Рішення

від 30.10.2014 по справі 914/4214/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2014 р. Справа № 914/4214/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки (м. Городок)

до відповідача 1: Виконавчого комітету Городоцької міської ради (м. Городок)

до відповідача 2: Городоцької міської ради (м. Городок)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації (м. Самбір)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Городоцька райспоживспілка Львівської області (м. Городок)

про: визнання незаконним та скасування рішення Городоцького міськвиконкому № 258 від 11.12.1974 року, визнання права власності на частину будівлі

Головуючий суддя: В.М. Пазичев

Суддя: А.Б. Мазовіта

Суддя: Р.А. Кидисюк

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Білич Т.С. - довіреність б/н від 17.04.2013 року.

від відповідача 1: Струс Н.Я. - довіреність №1 від 02.01.2013 року.

від відповідача 2: Струс Н.Я. - довіреність №1 від 02.01.2013 року.

від третьої особи 1: Не з'явився.

від третьої особи 2: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки (м. Городок) до Виконавчого комітету Городоцької міської ради (м. Городок), Городоцької міської ради (м. Городок), третьої особи - Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації (м. Самбір) про визнання незаконним та скасування рішення Городоцького міськвиконкому №258 від 11.12.1974 року, визнання права власності на частину будівлі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.11.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 15.11.2013 року. Ухвалою суду від 15.11.2013 року розгляд справи відкладено до 22.11.2013 року, в зв'язку з відсутністю представників відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи. Ухвалою суду від 22.11.2013 року розгляд справи відкладено до 28.11.2013 року, в зв'язку з відсутністю представника третьої особи 1 та для надання доказів. Ухвалою суду від 28.11.2013 року розгляд справи відкладено до 03.12.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника третьої особи 1 та для надання доказів. Ухвалою суду від 03.12.2013 року розгляд справи відкладено до 10.12.2013 року, у зв'язку з клопотанням позивача та відсутністю представників позивача та третіх осіб. Ухвалою суду від 10.12.2013 року розгляд справи відкладено до 08.01.2014 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 08.01.2014 року розгляд справи відкладено до 10.01.2014 року, в зв'язку з відсутністю відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи 1. Ухвалою суду від 10.01.2014 року розгляд справи відкладено до 15.01.2014 року, в зв'язку з відсутністю представника третьої особи 1 та для надання доказів. Ухвалою суду від 15.01.2014 року розгляд справи відкладено до 17.01.2014 року, в зв'язку з клопотанням позивача та відсутністю представників позивача та третіх осіб.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.11.2013 року, про відкладення від 15.11.2013 року, від 22.11.2013 року, від 28.11.2013 року, від 03.12.2013 року, від 10.12.2013 року, від 08.01.2014 року, від 10.01.2014 року, від 15.01.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

22.11.2013 року за вх.№49652/13 позивач подав клопотання про залучення в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Городоцьку райспоживспілку Львівської області.

22.11.2013 року за вх.№49576/13 позивач подав клопотання про уточнення реквізитів третьої особи 2 - Городоцької райспоживспілки Львівської області.

28.11.2013 року за вх.№50601/13 позивач подав пояснення до позовної заяви.

02.12.2013 року за вх.№51136/13 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

10.12.2013 року за вх.№52895/13 позивач подав клопотання про витребування матеріалів справи №1/702-16/329.

10.12.2013 року за вх.№52896/13 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи, понад такий, що встановлений ст.69 ГПК України.

08.01.2014 року за вх.№55/14 позивач подав уточнення до позовної заяви.

08.01.2014 року за вх.№51/14 позивач подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

10.01.2014 року за вх.№1105/14 позивач подав уточнення до позовної заяви.

15.01.2014 року за вх.№1306/14 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

16.01.2014 за вх.№158/14 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить суд визнати за Городоцьким Споживчим товариством Городоцької райспоживспілки право власності на будинок №15-а (прибудова продмагу), що знаходиться на майдані Гайдамаків (колишня пл. Леніна) в м. Городку загальною площею 266,7 кв. м., що згідно поверхового плану Самбірського МБТІ від 12.12.1973 року, складається з: підвалу у формі приміщень № IV-VIII, сходової клітки; 1-ого поверху у формі приміщень №1, № II, сходової клітки; 2-ого поверху у формі приміщень № 8, 9, 10 та № 11; 3-ого поверху у формі приміщень № 18, 19, 20, 21.

17.01.2014 року в судовому засіданні позивач подав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

17.01.2014 року в судовому засіданні позивач подав запитання для проведення будівельно-технічної експертизи.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.11.2013 року, про відкладення від 15.11.2013 року, від 22.11.2013 року, від 28.11.2013 року, від 03.12.2013 року, від 10.12.2013 року, від 08.01.2014 року, від 10.01.2014 року, від 15.01.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

10.12.2013 року за вх.№52894/13 відповідач 1 подав доповнення до заперечення.

10.01.2014 року за вх.№1106/14 відповідач 1 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.11.2013 року, про відкладення від 15.11.2013 року, від 22.11.2013 року, від 28.11.2013 року, від 03.12.2013 року, від 10.12.2013 року, від 08.01.2014 року, від 10.01.2014 року, від 15.01.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

22.11.2013 року за вх.№49533/13 відповідач 2 подав заперечення на позовну заяву.

22.11.2013 року за вх.№49582/13 відповідач 2 подав заяву про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

28.11.2013 року в судовому засіданні відповідач 2 подав заяву про застосування позовної давності.

28.11.2013 року в судовому засіданні відповідач 2 подав заперечення на позовну заяву.

08.01.2014 року електронною поштою відповідач 2 подав заперечення до позову, а також заяву про відкладення розгляду справи.

15.01.2014 року за вх.№1339/14 відповідач 2 подав заперечення на уточнені позовні вимоги.

Третя особа 1 вимог ухвали суду про відкладення від 15.11.2013 року, від 22.11.2013 року, від 28.11.2013 року, від 03.12.2013 року, від 10.12.2013 року, від 08.01.2014 року, від 10.01.2014 року, від 15.01.2014 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи.

22.11.2013 року за вх.№49595/13 третя особа 1 подала клопотання про розгляд справи без участі представника.

18.12.2013 року за вх.№54551/13 третя особа 1 подала відповідь на повідомлення.

27.12.2013 року за вх.№56244/13 третя особа 1 подала клопотання про розгляд справи без участі представника.

Третя особа 2 вимог ухвали суду про відкладення від 22.11.2013 року, від 28.11.2013 року, від 03.12.2013 року, від 10.12.2013 року, від 08.01.2014 року, від 10.01.2014 року, від 15.01.2014 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила.

08.01.2014 року за вх.№76/14 третя особа 2 подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 17.01.2014 року у справі №914/4214/13 призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження зупинено до отримання результатів судової будівельно-технічної експертизи.

18.08.2014 року за вх.№1632/14 з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок №386/387 судової інженерно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 19.08.2014 року провадження по справі поновлено і призначено до розгляду на 22.08.2014 року. Ухвалою суду від 22.08.2014 року розгляд справи відкладено до 01.09.2014 року, в зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 01.09.2014 року розгляд справи відкладено до 02.10.2014 року, в зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 02.10.2014 року розгляд справи відкладено до 16.10.2014 року, в зв'язку з відсутністю представників відповідача 1, відповідача 2 та клопотанням відповідачів. Ухвалою суду від 16.10.2014 року розгляд справи відкладено до 23.10.2014 року, в зв'язку з відсутністю представників третьої особи 1, третьої особи 2 та для надання доказів. Ухвалою суду від 23.10.2014 року розгляд справи відкладено до 30.10.2014 року, для надання доказів.

Згідно із ухвалою суду від 01.09.2014 року, призначено колегіальний розгляд справи №914/4214/13 у складі трьох суддів. Згідно із вимогами ст.2 1 ГПК України, автоматизованою системою документообігу суду здійснено визначення складу колегії суддів для розгляду справи. Внаслідок автоматизованого розподілу визначено колегію суддів для розгляду справи в складі: Головуючий суддя - Пазичев В.М., судді Мазовіти А.Б. та судді Кидисюка Р.А.

Позивач вимог ухвали суду про поновлення провадження від 19.08.2014 року, про відкладення від 22.08.2014 року, від 01.09.2014 року, від 02.10.2014 року, від 16.10.2014 року, від 23.10.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

29.09.2014 року за вх.№41475/14 позивач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

23.10.2014 року за вх.№45513/14 позивач подав клопотання по справі.

29.10.2014 року за вх.№46358/14 позивач подав додаткові пояснення по справі.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про поновлення провадження від 19.08.2014 року, про відкладення від 22.08.2014 року, від 01.09.2014 року, від 02.10.2014 року, від 16.10.2014 року, від 23.10.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про поновлення провадження від 19.08.2014 року, про відкладення від 22.08.2014 року, від 01.09.2014 року, від 02.10.2014 року, від 16.10.2014 року, від 23.10.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

29.09.2014 року за вх.№41657/14 відповідач 2 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

29.09.2014 року за вх.№41674/14 відповідач 2 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

01.10.2014 року за вх.№42005/14 відповідач 2 подав заперечення по справі.

16.10.2014 року за вх.№43938/14 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву.

23.10.2014 року за вх.№45512/14 відповідач 2 подав клопотання по справі.

30.10.2014 року за вх.№46637/14 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву.

Третя особа 1 вимог ухвали суду про поновлення провадження від 19.08.2014 року, про відкладення від 22.08.2014 року, від 01.09.2014 року, від 02.10.2014 року, від 16.10.2014 року, від 23.10.2014 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи.

19.09.2014 року за вх.№40057/14 третя особа 1 подала клопотання по справі.

16.10.2014 року зха вх.№43894/14 третя особа 1 подала клопотання по справі.

27.10.2014 року за вх.№45780/14 третя особа 1 надала інформацію по справі.

Третя особа 2 вимог ухвали суду про поновлення провадження від 19.08.2014 року, про відкладення від 22.08.2014 року, від 01.09.2014 року, від 02.10.2014 року ,від 16.10.2014 року, від 23.10.2014 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.10.2014 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, Рішенням виконкому Городоцької міської ради депутатів трудящих від 17.09.1971 року № 142 визнано право власності на будинковолодіння, що розміщене в м. Городку на пл. Леніна, 15 а, гастроном, за Городоцьким СТ. На підставі даного рішення Самбірським МБТІ за Городоцьким СТ зареєстровано будинок на пл. Леніна, 15 а в м. Городку.

Позивач зазначає, що 11.12.1974 року виконкомом Городоцької міської Ради прийнято рішення № 258 "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих", яким затверджено реєстр будинків, що належать Городоцькій міській раді депутатів трудящих. До вказаного реєстру включено будинок № 15 (цілий) на пл. Леніна.

Позивач наголошує, що на підставі вказаного рішення, 28.01.1975 року Самбірським МБТІ зареєстровано за Городоцькою міською радою депутатів трудящих будинок на пл. Леніна, 15 в м. Городку та видано реєстраційне посвідчення №101.

Позивач вважає, що рішення виконкому Городоцької міської Ради № 258 "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих" 11.12.1974 року та реєстраційне посвідчення № 101, що видане Самбірським МБТІ 28.01.1975 року, є незаконними та такими, що пілягають скасування з наступних підстав.

Позивач зазначає, що Рішенням Городоцького міськвиконкому № 44 від 12.11.1964 р. було відчужено Городоцькому СТ фундамент за адресою: м. Городок, пл. Леніна, 15.

Позивач зазначає, що Рішенням Городоцького міськвиконкому № 31 від 03.02.1965 р. було надано Городоцькому СТ земельну ділянку під забудову за адресою: м. Городок, пл. Леніна, 15 а. Будівництво та реконструкцію будинку на земельних ділянках № 15 та № 15 а було завершено в 1976 році.

Позивач зазначає, що Рішенням Городоцького міськвиконкому №142 від 17.09.1971 р. за Городоцьким СТ було визнано право власності на цей будинок, у відповідності до якого Самбірським БТІ видано реєстраційне посвідчення № 19 від 01.11.1971 р.

Позивач наголошує, що Рішенням Виконкому Городоцької міської ради № 332 від 23.05.1996 р. земельна ділянка площею 0,0462 га була надана Городоцькому СТ у постійне користування на підставі права власності на будівлю. На підставі даного рішення видано Державний акт на право постійного користування землею.

Позивач звертає увагу на те, що Ухвалою Городоцької міської ради народних депутатів від 20.09.1990 р. площу Леніна у м. Городку перейменовано на майдан Гайдамаків.

Позивач зазначає, що з акту приймання в експлуатацію державної приймальної комісії закінченого будівництва (реконструкції) від 31.10.1967 р. та реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ вбачається прийняття в експлуатацію прибудови до продмагу в м.Городку Городоцької райспоживспілки, тобто будівлі під номером 15а.

Позивач наголошує, що Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2012 року у справі №5015/6965/11 (залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року) визнано недійсним рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 22.02.2011р. №156; визнано недійсним свідоцтво серії САЕ №284023 від 18.03.2011р. про право власності на нерухоме майно -нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Львівська область, Городоцький район, м.Городок, майдан Гайдамаків, 16, виданого Городоцькою міською радою. Більше того, вказаним рішенням встановлено, що власником вказаного приміщення є Городоцьке споживче товариство Городоцької райспоживспілки. Така ж позиція викладена і у рішеннях Арбітражного суду Львівської області від 21-24.09.1999 року у справі №3/84-11/328 та від 03.07.2001 року у справі №4/1163-13/120 (рішення набрали законної сили).

Позивач звертає увагу на те, що, згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач зазначає, що така ж позиція викладена і в Постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, де вказано, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК України, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Позивач наголошує, що Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що з акту приймання в експлуатацію Державної приймальної комісії закінченого будівництва (реконструкції) від 31.10.1967 року та реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ суд вбачав прийняття в експлуатацію лише прибудови до продмагу в м.Городку Городоцької райспоживспілки, тобто будівлі під номером 15а.

Позивач зазначає, що, згідно зі ст. 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка створена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватися як нова річ.

Крім того, у додаткових поясненнях до позовної заяви позивач зазначає, що, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач зазначає, що Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у справі № 5015/4179/12 встановлено, що територіальна громада міста Городка є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі, що розташована за адресою м. Городок, майдан Гайдамаків, 16, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 101 виданим Міжміським бюро технічної інвентаризації при обласному відділі комунального господарства від 28.01.1975 року, виданим на підставі рішення Городоцького міськвиконкому № 258 від 11.12.1974 року "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих". Тобто, на думку позивача, лише після винесення вказаної постанови стало відомо, що Городоцька міська рада стала власником нерухомого майна - нежитлової будівлі, що розташована за адресою м. Городок, майдан Гайдамаків, 16, на підставі рішення Городоцького міськвиконкому № 258 від 11.12.1974 року "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих".

В зв'язку з цим, за твердженням позивача, перебіг строку позовоної давності розпочався 19.06.2013 року (після винесення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у справі № 5015/4179/12).

Також позивач зазначає, що, згідно долучених до матеріалів справи доказів, а саме: копії договору №У-65-952 від 28.04.1965 р. на виконання проектних і пошукових робіт, зведеного кошторису, кошторисів №1-3, робочих креслень та актів приймання виконаних робіт, позивачем в 1967 проведено будівництво - добудовано будівлю продмагу в м. Городку, прийняту в експлуатацію згідно наявного в матеріалах справи акту державної приймальної комісії від 31 жовтня 1967 року).

Більше того, позивач наголошує, що ця обставина вже була встановлена Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 року у справі №1/702-16/329, з врахуванням ухвали від 27.09.2011 року у цій же справі, з врахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи №1620 від 14.05.2008 року.

Позивач зазначає, що 11.12.1974 року виконкомом Городоцької міської Ради прийнято рішення № 258 "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих", яким затверджено реєстр будинків, що належать Городоцькій міській раді депутатів трудящих. ( додаток до рішення № 25).

Позивач звертає увагу на те, що 12.12.1973 року Самбірським МБТІ було складено та затверджено Поверхові плани будівлі № 15 на площі Леніна в м. Городку з врахуванням проведених ним будівельних робіт. Попередні поверхові плани було погашено, про що свідчать відповідні відмітки.

16.01.2014 р. за вх.№ 158/14 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить суд визнати за Городоцьким Споживчим товариством Городоцької райспоживспілки право власності на будинок № 15-а (прибудова продмагу), що знаходиться на майдані Гайдамаків (колишня пл. Леніна) в м. Городку загальною площею 266,7 кв. м., що згідно поверхового плану Самбірського МБТІ від 12.12.1973 року, складається з: підвалу у формі приміщень №IV-VIII, сходової клітки; 1-ого поверху у формі приміщень № 1, № II, сходової клітки; 2-ого поверху у формі приміщень № 8, 9, 10 та № 11; 3-ого поверху у формі приміщень № 18, 19, 20, 21.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позовна вимога щодо скасування рішення Городоцького міськвиконкому № 258 від 11.12.1974 року не підлягає задоволенню з огляду на те, що строк позовної давності для скасування правового акту (в даному випадку рішення) збіг.

Відповідач зазначає, що у відповідності до Постанови Пленуму ВГС України № 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (надалі - Постанова № 10), зокрема, згідно п. 1.1. - позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

Згідно ч. 3 п.1.1. Постанови №10, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

Згідно з п. 2.2. Постанови № 10, за змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові, у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно з п. 4.1. Постанови № 10, початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України, а саме: від дня, коли про порушення свого права довідався або мав довідатися саме позивач.

Відповідач наголошує, що, у відповідності до п. 4. ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Відповідач звертає увагу на те, що, згідно з Постановою Пленуму ВГС України № 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», зокрема, ч. 7 п. 2. 1 Постанови № 10, законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Відповідач зазначає, що реєстраційне посвідчення № 101 від 28.01.1975 р. було предметом оскарження в судах усіх інстанцій (справа № 1/702-16/329 тривала від 2004 року та до 2008 року) і, в результаті, ніким не скасоване, а отже чинне на сьогоднішній день. Оскаржуване у даному позові рішення Городоцького міськвиконкому № 258 від 11.12.1974 року є підставою його прийняття, а отже, логічно, що і позивачу і суду було про нього відомо ще у 2004 року, оскільки про нього згадується у рішеннях суду по справі № 1/702-16/329.

Що стосується позовної вимоги під № 2, а саме: визнання за Городоцьким споживчим товариством Городоцької РСС право власності на частину будівлі (вказану в реєстраційному посвідчені № 124, виданому Самбірським МБТІ 17.09.1971 р.), розташованої за адресою: Львівська обл., м. Городок, майдан Гайдамаків, 15 а, Городоцька міська рада заперечує у її задоволенні, оскільки не вбачає законних підстав для задоволення даного позову, оскільки право власності Городоцької міської ради на спірне приміщення є на законних підставах, у межах та у відповідності до чинного законодавства України, це право є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні(ст. 321 ЦК України).

Відповідач зазначає, що у резолютивній частині Постанови за апеляційною скаргою Городоцької міської ради (позовом Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки до Городоцької міської ради, Самбірського МБТІ про визнання права власності на будинковолодіння та визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ № 101 від 28.01.1975 року), Львівський апеляційний господарський суд постановив: п.2 Відмовити у задоволенні позовних вимог Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки до Городоцької міської ради в частині визнання за позивачем права власності на будинок №16, що знаходиться на майдані Гайдамаків у м. Городку. Вищим Господарським судом згадана вище Постанова залишена без змін (постанова Вищого ГСУ від 05.02.2009 року №1\702-16/329). У цьому ж Рішенні зазначено, що судом також встановлено відсутність у справі доказів, підтверджуючих будівництво спірного приміщення за кошти позивача у відповідності до проектно-коштористної документації (рядок 23 стор. 5 Постанови ВГС України від 05.02.2009 року №1\702-16/329). Дане рішення набрало законної сили, та ним встановлено право власності Городоцької міської ради на спірне приміщення .

Відповідач зазначає, що Рішенням № 258 від 11.12.1974 року Виконком міської ради затвердив реєстр на будинки, що належить міській раді.

Відповідач зазначає, що Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.2010 року по справі № 1/537-5/150 за позовом Городоцької міської ради до Городоцької райспоживспілки про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення збитків в сумі 120 976, 99 грн., Господарський суд вирішив: п.2 Зобовязати Городоцьку райспоживспілку (м. Городок, майдан Гайдамаків, 1б,код ЄДРПОУ 01759193) звільнити нежитлове приміщення за адресою: м. Городок, майдан гайдамаків, 16, що належить Городоцькій міській раді (м. Городок, майдан Гайдамаків, 6 код ЄДРПОУ 26269892). Відповідач наголошує, що судом у резолютивній частині зазначено, що приміщення на майдані Гайдамаків, 16 у м. Городку належить Городоцькій міській раді.

Відповідач звертає увагу на те, що дане рішення набрало законної сили, та ним встановлено право власності Городоцької міської ради на спірне приміщення.

Відповідач зазначає, що Рішенням виконкому Городоцької міської ради депутатів трудящих від 17.09.1971 р. № 124 визнано право власності на будинковолодіння, розміщене в м. Городку на пл. Леніна, 15а, гастроном, за Городоцьким СТ. На підставі даного рішення Самбірським МБТІ за Городоцьким СТ зареєстровано на праві власності будинок на пл.Леніна, 15а в м. Городку. Відповідач наголошує, що Рішенням № 258 від 11.12.1974 року Виконком міської ради затвердив реєстр на будинки, що належить міській раді та зареєстрував будинок № 15 по вул. Леніна за Городоцькою міською радою, на підставі даного рішення Самбірським МБТІ видано Реєстраційне посвідчення № 101 від 28.01.1975 р. Відповідач звертає увагу на те, що згадуваним вище реєстраційним посвідченням встановлено, що цілий будинок з прилеглими до нього будівлями, який розташований у м. Городку по вул. Леніна № 15, зареєстрований за Городоцькою радою депутатів трудящих (правонаступником якої є Городоцька міська рада).

Відповідач зазначає, що вул. Леніна перейменована на майдан Гайдамаків ухвалою сесії «Про відновлення історичних назв вулиць, майданів міста» від 20.09.1990 року.

Відповідач звертає увагу на те, що зміна номерів з « 15» і « 15 а» на номер 16 по м-ні Гайдамаків (колишня Леніна), з листа від 17.08.1999 року № 01/5-131, де вказано: «Будинок №15а має входи на другий і третій поверхи з будинку № 15. При виготовленні технічної документації поверховий план було виготовлено як на один будинок, а не на два окремі будинки з окремими вуличними номерами.

Відповідач зазначає, що посилання позивача на Реєстраційне посвідчення № 19 від 01.11.1971 року, як на документ, що підтверджує право власності за Городоцькою райспоживспілкою є неправильним, оскільки 11 грудня 1974 р. виконком прийняв нове рішення № 258, яким визнано право власності за Городоцькою міською радою.

Відповідач просить суд взяти до уваги та використати строки позовної давності для скасування правового акту, оскільки, у відповідності до п. 4. ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач 2 зазначає, що не вбачає законних підстав для задоволення даного позову, оскільки право власності Городоцької міської ради на спірне приміщення є на законних підставах, у межах та у відповідності до чинного законодавства, це право є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Відповідач 2 зазначає, що в ході судового засідання Представником Городоцької міської ради було заявлено про те, що відсутні графічні матеріали, невідомі розміри та конфігурація фундаменту. Тому встановити, чи будинок побудований саме на цьому (придбаному) фундаменті не надається можливим. Відповідач звертає увагу на те, що будинок № 15 А побудований Городоцькою райспоживспілкою, витрати становили 44,10 тис. руб., що підтверджується актом від 31.10. 1967 року. Однак, дане твердження піддається сумніву Городоцькою міською радою, адже в згаданому Акті ніде жодним чином не вказано саме адресу вул. Леніна 15 «а» (яка в подальшому перейменована на майдан Гайдамаків ухвалою сесії «Про відновлення історичних назв вулиць, майданів міста» від 20.09.1990 року.)

Городоцька міська рада вважає Висновок судового експерта по справі хибним не точним, а той факт, що експертом не надіслано сторонам висновку по справі піддає сумніву його компетентність у проведенні судової експертизи.

Відповідач звертає увагу на те, що ч. 5 ст. 42 ГПК України регламентує, що висновок експерта для господарсько о суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами оцінки доказів, у відповідності до ст. 43 ГПК України.

З огляду на вищенаведене, Городоцька міська рада вважає Висновок експерта хибним, а вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

Відповідно до статті 13 Конституції України, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а згідно статті 392 ЦК України - власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2012 року у справі № 5015/6965/11 (залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року) визнано недійсним рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 22.02.2011 р. № 156; визнано недійсним свідоцтво серії САЕ № 284023 від 18.03.2011 р. про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Львівська область, Городоцький район, м.Городок, майдан Гайдамаків, 16, виданого Городоцькою міською радою. Більше того, вказаним рішенням встановлено, що власником вказаного приміщення є Городоцьке споживче товариство Городоцької райспоживспілки. Така ж позиція викладена і у рішеннях Арбітражного суду Львівської області від 21-24.09.1999 року у справі №3/84-11/328 та від 03.07.2001 року у справі №4/1163-13/120.

Ухвалюючи вищевказані рішення, суди виходили з того, що на підставі Рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 22.02.2011 р. № 156 та свідоцтва серії САЕ №284023 від 18.03.2011 р. про право власності на нерухоме - майно, а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Львівська область, Городоцький район, м.Городок, майдан Гайдамаків, 16, що видане Городоцькою міською радою, закріплено право власності за Городоцькою міською радою Львівської області.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповіднодо ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до норм ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З поданих позивачем доказів вбачається наявність передбачених законом підстав набуття ним права власності на приміщення, що знаходиться за адресою м. Городок, м-н Гайдамаків, 15а. Посилання Городоцької міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2010 р. у справі № 1/537-5/150 не є підставою для визнання права власності, оскільки предметом спору в даній справі не було визнання за Городоцькою міською радою права власності на нежитловий будинок, розташований в м. Городку на майдані Гайдамаків, 15а. Отже, Городоцька міська рада не набула права власності на нежитловий будинок, розташований в м. Городку на майдані Гайдамаків, 15а в передбаченому законом порядку.

Отже, в матеріалах справи наявне рішення Арбітражного суду Львівської області від 21-24.09.1999 р. у справі № 3/84-11/328 та рішення Арбітражного суду Львівської області від 03.07.2001 р. у справі № 4/1163-13/120, якими встановлено, що нежитловий будинок розташований в м. Городку на майдані Гайдамаків, 15а належить Городоцькому споживчому товариству. Зокрема, рішенням Арбітражного суду Львівської області від 21-24.09.1999 р. у справі №3/84-11/328 встановлено: Рішенням Городоцького міськвиконкому № 44 від 12.11.1964 р. було відчужено Городоцькому СТ фундамент за адресою: м. Городок, пл. Леніна, 15. Рішенням Городоцького міськвиконкому № 31 від 03.02.1965 р. було надано Городоцькому СТ земельну ділянку під забудову за адресою: м. Городок, пл. Леніна, 15а. Крім того, судом встановлено, що рішенням Виконкому Городоцької міської ради №14 від 11.07.1963 року було виділено Городоцькому СТ площу приміщення під забудову, а 31.10.1967 р. оформлено Акт прийому в експлуатацію прибудови до продмагу.

Рішенням Городоцького міськвиконкому № 142 від 17.09.1971 р. за Городоцьким СТ було визнано право власності на цей будинок, у відповідності до якого Самбірським БТІ видано реєстраційне посвідчення № 19 від 01.11.1971 р.

У 1976 році завершено будівництво та реконструкцію на земельній ділянці №15 та №15а.

Рішенням Виконкому Городоцької міської ради №724 від 09.11.1995 року затверджено матеріали інвентаризації землі Городоцького споживчого товариства і закріплено за ним у постійне користування землю в існуючих межах.

Рішенням виконкому Городоцької міської ради № 332 від 23.05.1996 р. земельна ділянка площею 0,0462 га була надана Городоцькому СТ у постійне користування на підставі права власності на будівлю. На підставі даного рішення видано Державний акт на право постійного користування землею.

Крім того, представником Городоцької міської ради було долучено до матеріалів справи лист Самбірського МБТІ, в якому вказано, що рішенням Городоцької міської ради №192 від 17.09.1971 р. визнано право власності на будинок № 15а на площі Гайдамаків (колишня вул. Леніна) за Городоцькою райспоживспілкою. Будинок був прийнятий в експлуатацію.

Таким чином, Господарський суд Львівської області у справі №5015/6965/11 прийшов до висновку, що власником будинку, розташованого в м.Городку на майдані Гайдамаків, 16 є саме Городоцьке споживче товариство Городоцької райспоживспілки.

Представником позивача було подано уточнення до позовних вимог від 08.01.2014 року, в яких останній просить суд визнати за Городоцьким Споживчим товариством Городоцької райспоживспілки право власності на 42/100 ідеальних частин будівлі №16 на площі Гайдамаків в м. Городку загальною площею 266,7 кв. м, що згідно поверхового плану Самбірського МБТІ від 12.12.1973 року, складається з: підвалу у формі приміщень № IV-VIII, сходової клітки; 1-ого поверху у формі приміщень № 1, № ІІ, сходової клітки; 2-ого поверху у формі приміщень № 8, 9, 10 та № 11; 3-ого поверху у формі приміщень № 18, 19, 20, 21.

Також, доказом того, що спірне нерухоме майно є власністю Городоцької райспоживспілки Городоцького споживчого товариства підтверджується наявним в матеріалах справи Висновком Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз №386/387 від 14.08.2014 року, згідно якого будинок № 15-а на площі Леніна (частина будинку на майдані Гайдамаків 16) в м. Городку збудовано Городоцькою райспоживспілкою, витрати понесені на будівництво становили 44,10 тис. крб., що підтверджується «Актом від 31.10.1967 р. приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченої будівництвом (реконструкцією) прибудови продмагу Городоцької райспоживспілки Львівської облспоживспілки в м. Городку, Львівської області» та наявною в матеріалах справи проектно-кошторисною документацією.

У Висновку зазначено, що будинок № 15-а на площі Леніна (частина будинку на майдані Гайдамаків 16) в м. Городку побудовано на земельній ділянці, яку було передано Городоцькому міському споживчому товариству згідно рішення Виконавчого комітету Городоцької міської ради депутатів трудящих № 31 від 03.02.1965 року, рішення Виконавчого комітету Городоцької міської ради депутатів трудящих № 724 від 09.11.1995 року та № 332 від 23.05.1996 року.

Експерт стверджує, що будинок № 15-а на площі Леніна (частина будинку на майдані Гайдамаків, 16) в м. Городку побудовано на земельній ділянці, яку передано позивачу згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ЛВ № 000529, що виданий Городоцькою міською радою народних депутатів 11.10.1996 року, та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування земельною ділянкою за № 29. На даній земельній ділянці також розташований будинок № 15 на площі Леніна.

У своїх висновках експерт посилається на те, що на поверхових планах будинку №17(15) на площі Леніна (станом на день проведення дослідження майдан Гайдамаків, 16) у м. Городку, складених Самбірським МБТІ станом на 12.12.1973 року, що долучені до матеріалів справи, знаходяться приміщення, які згідно наявної в справі проектно-кошторисної, виконавчої та реєстраційної документації належать на праві власності Городоцькому споживчому товариству Городоцької райспоживспілки, які відносяться до будівлі № 15-а на площі Леніна (майдан Гайдамаків) та позначені на поверхових планах наступними цифрами:

на плані підвалу - римськими цифрами IV, V, VI, VII, VIII та сходова клітка (непозначена жодною цифрою);

на плані першого поверху - арабською цифрою 1 та римською цифрою II та сходова клітка (непозначена жодною цифрою);

на плані другого поверху - арабськими цифрами 8, 9, 10 та 11;

на плані третього поверху - арабськими цифрами 18, 19, 20 та 21.

З матеріалів експертизи вбачається, що будівля №15-а на пл. Леніна (майдан Гайдамаків) в м. Городку Львівської області розташована на земельній ділянці, яка позначена в Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ЛВ №000529 повортними точками А', Б', Д', Г', площа земельної ділянки становить 0,046 га.

16.01.2014 за вх.№158/14 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить суд визнати за Городоцьким Споживчим товариством Городоцької райспоживспілки право власності на будинок № 15-а (прибудова продмагу), що знаходиться на майдані Гайдамаків (колишня пл. Леніна) в м. Городку загальною площею 266,7 кв. м., що згідно поверхового плану Самбірського МБТІ від 12.12.1973 року, складається з: підвалу у формі приміщень № IV-VIII, сходової клітки; 1-ого поверху у формі приміщень № 1, № ІІ, сходової клітки; 2-ого поверху у формі приміщень № 8, 9, 10 та № 11; 3-ого поверху у формі приміщень № 18, 19, 20, 21.

Крім того, щодо твердження відповідача про необхідність застосування строків позовної давності, то слід зазначити, що виходячи з аналізу норм, викладених в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 19 листопада 2013 року №01-06/1657/2013 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року № 01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», вбачається, що, початок перебігу строку позовної давності слід обраховувати не з моменту, коли стороні стало відомо про наявність оспорюваного рішення, а з моменту, коли сторона дізналася про факт порушення її права цим рішенням. Також, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач знав чи міг знати про порушення своїх прав поза 3-річним строком звернення до суду з зазначеним позовом. А тому, неможна погодитися з твердженням відповідача про те, що позов подано з пропуском строків позовної давності.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати за Городоцьким споживчим товариством Городоцької райспоживспілки право власності на будинок № 15а на площі Гайдамаків в м. Городку загальною площею 266,7 кв. м, що згідно поверхового плану Самбірського МБТІ від 12.12.1973 року, складається з: підвалу у формі приміщень № IV-VIII, сходової клітки; 1-ого поверху у формі приміщень №1, № ІІ, сходової клітки; 2-ого поверху у формі приміщень № 8, 9, 10 та № 11; 3-ого поверху у формі приміщень № 18, 19, 20, 21.

Разом з тим, 23.10.2014 року представником відповідача було заявлено клопотання про призначення додаткової експертизи, однак, вказане клопотання є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Крім того, згідно п. 15.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Однак, висновок №386/387 судової інженерно-технічної експертизи є повним, ясним та вичерпним з обґрунтованими відповідями на поставлені господарським судом питання.

Також, суд звертає увагу на те, що про призначення судової експертизи відповідачу було відомо, про що було підтверджено його представником в судовому засіданні. Однак, відповідач, всупереч вимогам суду, ухилився від представлення питань для дослідження в ході проведення експертизи. Крім того, питання, що долучені відповідачем до клопотання про призначення додаткової експертизи частково висвітлені у висновку експерта за результатами проведення призначеної судом експертизи, а частково - не впливають на оцінку правомірності позовних вимог.

Отже, колегія суддів, розглянувши обставини, на які посилається відповідач в клопотанні про призначення додаткової експертизи, не вбачає наявності правових підстав до задоволення такого клопотання.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позовна вимога Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки (м. Городок) до Виконавчого комітету Городоцької міської ради (м. Городок), Городоцької міської ради (м. Городок), третьої особи 1 - Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації (м. Самбір), третьої особи 2 - Городоцької райспоживспілки Львівської області (м. Городок) про визнання за Городоцьким Споживчим товариством Городоцької райспоживспілки права власності на будинок № 15-а (прибудова продмагу), що знаходиться на майдані Гайдамаків (колишня пл. Леніна) в м. Городку загальною площею 266,7 кв. м., що згідно поверхового плану Самбірського МБТІ від 12.12.1973 року, складається з: підвалу у формі приміщень № IV-VIII, сходової клітки; 1-ого поверху у формі приміщень № 1, № II, сходової клітки; 2-ого поверху у формі приміщень № 8, 9, 10 та № 11; 3-ого поверху у формі приміщень № 18, 19, 20, 21 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №188 від 12.09.2013 року на суму 1147,00 грн. про сплату судового збору та платіжне доручення №211 від 10.10.2013 року на суму 1720,50 грн. про сплату судового збору.

Згідно п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України на користь Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки суму зайвосплаченого судового збору в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., що сплачений відповідно до платіжного доручення № 211 від 10.10.2013 року на суму 1720,50 грн.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на позивача, згідно його клопотання за вх.№ 45513/14 від 23.10.2014 року.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Визнати за Городоцьким споживчим товариством Городоцької райспоживспілки право власності на будинок № 15-а (прибудова продмагу), що знаходиться на майдані Гайдамаків (колишня пл. Леніна) в м. Городку загальною площею 266,7 кв. м., що згідно поверхового плану Самбірського МБТІ від 12.12.1973 року, складається з: підвалу у формі приміщень №IV-VIII, сходової клітки; 1-ого поверху у формі приміщень №1, №II, сходової клітки; 2-ого поверху у формі приміщень № 8, 9, 10 та № 11; 3-ого поверху у формі приміщень № 18, 19, 20, 21.

3. Повернути з Державного бюджету України (платник коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код платника (код ЄДРПОУ): 38007620, банк платника: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку платника (МФО): 825014, рахунок платника: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) на користь Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки (81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Паркова, 1, код ЄДРПОУ 01759201, п/р 2600230198 в Ощадбанку м. Городок, МФО 385015) суму зайвосплаченого судового збору в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя: Пазичев В.М.

Суддя: Мазовіта А.Б.

Суддя: Кидисюк. Р.А.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.11.2014 року