Ухвала

від 22.01.2015 по справі 826/7397/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7397/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олія-Транс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2014 року № 65226552209.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення в повному обсязі.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про помилковість висновку податкового органу про заниження Товариством податку на прибуток підприємства на загальну суму 222 779, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Олія-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складений Акт від 29.04.2014р. № 370/26-55-22-09/33744110, відповідно до якого позивачем порушено вимог пп. 14.1.257 п. 14.1. ст. 14, пп. 135.5.4 і п. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 і пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 2011 - 2013 роки на загальну суму 222 779 грн.

На підставі вказаної перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.05.2014р. № 65226552209, яким визначило ТОВ «Олія-Транс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 258 871, 00 грн., в т.ч. 222 779, 00 грн. - основний платіж, 36 092, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Встановлено, що між ТОВ «Олія-Транс» і ФОП ОСОБА_3 був укладений договір про надання технічних послуг від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1, згідно якого Виконавець за дорученням Абонента (ТОВ «Олія-Транс») зобов'язується надати останньому платні технічні послуги згідно переліку (Додаток № 1 до Договору), пов'язаних з роботою автомобільного комплекта «М2М», встановленого на транспорті засоби і/або інші об'єкти Абонента.

На підтвердження виконання вказаного договору надано акти приймання-передачі наданих послуг, всього на загальну суму 184 216,00 грн. з ПДВ, відповідно до яких надано послуги з монтажу і встановленню устаткування для оброблення інформації та його обслуговування за відповідні місяці.

Між ТОВ «Олія-Транс» і ФОП ОСОБА_4 був укладений договір про миття та прибирання транспортних засобів від 03.01.2012р. № 4, за умовами якого послуги надаються на підставі замовлень на станції Виконавця за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження виконання вказаного договору надано акти приймання-передачі наданих послуг по мийці автомобілів.

На думку відповідача товариством завищено витрат на суму 118 220,00 грн., оскільки в порушення норми п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України до складу витрат були віднесені витрати, понесені у зв'язку із придбанням послуг у фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку.

Відповідноі до пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що до складу витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток не включаються, зокрема, витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації)(дана норма діяла до 01 січня 2012 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.1999 року № 746/99 суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом календарного року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. гривень, мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку за встановленою формою.

Відповідно до ст. 6 Указу Президента України суб'єкт малого підприємництва (до яких згідно абз. 2 ст. 1 Указу відносяться також фізичні особи-підприємці), який сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, документальних доказів про те, що протягом 2011 року фізичні особи-підприємці ОСОБА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_6, мали статус платників єдиного податку не надано.

Відтак, завищення позивачем суми валових витрат на суму витрат у розмірі 118 220 грн., понесених у зв'язку із взаємовідносинами з суб'єктами підприємницької діяльності-платниками єдиного податку, нормативно і документально не підтверджуються.

На думку податкового органу позивачем неправомірно включено до складу валових витрат суму попередньої оплати за оренду місць для стоянки транспортних засобів у розмірі 92367, 00 грн. згідно договору від 23.04.2012р. № 230412 з ПАТ «АК «Укртранс», та попередньої оплати за надання послуг з підбору персоналу у розмірі 45 540,00 грн. згідно договору від 15.10.2012р. № 36 з ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор».

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку може формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які відображають зміст господарської операції.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не належать до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Виконання договорів позивача підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року.

В 2010 та 2012 роках між ТОВ «Олія-Транс» (Покупцем/Абонентом/Замовником) та суб'єктами господарської діяльності - Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 і ОСОБА_4, підприємствами ПАТ «АК Укртранс», ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор» (Виконавці) були укладені письмові договори.

Зокрема, договір поставки, установки автомобільного комплекту від 02.12.2010р. № 3СРВ003/021110/1, за умовами якого Виконавець ФОП ОСОБА_3 зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором передати у власність Покупця (ТОВ «Олія-Транс») автомобільний комплект «М2М», встановити даний комплект на автомобілі Покупця, а Покупець, в свою чергу, - прийняти такий товар і оплатити його вартість. Комплектність і кількість товару визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

На підтвердження виконання вказаного договору надано суду копії додатку № 1 до Договору - акта приймання-передачі товару б/н і б/д, відповідно до якого Постачальник протягом невизначеного строку поставив, встановив і настроїв автомобільний комплект «М2М» в комплектності та кількості, що визначені у специфікації (додаток № 2 до Договору); додатку № 2 до Договору - специфікації б/н і б/д, згідно якої до автомобільного комплекту входить певні прилади і комплектуючі до них, та що кількість автомобільних комплектів, що поставляються і вмонтовуються, складає 10 одиниць.

Договір про надання технічних послуг від 02.12.2010р. № 3СРВ002/021110/1, за умовами якого Виконавець ФОП ОСОБА_3 за дорученням Абонента (ТОВ «Олія-Транс») здійснити надання технічних послуг у відповідності до переліку (додаток № 1 до цього Договору - Перелік інформаційно-технічних послуг), що пов'язані з функціонуванням автомобільного комплекту «М2М», що встановлений на транспортні засоби та/або інші об'єкти Абонента.

На підтвердження факту надання ФОП технічних послуг на користь Товариства позивач надав суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2011р. № ОУ-3004007, від 31.05.2011р. № ОУ-3105007, від 30.06.2011р. № ОУ-3006007, від 31.07.2011р. № ОУ-3107007, від 31.08.2011р. № ОУ-3108007, від 01.09.2011р. № ОУ-0109007, від 30.09.2011р. № ОУ-3009007, від 18.10.2011р. № ОУ-1810007, від 18.10.2011р. № ОУ-1810007, від 31.10.2011р. № ОУ-3110007, від 30.11.2011р. № ОУ-3011007, від 26.12.2011р. № ОУ-2612007, від 31.12.2011р. № ОУ-3112007 на загальну суму 50 339, 40 грн. (без врахування ПДВ), додатків за № 1, датованих 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р., 31.05.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р., 30.09.2012р., 31.10.2012р., 30.11.2012рю, 31.12.2012р., 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р., 30.04.2013р., 31.05.2013р., 30.06.2013р., 31.07.2013р., 31.08.2013р., 30.09.2013р., 31.10.2013р., 30.11.2013р., 31.12.2013р., - до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2012 -2013 роки, всього на загальну суму 151 973, 33 грн. (без врахування ПДВ), до вищевказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Договір від 03.01.2012р. за № 4, за умовами якого Виконавець (ФОП ОСОБА_4.) зобов'язаний надати Замовнику (ТОВ «Олія-Транс») послуги з миття та прибирання транспортних засобів, а Замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити вартість таких послуг у відповідності до прейскуранту цін діючих у Виконавця. Послуги надаються на підставі замовлень та відповідно до прейскуранту цін на станції Виконавця, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження факту надання послуг по миттю автомобілів на користь Товариства позивач надав суду копії наступних документів: актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), датованих лютим-вереснем і листопадом-груднем 2012 року, та січнем-лютим, квітнем-травнем, липнем-груднем 2013 року, ), які оформлені сторонами за результатами надання послуг «по мийці автомобілів».

Між ТОВ «Олія-Транс» (Замовник) і ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг від 23.04.2012р. за № 230412, за умовами якого Виконавець постійно та власними силами надає Замовнику послуги з технічного обслуговування, стоянки автотранспортних засобів Замовника на території Виконавця за адресою: АДРЕСА_2. Перелік автотранспортних засобів Замовника вказується в додатку до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

На підтвердження факту надання ПАТ «АК «Укртранс» послуг на користь Товариства позивач надав суду копії наступних документів: актів здачі-прийняття робіт від 31.05.2012р. № 517, від 30.06.2012р. № 662, від 31.07.2012р. № 807, від 31.08.2012р. № 897, від 28.09.2012р. № 994, від 31.10.2012р. № 1133, від 30.11.2012р. № 1258 і від 29.12.2012р. № 1329 на загальну суму 68 333,32 грн. (без врахування ПДВ), які оформлені сторонами за результатами проведення робіт зі «зберігання та сервісного обслуговування автотранспортних засобів».

15 жовтня 2012 року між ТОВ «Олія-Транс» (Замовник) і ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг з підбору персоналу за № 36.

На підтвердження факту надання ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор» послуг на користь Товариства позивач надав суду копії наступних документів: актів виконаних робіт від 22.10.2012р. та 06.12.2012р. на загальну суму 45 936,00 грн. (без врахування ПДВ), які оформлені сторонами за результатами проведення робіт з пошуку та відбору кандидатів на посади «спеціаліст з залізничних перевезень» і «головний бухгалтер» у відповідності до заявок-додатків № 2к і № 1к.

Ддоказами проведення розрахунку із зазначеними підприємствами та фізичною особою-підприємцем позивач надав суду довідки Жилянського відділення ПАТ «БТА Банк» від 20.06.2014р. № 028-3501-055/491, від 20.06.2014р. № 028-3501-055/492, від 20.06.2014р. № 028-3501-055/493, від 20.06.2014р. № 028-3501-055/494, та довідки ПАТ «Банк національний кредит» від 20.06.2014р. № 211-01/2327, від 20.06.2014р. № 211-01/2328, від 20.06.2014р. № 211-01/2329 і від 20.06.2014р. № 211-01/2331, - з відомостями про перерахування коштів з поточних рахунків ТОВ «Олія-Транс» протягом 2011-2013 років на користь ФОП ОСОБА_3, ПАТ «АК «Укртранс» і ТОВ «Консалтингова компанія «Навігатор» коштів за певні послуги та товари.

В даних листах банків наявні посилання на певні платіжні доручення ТОВ «Олія-Транс» (реквізити і суми), однак відсутні відомості про реквізити рахунку контрагентів (отримувачів безготівкових коштів). Оригінали та/або копії таких платіжних доручень, банківської виписки по особовому рахунку № 26008001306923 з детальними відомостями про проведені розрахункові операцій позивач суду не пред'явив. Також з текстів листів банків вбачається, що підставами для складання позивачем платіжних доручень на певні суми були рахунки на оплату та додаткові угоди, засвідчені копії яких та/або оригінали їх в суді не пред'явлено.

Відтак, вказані документи, не можуть бути належним доказом для засвідчення факту руху активів (грошових коштів) на підприємстві.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначити розміри суми заниженого ТОВ «Олія-Транс» об'єкта оподаткування та відповідно суми податку на прибуток за 2012 -2013 року з наявних матеріалів справи неможливо.

27.09.2011 року ТОВ «Олія-Транс» отримало поворотну фінансову допомогу в сумі 637 000,00 грн. від ТОВ «Світ олії» згідно договору від 01.09.2011р. № ФСТ-01/09/11. Станом на 31.12.2013р. на рахунку 6852 перевіряємого підприємства рахується кредиторська заборгованість в сумі 637 000,00 грн.

На думку відповідача, в порушення норм пп. 14.1.257 п. 14.1. ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України ТОВ «Олія-Транс» не включило до складу інших доходів суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Крім того, в акті перевірки вказано, що в порушення вимог норми пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135 ПК України Товариство не включило до складу інших доходів позитивне значення курсових різниць в сумі 232 799,81 грн.

Згідно пп. 135.5.4 ст. 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток зараховуються доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.

Пунктом 153.1.1 п. 153.1 ст. 153 ПК України доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.

За приписами норм пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПК України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Позивачем були надані картка та журнал-ордер і відомість по рахунку бухгалтерського обліку 714 (за 2011 рік) - детальна та з просадками по іншим рахункам бухгалтерського обліку, журнал-ордери і відомості по рахунку бухгалтерського обліку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за 2011 рік - в розрізі по контрагентах-нерезидентах, що містять відомості про інший суму позитивного значення курсових різниць ніж вказана в Акті перевірки.

Підпунктом 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п. 14.1.257 ст. 14 ПК України, «поворотна фінансова допомога» - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення, а «безповоротна фінансова допомога» - це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

З метою оподаткування умовні проценти віднесено до складу безповоротної фінансової допомоги. Відповідно, сума умовно нарахованих процентів підлягає включенню до доходу платника в період їх нарахування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалів перевірки у вигляді первинних та інших документів, що підтверджують факт виявленого правопорушення норми пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України до суду пред'явлено не було.

Отже, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12,41, 160, 195, 196, 197,199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олія-Транс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 27.01.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 27.01.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.