Рішення

від 31.10.2014 по справі 902/1287/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 жовтня 2014 р.

Справа № 902/1287/14

за позовом :Приватного підприємства "Л-АРТ" ( вул. Волкова, будинок 6, корпус 1, м. Кіровоград, Кіровоградська обл., 25030)

до :Приватного підприємства "Неодизайн" ( провулок Герцена, буд. № 23, м. Вінниця,21010)

про розірвання договорів № кіа-00001 від 22.04.2014р., № кіа-00002 від 16.06.2014р. та стягнення передоплати 43 872,00 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2.,

відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов приватним підприємством "Л-АРТ" до приватного підприємства "Неодизайн" про розірвання договорів № кіа 00001 від 22.04.2014р. та кіа 00002 від 16.06.2014р. та стягнення передоплати 43 872,00 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1287/14 з призначенням судового засідання на 15.10.2014 року.

Ухвалою суду від 15.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2014 року, з об'єктивних причин.

В судове засідання 31.10.2014 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.04.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № кіа 00001.

Відповідно до п.1.1. договору, виконавець бере на себе зобов'язання по виготовленню продукції - виготовлення форм для формування вартістю 25 872, 00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 1.3. замовник повинен прийняти і сплатити роботу на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1. договору ціна договору представляє загальна грошова сума, яка платиться замовником на підставі цього договору яка складає: 25 872,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

До складу ціни договору включається: сукупна вартість всіх видів виконуваних робіт, сукупна вартість придбаних матеріалів (оснащення, устаткування і інших матеріалів).

Відповідно до п.3.1. договору замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне проведення розрахунків з виконавцем на підставі виставлених останнім рахунків в наступному порядку: не пізніше чим 23 квітня - авансовий платіж в розмірі 18 000,00 грн. І остаточний розрахунок в розмірі 7872,00 грн. не пізніше, ніж 3 (третій) календарний день після підписання сторонами акту передачі-прийому виконаних робіт.

Згідно п.4.1. договору термін виготовлення продукції, за умови перерахування повної суми авансового платежу, складає 20 робочих днів.

П.5.1. договору передбачено, що після виконання всього комплексу робіт, передбаченого умовами договору, здача - прийому замовлення оформлюється двосторонніми « Актами передачі виконаних робіт по виготовленню продукції», які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.2. договору підписання акту обома сторонами є підставою для проведення Замовником розрахунків з виконавцем.

Відповідно до п.10.1. договору даний договір набуває сили з моменту підписання його обома сторонами і припиняє свою дію через 30 календарних днів після підписання сторонами акту передачі-прийому виконаних робіт по виготовленню продукції.

Відповідачем був виставлений рахунок-фактура №0000005869 від 22 квітня 2014 року в сумі 25872,00 грн.

Позивачем на виконання умов договору 23.04.2014 року було сплачено авансовий платіж у розмірі 18 000,00 грн. на рахунок відповідача, що стверджується випискою банку, копія якої наявна в матеріалах справи. (а.с. 26) 27.05.2014 року позивачем було сплачено відповідачу 7827,00 грн., що стверджується випискою банку, копія якої наявна в матеріалах справи. (а.с. 29)

Таким чином позивачем повністю сплачено кошти передбачені даним договором.

Натомість відповідачем не були виконані роботи в строк передбачені договором.

30.07.2014 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про повернення коштів, яка залишена без розгляду та будь-які заходи до врегулювання спору не вжило. 16.06.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № кіа 00002.

Відповідно до п.1.1. договору виконавець бере на себе зобов'язання по виготовленню продукції - формування акрилового пластику вартістю 27000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 1.3. замовник повинен прийняти і сплатити роботу на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна договору представляє загальна грошова сума, яка платиться замовником на підставі цього договору яка складає: 27000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

До складу ціни договору включається: сукупна вартість всіх видів виконуваних робіт, сукупна вартість придбаних матеріалів (оснащення, устаткування і інших матеріалів).

Як видно із п.3.1. договору, замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне проведення розрахунків з виконавцем на підставі виставлених останнім рахунків в наступному порядку: не пізніше чим 17 червня - авансовий платіж в розмірі 18 000,00 грн. І остаточний розрахунок в розмірі 9000,00 грн. не пізніше, ніж 3( третій) календарний день після підписання сторонами акту передачі-прийому виконаних робіт.

Відповідно до п.4.1. договору терміни виготовлення продукції, які починають свій хід з дати затвердження Замовником остаточного ескізу (макету), за умови перерахування повної суми авансового платежу, складають 14 робочих днів.

Згідно п.5.1. договору після виконання всього комплексу робіт, передбаченого умовами договору, здача - прийому замовлення оформлюється двосторонніми « Актами передачі виконаних робіт по виготовленню продукції», які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.2. договору підписання акту обома сторонами є підставою для проведення замовником розрахунків з виконавцем.

Згідно п.10.1. договору даний договір набуває сили з моменту підписання його обома сторонами і припиняє свою дію через 30 календарних днів після підписання сторонами акту передачі-прийому виконаних робіт по виготовленню продукції.

Відповідачем був виставлений рахунок-фактура №0000005869 від 16 червня 2014 року в сумі 27000,00 грн.

Позивачем на виконання умов договору 16.06.2014 року було сплачено авансовий платіж у загальному розмірі 18 000,00 грн. на рахунок відповідача, що стверджується виписками банку, копії яких наявні в матеріалах справи. (а.с. 27,28)

Натомість відповідачем не були виконані роботи в строк передбачені договором.

30.07.2014 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про повернення коштів, яка залишена без розгляду та будь-які заходи до врегулювання спору не вжито.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договорів позивач звернувся з позовом до суду про розірвання вищезазначених договорів та стягнення попередньої передоплати.

Відповідач проти позову заперечує, та зазначає, що свої зобов'язання по договору № кіа 00001 від 22.04.2014 року виконав в повному обсязі, про що був складений акт виконаних робіт, що направлений позивачу та який останнім не підписаний. По договору № кіа 00002 від 16.04.2014 року на даний час роботи в процесі виконання. При цьому, останній зазначає, що договір № кіа 00002 від 16.04.2014 року взагалі не укладався, а натомість позивачу був запропонований договір № кіа 00002 датований від 04.06.2014 року, та який був направлений ПП «Неодизайн», проте, з невідомих причин 1 примірник ПП "Неодизайн" так і не повернув, однак 13.06.2014 року позивачем і відповідачем було підписано додаток до договору № кіа 00002.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини підряду, в зв'язку з підписанням договорів № кіа 00001 на виготовлення продукції від 22.04.2014 року та № кіа 00002 на виготовлення продукції від 16.06.2014 року.

Згідно положень частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Як вбачається із матеріалів справи позивач на виконання умов договору № кіа 00001 від 23.04.2014 року було сплачено авансовий платіж у розмірі 18 000,00 грн. 23.04.2014р. на рахунок відповідача, що стверджується випискою банку, копія якої наявна в матеріалах справи. 27.05.2014 року позивачем було сплачено відповідачу 7827,00 грн., що стверджується випискою банку, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.4.1. договору № кіа 00001 на виготовлення продукції від 22.04.2014 року термін виготовлення продукції, за умови перерахування повної суми авансового платежу, складає 20 робочих днів.

Тобто відповідач повинен був здійснити роботи до 24.05.2014 року включно.

Згідно п.4.1. договору № кіа 00002 від 16.06.2014р. на виготовлення продукції термін виготовлення продукції, які починають свій хід з дати затвердження Замовником остаточного ескізу (макету), за умови перерахування повної суми авансового платежу, складають 14 робочих днів.

На виконання умов договору № кіа 00002 на виготовлення продукції 17.06.2014 року позивачем було сплачено авансовий платіж у загальному розмірі 18 000,00 грн. (двома платежами) на рахунок відповідача, що стверджується виписками банку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Тобто, відповідач повинен був закінчити роботи до 08.07.2014 року включно.

Натомість відповідач не виконав зобов'язань за договорами, жодне повідомлення про закінчення робіт замовнику не надавалося, акт прийому - здачі виконаних робіт сторонами не підписувався.

Тому в розумінні ч. 1 ст. 612 ЦК України ПП «Неодизайн» вважається стороною, що прострочила виконання зобов'язання, оскільки не виконала його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим.

Невиконання відповідачем у встановлений строк робіт є істотним порушенням умов договорів, оскільки безпосередньо стосуються предмету договорів.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

"Істотність порушення договору" є загальною підставою, яка може бути встановлена лише шляхом оцінки "істотності" у порушенні договору.

Визначення "істотності порушення договору" у вказаній статті надано через іншу оціночну категорію "значна міра" - позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору. Значна міра позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору має визначатися посилаючись на об'єктивні обставини. Водночас, згідно з ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України, у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

З урахуванням викладеного вище та встановлення судом невиконання відповідачем вимог договорів № кіа 00001 на виготовлення продукції від 22.04.2014 року та № кіа 00002 на виготовлення продукції від 16.06.2014 року, вимога позивача про розірвання зазначених договорів підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.3.1. договору № кіа 00001 на виготовлення продукції від 22.04.2014 року замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне проведення розрахунків з виконавцем на підставі виставлених останнім рахунків в наступному порядку: не пізніше чим 23 квітня - авансовий платіж в розмірі 18 000,00 грн. І остаточний розрахунок в розмірі 7872,00 грн. не пізніше, ніж 3 (третій) календарний день після підписання сторонами акту передачі-прийому виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1. договору № кіа 00002 на виготовлення продукції від 16.06.2014 року замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне проведення розрахунків з виконавцем на підставі виставлених останнім рахунків в наступному порядку: не пізніше чим 17 червня - авансовий платіж в розмірі 18 000,00 грн. І остаточний розрахунок в розмірі 9000,00 грн. не пізніше, ніж 3 (третій) календарний день після підписання сторонами акту передачі-прийому виконаних робіт.

Отже сторонами був погоджений порядок оплати проведених робіт, який складається з двох етапів, один з яких передбачає попередню оплату договору. Сторони визначивши умови договору та підписавши його, повинні були виконати свої зобов'язання відповідно до умов передбачених договором.

Як зазначалось вище позивач на виконання зобов'язань за договорами здійснив на користь відповідача слідуючі проплати:

на виконання умов договору № кіа 00001 від 23.04.2014 року було сплачено авансовий платіж у розмірі 18 000,00 грн. на рахунок відповідача та 27.05.2014 року позивачем було сплачено відповідачу 7827,00 грн. (а.с. 26,29)

на виконання договору № кіа 00002 на виготовлення продукції від 16.06.2014 року було сплачено позивачем 17.06.2014 року авансовий платіж у розмірі 18 000,00 грн. (а.с. 27,28)

Тобто, відповідачем були набуті грошові кошти у розмірі 43 872,00 грн. внаслідок повної оплати позивачем договору № кіа 00001 від 23.04.2014 року та часткової оплати (авансу) по договору № кіа 00002 на виготовлення продукції від 16.06.2014 року, проте, зобов'язання з боку відповідача так і не було виконано в строк зумовлений договором.

Разом з тим, позивачем надано лист від 20.10.2014р. в якому останній зазначає, що між сторонами будь-які інші договірні чи позадоговірні зобов'язання відсутні.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, судом вбачається наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд зазначає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Статтею 12 Закону України «Про адвокатуру» зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

Згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю (належним чином засвідчена копія в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом -ОСОБА_2 підтверджуються договором № б/н від 28.07.2014 року про надання правової допомоги та додатком № 1 до даного договору, які укладені між адвокатським бюро Опольського "Осмарк"та приватним підприємством "Л-Арт".

Відповідно до п.1.1. договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу (юридичні послуги) в господарських судах при вирішенні спору, який виник між Клієнтом та Приватним підприємством "Неодизайн", про стягнення коштів.

Відповідно до п.1. додатку № 1 до договору - плата за надання правової допомоги згідно договору від 28.07.2014 року /далі іменується Гонорар/, складає 5000,00 грн. вказаний гонорар включає в себе підготовку вимог, претензій, позовних заяв та представництво в суді першої інстанції в кількості до 2 судових засідань включно. Вказана сума не може бути зменшена.

На виконання умов договору, платіжним дорученням № 439 від 30.07.2014 року позивач перерахував на рахунок адвоката адвокатського бюро Опольського "Л-Арт", кошти у сумі 5000, 00 грн. в якості оплати за послуги згідно рахунку № 18 від 29.07.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 приймав участь у судових засіданнях в якості представника ПП "Л-Арт".

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених витрат позивача в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_2 у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 902/1287/14, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 5000, 00 грн. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій ПП "Неодизайн" судові витрати (судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката) відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір № кіа 00001 на виготовлення продукції від 22.04.2014 року укладений між приватним підприємством "Л-Арт" та приватним підприємством "Неодизайн".

Розірвати договір № кіа 00002 на виготовлення продукції від 16.06.2014 року укладений між приватним підприємством "Л-Арт" та приватним підприємством "Неодизайн".

Стягнути з приватного підприємства "Неодизайн" (провулок Герцена, буд. № 23, м. Вінниця,21010; код ЄДРПОУ 30362700) на користь приватного підприємства "Л-АРТ" ( вул. Волкова, будинок 6, корпус 1, м. Кіровоград, Кіровоградська обл., 25030; код ЄДРПОУ 32615993) 43872,00 грн. попередньої оплати; 5000,00 грн. витрат на правову допомогу; 4263,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу.

Повне рішення складено 05 листопада 2014 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу ( провулок Герцена, буд. № 23, м. Вінниця,21010)