Постанова

від 06.11.2014 по справі 916/2469/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р.Справа № 916/2469/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Буравльова О.М., Купрашвілі-Делі О.І. - за дорученням

від відповідача: Коротка А.О., Ткаченко Ю.О. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства "ССС"

на рішення господарського суду Одеської області

від 28 жовтня 2013 року

у справі № 916/2469/13

за позовом комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський"

до приватного виробничо-комерційного підприємства "ССС"

про стягнення 23.773 грн. 91 коп.

ВСТАНОВИЛА:

13.09.2013 р. комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський", яке є правонаступником КП „ДЕЗ „Вузівське" та КП „ДЕЗ „Чубаївське" (далі позивач, КП) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного виробничо-комерційного підприємства "ССС" (далі відповідач, Підприємство) про стягнення грошових коштів в сумі 23.773 грн. 91 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 317 від 15.04.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою: м. Одеса, вул. Геранева, 2, внаслідок чого має борг по їх оплаті за період з 15.04.2010 р. по 01.07.2013 р. в сумі 23773 грн. 91 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в розмірі 1720 грн.

Відзив на позов не надходив та справа розглянута судом першої інстанції за відсутністю відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.10.2013 р. (суддя Меденцев П.А.) позов задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 23773 грн. 91 коп. - боргу та 1720 грн. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 317 від 15.04.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою: м. Одеса, вул. Геранева, 2, внаслідок чого має борг по їх оплаті за період з 15.04.2010 р. по 01.07.2013 р. в сумі 23773 грн. 91 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в розмірі 1720 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги КП залишити без задоволення.

Скарга мотивована тим, що, по-перше, відповідач не був повідомлений місцевим судом про день, час та місце розгляду справи, оскільки, позивачем при поданні позову зазначено не вірну адресу відповідача, внаслідок чого останній був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи судом, по-друге, жодного належного доказу, який би свідчив про надання позивачем та прийняття відповідних послуг відповідачем матеріали справи не містять, а надані акти виконаних робіт не є належними доказами, так як складені з порушеннями приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», по-третє, орендоване приміщення розташоване на першому поверсі будівлі та має окремий вихід, який не виходить у двір будинку, а тому підстави для задоволення позову - відсутні. Одночасно, відповідачем в порядку ч. 4 ст. 267 ЦК України заявлено про застосування судом наслідків спливу строків позовної давності.

В судовому засіданні представники скаржника, доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Додані до апеляційної скарги копії: оскарженого рішення, договору оренди № 511/59 від 11.01.2010 р. та додаткові погодження до нього, а також договору від 15.04.2010 р., повернуті апеляційним судом скаржникові, оскільки в матеріалах справи вже містяться такі документи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представники позивача просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судові ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що судова ухвала вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи при подачі позову до суду КП разом з іншими документами надало довідку Державного підприємства інформаційно-ресурсний центр згідно якої 26.02.2013 р. відповідачем внесено зміни стосовно його юридичної адреси та проведено відповідну реєстрацію юридичної адреси відповідача, зокрема, з адреси м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, 19 на нову адресу: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 50, кв. 21, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.18-19).

При цьому, в позовній заяві позивачем були зазначені обидві вищевказані адреси відповідача.

Але, місцевий суд на вказані обставини увагу не звернув та судові ухвали від 16.09.2013 р. про призначення справи до розгляду та від 14.10.2013 р. про відкладення розгляду справи на 28.10.2013 р. направив за старою адресою відповідача: м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, 19. Названі судові ухвали були повернуті органами зв'язку до суду з позначкою: „ у будинку фірми немає".

При викладених обставинах вважати, що відповідач був своєчасно та за належною адресою повідомленим про день, час і місце розгляду справи - неможливо, у зв'язку з чим оскаржене рішення підлягає безумовному скасуванню, оскільки згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Так як, при розгляді справи місцевим судом були порушені процесуальні права відповідача та останній був позбавлений можливості подати до суду необхідні докази та заяву про застосування до правовідносин сторін строку позовної давності, то колегія суддів вважає за необхідне залучити ці документи до матеріалів справи відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України.

Заявлене представниками відповідача клопотання про залучення до матеріалів справи фотографій об'єкту оренди та інших приміщень відхилено колегією суддів з огляду не те, що ці фотографії не є належними та допустимими доказами у справі, так як з них неможливо встановити ким, коли та де вони були виготовлені.

Як вбачається з матеріалів справи згідно п. п. 1.3., 1.4. Статуту позивача, затвердженого Рішенням Одеської міської ради №1449-V від 04.07.2007 р., засновником КП є Одеська міська рада.

Відповідно до п. п. 2.2.1., 2.2.2. Статуту позивача предметом діяльності останнього є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, інженерного обладнання та прилеглих територій, організація надання різного виду послуг, пов'язаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду і одержання прибутку в інтересах засновника. Підприємство здійснює функції замовника на виконання робіт з утримання та ремонту житлового фонду, нежитлових приміщень та прилеглих територій, приймає на баланс жилі будинки, їх інженерне обладнання, об'єкти благоустрою за територіальною належністю.

Відповідно до розпорядження Одеського міського голови № 97-01р. від 28.01.2003 р. „Про передачу майна у повне господарське відання комунальним підприємствам „Дирекція єдиного замовника" будинок № 2, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Геранева передано на баланс позивача, який є правонаступником КП „Чубаївське".

Як вбачається з матеріалів справи 11.01.2010 р. між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради та відповідачем укладено договір оренди № 511/59 від 11.01.2010 р. за умовами якого Департамент передав відповідачеві у платне строкове користування нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 467,4 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Геранева, 2, а останній прийняв це приміщення та зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до умов цього договору.

У п. 2.3 договору оренди сторонами погоджено, що в орендну плату не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими підприємствами. Одночасно, сторонами передбачено, що відповідач зобов'язаний укласти з балансоутримувачем об'єкту договір про відшкодування витрат останнього на утримання приміщень та прибудинкових територій та надати орендодавцю копії відповідних документів, які свідчать про виконання вказаних обов'язків, протягом 30 днів з моменту укладення відповідного договору.

Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за змістом ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон) є одним із видів комунальних послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. п. 1.3., 4.1. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг в житловому фонді, затвердженому наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 60 від 25.04.2005 р. виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг, і який може забезпечити виконання зобов'язань, визначених в ч. 2 ст. 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", якою визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного устаткування будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного устаткування до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати у належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування і ремонт внутрішньо будинкових мереж, приймати заходи по ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості в строк. встановлений договором або законодавством.

На підставі ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Розпорядженням Одеського міського голови № 97-01р. від 28.01.2003 р. „Про передачу майна у повне господарське відання комунальним підприємствам „Дирекція єдиного замовника" виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, зокрема і будинку № 2, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Геранєва визначено КП „Чубаївське", правонаступником якого є позивач у справі.

Вищенаведене свідчить про те, що відповідач, як орендар нежитлового приміщення першого поверху площею 467,4 кв. м., яке є невід'ємною частиною житлового будинку № 2, в м. Одесі, вул. Геранєва, що знаходиться на балансі та обслуговуванні позивача, зобов'язаний був укласти з КП договір про відшкодування витрат останнього на утримання приміщень та прибудинкових територій.

Як вбачається з матеріалів справи 15.04.2010 р. між сторонами у справі укладено договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій № 317, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (прибирання внутрішньобудинкових приміщень; прибирання прибудинкової території в погодних умовах, які не відносяться до умов надзвичайного природного характеру, характерних для даної місцевості; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; освітлення місць загального користування, у будинку № 2 по вул. Геранева, а останній зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 16 договір набирає чинності з дня його укладення та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідність перегляду його умов.

Оскільки, в матеріалах справи не міститься доказів щодо припинення названого договору, то він є діючим до сьогоднішнього часу.

Згідно п. 3 договору сторони передбачили, що позивач надає послуги за тарифами на послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до затвердженого органами місцевого самоврядування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради у розмірі 1 грн. 32 коп. з ПДВ.

Відповідно до додатку № 1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 1212 від 28.10.2008 р. тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Геранєва, 2 встановлені в розмірі 1 грн. 32 коп. з ПДВ за 1 кв. м.

У п. п. 1, 3 договору № 317 від 15.04.2010 р. сторонами погоджено, що розмір щомісячної плати за надані позивачем послуги становить 616 грн. 97 коп., виходячи з наступного розрахунку 1,32 х 467,4 = 616,97.

У п. 4 договору сторонами встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць та відповідач повинний здійснювати платежі не пізніше ніж до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином, відповідно до умов договору відповідач повинний був оплачувати позивачеві надані послуги в періоду з 15.04.2010 р. по 01.07.2013 р. в загальній сумі 23.773 грн. 91 коп. до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим та остаточний платіж повинний був здійснити до 15.08.2013 р.

Жодних доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача боргу по оплаті за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Геранєва, 2 на протязі періоду з 15.04.2010 р. по 01.07.2013 р. у загальній сумі 23773 грн. 91 коп. в матеріалах справи не міститься та таких доказів, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, скаржником суду не надано.

В обґрунтування своїх доводів про те, що будь-які послуги з утримання будинку та прибудинкової території йому позивачем не надавались скаржник посилається на те, що 29.12.2012 р. у відповідності до приписів ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ним було викликано представника КП для складення та підписання відповідного акта-претензії споживача, але представник позивача в зазначені строки не з'явився, внаслідок чого відповідачем був складений акт-претензія із зазначенням видів та показників порушень допущених позивачем, внаслідок чого підстави для задоволення позову відсутні.

Однак, з такими доводами скаржника колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачем було викликано представника відповідача для складення та підписання акта-претензії споживача, що вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про такий виклик на якому міститься відтиск печатки позивача.

Але, згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Як свідчать матеріали справи представник позивача у назначений відповідачем час для складання та підписання акта-претензії не з'явився, внаслідок чого без участі представника КП був складений акт-претензія споживача, яка підписана лише директором відповідача п. Короткою А.О. та ще двома фізичними особами.

Будь-яких доказів, що свідчать про те, що вищезазначені фізичні особи є належними споживачами послуг, що надаються позивачем з утримання прибудинкової території та будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Геранєва, 2 в матеріалах справи не міститься та таких доказів, всупереч ст. 33 ГПК України, скаржником суду не надано, внаслідок чого названу акт-претензію вважати дійсною не можливо, так як цей документ складений з порушеннями, а тому не відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Відповідно до п. 29 постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання житлово-комунальних послуг» акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій. Виконавець зобов'язаний розглянути такий акт і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді.

Будь-яких доказів, що свідчать про реєстрацію позивачем у журналі реєстрації актів-претензій названої претензії відповідача, а також надіслання відповідачем позивачеві такого акту-претензії для відповідної реєстрації у журналі заявок останнього матеріали справи не містять та таких доказів, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, скаржником суду не надано, що однозначно свідчить про те, що такий акт-претензія відповідачем позивачеві взагалі не направлявся, а тому й не був зареєстрований у відповідному журналі останнього.

Враховуючи те, що при складанні акта-претензії відповідачем були порушені вимоги вищенаведеного законодавства, то цей акт не є належним доказом у справі, внаслідок чого він до уваги прийнятим бути не може, а тому доводи скаржника про те, що будь-які послуги з утримання будинку та прибудинкової території йому позивачем не надавались є голослівними та недоведеними допустимими доказами у справі.

Посилання скаржника на те, що акти виконаних робіт складені позивачем з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому вони не можуть бути належним доказом надання позивачем відповідних послуг є необґрунтованими, оскільки умовами договору № 317 від 15.04.2010 р. сторони взагалі не передбачали такого обов'язку, як складання актів виконаних робіт (послуг) на підтвердження наданих послуг, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки, відповідач не оплатив надані позивачем за умовами договору № 317 від 15.04.2010 р. послуги з утримання прибудинкової території та будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Геранєва, 2 в період з 15.04.2010 р. по 01.07.2013 р. в загальній сумі 23.773 грн. 91 коп., то позивач цілком підставне звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь боргу у вищезазначеній сумі.

Як зазначалося вище заява відповідача про застосування до правовідносин сторін строків позовної давності не була подана до суду першої інстанції, у зв'язку з неповідомленням останнім скаржника про день, час і місце розгляду справи та вирішенням її за відсутністю представника останнього, що й потягло скасування оскарженого рішення, а тому ця заява підлягає вирішенню безпосередньо апеляційним судом.

Скаржник посилається на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Поняття позовної давності надано у ст. 256 ЦК України відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи позов поданий до суду 13.09.2013 р. а тому борг відповідача, що виник до 13.09.2010 р. стягнутий бути не може, внаслідок спливу строку позовної давності, так як підстави для його відновлення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що позовні вимоги КП щодо стягнення з відповідача боргу:

- по оплаті наданих послуг за період з 15.04.2010 р. по 30.04.2010 р. на суму 308 грн. 49 коп. (616,97 : 30 х 15 = 308,49);

- по оплаті наданих послуг за травень 2010 р. на суму 616 грн. 97 коп.,

- по оплаті наданих послуг за червень 2010 р. на суму 616 грн. 97 коп.,

- по оплаті наданих послуг за липень 2010 р. на суму 616 грн. 97 коп.,

- по оплаті наданих послуг за серпень 2010 р. на суму 616 грн. 97 коп.,

- по оплаті наданих послуг за період з 01.09.2010 р. по 12.09.2010 р. на суму 246 грн. 78 коп. (616,97 : 30 х 12 = 246,78), а всього в загальній суму 3023 грн. 15 коп. - задоволені бути не можуть, оскільки наслідки спливу позовної давності передбачені ст. 267 ЦК України, згідно п. 4 котрої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Будь-яких доказів, які б свідчили про зупинення перебігу позовної давності або вчинення відповідачем дій, що доводять переривання позовної давності, матеріали справи не містять та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, позивачем суду не надано.

З клопотанням або заявою про визнання поважною причини пропущення строку позовної давності та його поновлення позивач ані до суду першої, ані апеляційної інстанції не звертався.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинний сплатити позивачеві 20.750 грн. 76 коп. - боргу за договором № 317 від 15.04.2010 р. за період з 13.09.2010 р. по 01.07.2014 р., а решта частина заявленого позову задоволена бути не може.

Так як, позовні вимоги КП підлягають задоволенню на 87,28 % (позов заявлений на 23773,91 грн., а підлягає задоволенню на 20750,76 грн.), то відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України відповідач повинний відшкодувати позивачеві 1501 грн. 72 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подання позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, апеляційна скарга підлягає задоволенню на 12,72% (скаржник просив залишити позовні вимоги в сумі 23773 грн. 91 коп. без задоволення, а відмовлено у задоволені позову на суму 3023 грн. 15 коп.), то відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України відповідач повинний відшкодувати позивачеві 116 грн. 72 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволеної скарги.

Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд порушив процесуальні права відповідача, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов частково у вищезазначеному розмірі.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства "ССС" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2013 року у справі № 916/2469/13 - скасувати.

Позов комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" - задовольнити частково.

Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства "ССС" на користь комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський"": 20750 грн. 76 коп. - боргу та 1501 грн. 72 коп. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову, в решті частині позову - відмовити.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" на користь приватного виробничо-комерційного підприємства "ССС": 116 грн. 72 коп. - понесених судових витрат по справі на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.11.2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.