Постанова

від 28.10.2014 по справі 911/2352/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Справа№ 911/2352/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Мальченко А.О.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Іліка Н.І. ( за довіреністю №226 від 24.10.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд"

на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2014р.

у справі № 911/2352/14 (суддя: Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпер Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд"

про стягнення 24 729,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 20 854,00 грн. основного боргу, 410,34 грн. 3% річних, 3 464,94 грн. пені, а загалом 24 729,28 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 80-05/21-13 від 21.05.2013 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.08.2014 року у справі №911/2352/14 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпер Україна" 20 854 грн. 00 коп. основного боргу, 1 497 грн. 17 коп. пені, 410 грн. 34 коп. 3% річних, в іншій частині в позові відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач допустив прострочку виконання зобов'язання по оплаті за отриманий товар за договором поставки, у зв'язку з чим виник борг. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що заява відповідача про відстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не було подано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зазначене є необхідною умовою для надання відстрочки виконання рішення суду.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "БМБ Бленд" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Київської області від 28.08.2014 року у справі №911/2352/14 в частині задоволення позовних вимог шляхом вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду на один рік. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду, оскільки в економіці України відбулись негативні зміни, які значно погіршили фінансове становище відповідача і ускладнили виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" та призначено розгляд справи на 28.10.2014 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 року у справі № 911/2352/14, в зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. на навчанні, сформовано для розгляду апеляційної скарги новий склад колегії, головуючий суддя Руденко М.А., суддів Дідиченко М.А., Мальченко А.О.

В судовому засіданні 28.10.2014 року представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.05.2013 року між ТОВ "Пайпер Україна" та ТОВ "БМБ Бленд" було укладено договір поставки № 80-05/21-13 (а.с.35). За умовами зазначеного договору, постачальник поставляє, а покупець приймає у власність на умовах даного договору товар - спеції, сушені овочі, обсипки та суміші спецій в асортименті.

Конкретна номенклатура і розгорнутий асортимент товару погоджується сторонами в заявках і вказується у накладних та інших товаросупроводжувальних документах (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна одиниці товару (з урахуванням ПДВ - 20%) узгоджується сторонами і вказується в накладних та інших товаросупроводжувальних документах. Строк оплати товару - не пізніше 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту поставки кожної партії товару (п. 2.5. договору ). Даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 р., а в частині невиконання зобов'язань - до їх повного виконання. У випадку, якщо будь-яка із сторін не менш ніж за 30 календарних днів до дати закінчення дії даного договору письмово не повідомить про свій намір не продовжувати співробітництво за даним договором, строк дії даного договору автоматично продовжується на 1 календарний рік. При цьому кількість таких автоматичних продовжувань необмежена (п.8.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач у період з серпня 2013 року по листопад 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 47 007,50 грн., що підтверджується видатковими накладними які містяться в матеріалах справи (а.с.39-60).

Проте, відповідач належним чином свої зобов'язання за договором поставки не виконав: сплатив за поставлений товар частково та несвоєчасно, у зв'язку з чим має заборгованість в сумі 20854,00 грн., у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 20 854,00 грн. Також, у зв'язку з неоплатою відповідачем поставленого товару стягнув пеню 1 497,17 грн. та 3 відсотки річних 410, 34 коп.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як видно з матеріалів справи, позивач своєчасно відповідно до умов договору поставки від 21 травня 2013 року поставив відповідачу товар на суму 47 007,50 грн., що підтверджується видатковими накладними (№РН-0000453 від 05.08.2013, №РН-0000459 від 06.08.2013, №РН-0000469 від 07.08.2013, №РН-0000497 від 19.08.2013, №РН-0000503 від 20.08.2013, №РН-0000515 від 27.08.2013, № РН-0000574 від 23.09.2013, № РН-0000624 від 09.10.2013, №РН-0000650 від 22.10.2013, № РН-0000696 від 04.11.2013, № РН-0000695 від 04.11.2013)(а.с.39-60) наявними в матеріалах справи.

Оскільки відповідач за поставлений товар в сумі 20 854,00 грн. кошти не сплатив, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, щодо стягнення суми основного боргу.

Також, вірним є висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3 відсотків річних в розмірі 410,34 грн. у зв'язку простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором поставки № 80-05\21-13 від 21 травня 2013 року.

Стосовно нарахування пені за несвоєчасну сплату вартості поставленого товару в розмірі 3 464,94 грн. за період з 27.08.2013 року по 25.04.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4.1 вищезазначеного договору поставки передбачено, за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення та 30 % річних від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення у відповідності до ст.. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. ст. 231, 232 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зважаючи на викладене та перевіривши розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про стягнення пені у розмірі 1 497,17 грн. з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України.

Стосовно вимоги позивача, щодо компенсації відповідачем витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн., колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено в задоволенні вищезазначеної вимоги, оскільки у договорі про надання правової допомоги № 37/14 від 02.07.2014 року сторонами конкретно не вказано по якій справі Адвокатське об'єднання "Адвокатська група "Ваше право" надає правову допомогу ТОВ "Пайпер Україна".

Необґрунтованими є доводи відповідача про те, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення, оскільки останнім до клопотання про відстрочку виконання рішення не було надано доказів скрутного фінансового становища, яке б виражалось у відсутності коштів для нормального ведення господарської діяльності, та інших доказів, які б свідчили про неможливість або утруднення виконання судового рішення.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", яким визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 28.08.2014 року у справі № 911/2352/14, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" на рішення господарського суду Київської області від 28.08.2014 року у справі № 911/2352/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 28.08.2014 року у справі № 911/2352/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/2352/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

А.О. Мальченко