Постанова

від 16.10.2014 по справі 826/7397/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2014 року 09 год. 51 хв. № 826/7397/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Олія-Транс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2014 року № 65226552209, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Олія-Транс» (далі - позивач, ТОВ «Олія-Транс») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2014 року № 65226552209.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протиправність і необґрунтованість висновків відповідача, які викладені в Акті «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Олія-Транс», код ЄДРПОУ 33744110 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012» від 29.04.2014р. № 370/26-55-22-09/33744110, щодо заниження Товариством податку на прибуток підприємства на загальну суму 222 779, 00 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначені судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та подав 04 серпня 2014 року до канцелярії суду письмові заперечення проти позову і додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Олія-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 29.04.2014р. № 370/26-55-22-09/33744110. Згідно висновків цього Акта перевірки позивач допустив цілий ряд порушень норм податкового законодавства України, зокрема: вимог пп. 14.1.257 п. 14.1. ст. 14, пп. 135.5.4 і п. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 і пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2011 - 2013 роки на загальну суму 222 779 грн. За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.05.2014р. № 65226552209, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

02 вересня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі норми ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України..

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 11.03.2014р. по 22.04.2014р. працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Наказу ДПІ від 26.02.2014р. № 689 та направлень на перевірку від 11.03.2014р. була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Олія-Транс» (ідентифікаційний код 33744110) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений Акт від 29.04.2014р. № 370/26-55-22-09/33744110 (далі - Акт перевірки).

Під час проведення вказаної перевірки позивача перевіряючими встановлені випадки завищення ТОВ «Олія-Транс» показника валових витрат за перевіряємий період на загальну суму 739 045,00 грн. (в т.ч. за 2-ий квартал 2011 року на суму 31 175,00 грн., за 3-ій квартал 2011 року - 25 646,00 грн., за 4-ий квартал 2011 року - 61 399,00 грн., за 1-ий квартал 2012 року - 34 270,00 грн., за 2-ий квартал 2012 року - 81 160,00 грн., за 3-ій квартал 2012 року - 106 870,00 грн., за 4-ий квартал 2012 року - 166 085,00 грн., за 2013 рік 232 440,00 грн., та заниження показника валового доходу на загальну суму 338 668, 00 грн. (в т.ч. за 3-ій квартал 2011 року на суму 406,00 грн., за 4-ий квартал 2011року - 245 242,00 грн., 1-ий квартал 2012 року - 12 269,00 грн., за 2-ий квартал 2012 року - 11 911,00 грн., 3-ій квартал 2012 року - 12 042,00 грн., за 4-ий квартал 2012 року - 12 042,00 гр., за 2013 рік - 44 756,00 грн.), що пов'язані з наступними епізодами виявлених порушень податкового законодавства:

- перевіркою правильності формування показника у рядку 03 «Інші доходи» Декларацій з податку на прибуток підприємства за 2011 - 2012 роки на загальну суму 1 064 501 грн. за період з 04.01.2011р. по 31.12.2013р. встановлено його заниження на суму не нарахованих умовних відсотків на залишок неповернутої на кінець звітного періоду фінансової допомоги в розмірі 338 668, 00 грн.

В тексті Акта перевірки зафіксовано, що 27.09.2011р. ТОВ «Олія-Транс» отримало поворотну фінансову допомогу в сумі 637 000,00 грн. від ТОВ «Світ олії» згідно договору від 01.09.2011р. № ФСТ-01/09/11. Станом на 31.12.2013р. на рахунку 6852 перевіряємого підприємства рахується кредиторська заборгованість в сумі 637 000,00 грн.

На думку перевіряючих в порушення норм пп. 14.1.257 п. 14.1. ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України ТОВ «Олія-Транс» не включило до складу інших доходів суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. А саме на кінець 3-го кварталу 2011 року не нараховані умовні відсотки на суму 406, 00 грн., на кінець 4-ий кварталу 2011 року - 12 443,00 грн., на кінець 1-го кварталу 2012 року - 11 091,00 грн. (з 0101.2012р. по 22.03.2012р.) і 1 178,00 грн. (з 23.03.2012р.), на кінець 2-го кварталу 2012 року - 11 911,00 грн., на кінець 3-го кварталу 2012 року - 12 042,00 грн., на кінець 4-го кварталу 2012 року - 12 042,00 грн., на кінець 2013 року - 20 942,00 грн. (до 10.06.2013р.), 7 819,00 грн. (з 10.06.2013р. по 12.08.2013р.), 15 995,00 грн. (з 13.08.2013р.)(порядок розрахунку таких умовних відсотків наведений на стор. 6 Акта перевірки), чим занижено валові доходи на загальну суму 105 869 грн.

Також згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Олія-Транс» на рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» обліковується сума 232 799,81 грн. Однак в порушення вимог норми пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України Товариство не включило до складу інших доходів позитивне значення курсових різниць в сумі 232 799,81 грн.;

- ТОВ «Олія-Транс» сформувало та задекларувало в деклараціях з податку на прибуток в ряд. 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» суму витрат у розмірі 81 844 719 грн. (в т.ч. по господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками товарів (робіт, послуг) - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, ПАТ «АК «Укртранс», ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор», Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 і Фізичною особою ОСОБА_4.).

1) зокрема, перевіряючим встановлено, що між ТОВ «Олія-Транс» і ФОП ОСОБА_1 був укладений договір про надання технічних послуг від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1, за умовами якого Виконавець (ФОП ОСОБА_1.) за дорученням Абонента (ТОВ «Олія-Транс») зобов'язується надати останньому платні технічні послуги згідно переліку (Додаток № 1 до Договору), пов'язаних з роботою автомобільного комплекта «М2М», встановленого на транспорті засоби і/або інші об'єкти Абонента. При цьому даний додаток № 1 до Договору до перевірки наданий не був.

До перевірки були надані лише акти приймання-передачі наданих послуг (перелік яких наведений на стор. 9 - 10 Акта перевірки), всього на загальну суму 184 216,00 грн. (з ПДВ). Згідно цих актів ФОП ОСОБА_1 на виконання умов договору від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1 послуги з монтажу і встановленню устаткування для оброблення інформації та його обслуговування за відповідні місяці.

Проаналізувавши надані до перевірки документи працівники відповідача прийшли до висновку, що зазначені акти приймання-передачі наданих послуг не є належними первинними документами, що підтверджують факти надання послуг, оскільки не містять інформації про те, яке устаткування встановлювалось, на які автомобілі, яким чином здійснювалось обслуговування даного устаткування, в якому саме місці здійснювались вказані послуги, та ін. Таким чином, в порушення вимог норм п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено валові витрати на суму 80 753,00 грн. (в т.ч. за 1-ий квартал 2012 року на суму 17 330,00 грн., за 2-ий квартал 2012 року - 11 638,00 грн., за 3-ій квартал 2012 року - 24 070,00 грн., за 4-ий квартал 2012 року - 19 445,00 грн., за 2013 рік - 82 740,00 грн.);

2) між ТОВ «Олія-Транс» і ФОП ОСОБА_2 був укладений договір про миття та прибирання транспортних засобів від 03.01.2012р. № 4, за умовами якого послуги надаються на підставі замовлень на станції Виконавця (ФОП ОСОБА_2.) за адресою: Волинська обл., Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, 16. При цьому дані замовлення на надання послуг до перевірки надані не були.

До перевірки були надані лише акти приймання-передачі наданих послуг (перелік яких наведений на стор. 11 - 12 Акта перевірки) на загальну суму 327 695,00 грн., згідно яких ФОП ОСОБА_2 на виконання договору від 03.01.2012р. № 4 надано послуги по мийці автомобілів. Однак проаналізувавши надані до перевірки документи працівники відповідача прийшли до висновку, що зазначені акти приймання-передачі наданих послуг не є належними первинними документами, що підтверджують факти надання послуг, оскільки не містять відомостей про автомобілі щодо яких мали надаватися послуги. Таким чином, в порушення вимог норм п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено валові витрати на суму 327 695,00 грн. (в т.ч. за 1-ий квартал 2012 року на суму 16 940,00 грн., за 2-ий квартал 2012 року - 46 780,00 грн., за 3-ій квартал 2012 року - 45 675,00 грн., за 4-ий квартал 2012 року - 68 600,00 грн., за 2013 рік - 149 700,00 грн.);

3) також на думку перевіряючих в порушення норми пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України перевіряєме підприємство неправомірно включило до складу валових витрат суму попередньої оплати за оренду місць для стоянки транспортних засобів у розмірі 92 367, 00 грн. (згідно договору від 23.04.2012р. № 230412 з ПАТ «АК «Укртранс», ідентифікаційний код 22890514) та попередньої оплати за надання послуг з підбору персоналу у розмірі 45 540,00 грн. (згідно договору від 15.10.2012р. № 36 з ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор», ідентифікаційний код 36736521). Безпосередньо мотиви, якими керувалися працівники ДПІ при невизнанні таких витрат ТОВ «Олія-Транс» як належних (всього 137 907,00 грн., в т.ч. за 2-ий квартал 2012 року на суму 22 742,00 грн., за 3-ій квартал 2012 року - 37 125,00 грн., за 4-ий квартал 2012 року - 78 040,00 грн.) в тексті акта перевірки не наведені;

- ТОВ «Олія-Транс» сформувало та задекларувало в деклараціях з податку на прибуток в рядку 06.1 «загальновиробничі витрати» суму витрат у розмірі 1 960 891 грн., з яких на думку перевіряючих завищено витрат на суму 118 220,00 грн. (в т.ч. за 2-ий квартал 2011 року на суму 31 175,00 грн., за 3-ій квартал 2011 року - 25 646,00 грн., за 4-ий квартал 2011 року - 61 399,00 грн.). Оскільки в порушення норми п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України Товариством до складу витрат були віднесені витрати, понесені у зв'язку із придбанням послуг у фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку, а саме:

- ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) згідно договору про надання технічних послуг від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1. До перевірки були надані акти виконаних робіт, датовані квітнем-груднем 2011 року, всього на загальну суму 60 407,28 грн. (з ПДВ);

- Фізичної особи ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) згідно договору про надання послуг на автомийці від 15.04.2011р. № 17. До перевірки були надані акти виконаних робіт, датовані квітнем-вереснем 2011 року, всього на загальну суму 30 730,00 грн.;

- Фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) згідно актів про надання послуг по авто мийці, датованих жовтнем-груднем 2011 року, надано послуг 37 150,00 грн.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 29.04.2014р. № 370/26-55-22-09/33744110 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Олія-Транс» норм пп. 14.1.257 п. 14.1. ст. 14, пп. 135.5.4 і п. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 і пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2-ий квартал 2011 року - 2013 роки на загальну суму 222 779, 00 грн. (в т.ч. за 2-ий квартал 2011 року на суму 7 170,00 грн., за 3-ій квартал 2011 року - 5 992,00 грн., за 4-ий квартал 2011 року - 65 254,00 грн., за 1-ий квартал 2012 року - 9 773,00 грн., за 2-ий квартал 2012 року - 19 545,00 грн., за 3-ій квартал 2012 року - 24 972,00 грн., за 4-ий квартал 2012 року - 37 407,00 грн., за 2013 рік - 52 667,00 грн.).

15 травня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі зазначеного Акта перевірки прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 65226552209 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Олія-Транс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 258 871, 00 грн., в т.ч. 222 779, 00 грн. - основний платіж, 36 092, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

07 серпня 2014 року відповідач подав до канцелярії суду розрахунок сум основного платежу та штрафної санкції по податку на прибуток, визначених згідно спірного податкового повідомлення-рішення, - в розрізі по місяцях. Разом з тим відповідачем не було виконано усних і письмової вимоги Окружного адміністративного суду м. Києва (ухвала суду про витребування доказів у даній справі від 14 липня 2014 року, а також в повістці про виклик на 02 вересня 2014 року) щодо надання розрахунку спірної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розрізі по епізодам встановлених актом перевірки правопорушень податкового законодавства.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Щодо правомірності висновків акта перевірки про порушення позивачем норм п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, ПАТ «АК Укртранс», ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор».

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які відображають зміст господарської операції. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення) яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Також за приписами норм п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.06.2014р. № К/800/21964/14, умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети), що передбачає намір платника одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

В ході судового розгляду також встановлено, що в 2010 та 2012 роках між ТОВ «Олія-Транс» (Покупцем/Абонентом/Замовником) та суб'єктами господарської діяльності - Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2, підприємствами ПАТ «АК Укртранс», ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор» (Виконавці) були укладені письмові правочини, а саме:

- договір поставки, установки автомобільного комплекту від 02.12.2010р. № 3СРВ003/021110/1, за умовами якого Виконавець (ФОП ОСОБА_1.) зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором передати у власність Покупця (ТОВ «Олія-Транс») автомобільний комплект «М2М», встановити даний комплект на автомобілі Покупця, а Покупець, в свою чергу, - прийняти такий товар і оплатити його вартість. Комплектність і кількість товару визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Поставка та встановлення товару Покупцю здійснюється за адресою: м. Київ, провул. Охтирський, 3В, оф. 405. Передача товару здійснюється на підставі акта приймання-передачі товару, який також є невід'ємною частиною цього Договору. Вартість товару становить 3 250,00 грн. (з ПДВ) за одиницю товару, а вартість встановлення - 250,00 грн. (з ПДВ). Загальна сума Договору складається із сум видаткових накладних Постачальника на відвантажений і встановлений товар протягом усієї дії цього Договору.

На підтвердження факту поставки ФОП ОСОБА_1 товарів на користь Товариства позивач надав суду копії наступних документів: додатку № 1 до Договору - акта приймання-передачі товару б/н і б/д, відповідно до якого Постачальник протягом невизначеного строку поставив, встановив і настроїв автомобільний комплект «М2М» в комплектності та кількості, що визначені у специфікації (додаток № 2 до Договору); додатку № 2 до Договору - специфікації б/н і б/д, згідно якої до автомобільного комплекту входить певні прилади і комплектуючі до них, та що кількість автомобільних комплектів, що поставляються і вмонтовуються, складає 10 одиниць. Зі змісту таких документів дійсно не вбачається відомості про конкретні транспортні засоби на яких мали встановлюватися обумовлені автомобільні комплекти.

Інших первинних документів, оформлених на підставі та/або на виконання договору від 02.12.2010р. № 3СРВ003/021110/1 (зокрема: рахунків-фактур, податкових накладних, документів щодо оприбуткування та обліку на підприємстві товарів - автомобільних комплектів), а також документальних доказів використання використання вказаних товарів і послуг безпосередньо у своїй господарській діяльності позивач до суду не подав, та про причини неможливості подання таких документів суду не повідомив;

- договір про надання технічних послуг від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1, за умовами якого Виконавець (ФОП ОСОБА_1.) за дорученням Абонента (ТОВ «Олія-Транс») здійснити надання технічних послуг у відповідності до переліку (додаток № 1 до цього Договору - Перелік інформаційно-технічних послуг), що пов'язані з функціонуванням автомобільного комплекту «М2М», що встановлений на транспортні засоби та/або інші об'єкти Абонента. Вартість послуг Виконавця в місяць за 1 комплект збереження інформації складає 90,90 грн. за 1 транспортний засіб. При встановленні Абонентом власної серверної площі, Виконавець надає безкоштовну допомогу в наданні програмного забезпечення для серверу. Виконавець надає безкоштовне оновлення для програмного забезпечення комплектів «М2М» протягом дії договору.

При цьому перелік інформаційно-технічних послуг - додаток № 1 до Договору позивач суду не пред'явив, а тому безпосередньо зі змісту договору від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1 не вбачається за можливе встановити суть та види послуг, що мали надаватися Виконавцем за даним Договором.

На підтвердження факту надання ФОП ОСОБА_1 технічних послуг на користь Товариства позивач надав суду копії наступних документів: актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2011р. № ОУ-3004007, від 31.05.2011р. № ОУ-3105007, від 30.06.2011р. № ОУ-3006007, від 31.07.2011р. № ОУ-3107007, від 31.08.2011р. № ОУ-3108007, від 01.09.2011р. № ОУ-0109007, від 30.09.2011р. № ОУ-3009007, від 18.10.2011р. № ОУ-1810007, від 18.10.2011р. № ОУ-1810007, від 31.10.2011р. № ОУ-3110007, від 30.11.2011р. № ОУ-3011007, від 26.12.2011р. № ОУ-2612007, від 31.12.2011р. № ОУ-3112007 на загальну суму 50 339, 40 грн. (без врахування ПДВ), які оформлені сторонами за результатами «надання інформаційних послуг з моніторингу транспортних засобів» і надання послуг «монтаж і установлення та надання інформаційних послуг з моніторингу транспортних засобів». При цьому в текстах даних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутні посилання на цивільно-правовий договір та/або інші первинні документи, які стали підставою для складання цих актів, та наявність будь-яких додатків до них; додатків за № 1, датованих 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р., 31.05.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р., 30.09.2012р., 31.10.2012р., 30.11.2012рю, 31.12.2012р., 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р., 30.04.2013р., 31.05.2013р., 30.06.2013р., 31.07.2013р., 31.08.2013р., 30.09.2013р., 31.10.2013р., 30.11.2013р., 31.12.2013р., - до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2012 -2013 роки, всього на загальну суму 151 973, 33 грн. (без врахування ПДВ), до вищевказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Жодних інших первинних документів, оформлених на підставі та/або на виконання договору від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1 (в тому числі рахунків-фактур, актів виконаних робіт за 2012-2013 роки, оформлених на підставі даного договору, податкових накладних), а також документальних доказів використання вказаних послуг безпосередньо у своїй господарській діяльності позивач до суду не подав, та про причини неможливості подання таких документів суду не повідомив;

- договір від 03.01.2012р. за № 4, за умовами якого Виконавець (ФОП ОСОБА_2.) зобов'язаний надати Замовнику (ТОВ «Олія-Транс») послуги з миття та прибирання транспортних засобів, а Замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити вартість таких послуг у відповідності до прейскуранту цін діючих у Виконавця. Послуги надаються на підставі замовлень та відповідно до прейскуранту цін на станції Виконавця, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, 16. Надані послуги приймаються згідно акта виконаних робіт, який підписується сторонами та є підставою для оплати наданих послуг згідно виставленого рахунку. Обов'язок щодо доставлення відповідного автомобіля для проведення комплексу послуг покладається на Замовника.

На підтвердження факту надання ФОП ОСОБА_2 послуг по миттю автомобілів на користь Товариства позивач надав суду копії наступних документів: актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), датованих лютим-вереснем і листопадом-груднем 2012 року, та січнем-лютим, квітнем-травнем, липнем-груднем 2013 року, ), які оформлені сторонами за результатами надання послуг «по мийці автомобілів». При цьому в текстах даних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутні посилання на цивільно-правовий договір та/або інші первинні документи, які стали підставою для складання цих актів.

Жодних інших первинних документів, оформлених на підставі та/або на виконання договору від 03.01.2012р. № 4 (в тому числі рахунків на оплату, актів виконаних робіт, оформлених на підставі даного договору, актів передачі-приймання та повернення певних автомобілів), а також документальних доказів використання вказаних послуг безпосередньо у своїй господарській діяльності позивач до суду не подав, та про причини неможливості подання таких документів суду не повідомив;

- між ТОВ «Олія-Транс» (Замовник) і ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг від 23.04.2012р. за № 230412, за умовами якого Виконавець постійно та власними силами надає Замовнику послуги з технічного обслуговування, стоянки автотранспортних засобів Замовника на території Виконавця за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 237-Б. Перелік автотранспортних засобів Замовника вказується в додатку до цього Договору, що є його невід'ємною частиною. Вартість послуг з технічного обслуговування, стоянки автотранспортних засобів Замовника за місяць становить 10 000,00 грн. (з ПДВ). Щомісячно між сторонами оформляється акт наданих послуг у відповідності до п. 1.1 цього Договору, та який є підставою для виставлення Виконавцем рахунку на оплату послуг для Замовника.

При цьому додаток до Договору - Перелік автотранспортних засобів Замовника позивач суду не пред'явив, та про причини неможливості подання такого документу суду не повідомив.

На підтвердження факту надання ПАТ «АК «Укртранс» послуг на користь Товариства позивач надав суду копії наступних документів: актів здачі-прийняття робіт від 31.05.2012р. № 517, від 30.06.2012р. № 662, від 31.07.2012р. № 807, від 31.08.2012р. № 897, від 28.09.2012р. № 994, від 31.10.2012р. № 1133, від 30.11.2012р. № 1258 і від 29.12.2012р. № 1329 на загальну суму 68 333,32 грн. (без врахування ПДВ), які оформлені сторонами за результатами проведення робіт зі «зберігання та сервісного обслуговування автотранспортних засобів» (без конкретизації відомостей про такі транспортні засоби (марка, модель, державний реєстраційний номер) та їх кількість).

Жодних інших первинних документів, оформлених на підставі та/або на виконання договору від 23.04.2012р. за № 230412 (в тому числі рахунків-фактур, податкових накладних), а також документальних доказів використання вказаних послуг безпосередньо у своїй господарській діяльності позивач до суду не подав, та про причини неможливості подання таких документів суду не повідомив;

- 15 жовтня 2012 року між ТОВ «Олія-Транс» (Замовник) і ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг з підбору персоналу за № 36. За умовами цього Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника надати послуги з пошуку і підбору кандидатів на посади, вакантні у Замовника у відповідності до вимог, що вказані в додатках до цього Договору (заявки № 1 і № 2 і далі за порядком зростання) та являються невід'ємною частиною даного договору. Вартість послуг Виконавця обумовлюється окремо по кожній вакантній позиції та фіксується в конкретній заявці на спеціаліста. Підставою для повного взаєморозрахунку є факт виходу на роботу до Замовника одного із кандидатів представлених Виконавцем, незалежно від форми укладення чи неукладення трудового договору;

На підтвердження факту надання ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор» послуг на користь Товариства позивач надав суду копії наступних документів: актів виконаних робіт від 22.10.2012р. та 06.12.2012р. на загальну суму 45 936,00 грн. (без врахування ПДВ), які оформлені сторонами за результатами проведення робіт з пошуку та відбору кандидатів на посади «спеціаліст з залізничних перевезень» і «головний бухгалтер» у відповідності до заявок-додатків № 2к і № 1к.

При цьому жодних інших первинних документів, оформлених на підставі та/або на виконання договору від 15.10.2012р. за № 36 (в тому числі заявок на підбір персоналу, висновків на кандидата, професійні резюме, - наявність яких безпосередньо передбачена умовами договору, податкових накладних, рахунків на оплату), а також документальних доказів використання вказаних послуг безпосередньо у своїй господарській діяльності (наказів про призначення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на відповідні посади, штатного розпису ТОВ «Олія-Транс» станом на жовтень 2012 року) позивач до суду не подав, та про причини неможливості подання таких документів суду не повідомив.

В якості документального доказу проведення розрахунку із зазначеними підприємствами та фізичною особою-підприємцем позивач надав суду довідки Жилянського відділення ПАТ «БТА Банк» від 20.06.2014р. № 028-3501-055/491, від 20.06.2014р. № 028-3501-055/492, від 20.06.2014р. № 028-3501-055/493, від 20.06.2014р. № 028-3501-055/494, та довідки ПАТ «Банк національний кредит» від 20.06.2014р. № 211-01/2327, від 20.06.2014р. № 211-01/2328, від 20.06.2014р. № 211-01/2329 і від 20.06.2014р. № 211-01/2331, - з відомостями про перерахування коштів з поточних рахунків ТОВ «Олія-Транс» протягом 2011-2013 років на користь ФОП ОСОБА_1, ПАТ «АК «Укртранс» і ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор» коштів за певні послуги та товари. В даних листах банків наявні посилання на певні платіжні доручення ТОВ «Олія-Транс» (реквізити і суми), однак відсутні відомості про реквізити рахунку контрагентів (отримувачів безготівкових коштів). Оригінали та/або копії таких платіжних доручень, банківської виписки по особовому рахунку № 26008001306923 з більш детальними відомостями про проведені розрахункові операцій позивач суду не пред'явив. Також з текстів листів банків вбачається, що підставами для складання позивачем платіжних доручень на певні суми були рахунки на оплату та додаткові угоди, засвідчені копії яких та/або оригінали їх в суді не пред'явлено. З огляду на це вказані документи, на думку суду, не можуть бути належним доказом для засвідчення факту руху активів (грошових коштів) на підприємстві.

З огляду на наведене вище та з урахуванням відсутності в матеріалах справи документального підтвердження подальшого використання ТОВ «Олія-Транс» спірних послуг в свої господарській діяльності, а також наявності взаємозв'язку описаних вище послуг і робіт з такою господарською діяльністю підприємства (тобто, наявності позивача ділової мети на укладання спірних правочинів), суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання та отримання робіт і послуг від ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПАТ «АК «Укртранс» і ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор» передбачених договорами 02.12.2010р. за № 3СРВ002/021110/1, від 23.04.2012р. за № 230412, від 03.01.2012р. за № 4 та від 10.10.2012р. за № 36, належними первинними і розрахунковими документами. А тому як наслідок про відсутність у позивача правових підстав для віднесення сум витрат по таких правочинах до складу валових витрат за 2012 - 2013 роки на підставі вище описаних документів.

Разом з тим, під час судового розгляду даної справи відповідачем були проігноровані неодноразові усні та письмова вимоги суду щодо надання детального письмового розрахунку спірної суми грошової зобов'язання з податку на прибуток в розрізі по контрагентах та епізодах порушень податкового законодавства. В результаті чого визначити розміри суми заниженого ТОВ «Олія-Транс» об'єкта оподаткування та відповідно суми податку на прибуток за 2012 -2013 року з наявних матеріалів справи неможливо.

Щодо порушення позивачем норми пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України внаслідок віднесення до складу валових витрат сум витрат на придбання послуг у фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку, суд зазначає наступне.

У відповідності до норми пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що до складу витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток не включаються, зокрема, витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації)(дана норма діяла до 01 січня 2012 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому згідно положень Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28 червня 1999 року № 746/99 суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом календарного року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. гривень, мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку за встановленою формою.

В силу норми ст. 6 цього Указу Президента України суб'єкт малого підприємництва (до яких згідно абз. 2 ст. 1 Указу відносяться також фізичні особи-підприємці), який сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.

Як вбачається з тексту Акта перевірки та не заперечується позивачем під час проведення документальної перевірки були встановлені фінансово-господарські правовідносини ТОВ «Олія-Транс» з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (договір про надання технічних послуг від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1 протягом 2011 року та акти виконаних робіт на загальну суму 60 407,28 (в т.ч. ПДВ)), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (договір про надання послуг по авто мийці від 15.04.2011р. № 17 та акти виконаних робіт на загальну суму 30 730,00 грн. (без ПДВ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (акти про надання послуг по автомийці на загальну суму 37 150,00 грн. (без ПДВ). На думку працівників відповідача у ТОВ «Олія-Транс» не було правових підстав для врахування витрат з придбання послуг у названих вище контрагентів до складу валових витрат за 2011 рік, оскільки останні перебували на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, та були на той час платниками єдиного податку. При цьому реальність укладення та виконання таких господарських операцій відповідачем в даному випадку під сумнів не ставилася.

Разом з тим за результатами детального аналізу змісту Акта перевірки та наявних матеріалів справи (а саме: договорів від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1 та від 15.04.2011р. № 17) судом не виявлено, а відповідачем в ході судового розгляду даної справи не надано, жодних документальних доказів про те, що протягом 2011 року фізичні особи-підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мали статус платників єдиного податку. Хоча в силу вимог розд. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 та був чинний на момент складання Акта перевірки позивача, дані факти порушення податкового законодавства мали бути підтверджені документально.

Таким чином, висновки Акта перевірки про завищення позивачем суми валових витрат на суму витрат у розмірі 118 220 грн., понесених у зв'язку із взаємовідносинами з суб'єктами підприємницької діяльності-платниками єдиного податку, нормативно і документально не підтверджуються.

Щодо ж до посилань відповідача на порушення позивачем норм пп. 135.5.4 і пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135 ПК України внаслідок заниження суми валового доходу на суми не нарахованих процентів на суму неповерненої на кінець звітного податкового періоду поворотної фінансової допомоги, та суми позитивного значення курсових різниць,, суд зазначає наступне.

Згідно тексту Акта перевірки перевіряючими в ході проведення документальної перевірки ТОВ «Олія-Транс» виявлено випадки не зарахування підприємством до складу валових доходів (інших доходів) позитивного значення курсових різниць від перерахунку операцій з розрахунками в іноземній валюті, всього на загальну суму 232 799,81 грн. В якості документального доказу, який підтверджує факт допущення Товариством вказаного правопорушення відповідач посилався на відомості бухгалтерського обліку ТОВ «Олія-Транс» по рахунку 714 «Дохід від операційної діяльності», копія яких до матеріалів справи відповідачем надана не була.

Згідно пп. 135.5.4 ст. 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток зараховуються доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.

Зокрема, нормами п. 153.1 ст. 153 цього Кодексу визначається порядок оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті.

Так, п. 153.1.1 п. 153.1 ст. 153 ПК України доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.

За приписами норм пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПК України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

На заперечення висновків контролюючого органу позивач в тексті поданої позовної заяви зазначив, що сума позитивного значення курсових різниць, яка зафіксована в Акті перевірки (232 799,81 грн.), була необгрунтовано завищена перевіряючими. В дійсності за даними відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями за 2011 р.» ТОВ «Олія-Транс» протягом перевіряємого періоду здійснювало валютні розрахунки лише з двома нерезидентами на суми 31 920,00 дол. США та 55 855,44 євро. Таким чином, фактичний розмір позитивного значення курсових різниць, що обліковується на рахунку бухгалтерського обліку підприємства 714, складає 2 759,96 грн.

До матеріалів справи позивачем були надані картка та журнал-ордер і відомість по рахунку бухгалтерського обліку 714 (за 2011 рік) - детальна та з просадками по іншим рахункам бухгалтерського обліку, журнал-ордери і відомості по рахунку бухгалтерського обліку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за 2011 рік - в розрізі по контрагентах-нерезидентах, що містять відомості про інший суму позитивного значення курсових різниць ніж вказана в Акті перевірки.

При цьому відповідачем жодних додаткових документів або нормативно обґрунтованих письмових заперечень, а також обґрунтованих пояснень з причини відсутності матеріалів, що підтверджують висновки Акта перевірки, до суду надані не були.

Також, під час здійснення перевірки позивача працівники відповідача встановили випадок неповернення ТОВ «Олія-Транс» протягом 3-40 кварталів 2011 року та 2012 - 2013 років суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 637 000 грн., що була отримана перевіряємим підприємством від ТОВ «Світ олії» на підставі договору від 01.09.2011р. № ФСТ-01/09/11.

На думку відповідача у відповідності до вимог норм пп. 14.1.257 п. 14.1. ст.14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України ТОВ «Олія-Транс» мало нараховувати та включити до складу інших доходів суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 637 000 грн., що залишалася неповернутою на кінець відповідних звітних періодів протягом 2011 - 2013 років, у розмірі облікової ставки Національного банку, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Так, в силу вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

При цьому за визначеннями, наведеним в п. 14.1.257 ст. 14 ПК України, «поворотна фінансова допомога» - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення, а «безповоротна фінансова допомога» - це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду , у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно п. 33.3 ст. 33 ПК України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

У п. 152.9 ст. 152 цього ж Кодексу встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для цілей III розділу «Податок на прибуток підприємств» ПК України є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків. Саме на кінець такого звітного періоду одержувач допомоги має здійснювати і розрахунок умовного нарахування відсотків поворотної фінансової допомоги, і включати до складу своїх доходів неповернуту фінансову допомогу (коли це передбачено законодавством) від платника податку.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладених норм, можна зробити висновок, що з метою оподаткування умовні проценти віднесено до складу безповоротної фінансової допомоги. Відповідно, сума умовно нарахованих процентів підлягає включенню до доходу платника в період їх нарахування.

Заперечуючи спірне податкове повідомлення-рішення від 15.05.20.14р. № 652265552209 в цілому позивач не наводить пояснень щодо неправомірності висновків відповідача в цій частині. Разом з тим, зі сторони відповідача жодних нормативно та документально обґрунтованих заперечень, додаткових документів - матеріалів перевірки у вигляді первинних та інших документів, що підтверджують факт виявленого правопорушення норми пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України до суду пред'явлено не було.

Таким чином, судом вбачається, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого в даному випадку відповідно до норми ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, висновки Акта перевірки про виявлення порушень, правильність обрахунку загального розмірів суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, та суми позитивного значення курсових різниць документально не підтвердив.

В силу норми пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправним і скасувати спірне у справі податкове повідомлення-рішення від 15.05.2014р. № 65226552209.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олія-Транс» задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 15 травня 2014 року № 65226552209.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова