Ухвала

від 05.11.2014 по справі 2а-16482/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16482/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.09.2010 року № 0006942308/0.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 16 квітня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2010 року за результатами невиїзної перевірки ТОВ «Екстрім ЛТД» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «РК Риком» за квітень та червень 2010 року ДПІ у Шевченківському районі міста Києва (правонаступником є ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві) складено Акт № 2252/23-08/30972222 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та, як наслідок, завищення податкового кредиту на загальну суму у розмірі 2 495 458, 96 грн.

15.09.2010 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0006942308/0, яким у зв'язку з порушенням пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 495 459 грн., а також до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 748 638 грн.

Підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та, як наслідок, завищення податкового кредиту на загальну суму у розмірі 2 495 458, 96 грн. стала встановлена ним нікчемність вказаних Договорів внаслідок отримання акту від 25.08.2010 року № 809/1507/33405558 про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків ТОВ «РК Риком», в якому зазначено, зокрема, що останнім не подано декларацію з податку на додану вартість за квітень та червень 2010 року, а також те, що ТОВ «Екстрім ЛТД» згідно з базою даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» має розбіжності з ТОВ «РК Риком», а саме ТОВ «РК Риком» не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по ТОВ «Екстрім ЛТД» на загальну суму ПДВ у розмірі 2495458,96 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Позивачу, на підставі договорів на поставку обладнання від 30.03.2010 року № 30/03-10, від 01.04.2010 року № 01/04-10, від 07.04.2010 року № 07/04-10, від 30.04.2010 року № 30/04-10, від 12.05.2010 року № 12/05-10 та від 27.05.2010 року № 27/05-10 з ТОВ «РК Риком» (далі - Договори) поставлено відповідні товари (обладнання в асортименті, зокрема, комплекти до щита розподільного, дизель-генератори), що підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. За результатами вказаних господарських операцій позивач сформував податковий кредит за спірний період на суму у розмірі 2 495 458, 96 грн. Позивач вказані товари оплатив частково, в тому числі сплативши у їх ціні ПДВ у розмірі 2 372 704, 25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується залученими до матеріалів справи: договорами виконання робіт та поставки від 30.03.2010 року № 003ДГ/2010, від 30.04.2010 року № 30/04/10 та від 12.08.2010 року № 25.12/08-2, укладеними між позивачем та ТОВ «Де Ново», ЗАТ «СВС-Днепр», ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе», рахунками-фактурами, відомостями про вантаж, специфікаціями, попередніми калькуляціями, видатковими та товарно-транспортними накладними, а також платіжними документами до них, з метою виконання яких здійснювались спірні господарські операції; договорами оренди, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, які підтверджують наявність у позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності, в тому числі для зберігання поставленого ТОВ «РК Риком» товару, а також його транспортування.

Що стосується доводів відповідача в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків ТОВ «РК Риком», колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб; порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій; факти вчинення злочину можуть встановлюватися виключно відповідним рішенням суду.

Разом з тим, податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання ТОВ «РК Риком» господарських операцій за спірними Договорами, наявності факту узгодженості його дій з ТОВ «Екстрім ЛТД» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями ТОВ «РК Риком».

У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», на момент підписання відповідних видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ «РК Риком» не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що правочини між ТОВ «Екстрім ЛТД» та ТОВ «РК Риком» були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, тому вказані правочини не можуть розглядатися як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства, відповідно до ст. 228 ЦК України.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі - Порядок № 165), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, сума ПДВ у розмірі 2 495 458, 96 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «РК Риком». На момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «РК Риком» було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого колегія суддів вважає, що товариство має право на складання податкових накладних.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «РК Риком» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 06.11.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.