Постанова

від 06.11.2014 по справі 826/10552/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10552/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтавр Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтавр Груп» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтавр Груп» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, відповідачем неправомірно проведено перевірку підприємства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтавр Груп» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідачем проведено зустрічну звірку ТОВ «Альтавр Групп», за результатами якої 20.03.2014 року складено акт № 199/3-22-08-37309161 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 28.02.2014 року.

За змістом вказаного акта реальність здійснення господарських відносин позивача з контрагентами не підтверджена, а також не підтверджено їх вид, якість та розрахунки, тобто встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання та придбання за період з 01.05.2013 року по 28.02.2014 року.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що підставою для проведення зустрічної звірки було те, що підприємство за податковою адресою не знаходиться.

Так, працівниками ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з метою встановлення місцезнаходження підприємства був здійснений виїзд на податкову адресу: 03040, вул. Васильківська, 6, кв.10 та складено акт про результати територіально-дільничного та об'єктно-орієнтованого контролю № 196/3-22-08 від 18.03.2014 року, яким встановлено, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться.

03 березня 2014 року відповідачем було направлено запит № 2099/10/22-08 на адресу позивача щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо ведення фінансово-господарської діяльності, який повернувся з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

Відповідно до поданих позивачем до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів встановлено, що за перевіряємий період підприємство декларувало операції з продажу та придбання, які дають право на формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність у позивача основних фондів, транспортних засобів.

За період з 01.05.2013 року по 28.02.2014 року позивачем було здійснено операції з продажу та оплати за товари (роботи послуги), що формують податкові зобов'язання з податку на додану вартість становлять суму ПДВ 1446637,00 грн.; операції з придбання, які дають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість становлять суму ПДВ 1439121,00 грн.

В ході перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання та придбання за період за 01.05.2013 року по 28.02.2014 року.

Також ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано акти від ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акт від 17.01.2014 року № 34/26-56-22-01-05/38392748 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртериконбуд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, згідно якого встановлено, що операції проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртериконбуд» та вищезазначеними контрагентами не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртериконбуд» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Враховуючи вищенаведене відповідач дійшов висновку про те, що операції купівлі-продажу проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртериконбуд» та вищезазначених контрагентів не спричиняють реального настання правових наслідків, чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Також за змістом акта ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.12.2013 року № 605/26-51-22-01/38657300 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Акцепттех» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків судом першої інстанції було встановлено, що за результатами перевірки задекларовані ТОВ «Акцепттех» податкові зобов'язання зменшені до « 0». Крім того, задекларований податковий кредит по контагентам-покупцям сформований неправомірно та підлягає зменшенню до « 0». Податковий орган дійшов висновку про те, що оскільки реальність вчинення господарських операцій відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у покупців не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від позивача до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Враховуючи вищенаведене, за результатами вказаної перевірки позивача податковий орган дійшов висновку про те, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Аналогічні положення містяться в Постанові Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 року «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», якою визначено механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Разом з тим існує єдиний порядок направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України № 236 від 22.04.2011 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок».

Згідно з п. 2.1 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Враховуючи зміст викладених норм, за результатами здійсненої зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, зокрема, як у даній справі про відсутність суб'єкта господарювання за податковою адресою, складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Однак, колегією суддів встановлено, що всупереч вимогам Постанови № 1232 в Акті про неможливість проведення звірки відповідачем не було зазначено ініціатора проведення спірної зустрічної звірки.

Вказане, на думку колегії суддів, ставить під сумнів правомірність ініціювання проведення такої зустрічної звірки, оскільки невідомо чи були наявні запити ініціатора про проведення звірки та чи перебуває платник податків, щодо якого проводиться збір податкової інформації, на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває позивач.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п. 73.5 ПК України та Постановою № 1232.

Крім цього, згідно вимог Додатку № 3 до Наказу № 236 працівник органу ДПС в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки повинен зазначити встановлені в ході організації проведення зустрічної звірки причини неможливості її проведення із наведенням реквізитів документів, що підтверджують цей факт (копії яких додаються до акта).

При цьому, згідно тверджень відповідача направлений податковим органом на адресу позивача запит №2099/10/22-08 від 03.03.2014 року повернувся з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться» не відповідає дійсності, оскільки колегією суддів на підставі відомостей Єдиного Державного реєстру встановлено, що підприємство знаходилося за юридичною адресою, відомостей про відсутність TOB «Альтавр Групп» за місцезнаходженням до Єдиного Державного реєстру з ініціативи відповідача внесено не було.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів приходить до висновку про те. що відповідачем фактично не було проведено зустрічної звірки господарської діяльності позивача, а тому сумнівними та не підтвердженими належним чином є висновки відповідача про здійснення товариством господарських операцій з контрагентами без мети настання реальних наслідків, про фіктивність господарських операцій, надання податкової вигоди третім особам.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України в Листі №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року, за змістом якого сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що спірні дії відповідача вчинені останнім з порушенням норм чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтавр Груп» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову , якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтавр Груп» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенні зустрічної звірки ТОВ «Альтавр Групп», за результатами якої 20.03.2014 року складено акт № 199/3-22-08-37309161 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 28.02.2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з баз даних АІС «Податковий блок», Пошукова-довідкова система ЦБД ДПС України інформацію, внесену на підставі акту від 20.03.2014 року № 199/3-22-08-37309161.

Постанова набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.