Рішення

від 31.10.2014 по справі 911/4158/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2014 р. Справа № 911/4158/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»

та другого відповідача Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «СХІД-АГРОПРОМТОРГ»

про стягнення 9 649,20грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Грищенко О.М. (дов. б/н від 18.08.2014р.);

від першого відповідача не з'явилися;

від другого відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (далі - перший позивач) та Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «СХІД-АГРОПРОМТОРГ» (далі - другий відповідач) про солідарне стягнення з відповідачів 3 950грн. боргу за переданий, на підставі видаткової накладної № РН-0000047 від 08.04.2009р. згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., товар, стягнення з другого відповідача 3 475,02грн. пені, 395грн. штрафу, 1 208,70грн. інфляційних втрат та 620,48грн. 3 % річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 500грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р. та договором поруки № 14-04-2014-16 від 14.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2014р. порушено провадження у справі № 911/4158/14, розгляд справи призначено на 17.10.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2014р. розгляд справи відкладено на 31.10.2014р.

У судовому засіданні 31.10.2014р. представник позивача підтримав позов повністю.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідачі у судове засідання 31.10.2014р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» (Продавець) та Приватним підприємством «КОМПАНІЯ «СХІД-АГРОПРОМТОРГ» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., згідно якого продавець зобов'язався передати товар покупцю, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата товару проводиться наступним чином: 100 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 07.04.2009р.

На виконання договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р. ТОВ «ТАТ-АГРО» передало другому відповідачеві товар на суму 3 950грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000047 від 08.04.2009р. (а.с. 26), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору та довіреністю № 25 від 08.04.2009р. (а.с. 27).

17.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія» (Новий кредитор) укладено угоду № 17-16/12 про заміну кредитора у зобов'язанні, за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Приватним підприємством «КОМПАНІЯ «СХІД-АГРОПРОМТОРГ» (Боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, пені, 3 % річних, штрафу, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р.

Відповідно до п. 1.2. угоди за угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в існуючому розмірі основної заборгованості у сумі 3 920,60грн., а також в нарахованому розмірі пені, 3 % річних, штрафу, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат за весь період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р.

Згідно п. 3.2. угоди новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання.

Відповідно до п. 6.1. угоди угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.

16.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЗУС-ПРО», яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (Новий кредитор) укладено угоду № 16-16/14 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «СХІД-АГРОПРОМТОРГ» (Боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, пені, 3 % річних, штрафу, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р. та угоди № 17-16/12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 17.12.2012р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р.

Відповідно до п. 1.2. угоди № 16-16/14 від 16.01.2014р. за угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в існуючому розмірі основної заборгованості у сумі 3 920,60грн., а також в нарахованому розмірі пені, 3 % річних, штрафу, дооцінки вартості товару (курсової різниці) та інфляційних втрат за весь період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р.

Згідно п. 3.2. угоди № 16-16/14 від 16.01.2014р. новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання.

Відповідно до п. 6.1. угоди № 16-16/14 від 16.01.2014р. угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.

05.06.2014р. на виконання угоди № 16-16/14 від 16.01.2014р. ТОВ «КАЗУС-ПРО» надіслало на адресу другого відповідача повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 16.01.2014р. (а.с. 36), що підтверджується фіскальним чеком № 1628 від 05.06.2014р. (а.с. 37) та описом вкладення у цінний лист від 05.06.2014р. (а.с. 37).

14.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС" (Кредитор) укладено договір поруки № 14-04-2014-16, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «СХІД-АГРОПРОМТОРГ» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 договору.

Згідно п.п. 2.1., 3.1. договору поруки № 14-04-2014-16 від 14.04.2014р. під основними договорами в договорі розуміють угоду № 16-16/14 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 16.01.2014р., укладену на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру основної заборгованості у сумі 3 920,60грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки № 14-04-2014-16 від 14.04.2014р. у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки № 14-04-2014-16 від 14.04.2014р. передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

05.05.2014р. позивач звернувся до першого відповідача з вимогою № 05-16/14 від 05.05.2014р. (а.с. 40), згідно якої позивач просив першого відповідача виконати зобов'язання відповідно до договору поруки № 14-04-2014-16 від 14.04.2014р., яка 08.05.2014р. отримана директором Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" Назаркевичем О.В., що підтверджується підписом останнього на вказаній вимозі.

12.05.2014р. перший відповідач звернувся до позивача з відповіддю на вимогу № 16-05/04 від 12.05.2014р. (а.с. 41), згідно якої останній повідомив позивача, що зобов'язання за договором поруки № 14-04-2014-16 від 14.04.2014р. будуть виконанні в строк до 31.10.2014р.

Суд встановив, що відповідачі за отриманий на підставі видаткової накладної № РН-0000047 від 08.04.2009р. згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., товар не розрахувалися, внаслідок чого солідарний борг відповідачів перед позивачем на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 3 920,60грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Український професійний банк" № 34/05-07/278 від 06.10.2014р. (а.с. 70).

Предметом позову є вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 3 950грн. боргу за переданий, на підставі видаткової накладної № РН-0000047 від 08.04.2009р. згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., товар, стягнення з другого відповідача 3 475,02грн. пені, 395грн. штрафу, 1 208,70грн. інфляційних втрат та 620,48грн. 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд встановив, що до позивача згідно угоди № 16-16/14 від 16.01.2014р. та договору № 14-04-2014-16 від 14.04.2014р. перейшло право вимоги до відповідачів на суму 3 920,60грн., у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань з оплати поставленого, на підставі видаткової накладної № РН-0000047 від 08.04.2009р. згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р. товару; відповідачі за отриманий на підставі видаткової накладної № РН-0000047 від 08.04.2009р. товар не розрахувалися, внаслідок чого солідарний борг відповідачів перед позивачем на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 3 920,60грн. боргу, що підтверджується довідкою ПАТ „Український професійний банк" № 34/05-07/278 від 06.10.2014р. (а.с. 70).

Враховуючи те, що солідарний борг відповідачів перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 3 920,60грн., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 3 950грн. боргу за переданий, на підставі видаткової накладної № РН-0000047 від 08.04.2009р. згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., товар підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 920,60грн. боргу за переданий, на підставі видаткової накладної № РН-0000047 від 08.04.2009р. згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., товар.

У зв'язку з неналежним виконанням другим відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., позивачем за період з 08.04.2009р. по 31.07.2014р. нарахована пеня в розмірі 3 475,02грн., зокрема: 176,61грн. за період з 08.04.2009р. по 14.06.2009р. на суму боргу 3 950грн., 138,08грн. за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму боргу 3 950грн., 665,54грн. за період з 12.08.2009р. по 07.06.2010р. на суму боргу 3 950грн., 61,68грн. за період з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. на суму боргу 3 950грн., 60,71грн. за період з 08.07.2010р. по 10.08.2010р. на суму боргу 3 950грн., 987,98грн. за період з 11.08.2010р. по 22.03.2012р. на суму боргу 3 950грн., 720,73грн. за період з 23.03.2012р. по 09.06.2013р. на суму боргу 3 950грн., 96,96грн. за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. на суму боргу 3 950грн., 344,67грн. за період з 13.08.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 3 950грн., 222,06грн. за період з 15.04.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 3 950грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 8.3., 8.4. договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3. договору покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за договором, здійснюється без обмеження строку.

Враховуючи положення вищезазначених норм, те, що позивачу передано право вимагати з другого відповідача сплати пені, нарахованої на суму боргу 3 920,60грн., а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 9), суд обмежив розмір боргу, на який здійснено нарахування пені сумою 3 920,60грн. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 08.04.2009р. по 31.07.2014р. складає загалом 3 475,02грн., зокрема: 175,30грн. за період з 08.04.2009р. по 14.06.2009р. на суму боргу 3 920,60грн., 137,06грн. за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму боргу 3 920,60грн., 660,59грн. за період з 12.08.2009р. по 07.06.2010р. на суму боргу 3 920,60грн., 61,23грн. за період з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. на суму боргу 3 920,60грн., 62,09грн. за період з 08.07.2010р. по 10.08.2010р. на суму боргу 3 920,60грн., 982,30грн. за період з 11.08.2010р. по 22.03.2012р. на суму боргу 3 920,60грн., 713,42грн. за період з 23.03.2012р. по 09.06.2013р. на суму боргу 3 920,60грн., 96,24грн. за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. на суму боргу 3 920,60грн., 342,11грн. за період з 13.08.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 3 920,60грн., 230,08грн. за період з 15.04.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 3 920,60грн. Відтак, вимога про стягнення з другого відповідача 3 475,02грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 460,42грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з другого відповідача 3 950грн. штрафу на підставі п. 8.3. договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р.

Згідно п. 8.3. договору у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3. договору покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми неоплаченого товару.

Суд встановив, що зазначені в п. 8.3. договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р. 10 % від простроченої суми за своєю правовою природою є штрафом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Враховуючи те, що другий відповідач порушив строки здійснення розрахунків, встановлені пунктом 5.2. договору, те, що позивачу передано право вимагати з другого відповідача сплати штрафу, нарахованого на суму боргу 3 920,60грн., штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу (погоджений сторонами п. 8.3. договору) у розмірі 392,06грн. (10 % від 3 920,60грн. (вартість неоплаченого товару)), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з другого відповідача 395грн. штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом в частині стягнення 392,06грн. штрафу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі № 06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2012р. у справі № 5019/1287/12.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., позивачем за період з квітня 2009р. по червень 2014р. нараховано 1 208,70грн. інфляційних втрат та 620,48грн. 3 % річних за період з 08.04.2009р. по 31.07.2014р. на суму боргу 3 950грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, те, що позивачу передано право вимагати з другого відповідача сплати інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму боргу 3 920,60грн., а також приймаючи до уваги періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем у розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 9), суд обмежив розмір боргу, на який здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних сумою 3 920,60грн. Відтак, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2009р. по червень 2014р. та 3 % річних, нарахованих за період з 08.04.2009р. по 31.07.2014р. з урахуванням суми боргу 3 920,60грн. складає 1 199,72грн. інфляційних втрат та 625,47грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення з другого відповідача 1 208,70грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 199,72грн., а вимога про стягнення 620,48грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, позивач просить покласти на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 500грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 11-16/06-14 від 11.06.2014р. (а.с. 42-44), акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 31.07.2014р. (а.с. 46), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009р. (а.с. 47), платіжне доручення № 33 від 24.09.2014р. на суму 500грн. (а.с. 48).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р.).

Враховуючи наведене, предмет даного спору, час, який адвокат витратив на підготовку матеріалів у даній справі та часткове задоволення позовних вимог, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідачів 500грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає частковому задоволенню у розмірі 497,10грн., які підлягають стягненню з сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 3 920,60грн. боргу за переданий, на підставі видаткової накладної № РН-0000047 від 08.04.2009р. згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., товар, стягнення з другого відповідача 3 460,42грн. пені, 392,06грн. штрафу, 1 199,72грн. інфляційних втрат та 620,48грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів порівну.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що солідарне стягнення судових витрат не передбачено законом та між сторонами відсутній обов'язок щодо солідарної сплати судових витрат.

Аналогічна правова позиція міститься у абзаці третьому п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. та постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2014р. у справі № 904/7731/13.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22; ідентифікаційний код 38267861) та Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «СХІД-АГРОПРОМТОРГ» (91001, Луганська обл., м. Луганськ, Кам'янобрідський район, вул. К. Либкнехта, буд. 52; ідентифікаційний код 33112030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, корп. 5, офіс 526; ідентифікаційний код 38964292) 3 920 (три тисячі дев'ятсот двадцять гривень) 60 коп. боргу за переданий, на підставі видаткової накладної № РН-0000047 від 08.04.2009р. згідно договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/1 від 07.04.2009р., товар.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22; ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, корп. 5, офіс 526; ідентифікаційний код 38964292) 101 (сто одну гривню) 58 коп. витрат на послуги адвоката та 380 (триста вісімдесят гривень) 37 коп. судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «СХІД-АГРОПРОМТОРГ» (91001, Луганська обл., м. Луганськ, Кам'янобрідський район, вул. К. Либкнехта, буд. 52; ідентифікаційний код 33112030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, корп. 5, офіс 526; ідентифікаційний код 38964292) 3 460 (три тисячі чотириста шістдесят гривень) 42 коп. пені, 392 (триста дев'яносто дві гривні) 06 коп. штрафу, 1 199 (одну тисячу сто дев'яносто дев'ять гривень) 72 коп. інфляційних втрат, 620 (шістсот двадцять гривень) 48 коп. 3 % річних, 395 (триста дев'яносто п'ять гривень) 52 коп. витрат на послуги адвоката та 1 436 (одну тисячу чотириста тридцять шість гривень) 04 коп. судового збору.

5. У задоволенні решти позову - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 05.11.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко