Ухвала

від 21.10.2014 по справі 0870/11922/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 рокусправа № 0870/11922/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000442214/5495 від 12 липня 2012 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3840,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 960 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог позивача відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СП МДМ", не погодившись з вищезазначеною постановою суду подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині незадоволених його позовних вимог.

Відповідач своїм правом на апеляційне оскарження не скористався і не оскаржив рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог позивача. У разі часткового оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 30 серпня 2012 року співробітниками ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП МДМ» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Діннаріс» (ЄДРПОУ 36447564) за період липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, за результатами якої складено акт №144/22-1421/20490986 від 27.06.2012 року.

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ «СП МДМ» вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054, внаслідок порушення вимог п.1,7.ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7, пп.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 р. на загальну суму 20640 грн., за серпень 2009 р. на загальну суму 13200 грн., за вересень 2009р. на загальну суму 11700 грн., за жовтень 2009р. на загальну суму 9900 грн., за листопад 2009р. на загальну суму 11880 грн., за грудень 2009 на загальну суму 7920 грн., який сформований від контрагента ТОВ «Діннаріс» (ЄДРПОУ 36447564), що призвело до: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18.1 податкової Декларації з ПДВ за липень 2009 р.) на загальну суму 20640 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18.1 податкової Декларації з ПДВ за серпень 2009 р.) на загальну суму 13200 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18.1 податкової Декларації з ПДВ за вересень 2009 р.) на загальну суму 11700 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18.1 податкової Декларації з ПДВ за жовтень 2009 р.) на загальну суму 9900 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18.1 податкової Декларації з ПДВ за листопад 2009 р.) на загальну суму 11880 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18.1 податкової Декларації з ПДВ за грудень 2009 р.) на загальну суму 7920 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.27 податкової Декларації з ПДВ за липень 2009 р.) на загальну суму 20640 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.27 податкової Декларації з ПДВ за серпень 2009 р.) на загальну суму 13200 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.27 податкової Декларації з ПДВ за вересень 2009 р.) на загальну суму 1700 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.27 податкової Декларації з ПДВ за жовтень 2009 р.) на загальну суму 9900 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.27 податкової Декларації з ПДВ за листопад 2009 р.) на загальну суму 11880 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.27 податкової Декларації з ПДВ за грудень 2009 р.) на загальну суму 7920 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення - рішення №0000442214/5495 від 12 липня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 93950,00 грн., в т.ч. за основним платежем 75160,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 18790,00 грн.

20 липня 2012 року позивач подав до Державної податкової служби у Запорізькій області скаргу на податкове повідомлення - рішення №0000442214/5495 від 12 липня 2012 року.

Рішенням ДПС у Запорізькій області №4543/10/10-420 від 19 вересня 2012 року податкове повідомлення - рішення №0000442214/5495 від 12 липня 2012 року залишено без змін, а також позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 100,00 грн., в т.ч. за основним платежем 80,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 20,00 грн. Позивачу направлено окреме податкове повідомлення - рішення №0000662214/8138 від 24 вересня 2012 року.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень №0000442214/5495 від 12 липня 2012 року та №0000662214/8138 від 24 вересня 2012 року, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо відсутності достатніх підстав для відображення операцій між ТОВ «СП МДМ» та ТОВ «Діннаріс» в бухгалтерському обліку позивача та неправомірності віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за договорами укладеними між ними, у зв'язку з тим, що ТОВ «СП МДМ» не надано належних доказів на підтвердження отримання послуг та робіт від ТОВ «Діннаріс».

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

У відповідності до п. 1.6, п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі - Закон України №168/97-ВР) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм матеріального права, колегія суддів робить висновок про те, що підставою для нарахування податкового кредиту, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є податкова накладна, що видається платником податку на реально отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Діннаріс» були укладені договори на консультаційно-юридичне обслуговування №01-07/09 від 01.07.2009 р., №09-07/09-1 від 09.07.2009 р., №09-07/09-2 від 09.07.2009 р., №09-07/09-3 від 09.07.2009 р., №09-07/09-4 від 09.07.2009 р., №03-08/09 від 03.08.2009 р., №01-09/09 від 01.09.2009 р., №01-10/10 від 01.10.2009 р., №02-11/09 від 02.11.2009 р., №01-12/09 від 01.12.2009 р., договори про надання послуг з правової допомоги №12-07/09-1 від 12.07.2009 р., 17-07/09-1 від 17.07.2009 р., а також договір підряду №31-07/09-1 від 31.07.2009 р.

На підтвердження отриманих послуг позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні, виписані ТОВ «Діннаріс», акти виконаних робіт, копії банківських виписок, журнал - ордер і відомість по рахунку 631, ухвали та рішення судів, позовні заяви, апеляційні скарги тощо.

Слід зазначити, що в наданих до матеріалів справи актах прийому - передачі наданих послуг міститься посилання на складання відповідних документів, роз'яснення судових рішень, консультування представника з приводу представлення інтересів. Разом з тим, надані до матеріалів справи документи (позовні заяви, скарги, відзиви тощо) не містять вказівки на виконавця послуг, документи підписані директором підприємства позивача, та підтверджують лише складення та подання їх до відповідних органів, а також участь підприємства позивача в судових справах та взаємовідносинах з іншими державними та правоохорониими органами, проте не підтверджують надання юридичних послуг працівниками ТОВ «Діннаріс» чи особами, які працюють з ТОВ «Діннаріс» на підставі цивільно - правових договорів. До матеріалів справи не надано доручень на представництво інтересів позивача, акти прийому - передачі наданих послуг не відображають, кому з працівників ТОВ «СП МДМ» були надані відповідні роз'яснення та консультації.

Також, зі змісту судових рішень: рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2011 р. у справі № 6/315/09-27/220/10 (а.с.77, т.1), рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2009 р. у справі № 10/285/09 (а.с. 45, т. 3), рішення господарського суду Запорізької області від 05.11.2009 р. у справі № 6/315/09 (а.с. 1, т. 3), ухвала господарського суду Херсонської області від 01.09.2009 р. у справі № 13/126-ПН-09 (а.с. 126, т. 2) встановлено, що представником ТОВ «СП МДМ» у вказаних справах була Демченко Н.М., яка представляє інтереси позивача і в даній адміністративній справі за дорученням, виданим керівником ТОВ «СП МДМ» Александровим М.В. (а.с.98, т.1). Крім того, відповідно до штатного розкладу ТОВ «СП МДМ» станом на 01.07.2009 р. та 01.01.2010 р. підприємство мало в штаті посаду юрисконсульта, на якій працював ОСОБА_3.

Отже, виходячи з досліджених судом матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження отримання послуг з консультаційно-юридичного обслуговування та правової допомоги від ТОВ «Діннаріс». З огляду на це, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність достатніх підстав для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку та неправомірність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за договорами про надання консультаційно-юридичних послуг.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Діннаріс» було укладено договір підряду №31-07/09-1 від 31.07.2009 року (а.с.58, т.1) щодо демонтажу самочинно встановлених металевих дверей. На підтвердження виконання вказаного договору надано податкову накладну, акт прийому - передачі виконаних робіт від 03.08.2009 року.

Колегія суддів зазначає, що з наданого акту прийому - передачі виконаних робіт від 03.08.2009 року неможливо встановити ні кількість осіб, які здійснювали роботи, ні виконавців робіт, ні час, витрачений на роботу.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних первинних документів, які б підтвердили, що зобов'язання за договором підряду між позивачем та ТОВ «Діннаріс» виконувались ТОВ «Діннаріс», що зумовлює відсутність підстав для включення сум податку на додану вартість за вказаним договором до складу податкового кредиту позивача.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на неправомірність проведення вказаної вище перевірки та протиправність акту, оформленого за результатами такої перевірки, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем було оскаржено в судовому порядку наказ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС від 18 червня 2012 року №507 «Про проведення документальної перевірки» та дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СП МДМ» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Діннаріс». Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по справі №0870/9818/12 в частині визнання протиправними дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС з проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СП МДМ» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Діннаріс» їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень-грудень 2009 року, за наслідками якої складено акт №144/22-1421/20490986 від 27 червня 2012 року скасовано. У задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

Таким чином, зі змісту вказаного рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що факт протиправності дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СП МДМ», за наслідками якої складено акт №144/22-1421/20490986 від 27 червня 2012 року, не було встановлено в судовому порядку.

Окрім того, судом першої інстанції було вірно вказано на те, що встановлення порушень призначення та проведення перевірки не є підставою для скасування податкового повідомлення - рішення в разі підтвердження висновків податкового органу про наявність порушень податкового законодавства, а також не свідчить про наявність у підприємства належного документального підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість, часткова неправомірність формування якого встановлено судовим розглядом.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкове повідомлення - рішення №0000442214/5495 від 12.07.2012 року в частині донарахування ТОВ «СП МДМ» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71320,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 17830,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000662214/8138 від 24 вересня 2012 року, прийняті ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС відповідають п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" - залишити без задоволення .

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів .

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко