Постанова

від 17.12.2014 по справі 911/2352/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 911/2352/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А., суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіСтратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивача Головенько В.П., від відповідача Іліка Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 року у справі№ 911/2352/14 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пайпер Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" простягнення 27729,98 грн ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайпер Україна" (надалі - ТОВ " Пайпер Україна", позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" (надалі - ТОВ "БМБ Бленд", відповідач) про стягнення 20854,00 грн основного боргу, 410,34 грн 3% річних та 3464,94 грн пені. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрати на адвоката.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 80-05/21-13 від 21.05.2013 року щодо оплати поставленого за накладними товару.

Відповідач позов визнав в частині суми основного боргу в розмірі 20854,00 грн та пені в сумі 1440,11 грн, просив відмовити в стягненні пені в сумі 3464,94 грн та розстрочити виконання рішення на один рік, посилаючись на настання кризових явищ у економіці, що підтверджується й прийняттям 27 березня 2014 року Верховною Радою України Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" N 1166-VII.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2014 року (суддя Лилак Т.Д.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 року (судді: Руденко М.А. Дідиченко М.А., Мальченко А.О.), позов задоволено частково; стягнуто з позивача на користь відповідача 20854,00 грн основного боргу, 1497,17 грн пені, 410,34 грн 3% річних.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення ст.ст. 35, 83 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), просить змінити ухвалені у справі судові рішення, вирішити питання про відстрочення виконання рішення на 1 рік.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 21.05.2013 року між сторонами був укладений договір поставки № 80-05/21-13 (далі - договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язувався поставити, а покупець (відповідач) - прийняти у власність товар - спеції, сушені овочі, обсипки та суміші спецій в асортименті та оплатити його не пізніше 14 банківських днів з моменту поставки кожної партії товару.

Суди з'ясували, що на виконання умов договору позивач у період з серпня 2013 року по листопад 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 47007,50 грн, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000453 від 05.08.2013 року на суму 8797,00 грн, № РН-0000459 від 06.08.2013 року на суму 1337,50 грн, № РН-0000469 від 07.08.2013 року на суму 2600,00 грн, № РН-0000497 від 19.08.2013 року на суму 952,00 грн, № РН-0000503 від 20.08.2013 року на суму 1164,50 грн, № РН-0000515 від 27.08.2013 року на суму 6462,50 грн, № РН-0000574 від 23.09.2013 року на суму 7745,00 грн, № РН-0000624 від 09.10.2013 року на суму 4875,00 грн, № РН-0000650 від 22.10.2013 року на суму 6 000,00 грн, № РН-0000696 від 04.11.2013 року на суму 324,00 грн, № РН-0000695 від 04.11.2013 року на суму 6750,00 грн, № РН-0000574 від 23.09.2013 року на суму 7745,00 грн. Відповідач отриманий товар оплатив частково.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки відповідач порушив свої зобов'язання за договором поставки щодо оплати поставленого товару на суму 20854,00 грн, враховуючи норми ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, вимоги позивача про стягнення цієї суми боргу з урахуванням 3 % річних та пені, розмір якої визначений згідно вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", є законними та обґрунтованими.

У наданні відстрочки виконання рішення на 1 рік суд відмовив у зв'язку з недоведеністю відповідачем обставин та причин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення.

Вищий господарський суд України вважає, що такі висновки суду є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.

Доводи заявника касаційної скарги щодо порушення судами норми процесуального права суд відхиляє, оскільки прийняття Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" не є достатньою та безумовною підставою для надання розстрочки або відстрочки виконання рішення відповідно до положень п. 6 ст. 83 ГПК України. З огляду на те, що ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, суд має оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України. Відповідач не надав жодні докази, які б підтверджували наявність обставин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення, тому суди обґрунтовано відмовили у відстрочці виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України не встановив порушення чи неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного судового рішення у справі.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга залишається без задоволення, а ухвалені у справі рішення та постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 року у справі № 911/2352/14- без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А. Суддя Кондратова І.Д. СуддяСтратієнко Л.В.