Постанова

від 28.10.2014 по справі 902/688/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 902/688/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Міщенка П.К., Погребняка В.І., за участю представників сторін:

ПП "Агро-Текс Плюс" - Мельника О.О., Тимчука В.О.,

Генеральної прокуратури України - Збарих С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 та рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 по справі № 902/688/13 за позовом Приватного підприємства "Агро-Текс Плюс" до Сільськогосподарського акціонерного товариства "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вінницької міської ради, Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлові будівлі вартістю 545 562,24 грн., -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.06.2013 р. (суддя Лабунська Т.І.) задоволено позов Приватного підприємства "Агро-Текс Плюс" до Сільськогосподарського акціонерного товариства "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків, визнано договір купівлі-продажу (біржову угоду) № 12/127 від 28 грудня 2012 року дійсним та визнано за ПП "Агро-Текс Плюс" право власності на нежитлові будівлі вартістю 545562,24 грн., які розташовані за адресою: Вінницька область, Козятинський район, смт. Бродецьке, вул. Польова 16 А.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 (колегія суддів: Філіпова Т.Л. - головуючий, Савченко Г.І., Василишин А.Р.) апеляційну скаргу прокурора міста Вінниці залишено без задоволення, рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2013 р. залишено без змін.

Заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 та рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. 220 ЦК України та ст.15 Закону України "Про товарну біржу".

В судовому засіданні представником ПП "Агро-Текс Плюс" заявлено клопотання про припинення провадження по даній справі з тих підстав, що Сільськогосподарське акціонерне товариство "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків (відповідач по справі) припинило свою діяльність у зв'язку з винесенням господарським Вінницької області судового рішення від 04.09.2013р. по справі про визнання акціонерного товариства банкрутом, про що 13.09.2013р. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Вислухавши думку представника ПП "Агро-Текс Плюс", колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки на момент винесення рішення по суті від 11.06.2013 р. у даній справі вказане рішення господарського суду Вінницької області від 04.09.2013р. ще прийнято не було.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.12.2012 року ПП "Агро-Текс Плюс" стало переможцем аукціону та отримало право на придбання нежитлових будівель, які перебувають на балансі САТ "Бродецьке " за адресою: Вінницька область, Козятинський район, смт. Бродецьке, вул. Польова 16 А відповідно до протоколу № 12/73 від 12 грудня 2012 року проведення аукціону на Першій українській міжрегіональній товарній біржі.

28 грудня 2012 року за результатами проведення аукціону між сторонами ПП "Агро-Текс Плюс" та САТ "Бродецьке " було укладено договір купівлі-продажу (біржову угоду) № 12/127, згідно якого ПП "Агро-Текс Плюс" за умов сплати за всі об'єкти продажу 545562,24 грн. стало власником нежитлових будівель, розташованих за адресою : Вінницька область , Козятинський район, смт. Бродецьке, вул. Польова 16А згідно переліку, в якій входить:

- Будинок КПП, який рахується по плану БТІ за літ. "А", 1983 року побудови;

- Склад з ганком, який рахується по плану БТІ за літ. "Б", 1974 року побудови;

- Будинок (будинок механізатора) літ. "В" з прибудовою літ. "В1", оглядовою ямою та ганками, 1976 року побудови;

- Склад с/г запчастин літ. "Г", з прибудовою літ. "Г1", підвал літ. "п/Г1", навіс літ. "Г2", ганок, 1938 року побудови;

- Склад газу літ. "Д" з прибудовою літ. "Д1" та ганок, 1970 року побудови;

- Гараж легкових автомобілів літ. "Ж" з прибудовою літ. "Ж1", 1980 року побудови;

- Автогараж літ. "З" з прибудовою літ. "З1", 1975 року побудови;

- Склад автозапчастин літ. "И", 1984 року побудови;

- Пункт тракторної бригади літ. "І", 1976 побудови;

- Сарай саду літ. "Ї", 1976 року побудови;

- Профілакторій літ. "Й" з прибудовою літ. "Й1", парокотельня літ. "Й2" , прибудова літ. "Й3", ремонтна майстерня "Й4", оглядова яма, підпірна стіна, 1964 року побудови;

- Ремонтна майстерня літ. "Л" , 1968 року побудови;

- Кузня літ. "М" з прибудовою літ. "М1" , прибудовою літ. "М2", 1969 року побудови;

- Кладова саду літ. "Н" з прибудовою літ. "Н1", 1963 року побудови;

- Станція штучного запліднення літ. "О" з прибудовою літ. "о", 1964 року побудови.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "Агро-Текс Плюс" в повному обсязі виконало свої обов'язки за вказаним договором купівлі - продажу (біржовою угодою) та відповідно до виставлених рахунків № 106 від 06 грудня 2012 року та № 115 від 13 грудня 2012 року перерахувало кошти за придбане майно на рахунок Першої Української міжрегіональної товарної біржі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 07 грудня 2012 року та № 1 від 26 грудня 2012 року.

28 грудня 2012 року вищевказане майно було прийняте стороною позивача за актом приймання-передачі.

В подальшому відповідачем було передано позивачу оригінал Свідоцтва про право власності № 18 від 24 грудня 2012 року, видане Виконавчим комітетом Бродецької селищної ради та інвентарна справа БТІ № 489, які свідчили про те, що власником вищезазначеного комплексу будівель та споруд було САТ "Бродецьке".

З метою здійснення державної реєстрації права власності на придбану нерухомість, позивач звернувся до Державної реєстраційної служби Козятинського міжрайонного управління юстиції, надавши для огляду договір купівлі-продажу (біржову угоду) № 12/127 від 28 грудня 2012 року та інші документи.

Однак, позивачу було повідомлено про неможливість здійснення державної реєстрації угоди з тих підстав, що договір купівлі-продажу (біржова угода) не підлягає державній реєстрації, оскільки не є правовстановлюючим документом відповідно до переліку документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно згідно ст. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 22 червня 2011 року № 703.

У зв'язку з цим ПП "Агро-Текс Плюс" звернулося до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу (біржової угоди) № 12/127 від 28 грудня 2012 року дійсним та визнання за ним права власності на придбані за біржовою угодою нежитлові будівлі.

Задовольняючи заявлений позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, сторони домовились щодо істотних умов договору і відбулось повне виконання договору купівлі-продажу (біржової угоди) № 12/127 від 28 грудня 2012 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Прокурор міста Вінниці звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Вінницького об'єднання державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, в якій просив скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2013 р. по справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного підприємства "Агро-Текс Плюс" відмовити повністю.

Також в своїй скарзі прокурор зазначив, що прийняття судом рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нежитлові будівлі вартістю 545 562,24 грн. відбулося без відповідних правових підстав, що суперечить чинному законодавству, безпосередньо стосується інтересів держави, сторонами по справі не сплачено жодних передбачених законодавством платежів, отже державним інтересам завдано шкоду, що полягає у неотриманні обов'язкових платежів та зборів.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до ст. 101 ГПК України та перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, підтримав висновок суду першої інстанції про наявність визначених законом підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що вони прийняті з неправильним тлумаченням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Зокрема, такий випадок передбачено ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України , яка дозволяє суду за певних умов визнати дійсним договір у разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкове нотаріальне посвідчення.

Водночас, згідно вимог ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Зі змісту ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що вимоги ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.210 та ст. 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють права та обов'язки для сторін.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" N 9 від 06.11.2009 р. у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позову ПП "Агро-Текс Плюс" посилалося на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладаються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а відповідач ухиляється від вчинення дій щодо нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна, мотивуючи це тим, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Однак, суд першої інстанції належним чином не з'ясував чи підлягає спірний договір купівлі-продажу обов'язковому нотаріальному посвідченню, не перевірив чому спірний правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Суд апеляційної інстанції на вказані порушення суду першої інстанції уваги не звернув та не надав їм належної правової оцінки.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє посилання ПП "Агро-Текс Плюс" на відсутність порушень в даній справі інтересів держави, оскільки суд апеляційної інстанції розглянув питання про правовий зв'язок органів прокуратури та органів місцевого самоврядування, в особі яких звернувся прокурор з апеляційною скаргою, з предметом позову та порушеними правами держави, та правомірно прийняв до свого провадження апеляційну скаргу прокурора міста Вінниці та розглянув її по суті.

Колегія суддів вважає, що прокурор міста Вінниці звернувся з апеляційною та касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 11.06.2013р. та постанову суду апеляційної інстанції від 30.07.2014р. в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Вінницького об'єднання ДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області в межах своїх повноважень та відповідно до вимог закону.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

При цьому, згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4 2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вказане порушення норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.1 ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 та рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 прийняті з порушенням норм ст.43 ГПК України, без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, зокрема, надати оцінку доводам щодо припинення діяльності Сільськогосподарського акціонерного товариства "Бродецьке" відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 20.06.2014 р., дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 та рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2014 по справі №902/688/13 скасувати.

Справу №902/688/13 передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Міщенко П.К. Погребняк В.Я.