Постанова

від 03.11.2014 по справі 826/10858/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 листопада 2014 року 08 год. 47 хв. № 826/10858/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2013 року № 0000671720 і № 0000681720, та від 28 травня 2013 року № 0001831720, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2013 року № 0000671720 і № 0000681720, та від 28 травня 2013 року № 0001831720.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року у справі № 826/10858/13-а позовну заяву ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року у даній справі задоволено, а саме: скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви ФОП ОСОБА_1

Надалі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2014 року за № К/800/15689/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року по справі № 826/10858/13-а скасовано, а саму справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий судовий розгляд, виходив з того, що судами попередніх інстанцій не надали оцінку доказам використання позивачем, придбаних у контрагентів товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності з урахуванням наявних у матеріалах справи податкових накладних. Також на думку Вищого адміністративного суду України суд апеляційної інстанції не перевірив сукупності зібраних доказів, що надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій, та наявності у розглядуваних операціях ділової мети.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи (ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2014 року справу прийнято до провадження суддею Дегтярьовою О.В.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 25.02.2013р. № 118/71/17-20/НОМЕР_4, складеного за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., документально та нормативно не підтверджуються. На переконання позивача правомірність формування ФОП ОСОБА_1 сум валових витрат по за наслідками господарських операцій з ТОВ «ТД «Агросвіт 3000» та податкового кредиту з податку на додану вартість за звітні місяці 2010 - 2012 років за рахунок господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів і послуг (ТОВ «Кров Арт Дом», ТОВ «Торгекотехнологія», ТОВ «Прістекс Лтд», ТОВ «ВКФ «Вертикаль», ПП «Унус», ТОВ «Кітіллар», ТОВ «Технокомрезерв», ТОВ «Стіл Хоукс», ТОВ «Астра Кор» і ТОВ «ТД «Агросвіт 3000») підтверджується належним чином оформленими первинними документами і банківськими виписками. При укладенні правочинів з названими вище підприємствами та на момент вчинення господарських операцій в межах таких правочинів всі сторони мали достатній обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечував, подавши до суду 02 вересня 2013 року і 26 вересня 2014 року письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що працівниками ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої наразі є ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 25.02.2013р. № 118/71/17-20/НОМЕР_4. Згідно висновків цього Акта перевірки ФОП ОСОБА_1 допустила порушення наступних норм податкового законодавства: п. 177.2 і п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України внаслідок заниження оподатковуваного доходу та відповідно заниження суми податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік на 15 258,67 грн., що, в свою чергу було зумовлено безпідставного віднесення до складу валових витрат сум витрат по взаємовідносинам з підприємством, яке має ознаки «фіктивності» - ТОВ «ТД «Агросвіт 3000»; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок заниження податку на додану вартість за звітні періоди березень-квітень, липень-серпень 2010 року, січень-квітень, червень-грудень 2011 року, січень-лютий, квітень-червень, листопад і грудень 2012 року, всього на загальну суму 71 806,00 грн., що зумовлено формуванням сум податкового кредиту за аналогічні місяці на суми податку по взаємовідносинам з сумнівними контрагентами - ТОВ «Кров Арт Дом», ТОВ «Торгекотехнологія», ТОв «Прістекс Лтд», ТОВ «ВКФ «Вертикаль», ПП «Унус», ТОВ «Кітіллар», ТОВ «Технокомрезерв», ТОВ «Стіл Хоукс», ТОВ «Астра Кор» і ТОВ «ТД «Агросвіт 3000». За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.03.2013р. № 0000671720 і № 0000681720.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданнях у справі заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

19 вересня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що в лютому 2013 року працівниками ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС на підставі наказу ДПІ від 25.01.2013р. № 124 та направлень на перевірку від 05.02.2013р. проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 25.02.2013р. № 118/71/17-20/НОМЕР_4 (далі - Акт перевірки).

З наявних матеріалів справи вбачається, що дії податкового органу щодо проведення такої документальної перевірки позивача та безпосередньо наказ про призначення зазначеної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржувалися.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 09 червня 2008 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, та перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві починаючи з 10 червня 2008 року за № 14304.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована платним податку на додану вартість згідно свідоцтва платника податку на додану вартість НОМЕР_5 від 15.07.2008р., індивідуальний податковий номер НОМЕР_4.

Протягом перевіряємого періоду ФОП ОСОБА_1, а саме з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. перебувала на спрощеній системі оподаткування, а протягом періоду з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. - на загальній системі оподаткування обліку та звітності, здійснювала неспеціалізовану оптову торгівлю (КВЕД 46.90).

Під час проведення зазначеної документальної перевірки перевіряючими встановлено, що за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. ФОП ОСОБА_1 в своїй декларації про майновий стан задекларувала витрати від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік на загальну суму 395 364,00 грн., а за 2012 рік - 336 256,00 грн.

Проте в ході дослідження наданих підприємцем до перевірки первинних та інших документів перевіряючими не були враховані витрати ФОП ОСОБА_1 на суму 117 866,01 грн. по господарським взаємовідносинам з підприємством ТОВ «ТД «Агросвіт 3000» протягом липня-листопада 2011 року. Оскільки за висновками Акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04.07.2012р. № 4744/22-7/36309333 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства не підтвердженні податкові зобов'язання ТОВ «ТД Агросвіт 3000» з ПДВ на загальну суму 25 110,00 гри. (в т.ч. за липень 2011 року на суму 3 471,56 грн., за серпень 2011 року - 3 426,10 грн., за вересень 2011 року - 4 730,50 грн., за жовтень 2011 року - 6 967,20 гри., за листопад 2011 року - 513.89 грн.) по господарських операціях з ФОП ОСОБА_1 Зокрема, в цьому іншому Акті перевірки містяться посилання на протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 31.05.2012р., що був складений ст. слідчим СВДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС Музичуком О.В. В даному протоколі допитана ОСОБА_3 показала, що підписала реєстраційні та установчі документи за винагороду без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності. В подальшому відношення до діяльності названого підприємства не мала, правочини з іншими суб'єктами господарської діяльності від імені ТОВ «ТД Агросвіт 3000» не укладала та не виконувала, а тому всі первинні документи підписані від її імені як керівника підприємства являються підробними та не відповідають дійсності.

Крім того, за даними електронної бази даних ДПІ ТОВ «ТД «Агросвіт 3000» станом на моменту складання Акта перевірки має стан платника - «до ЄДР внесено запис про відсутність та місцезнаходженням», а свідоцтво платника ПДВ Товариства анульоване 28 вересня 2012 року.

З огляду на висновки про фіктивність контрагента позивача працівники відповідача керуючись нормами п. 167.1 ст. 167 та п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України вирахували суму оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2011 рік за вирахуванням зі складу валових витрат платника податків витрат в сумі 117 866,01 грн. та відповідно визначила суму податку з доходів фізичних осіб - 17 778, 82 грн. (сума недоплати становить 2 520,15 грн.).

Також, відповідно до поданої податкової звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 задекларувала за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. податковий кредиту на загальну суму податку на додану вартість 193 252,00 грн., в т.ч. по взаємовідносинам з підприємствами-постачальниками ТОВ «Кров Арт Дом» (ідентифікаційний код - 36255388) в сумах 3 295,00 грн. (березень 2010 року) і 3 078,70 грн. (квітень 2010 року), ТОВ «Торгекотехнологія» (ідентифікаційний код - 36925932) в сумах 4 237,80 грн. (липень 2010 року) і 1 743,00 грн. (серпень 2010 року), ТОВ «Прістекс Лтд» (ідентифікаційний код 37144380) в сумах 1 691,10 грн. (січень 2011 року) і 2 742,74 грн. (лютий 2011 року), ТОВ «ВКФ «Вертикаль» (ідентифікаційний код 37356452) в сумі 5 660,15 грн. за березень 2011 року, ПП «Унус» (ідентифікаційний код 36186456) в сумі 1 363,60 грн. за квітень 2011 року, ТОВ «Кітіллар» (ідентифікаційний код 37268162) в сумі 4 479,20 грн. за червень 2011 року, ТОВ «Технокомрезерв» (ідентифікаційний код 36303038) в сумі 700,00 грн. за листопад 2012 року, ТОВ «Стіл Хоукс» (ідентифікаційний код 36482441) в сумі 13 899,99 грн. (за грудень 2011 року, січень-лютий, квітень-червень 2012 року), ТОВ «Астра Кор» (ідентифікаційний код 31452538) в сумі 3 803,98 грн. за грудень 2012 року, і ТОВ «ТД «Агросвіт 3000» в сумі 25 109,25 грн. за липень-листопад 2011 року.

При цьому перевіряючими були враховані відомості отримані з електронних баз даних органів ДПС, а саме:

- при опрацюванні баз даних «AISOR» і «ПДС»» встановлено, що ТОВ «Кров Арт Дом» присвоєний стан «припинено (ліквідовано, закрито)», свідоцтво платника ПДВ було анульоване 19 травня 2010 року, державну реєстрацію юридичної особи скасовано 17 серпня 2012 року та знято з податкового обліку 14 серпня 2012 року. Згідно з базою даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» ТОВ «Кров Арт Дом» не задекларувало податкові зобов'язання по ФОП ОСОБА_1 за березень і квітень 2010 року;

- ТОВ «Торгекотехнологія» присвоєний стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», свідоцтво платника ПДВ анульоване 18 квітня 2011 року. Також згідно з базою даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» ТОВ «Торгекотехнологія» не задекларувало податкові зобов'язання по ФОП ОСОБА_1 за липень і серпень 2010 року;

- ТОВ «Прістекс Лтд» присвоєний стан «припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)», свідоцтво платника ПДВ анульовано 08 серпня 2011 року та підприємство знято з податкового обліку 03 вересня 2012 року. Також за висновками акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 06.06.2011р. № 645/2306/37144380 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства не підтверджено податкові зобов'язання ТОВ «Прістекс Лтд» з ФОП ОСОБА_1 за січень і лютий 2011 року. Згідно з базою даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» ТОВ «Прістекс Лтд» не задекларувало податкові зобов'язання по ФОП ОСОБА_1 за вказані звітні періоди;

- ТОВ «ВКФ «Вертикаль» присвоєний стан «визнано банкрутом», свідоцтво платника ПДВ анульовано 13 грудня 2011 року, державну реєстрацію юридичної особи скасовано 23 лютого 2012 року та знято з податкового обліку 09 лютого 2012 року. Також за висновками Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 19.10.2012р. № 1679/2220/37356452 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства не потверджені податкові зобов'язання ТОВ «ВКФ «Вертикаль» з ФОП ОСОБА_1 за березень 2011 року. Згідно з базою даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» ТОВ «ВКФ «Вертикаль» не задекларувало податкові зобов'язання по ФОП ОСОБА_1 за вказаний звітний період;

- ПП «Унус» присвоєний стан «припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)», свідоцтво

платника ПДВ анульовано 16 вересня 2011 року, державну реєстрацію юридичної особи скасовано 03 жовтня 2011 року та підприємство знято з податкового обліку 16 вересня 2011 року. Також за висновками Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 27.07.2011р. № 943/2305/36186456 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства не підтверджено податкові зобов'язання ПП «Унус» з ФОП ОСОБА_1 за квітень 2011 року. Згідно з базою даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» ПП «Унус» не задекларувало податкові зобов'язання по ФОП ОСОБА_1 за вказаний звітний період.

- ТОВ «Кітіллар» присвоєний стан «до ЄДР внесено запис про відсутність

підтвердження відомостей», свідоцтво платника ПДВ анульовано 30 грудня 2011 року та підприємство знято з податкового обліку 16 травня 2011 року. Також за висновками Акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 07.08.2012р. № 678/22-317/37268162 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства не підтверджено податкові зобов'язання ТОВ «Кітіллар» з ФОП ОСОБА_1 за червень 2011 року. Згідно з базою даних «АІС «співставлення ПЗ та ПК» ТОВ «Кітіллар» не задекларувало податкові зобов'язання по ФОП ОСОБА_1 за вказаний звітний період;

- ТОВ «Технокомрезерв» присвоєний стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», свідоцтво платника ПДВ анульовано 20 листопада 2012 року. Також за висновками Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 21.01.2013р. № 00231/2208/36303038 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства не підтверджено податкові зобов'язання ТОВ «Технокомрезерв» з ФОП ОСОБА_1 за листопад 2012 року. Згідно з базою даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» ТОВ «Технокомрезерв» не задекларувало податкові зобов'язання по ФОП ОСОБА_1 за вказаний звітний період;

- ТОВ «Стіл Хоукс» присвоєний стан «платник податків за основним місцем обліку», свідоцтво платника ПДВ анульовано 23 серпня 2012 року. На момент проведення вказаної документальної перевірки згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» наявна розбіжність між сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 і сумами податкових зобов'язань ТОВ «Стіл Хоукс» на загальну суму ПДВ 13 899,99 грн., оскільки відповідно до Актів ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 04.07.2012р. № 397/3-22-30-36482441 та від 13.08.2012р. № 577/3/22-30-36482441 правочини за участю підприємства за період грудень 2011 року - травень 2012 року визнані нікчемними;

- ТОВ «Астра Кор» присвоєний стан «платник податків за основним місцем обліку». За висновками Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 01.11.2012р. № 5217/2208/31452538 правочини укладені ТОВ «Астра Кор» визнано нікчемними. Згідно з базою даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» ТОВ «Астра Кор» не задекларувало податкові зобов'язання по ФОП ОСОБА_1 за грудень 2012 року.

На підставі вищевикладеного, перевіряючі прийшли до висновку про відсутність у ФОП ОСОБА_1 правових підстав для формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних виписаних названими підприємствами

В розділі «Висновок» Акта перевірки від 25.02.2013р. № 118/71/17-20/НОМЕР_4 перевіряючий встановив порушення ФОП ОСОБА_1 наступних норм податкового законодавства України: п. 177.2 і п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік на суму 15 258,67 грн., та пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР і п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно до заниження податку на додану вартість за звітні періоди березень-квітень, липень-серпень 2010 року, січень-квітень, червень-грудень 2011 року, січень-лютий, квітень-червень, листопад і грудень 2012 року, всього на загальну суму 71 806,00 грн.

Копії зазначених вище актів перевірок підприємств-контрагентів позивача відповідач суду не пред'явив, що позбавляє суд надати останнім належну оцінку в сукупності з іншими доказами.

14 березня 2013 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС на підставі зазначеного акта перевірки прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- за № 0000681720 (форми «Р»), яким визначило ФОП ОСОБА_1 до сплати суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19 073,34 грн., в т.ч. 15 258,67 грн. - основний платіж, 3 814,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0000671720 (форми «Р»), яким визначило ФОП ОСОБА_1 до сплати суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 85 774,25 грн., в т.ч. 71 806,00 грн. - основний платіж, 13 968,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Дані податкові повідомлення-рішення від 14.03.2013р. № 0000671720 і № 0000681720 були переглянуті в процедурі адміністративного оскарження у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України, та згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.05.2013р. № 62/с/12-3-03 та Міністерства доходів і зборів України від 17.06.2013р. № 2170/с/99-99/10-01-03-14 залишені без змін. Одночасно рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 3 570,21 грн. (в т.ч. за основним платежем - 2 856, 17 грн., штрафні санкції - 714, 04 грн.).

У зв'язку з цим 28 травня 2013 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесла додаткове податкове повідомлення-рішення за № 0001831720 (форми «Р»), яким визначило ФОП ОСОБА_1 до сплати суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3 570,21 грн., в т.ч. 2 856,17 грн. - основний платіж, 714,04 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Пунктом 22.10 ст. 22 («Прикінцеві положення») Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі - Декрет 13-92) визнано таким, що втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92 (розділ IV якого, в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV, діяв до 04 листопада 2011 року)(далі - Декрет 13-92) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Згідно з ч. 3 ст. 13 цього Декрету до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, відповідно до Додатку № 7 («Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб») до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 року № 17)(в редакції, що діяла до 20 грудня 2011 року), зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09 червня 1993 року за № 64, відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 «Валові витрати» і відповідно до статті 8 «Амортизація» вказаного Закону з деякими особливостями.

Положення статті 5 («Валові витрати») застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року)(далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток в період до 01 квітня 2011 року, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу норми абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Починаючи з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З огляду на це норми зазначеного вище Декрету мають застосовуватися з урахуванням норм Податкового кодексу України.

Так, пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 цього Кодексу).

В силу норм пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України під «витратами» розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає «господарську діяльність» як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг)(п. 177.3 ст. 177 зазначеного Кодексу).

При цьому згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Також, у відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 січня 2011 року)(далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічно відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України (в цій частині застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту/пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР/абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - в період до 01 січня 2011 року - Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», а після 01 січня 2011 року - Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 (який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Законом № 168/97-ВР і ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю , фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому вказаними нормами законодавства не встановлено обов'язкових умов та порядку формування податкового кредиту окремо для суб'єктів господарської діяльності - фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому як наслідок застосовуються вищенаведені загальні норми Кодексу.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 зазначено, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що вказано в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Крім того судом враховується, що в силу норм абз. 1 і 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

За приписами п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (далі - Положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення . При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Як вбачається з наявних матеріалів справи протягом 2010 - 2011 років ФОП ОСОБА_1 (як Покупець/Замовник) уклала ряд письмових правочинів купівлі-продажу товарів (аналогічних за своїм змістом) та поставки товару наступними підприємствами-постачальниками: ТОВ «КРОВ АРТ ДОМ» - місцезнаходження у м. Луганськ (договір купівлі-продажу від 25.02.2010р. № 12/2502), ТОВ «Прістекс ЛТД» (договір купівлі-продажу від 05.01.2011р.), ТОВ «ВКФ «Вертикаль» (договір купівлі-продажу від 04.03.2011р.), ПП «Унус» (договір купівлі-продажу від 11.04.2011р.), ТОВ «Кітіллар» (договір поставки від 09.06.2011р. № 136), ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» (договір поставки від 04.07.2011р. № 84), ТОВ «Стіл Хоукс» (договір поставки від 04.12.2011р. № 38) і ТОВ «Астра Кор».

При цьому копію письмового договору поставки укладеного ФОП ОСОБА_1 з підприємством ТОВ «Астра Кор» під час нового судового розгляду позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин відсутності цього документу до суду не подав.

За умовами цих договорів Продавець зобов'язуються поставити та передати у власність Покупця канцелярські товари, господарські товари і витратні матеріали, а Покупець, в свою чергу, - прийняти такі товари та оплатити їх вартість. Асортимент товарів, їх ціна узгоджується сторонами перед поставкою з фіксацією цін і кількості товарів у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних. Покупець повинен повністю розрахуватися за відвантажений товар протягом 1 календарного місяця або у вигляді 100% передоплати.

В ході аналізу текстів зазначених договорів судом виявлено, що питання щодо порядку і способу доставку (транспортування товарів зі складу на відповідний склад) та відповідно особи, за чий рахунок здійснюється така доставка товарів сторонами в межах таких договорів не врегульовувалися.

Також в 2011 - 2012 роках між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та підприємствами ТОВ «Стіл Хоукс» і ТОВ «Технокомрезерв» (Виконавці) були укладені письмові договори на виконання робіт з бухгалтерського обслуговування (а саме: договори від 08.11.2011р. № 56 та від 01.11.2012р. № 26/2), за умовами яких Виконавець зобов'язується виконати роботи з бухгалтерського обслуговування (ведення бухгалтерського обліку), що полягають у наступному: веденні бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві Замовника; складанні бухгалтерських, податкових та інших облікових регістрів; складанні та поданні до державних органів бухгалтерських, податкових та інших звітів; контролі податкових платежів. Такі роботи виконуються щомісяця протягом дії даних договорів. Вартість робіт складає 2000,00 грн. Первинна документація та облікові регістри Замовника знаходяться у нього за адресою: АДРЕСА_1. Порядок здачі-прийому робіт оформлюється щоквартально актом виконаних робіт.

Окрім цього, в 2012 році між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та підприємствами ТОВ «Стіл Хоукс» і ТОВ «Технокомрезерв» (Експедитори) були укладені письмові договори на транспортно-експедиторське обслуговування (договори від 09.01.2012р. та від 01.11.2012р. № 26/1), за умовами яких Експедитори зобов'язуються від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученнях (в т.ч. шляхом виконання таких операцій як розроблення маршруту перевезення, пошуку перевізників, інших операцій, пов'язаних із перевезенням). Експедитори організовують перевезення вантажів на підставі письмових заявок Замовника за підписом уповноваженого представника (в останніх, зокрема, визначаються особливості вантажу, вартість фрахту та інших послуг, пов'язаних із перевезенням). Розрахунки за надані послуги проводяться згідно виставлених Експедиторами рахунків. Експедитори надають Замовнику акт виконаних робіт та податкову накладну. Також умовами цих договорів передбачено оформлення таких супровідних документів як товарно-транспортних накладних та надання Замовником Експедиторам довіреностей для виконання останніми обов'язків, що виникають за даними договорами.

На підтвердження фактів здійснення підприємствами ТОВ «КРОВ АРТ ДОМ», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «ВКФ «Вертикаль», ПП «Унус» (договір купівлі-продажу від 11.04.2011р.), ТОВ «Кітіллар», ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000», ТОВ «Астра Кор» і ТОВ «Стіл Хоукс» товарів на адресу ФОП ОСОБА_1 позивач надав суду копії наступних документів:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Торгекотехнологія» - рахунків-фактур від 27.07.2010р. № СФ-0000503, від 30.07.2010р. № СФ-0000533, від 16.08.2010р. № СФ-0000639, в тексті яких відсутні посилання на реквізити жодного цивільно-правового договору, що став підставою для складання таких рахунків, та податкової накладної від 27.07.2010р. № 588 - без зазначення відомостей про прізвище особи, яка склала податкову накладну;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Прістекс ЛТД» - видаткових накладних від 17.01.2010р. № РН-011704, від 01.02.2011р. № РН-020101, від 14.02.2011р. № РН-022104, в тексті яких відсутні посилання на реквізити жодного цивільно-правового договору, що став підставою для складання таких накладних, та податкових накладних від 14.02.2011р. № 022104, від 01.02.2011р. № 020101, від 17.01.2011р. № 011704;

- по взаємовідносинам з ТОВ «КРОВ АРТ ДОМ» - видаткових накладних від 26.02.2010р. № 26021 (не в повному обсязі), від 24.03.2010р. № 24031, від 13.04.2010р. № 13041, від 29.04.2010р. № 29041, в тексті яких відсутні відомості про місце складання таких документів (з урахуванням того, що Продавець знаходився в м. Луганськ), та податкових накладних від 26.02.2010р. № 26021, від 24.03.2010р. № 24031, від 31.03.2010р. № 31031 (не в повному обсязі), від 13.04.2010р. № 13041, від 29.04.2010р. № 29041 - без зазначення відомостей про прізвище особи, яка склала податкові накладні;

- по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ «Вертикаль» - видаткової накладної від 04.03.2011р. № РН-260, від 16.03.2011р. № РН-295, від 29.03.2011р. № РН-361, від 30.03.2011р. № РН-372, в тексті яких відсутні посилання на реквізити жодного цивільно-правового договору, що став підставою для складання таких накладних, та податкових накладних від 30.03.2011р. № 151, від 29.03.2011р. № 134, від 16.03.2011р. № 77, від 04.03.2011р. № 29;

- по взаємовідносинам з ПП «Унус» - видаткових накладних від 12.04.2011р. № РН-167, від 04.05.2011р. № РН-280, від 24.05.2011р. № РН-397, в тексті яких відсутні посилання на реквізити жодного цивільно-правового договору, що став підставою для складання таких накладних, та податкових накладних від 24.05.2011р. № 160 (не в повному обсязі), від 12.04.2011р. № 35, від 04.05.2011р. № 5;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Кітіллар» - видаткової накладної від 16.06.2011р. № 32, в тексті якої відсутні посилання на реквізити цивільно-правового договору, що став підставою для складання такої накладної, та податкових накладних від 16.06.2011р. № 32;

- по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Агросвіт 3000» - видаткових накладних від 04.07.2011р. № 13 (не в повному обсязі), від 12.07.2011р. № 33, від 04.08.2011р. № 21, від 16.08.2011р. № 44, від 01.09.2011р. № 22, від 07.09.2011р. № 54, від 15.09.2011р. № 84, від 03.10.2011р. № 20, від 06.10.2011р. № 42, від 10.10.2011р. № 54, від 18.10.2011р. № 81, від 04.11.2011р. № РН-15, від 10.11.2011р. № РН-31, від 16.11.2011р. № РН-52, - в тексті яких відсутні посилання на реквізити жодного цивільно-правового договору, що став підставою для складання таких накладних, та податкових накладних від 15.09.2011р. № 84, від 12.07.2011р. № 77, від 10.10.2011р. № 54, від 07.09.2011р. № 54, від 16.11.2011р. № 52, від 16.08.2012р. № 44, від 06.10.2011р. № 42, від 10.11.2011р. № 31, від 01.09.2011р. № 22, від 04.08.2011р. № 21,від 03.10.2011р. № 20, від 04.11.2011р. № 15, від 04.07.2011р. № 13;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Астра Кор» - видаткових накладних від 05.12.2011р. № РН-31, від 08.12.2011р. № РН-49, в тексті яких відсутні посилання на реквізити жодного цивільно-правового договору, що став підставою для складання таких накладних, та податкових накладних від 16.12.2011р. № 83 і від 08.12.2011р. № 49, від 05.12.2011р. № 31;

- по взаємовідносинах з ТОВ «Стіл Хоукс» - видаткових накладних від 12.12.2011р. № 28, від 16.12.2011р. № РН-83, від 10.01.2012р. № РН-0000011, від 27.01.2012р. № РН-0000021, від 02.02.2012р. № РН-00000005, від 16.02.2012р. № РН-00000045, від 13.02.2012р. № РН-0000011, від 24.02.2012р. № РН-0000051, - в тексті яких відсутні посилання на реквізити жодного цивільно-правового договору, що став підставою для складання таких накладних, та податкових накладних від 28.12.2011р. № 59, від 12.12.2011р. № 28, від 24.02.2012р. № 51, від 16.02.2012р. № 45, від 27.02.2012р. № 21, від 13.02.2012р. № 11, від 10.01.2012р. № 11 та від 02.02.2013р. № 5.

Разом з тим, позивач попри усні та письмову вимоги суду (ухвала суду від 30 липня 2014 року у даній справі) не пред'явив жодних інших первинних документів, що були оформлені на підставі та на виконання зазначених договорів купівлі-продажу і поставки товарів, зокрема: видаткових накладних (від ТОВ «Торгекотехнологія»), рахунків-фактур, виставлених рештою підприємств-постачальників (ТОВ «КРОВ АРТ ДОМ», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «ВКФ «Вертикаль», ПП «Унус», ТОВ «Кітіллар», ТОВ «ТД «Агросвіт 3000», ТОВ «Астра Кор», ТОВ «Стіл Хоукс») - хоча наявність таких документі визначена умовами відповідних договорів; товарно-транспортних накладних (обов'язкова вимога щодо оформлення таких документів як доказів здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом, в т.ч. фізичними особами-підприємцями, протягом 2010 - 2012 років була передбачена, зокрема, наступними нормативно-правовими актами: Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-III (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05.07.2011р. № 3565-VI, останній набрав чинності 14.08.2011р.), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009р. № 207 і Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»), документи щодо якості товарів, що закуповувалися, та пояснень щодо причин відсутності таких документів до суду не подав.

На підтвердження фактів отримання транспортних послуг та результатів робіт з бухгалтерського супроводження від ТОВ «Стіл Хоукс» і ТОВ «Технокомрезерв» позивач надав суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), безпосередньо з тексту яких неможливо встановити, які саме послуги позивач отримував від вказаний підприємств та в яких обсягах; податкові накладні від 30.06.2012р. № 301, від 30.06.2012р. № 300, від 31.05.2012р. № 275, від 31.05.2012р. № 274, від 30.04.2012р. № 175, від 30.11.2012р. № 146, від 30.11.2012р. № 145, від 29.02.2012р. № 89, від 29.02.2012р. № 88.

Однак, інших первинних документів, що були оформлені на підставі та на виконання зазначених договорів про надання транспортно-експедиційних послуг та виконання робіт з бухгалтерського обслуговування, зокрема: рахунків на оплату послуг, товарно-транспортних накладних, довіреностей, виданих ОСОБА_1 від імені свого Експедиторам на вчинення правочинів, пов'язаних із здійсненням вантажних перевезень; документальних доказів здійснення обміну первинною документацією та інформаційними матеріалами між ФОП ОСОБА_1 та Виконавцями в процесі виконання робіт з бухгалтерського обслуговування, позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин відсутності таких документів до суду не подав.

Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про те, що докази фактичного отримання позивачем товарів та послуг від ТОВ «Кров Арт Дом», ТОВ «Торгекотехнологія», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «ВКФ «Вертикаль», ПП «Унус», ТОВ «Кітіллар», ТОВ «Технокомрезерв», ТОВ «Стіл Хоукс», ТОВ «Астра Кор», ТОВ «Агросвіт 3000» не підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, складення яких є звичайним для даного виду господарських операцій.

Крім тог, відповідно до усних та письмових пояснень представника позивача, наданих 26 вересня 2014 року в судовому засіданні у даній справі, придбані у названих вище підприємств-постачальників товари були реалізовані ФОП ОСОБА_1 іншим суб'єктам господарювання (покупцям) на підставі усних і письмових правочинів. Транспортування таких товарів на склади Замовників здійснювали ТОВ «Стіл Хоукс» і ТОВ «Технокомрезерв» згідно договорів на від 09.01.2012р. та від 01.11.2012р. № 26/1.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду копії первинних документів, а саме: видаткових накладних і довіреностей покупців на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, позивачем не було надано до суду пояснень та документів на підтвердження фактів наявності в розпорядженні ФОП ОСОБА_1 певних складських та інших приміщень придатних для зберігання товарів у значних обсягах, документів щодо транспортування товарів на адреси третіх осіб-покупців. А тому з огляду на відсутність в матеріалах справи документальних доказів руху товарно-матеріальних цінностей від постачальників до позивача, та відповідно від позивача до кінцевих покупців, суд критично ставиться до таких документів та не вбачає наявності взаємозв'язку між ними та спірними правочинами.

Таким чином, враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, первинні та розрахункові, які б підтверджували факти дійсного отримання товарів і результатів робіт і послуг від контрагентів згідно перелічених вище договорів.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання товарів, робіт і послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю формування валових витрат і сум податкового кредиту за рахунок контрагентів ТОВ «Кров Арт Дом», ТОВ «Торгекотехнологія», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «ВКФ «Вертикаль», ПП «Унус», ТОВ «Кітіллар», ТОВ «Технокомрезерв», ТОВ «Стіл Хоукс», ТОВ «Астра Кор», ТОВ «Агросвіт 3000» є безпідставним, а тому суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку з доходів фізичних осіб і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 14.03.2013р. № 0000671720 і № 0000681720 та від 28.05.2013р. № 0001831720.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова