Ухвала

від 13.10.2014 по справі 14/83-2369

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року Справа № 109143/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П

розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрбудінвест плюс» на постанову Господарського суду Тернопiльської областi від 27 липня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Укрбудінвест плюс» до Державної податкової інспекції у Чортківському районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Укрбудінвест плюс» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чортківському районі про скасування податкового повідомлення-рішення №0000142301/0 від 19 березня 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що спірний правовий акт індивідуальної дії є протиправним, прийнятим податковим органом з порушенням законодавства з питань оподаткування, а відтак підлягає скасуванню в судовому порядку. Дане твердження мотивоване посиланнями на приписи Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та інших нормативно-правових актів, які регулюють даний предмет спору та діяли на час прийняття спірних рішень.

Постановою Господарського суду Тернопiльської областi від 27 липня 2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено. Суд виходив із того, що обов'язковою ознакою податкового агента є нарахування ним доходу фізичній особі та наявністю юридичного обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету саме від імені і за рахунок платника податку СПД-ФО ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не видавались, а тому такі є анульованими. Не є аргументовані доводи позивача, що кошти СПД-ФО Косінський повернуті, так як окрім прибуткових касових ордерів, нічим більше не підтверджено та зазначене не доводилось на час перевірки позивача.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Покликання маються на те, що платник єдиного податку не є платником податку на дохід з фізичних осіб. Податковим органом нараховано позивачу штрафні санкції, що підприємством виплачено фізичним особам - підприємцям доходи, одержані не в межах підприємницької діяльності, але не вказано на підставі якого нормативного правового акту. За відсутності законодавчо встановлених критеріїв, усі суми коштів перерахованих СПД ФО є саме виручкою, отриманою ними у межах здійснення підприємницької діяльності.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Чортківському районі, на підставі пп. 4.2.2. «б», п. 4.2, ст. 4, пп. 17.1.9, п. 17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (далі - Закон 2181), прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142301/0 від 19.03.2007 року, яким ПП «Укрбудінвест плюс» (далі Підприємство) визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 161150,70 грн. в т. ч. 53716,90 за основним платежем, 107433.80 грн. штрафними санкціями.

Підставою для прийняття спірного рішення слугував акт №73/23-24636429 від 12.03.2007 року, оформлений за результатами планової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.09.2006 року.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 22.05.2003 р. N 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку із цим Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» частково втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону №889-ІV та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (п. 22.10 ст. 22 Закону).

Згідно з пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування, діюча відповідно до розділу IV Декрету, окрім фіксованого податку. Відповідно до ст. 2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку. Згідно зі ст. 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

Оскільки до прийняття спеціального закону оподаткування доходу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, одержаного від продажу товарів, надання послуг, виконання робіт у межах її підприємницької діяльності, провадиться на підставі Декрету та Указу (а не Закону), термін «загальний оподатковуваний дохід» у значенні, наданому в п. 1.6 ст. 1 Закону, до такого доходу не застосовується.

Таким чином, у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності підприємство при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності має вимагати у останніх копії свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред'являти зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірки.

Відтак покликання апелянта на те, що податковим органом застосовано норми наказу ДПА України «Про затвердження Податкового роз'яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 29.12.2003 року №633, який втратив чинність на підставі наказу ДПА України від 11.05.2005 року №172., є неаргументовані, оскільки відповідно до наказу ДПА України від 01.08.2005 року №304, відновлено дію наказу №633, дія якого поширюється на момент здійснення оспорюваних виплат.

Покликання апелянта на те, що підприємців ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2.) слід вважати такими що мають право на застосування пільгової системи оподаткування (спрощена), оскільки ними подано заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування є безпідставними, позаяк дані платники в Чортківську ОДПІ не звертались і відповідно не могли надати податковим агентам свідоцтво про сплату єдиного податку, фіксований патент або повідомлення про сплату авансових платежів податку з доходів фізичних осіб на 2006 рік.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрбудінвест плюс» залишити без задоволення, постанову Господарського суду Тернопiльської областi від 27 липня 2011 року по справі № 2а-14/83-2369 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга