Рішення

від 28.10.2014 по справі 906/1177/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" жовтня 2014 р. Справа № 906/1177/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Шматко В.О.- дов. б/н від 03.10.2014р.

від відповідача за первісним позовом: Калита А.М.- дов. б/н від 13.10.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (м.Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" (с.Жеревці Лугинського району Житомирської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (смт. Першотравневе)

про звернення стягнення на майно, що знаходиться в заставі

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" (с.Жеревці Лугинського району Житомирської області)

до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"

(м.Донецьк)

про визнання припиненими правовідношення за договором застави обладнання та автотранспортних засобів від 02.02.2011р., укладеним між ЗАТ "Донгорбанк" та ТОВ "Гранітний кар'єр"

Позивачем подано позов про звернення стягнення на майно, що знаходиться в заставі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.09.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.09.2014р.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2014р. розгляд справи відкладено до 14.10.2014р.

07.10.2014р. позивач подав заяву про уточнення позову, згідно якої просить звернути стягнення, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною державним виконавцем на підставі проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рухоме майно, що є предметом застави за договором застави обладнання та транспортних засобів від 02.02.2011р. для задоволення вимог ПАТ "Український Міжнародний БАНК" до ПАТ Овруцький ГЗК "Кварцит" за кредитним договором № 13/КР/11 від 02.02.2011р., які складають 15986129,75грн.

21.10.2014р. ухвалою суду прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ "Гранітний кар'єр" до ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в частині визнання припиненими правовідношення за договором застави обладнання та автотранспортних засобів від 02.02.201р. укладеним між ЗАТ "Донгорбанк" та ТОВ "Гранітний кар'єр". Наступне судове засідання призначено на 28.10.2014р.

Представник первісного позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовні заяві та уточненнях до позовної заяви (а.с. 82-84). Проти вимог за зустрічним позовом заперечив, з підстав, зазначених у відзиві (а.с. 236-237).

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти первісного позову, зустрічний позов підтримав з підстав, викладених у зустрічному позові (а.с. 211-216).

Водночас, подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр", оскільки майно, яке є предметом застави передано останньому в оренду. Повідомила, що дані договори на даний час є припиненими, однак майно не повернуто.

Відповідно до ч.1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Як зазначено у п.1.6 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" :

- питання про допущення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вирішується з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі;

- щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

З врахуванням вищевикладеного, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, а судом не встановлено, обставин, які при винесенні рішення господарським судом по даній справі впливали б на права чи обов'язки ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" щодо відповідача за зустрічним позовом

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вищезазначеного клопотання.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.02.2011р. між ЗАТ "Донгорбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (банк,) та ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит", правонаступником якого є ПАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (позичальник) був укладений кредитний договір № 13/КР/11 з договором про внесення змін до кредитного договору від 19.04.2011р., відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 11069716,00грн.

Пунктом 2.1.3 Договору з урахуванням внесених змін сторони погодили, що строк повернення кредиту - 01.02.2012р. Кредит підлягає поверненню відповідно до встановленого графіку погашень, який викладено в додатку 1 до Договору та є його невід'ємною частиною.

Умовами п.2.1.4 договору сторони погодили плату за кредит, а саме: проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 20% річних за кредитом у гривні, що обліковуються на кредитному рахунку № 20620002211200 (із розрахунку 365 днів на рік).

Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 24 числа (без його врахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24 числа. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (п. 4.4.4 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору сторони встановили, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Позивач за первісним позовом належним чином виконав покладені на нього зобов'язання перед позичальником та надав останньому кредитні кошти в сумі 11069716,00, що підтверджується дорученням на перерахування кредитних коштів від 02.02.2011р. та меморіальним ордером № 259_4 від 02.02.2011р. (а.с.31-32).

Всупереч умов кредитного договору, позичальник - ПАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов'язання та не повернув кредит у встановлений строк.

За розрахунком первісного позивача загальна сума простроченої заборгованості первісного відповідача за основною сумою кредиту складає 10719176,00 грн. (а.с. 93 зворотна сторона), по відсоткам за користування кредитом за простроченою заборгованістю заборгованість складає 4418321,75грн. (а.с. 15). Крім того нараховано 179945,31 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом (а.с.94) та 668146,69 грн. пені за порушення строків сплати суми кредиту (а.с.94).

Розпорядник майна своїм листом № 02-01/41 від 17.03.2014р.(а.с. 72) повідомив первісного позивача про те, що його вимоги за кредитним договором № 13/КР/ 11 від 02.02.2011р. визнаються у повному обсязі та в подальшому будуть включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит"

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.02.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит" (а.с. 227-230).

З метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи перед позивачем за кредитним договором між останнім та ТОВ "Гранітний кар'єр" був укладений договір застави обладнання та транспортних засобів від 02.02.2011р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі № 603 (а.с. 33-38).

За пунктом 1.1 Договору застави заставодавець - ТОВ "Гранітний кар'єр" передає у заставу заставодержателю - ПАТ "Донгорбанк" транспортні засоби та обладнання, які зазначені у додатку до цього договору.

Предмет застави забезпечує виконання зобов'язань ВАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит" перед заставодержателем за кредитним договором № 13/КР/11 від 02.02.2011р. у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також будь-яке збільшення та/або зменшення цієї суми та/або процентів за основним зобов'язанням та/або строку користування кредитом, а саме:

- повернути кредит в повній сумі у відповідності з основним зобов'язанням - 11069716,00грн.- 01.02.2012р.;

- сплатити проценти за користування кредитом по строковій заборгованості у розмірі 20% річних;

- сплатити проценти за безпідставне користування кредитом у розмірі 25% річних;

- сплатити комісії, штрафи і пеню згідно з умовами основного зобов'язання

У відповідності до п. 2 Договору застави, в забезпечення виконання заставодавцем (позичальником) зобов'язань за Кредитним договором, заставодавець надав в заставу

- кар'єрний самоскид марки БелАЗ-7547,2007 року випуску, реєстраційний номер Т00111АМ, двигун № 70022221, ідент.№ 702526;

- кар'єрний самоскид марки БелАЗ- 7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00112АМ, двигун № 24336, іден.№ L80002960222;

- кар'єрний самоскид БелАЗ-7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00113АМ, двигун № 24250, ідент № С80002932 217;

- кар'єрний самоскид БелАЗ-7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00114АМ, двигун № 24510, іден.№ С80002977 216;

- кар'єрний самоскид БелАЗ-7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00115АМ, двигун № 24471, іден № С80002968 237;

- кар'єрний самоскид БелАЗ-7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00116АМ, двигун № 24494, іден № Н80002961 220;

- автомобіль легковий комбі марки Skoda Octayia 1.8, чорного кольору, 2004 року випуску, реєстраційний номер АМ9131АТ, TMBBL 410 ВЩ 10969, TMBBL 41UX4В010909;

- гідромолот Socomec MDO 3200TS

- гідравлічний екскаватор з прямою лопатою TereX RH 40

Відповідно до п. 1.3. Договору застави, вартість предмета застави за згодою сторін складає 11152808,01грн.

Пунктом 3.1 сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов основного зобов'язання чи цього договору заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

У разі настання обставин, передбачених п. 3.1 цього договору, заставодержатель надсилає заставодавцю і боржнику письмове повідомлення з вимогою виконати порушене зобов'язання та передати предмет застави у володіння заставодержателю у встановлений в повідомленні термін. В повідомленні також вказується позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, який має намір застосувати заставодержатель. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем відповідно до вимог чинного законодавства (п. 3.2 Договору застави).

04.04.2013р. за № DON-61/694 первісний позивач надіслав первісному відповідачу повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з вимогою повного та належного виконання зобов'язань за кредитним договором №13/КР/11 від 02.02.2011р. протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, що здійснене банком одночасно з направленням цього повідомлення (а.с. 40-42).

Враховуючи, що позичальником не виконані вимоги за кредитним договором, первісний позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави для задоволення вимог за кредитним договором № 13/КР/11 від 02.02.2011р.

Не погоджуючись з первісним позовом, відповідачем подано зустрічний позов про визнання припиненим правовідношення за договором застави обладнання та автотранспортних засобів від 02.02.2011р., укладеним між ЗАТ "Донгорбанк та ТОВ "Гранітний кар'єр".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач за зустрічним позовом вказує, що ПАТ "Донгорбанк" припинено 18.11.2011року. На думку первісного відповідача правонаступництво по зобов'язанням ПАТ "Донгорбанк" первісний позивач не здійснив, а тому зобов'язання по кредитному договору є припиненими. Оскільки є припиненим основне зобов'язання, є припиненим і зобов'язання за договором застави.

Вважає, що договір застави припинив свою дію 01.12.2012 року на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України.

Враховуючи викладене, позивач за зустрічним позовом просить задовольнити вимоги за зустрічним позовом та відмовити у вимогах за первісним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст. 627, 629 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою звернення первісного позивача до суду є неналежне виконання первісним відповідачем умов Кредитного договору №13/КР/11 від 02.02.2011р. (а.с.18-28) та договору про внесення змін до основного кредитного договору (а.с. 29-30).

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з наданих до справи документів, банк надав третій особі кредит в розмірі 11069716,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №259_4 від 02.02.2011р. (а.с. 32).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Умовами п. п. 2.1.4 та 4.4.4. договору кредитування узгоджена плата за кредит, період нарахування процентів та порядок їх нарахування.

Пунктом 6.1 Договору кредитування визначена відповідальність позивачльника у випадку невчасного повернення кредиту/частини кредиту або несвоєчасного здійснення плати за кредит або будь-яких інших платежів відповідно до умов цього договору, у вигляді пені на суму простроченої заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за весь час прострочення повернення кредиту/частини кредиту/плати а кредит за кожен день прострочення з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З розрахунків, перевірених судом (а.с. 15, 17, 93, 94) вбачається, що на час звернення позивача до суду та розгляду справи в суді сума заборгованості за кредитом у розмірі 10719716,00грн. залишилася непогашеною, сума заборгованості за нарахованими відсотками за період користування кредитом складає 4418321,75грн., сума заборгованості з пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом складає 179945,31грн., заборгованість з пені за порушення строків сплати суми кредиту - 668146,69грн.

Матеріали справи містять повідомлення від 04.04.2013р. за № DON-61/694 з вимогою повного та належного виконання зобов'язань за кредитним договором №13/КР/11 від 02.02.2011р. протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, що здійснене банком одночасно з направленням цього повідомлення (а.с. 40-42).

Первісний відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.

За ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статей 546, 572 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом; в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно із ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Так, як вбачається з п. 1 Договору застави обладнання та транспортних засобів від 02.02.2011р. останній забезпечує виконання зобов'язань ВАТ Овруцький ГЗК "Кварцит" перед заставодержателем за кредитним договором № 13/КР/11 від 02.02.2011р. у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки , основної суми боргу, а також будь-яке збільшення та/або зменшення цієї суми та/або процентів за основним зобов'язанням та/або строку користування кредитом, а саме: - повернути кредит в повній сумі в відповідності з основним зобов'язанням - 11069716,00грн. до 01.02.2012р.;- сплатити проценти за користування кредитом по строковій заборгованості у розмірі 20% річних; - сплатити проценти за безпідставне користування кредитом у розмірі 25% річних; - сплатити комісії, штрафи і пеню згідно з умовами основного зобов'язання.

Судом встановлено, що пунктом 3.1 договору застави сторони передбачили право заставодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави може бути здійснене на підставі рішення суду або в позасудовому порядку (п.3.4 Договору застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу", яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ч.3 ст. 24 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

03.04.2013р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про реєстрацію звернення стягнення на підставі Договору застави обладнання та транспортних засобів від 0202.2011р. (а.с. 43).

Вказане узгоджується з приписами ч.ч. 2, 3 ст.28 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003, згідно яких, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.

В силу застави згідно зі статтею 572 ЦК України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки позичальником належним чином не виконувалися зобов'язання за кредитним договором, вимоги первісного позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.6 ст.20 Закону України "Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється, зокрема, за рішенням суду.

При цьому слід зазначити, що спеціальним законом, яким визначається правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, є Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.03р.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Приписами ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

В даному випадку позивачем обрано спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження - шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною державним виконавцем на підставі проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

За вказаного, позовні вимоги первісного позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги за зустрічним позовом про визнання припиненим правовідношення за договором застави обладнання та автотранспортних засобів від 02.02.201р. укладеним між ЗАТ "Донгорбанк" та ТОВ "Гранітний кар'єр", то суд відмовляє в задоволені зустрічного позову з огляду на наступне.

Суд не погоджується з твердженнями позивача за зустрічним позовом щодо того, що первісний позивач не є правонаступником ПАТ "Донгорбанк", оскільки відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ "Перший Український Міжнароджний Банк" є правонастуником всіх прав та зобов'язань ПАТ "Донгорбанк", в результаті реорганізації ПАТ "Донгорбанк" шляхом приєднання до Банку, згідно рішення загальних зборів акціонерів Банку (протокол №59 від 15.07.2011року) та згідно рішення єдиного акціонера ПАТ "Донгорбанк" (рішення 2/2011 від 15 липня 2011 року).

Частиною першою ст. 84 Закону України "Про акціонерні товариства" приєднанням акціонерного товариства визнається припинення акціонерного товариства з передачею ним згідно з передавальним актом усіх його прав та обов'язків іншому акціонерному товариству- правонаступнику.

З пункту п.1 Передавального акту від 15.07.2011р. чітко вбачається, що ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" є правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків ПАТ "Донгорбанк" (а.с 238-241).

Відповідно до ч.2 ст. 107 ЦК України, передвальний акт має містити всі положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюютья сторонами.

Таким чином з моменту підписання передавального акту ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" став правонаступником свіх прав та обов'язків ПАТ "Донгорбанк" .

За таких обставин кредитний договір № 13/КР/11 від 02.02.2011р. не припинив своєї дії, а твердження відповідача є хибними.

Крім того, як на підставу для припинення договору застави позивач за первісним позовом вказує на ч.4 ст.559 ЦК України, за якою порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Проте матеріали свідчать, що між первісним позивачем та первісним відповідачем виконання основного зобов'язання забезпечувалось саме договором застави.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

При цьому, згідно Інформаційного листа ВГС України № 01-06/1821/2012 зазначено, що на відносини майнової поруки (іпотеки) як окремого виду забезпечення виконання зобов'язань норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 ЦК України та Законом України "Про іпотеку". Крім того підстав припинення іпотеки (майнової поруки) безпосередньо врегульовано окремими нормами цивільного закону, а тому суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення іінших видів забезпечення виконання зобов'язання, незалежно від ступеня їх подібності.

Так, відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу", статей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не можуть бути застосовані до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Наведене вище також підтверджується і правовим висновком Верховного Суду України від 15.06.2013р., за яким іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання. Правова природа іпотеки полягає в забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми ст. 559 ЦК про припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою і регулюється нормами § 6 гл. 49 ЦК України.

За змістом ст. 33 Закоун України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання як такого, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 ЦК України.

Право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом (ч.1 ст. 593 ЦК України).

Таким чином у позивача за зустрічним позовом відсутні підстави для застосування ч.4 ст.559 ЦК України до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, зустрічний позов є безпідставним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В порядку ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд первісного позову покладається на первісного відповідача, за розгляд зустрічного позову покладається на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Звернути стягнення шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною державним виконавцем на підставі проведеної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рухоме майно, що є предметом застави за договором застави обладнання та транспортних засобів від 02.02.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 603, а саме:

1. кар'єрний самоскид марки БелАЗ-7547,2007 року випуску, реєстраційний номер Т00111АМ, двигун № 70022221, ідент.№ 7002526;

2. кар'єрний самоскид марки БелАЗ- 7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00112АМ, двигун № 24336, ідент.№ L80002960 222;

3. кар'єрний самоскид БелАЗ-7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00113АМ, двигун № 24250, ідент. № С80002932 217;

4. кар'єрний самоскид БелАЗ-7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00114АМ, двигун № 24510, ідент.№ С80002977 216;

5. кар'єрний самоскид БелАЗ-7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00115АМ, двигун № 24471, ідент. № С80002968 237;

6. кар'єрний самоскид БелАЗ-7547, 2008 року випуску, реєстраційний номер Т00116АМ, двигун № 24494, ідент. № Н80002961 220;

7. автомобіль легковий комбі, марки Skoda Octayia 1.8, чорного кольору, 2004 року випуску, реєстраційний номер АМ9131АТ, TMBBL410Х4ВО10969, TMBBL41UX4В010909;

8. гідромолот Socomec MDO 3200TS;

9. гідравлічний екскаватор з прямою лопатою TereX RH 40,

що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" (11312, Житомирська область, Лугинський район, с.Жеревці, код 31674864)

для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Український Міжнародний Банк" (83001, м. Донецьк, Ворошиловський р-н, вул. Університетська, 2а, код 14282829)

до Публічного акціонерного товариства Овруцький ГЗК "Кварцит" (11114, Житомирська обл., Овруцький р-н, с.м.т. Першотравневе, вул. Леніна, 1, код 00191879) за кредитним договором №13/Кр/11 від 02.02.2011р., які складають 15986129,75 грн., з яких:

10719716,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 4418321,75 грн.- заборгованість по непогашеним відсоткам за користування кредитом; 848092,00 грн. - заборгованість за сумою пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" (11312, Житомирська область, Лугинський район, с.Жеревці, код 31674864))

на користь Публічного акціонерного товариства "Український Міжнародний Банк" (83001, м. Донецьк, Ворошиловський р-н, вул. Університетська, 2а, код 14282829)

- 73080,00 грн. судового збору

4. Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.11.14

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. із зв. повід.)

3- відповідачу (рек. із зв. повід.)

4- третій особі (рек.)