Ухвала

від 09.07.2009 по справі 3/152н

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/152н

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

09 липня 2009 р.                                                                                   № 3/152н  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    Кузьменка М.В.,

судді                                        Васищака І.М.,

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши    касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

                         "Медичне об'єднання "Медоп"

на                        рішення господарського суду Луганської області від 14.06.2007р. та

                          постанову Луганського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р.

у справі            №3/152н

за позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичне об'єднання "Медоп"

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю

                          "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Краснодонської філії

про                        визнання неправомірним рішення,

та за зустрічним позовом ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання"

                                              в особі Краснодонської філії

до                       ТОВ "Медичне об'єднання "Медоп"

про                      стягнення 43 422,52 грн. вартості недоврахованої електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичне об'єднання "Медоп"  звернулося до Вищого господарського  суду України з касаційною скаргою  на рішення господарського суду Луганської області від 14.06.2007р. та постанову Луганського  апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. у справі №3/152н.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.

Основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу  (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 названої статті, до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.

В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, при цьому, відповідно до ст.45 ГПК України, позовні заяви і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р.  №15.

За змістом ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, одним з об'єктів справляння державного мита є касаційна скарга на рішення та постанови суду.

Розмір ставок державного мита визначений ст.3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту “г” п.2 вказаної норми,  ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови  встановлена у розмірі 50 відсотків ставки,  що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Так, в силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету, з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відповідно до підпункту “б” п.2 ст.3, з позовних заяв немайнового характеру –5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У даній справі заявлено два позови (первісний та зустрічний) майнового та немайнового характеру.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.06.2007р., залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р., у задоволенні первісного позову про визнання неправомірним рішення відмовлено; зустрічний позов про стягнення з ТОВ "Медоп" 43 422,52 грн. задоволено повністю.

Як вбачається з поданої скарги, скаржник оспорює ухвалені у справі судові акти у повному обсязі, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів як майнового характеру –50 відсотків ставки з оспорюваної суми (217,11 грн.),  так і немайнового характеру (42,50 грн.), а всього 259,61 грн.

Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додана квитанція №10002351 від 05.06.2009р., відповідно до якої до державного бюджету сплачено державне мито лише у сумі 217,11  грн., тобто менше ніж встановлено.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись п.4    статті 1113 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичне об'єднання "Медоп"  на рішення господарського суду Луганської області від 14.06.2007р. та постанову Луганського  апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. у справі №3/152н  та додані до неї документи повернути.

2. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Медичне об'єднання "Медоп" довідку на повернення з державного бюджету 217,11 грн. державного мита, перерахованого відповідно до квитанції  №10002351 від 05.06.2009р.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій