначених органів управління товариством, зокрема, пунктом 11.2. Статуту до компетенції спостережної ради віднесено погодження порядку здійснення операцій розпорядження майном, вартість якого перевищує 10 % статутного фонду; погодження угод, вартість яких перевищує 10 % статутного фонду, але не більше 50 % статутного фонду.

Пунктом 12.11. Статуту до компетенції голови правління віднесено, зокрема, здійснення від імені товариства юридичних дій та угод на суму, що не перевищує 10 % статутного фонду.

Тобто, акціонерами товариства (позивача) визначено обсяг господарської компетенції (прав та обов'язків) товариства, та порядок реалізації волі товариства як юридичної особи в господарських правовідносинах. Відповідно, порушення встановленого Статутом порядку реалізації господарської компетенції юридичної особи - позивача - є порушенням волі такої юридичної особи щодо реалізації відповідної господарської компетенції.

Рішенням спостережної ради ЗАТ «Індар» від 23.06.2006 р. (протокол № 2), прийняте членами спостережної ради - представниками акціонерів товариства, встановлено додаткові умови щодо порядку реалізації господарської компетенції товариства в частині відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме - щодо обов'язкового проведення незалежної оцінки спірних об'єктів нерухомого майна та продажу такого майна не нижче визначеної ринкової вартості.

Як було зазначено вище, головою виконавчого органу товариства порушено встановлені Статутом та рішенням спостережної ради вимоги щодо порядку реалізації товариством його господарської компетенції в частині відчуження спірних об'єктів нерухомого майна, тобто відсутні підстави зазначати про наявність волі власника спірного майна на його відчуження.

Враховуючи викладене, суд зазначає про відсутність волі позивача - ЗАТ «Індар» як суб'єкта господарювання - юридичної особи, власника спірного майна, на відчуження об'єктів спірного майна з його власності згідно Договору від 10.07.2006.

Як встановлено судом вище, спірне нерухоме майно в подальшому було 16.12.2008р. відчужено товариством з обмеженою відповідальністю «Портфарм» (продавець) товариству з обмеженою відповідальністю «Портфарм-інвест» шляхом укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 4053. Продаж за договором вчинено за 1 218 000 грн.

Згідно Договору купівлі-продажу від 16.12.2008 покупець зобов'язаний оплатити відчужуване за договором майно шляхом видачі покупцем простого векселя з визначеними договором реквізитами щодо його номінальної вартості, векселедавця, терміну та місця платежу (пункт 3.).

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Тобто якщо за відплатним договором із володіння власника або законного володільця вибуло майно, то витребувати його у добросовісного набувача можна тільки тоді, коли воно вибуло поза волею власника або законного володільця.

Внаслідок порушення головою виконавчого органу товариства встановлених Статутом та рішенням спостережної ради вимог щодо порядку реалізації товариством його господарської компетенції в частині відчуження спірних об'єктів нерухомого майна суд прийшов до висновку про відсутність волі позивача - ЗАТ «Індар» як суб'єкта господарювання - юридичної особи, власника спірного майна, на відчуження об'єктів спірного майна з його власності згідно Договору від 10.07.2006.

Таким чином, оскільки спірне майно вибуло від власника поза його волею, існують підстави для витребування спірного майна від ТОВ «Портфарм-інвест».

Одночасно з цим, у відповідності до ч.3 ст. 388 ЦК якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Договір від 16.12.2008 не містить даних щодо здійснення оплати вартості придбаних спірних об'єктів нерухомого майна. При цьому, ані факт передачі майна, ані факт набуття покупцем права власності на майно не поставлено в залежність від здійснення покупцем оплати. Відповідачем 1 за первісним позовом та відповідачем 2 за первісним позовом не надано доказів здійснення оплати за договором шляхом передачі і оплати векселя, тобто матеріалами справи не підтверджено факту оплатності укладеного Договору від 16.12.2008.

Отже, суд зазначає про безоплатність Договору від 16.12.2008.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про наявність підстав для витребування спірних об'єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння на користь позивача за первісним позовом у відповідності до статті 388 ЦК України.

Щодо зустрічних позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, суд зазначає про те, що вказані вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Реалізуючи своє право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права, оскільки обов'язково необхідно встановити факт порушення відповідачем за зустрічним позовом прав позивача за зустрічним позовом.

Як вказувалося вище, предметом даного спору є вимога позивача за зустрічним позовом про усунення перешкод у доступі, вході, виході та інших формах реалізації прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Портфарм-інвест» щодо користування та розпорядження нерухомим майном складськими приміщеннями за адресою: 02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, 5 (літери XI, XII, ХІІІ, LХХІ, XV) загальною площею 4323,00 кв. м.

Звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи усунути перешкоди в користуванні майном, позивач за зустрічним позовом зобов'язаний довести належними та допустимими доказами факт існування перешкод у користуванні вказаним майном.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, як встановлено судом вище спірне майно, а саме складські приміщення за адресою: 02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, 5 (літери XI, XII, ХІІІ, LХХІ, XV) загальною площею 4323,00 кв. м. перебувають у позивача за зустрічним позовом у незаконному володінні, у зв'язку з чим підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння на користь позивача за первісним позовом, а оскільки вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном має власник такого майна, то суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено які його права та охоронювані законом інтереси були порушені відповідачем за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: 02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, 5, а саме: склад матеріальний (літ. XI, XII) площею 3496,70 кв. м; склад матеріальний (літ. XIII) площею 779,20 кв. м; склад газових балонів (літ. LХХІ) площею 37,50 кв. м; вишка сторожева (літ. XV) площею 9,60 кв. м, за приватним акціонерним товариством «По виробництву інсулінів «ІНДАР» (02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 21680915).

3. Витребувати об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, а саме: склад матеріальний (літ. XI, XII) площею 3 496,70 кв. м; склад матеріальний (літ. XIII) площею 779,20 кв. м; склад газових балонів (літ. LХХІ) площею 37,50 кв. м; вишка сторожова (літ. XV) площею 9,60 кв. м. з володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм-інвест" (02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, будинок 5, код ЄДРПОУ 36272623) на користь Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «ІНДАР» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 21680915).

4. В задоволенні зустрічного позову - відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм-інвест" (02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, будинок 5, код ЄДРПОУ 36272623) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «ІНДАР» (02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 21680915) 6 441 (шість тисяч чотириста сорок одну) грн. 30 коп. - витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм" (02218, м.Київ, вул.Петра Вершигори, будинок 1, код ЄДРПОУ 31864954) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «ІНДАР» (02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 21680915) 6 441 (шість тисяч чотириста сорок одну) грн. 30 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Повне рішення складено 03.11.14р.

Суддя Л.М. Шкурдова