Ухвала

від 30.10.2014 по справі 826/20486/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа:№826/20486/13-а(у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансбуд» та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансбуд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005512220, №0005522220, №0005532220 від 13.12.2013,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Енерготрансбуд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005512220, №0005522220, №0005532220 від 13.12.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005532220 від 13.12.2013. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач на підставі наказу № 859 від 05.11.2013 згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України здійснив документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енерготрансбуд» (код ЄДРПОУ 32489092) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Індепендет груп» (код ЄДРПОУ 36050449) за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 30.09.2013.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 1807/26-53-22-01-21-32489092 від 26.11.2013 (далі - акт № 1807/26-53-22-01-21-32489092), згідно висновків якого, відповідач встановив порушення ТОВ «Енерготрансбуд» вимог пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно подано податкову звітність з податку на прибуток; підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 13 748,00 грн; пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.4, 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 13093,00 грн.

На підставі акту перевірки № 1807/26-53-22-01-21-32489092 відповідач виніс наступні податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0005512220 від 13.12.2013, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 17 185,00 грн, з яких 13 748,00 грн - основний платіж, 3 437,00 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0005522220 від 13.12.2013, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16 366,00 грн, з яких 13 093,00 грн - основний платіж, 3 273,00 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0005532220 від 13.12.2013, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 170,00 грн, з яких 170,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Судом першої інстанції встановлено, що в періоді, який перевірявся податковим органом, між ТОВ «Енерготрансбуд» (Замовник) та ТОВ «Індепендет Груп» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 04/13-2012 від 19.04.2012 (далі - Договір № 04/13-2012), предметом якого є здійснення Виконавцем комплексу дій з отримання на ім'я Замовника сертифікатів відповідності або протоколів випробувань від спеціалізованих та акредитованих лабораторій або інших органів, уповноважених на підготовку та видачу відповідної документації по сертифікації товарів народного споживання.

Як вбачається з копій банківських виписок, позивач перерахував на банківський рахунок ТОВ «Індепендет Груп» грошові кошти на загальну суму 78 560,00 грн.

Позивачем надано до матеріалів справи копії первинних документів, складених від імені ТОВ «Індепендет Груп», а саме: рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (послуг) та податкових накладних. Згідно вказаних первинних документів загальна сума господарських операцій за Договором № 04/13-2012 складає 78 560,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі первинних документів щодо господарських відносин з ТОВ «Індепендет Груп» позивач включив до складу валових витрат суму у розмірі 65 466,00 грн та на підставі виданих даним контрагентом податкових накладних, включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 13 093,33 грн.

В обґрунтування реальності отримання послуг щодо отримання сертифікатів відповідності від ТОВ «Індепендет Груп», позивачем надано копії сертифікатів відповідності:

- № UA1.177.0189158-12 на електричне устаткування: комплектні розподільчі пристрої напругою до 40,5 кВ, серій ММЕ, ММС, RMU; комплектні трансформаторні підстанції, типів МВК, РВК;

- № UA1.177.0210930-12 на підстанції трансформаторні комплектні потужністю від 1,25 до 1600 кВА на напругу 27,5 кВ змінного однофазного, трифазного струму частотою 50Гц;

- № UA1.177.0210917-12 на трансформатори масляні двообмоткові однофазні ОМ(м), ОМЖ (м), ОМЖГ(м) трифазні ТМ(м), ТМГ(м), ТМЖ(м), ТМЖГ(м) потужністю від 1,25 до 10кВ А, від 25 до 1000 кВ А клас напруги 6, 10, 24,5 кв.

Позивачем зазначено, що продукція, на яку отримані зазначені сертифікати відповідності була реалізована, на підтвердження чого надав суду копії первинних документів (а.с. 178-250 т. 1, а.с. 1-94 т. 2).

На підтвердження реальності господарської операції щодо надання ТОВ «Індепендет Груп» позивачу послуг сертифікації, позивач посилався на листування електронною поштою із особою на ім'я ОСОБА_2, яка, згідно пояснень позивача, є менеджером ТОВ «Індепендет Груп». До матеріалів справи позивач надав роздруківки такого листування (а.с.141-146).

В судовому засіданні в суді першої інстанції в якості свідків допитано ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є заступниками директора ТОВ «Енерготрансбуд». Свідки пояснили, що компанію ТОВ «Індепендет Груп» знайшли через Інтернет. Особисто директора ОСОБА_5 вони не бачили, а спілкування з питання сертифікації продукції здійснювали з менеджером ТОВ «Індепендет Груп» ОСОБА_2. Листування відбувалось переважно електронною поштою, іноді засобами поштового зв'язку, деякі документи працівники позивача відвозили до офісу ТОВ «Індепендет Груп», інколи до них приїздила сама ОСОБА_2.

Відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між ТОВ «Енерготрансбуд» та ТОВ «Індепендет Груп». Такого висновку відповідач дійшов у зв'язку із надходженням інформації про те, що директор ТОВ «Індепендет Груп» помер до виникнення спірних правовідносин з позивачем, що свідчить про відсутність його волевиявлення при укладання Договору № 04/13-2012 та підписанні інших первинних документів.

Відповідачем зазначено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Індепендет Груп» здійснюється поза межами правового поля, а правочини, укладені між ТОВ «Індепендет Груп» та ТОВ «Енерготрансбуд» є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення реальних правових наслідків. Первинні документи, складені в ході здійснення господарських операцій між позивачем і вказаним контрагентом не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки складені та підписані не уповноваженими особами.

Згідно листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області листа № 16634/04/2-89 від 26.07.2013 смерть громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована 05.01.2012, про що складено відповідний актовий запис про смерть № 98 від 05.01.2012. Дата смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 100 т. 2).

Тобто, зазначена особа після ІНФОРМАЦІЯ_2 фізично не могла підписувати будь-які документи від імені ТОВ «Індепендет Груп», а отже, враховуючи, що всі первинні документи, надані позивачем як доказ реальності господарських операцій з даним контрагентом, підписані від імені ОСОБА_5 та не містять відміток про підписання їх іншою уповноваженою особою - всі підписи проставлені на первинних документах після цієї дати, не можуть вважатися такими, що проставлені керівником цього товариства, тобто, проставлені (підписи) невідомими особами за відсутності відповідних повноважень.

Таким чином, первинні документи за операціями з ТОВ «Індепендет Груп», які складені після ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу позивача за підписом ОСОБА_5, фактично керівником цього підприємства або іншою уповноваженою особою цього товариства не підписувались, а отже не можуть вважатися юридично значимими документами (такими, що мають юридичну силу) для цілей формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат та, відповідно, не створюють будь-яких правових наслідків для цілей формування податкового кредиту та валових витрат позивачем, тобто спірні суми податкового кредиту та валових витрат не підтверджені належним чином.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що факт отримання позивачем сертифікатів № UA1.177.0189158-12, № UA1.177.0210930-12 та № UA1.177.0210917-12 не є беззаперечним доказом того, що послуги з їх отримання були надані саме ТОВ «Індепендет Груп». Надані позивачем роздруківки електронного листування з особою на ім'я ОСОБА_2 не є доказом того, що зазначений контрагент надав позивачу послуги сертифікації продукції, адже доказів того, що особа, з якою спілкувався позивач є працівником ТОВ «Індепендет Груп» суду не надано.

Так, на підставі ст. 92, ст. 202, ст. 203 ЦК України, ст. 2, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999, п. 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_5 фізично не міг здійснювати господарську діяльність від імені ТОВ «Індепендет Груп» та є очевидним факт відсутності його волевиявлення при складанні первинних документів від імені даного товариства після ІНФОРМАЦІЯ_2.

У відповідності до підпунктів 14.1.27, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 ст. 138, пункту 198.6 ст. 198, п. 201.2, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

Враховуючи, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунки-фактури, та Договір № 04/13-2012, які є єдиними доказами реального надання послуг та виконання робіт ТОВ «Індепендет Груп», підписані невідомою особою від імені померлого на момент писання директора ОСОБА_5, то вказані первинні документи були оформлені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не приймаються до уваги як докази реального виконання спірних господарських операцій.

Виписані від імені ОСОБА_5 податкові накладні також не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які засвідчують факт надання послуг, а тому віднесення відображеної в ній суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту є безпідставним.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що обладнання, яке підлягало сертифікації, було імпортовано в Україну самим позивачем про що свідчать наявні в матеріалах справи документи по митному оформленню вантажів (т. 1 а.с. 182-211). Сертифікати відповідності №№ UA1.177.0189158-12, UA1.177.0210930-12 та UA1.177.0210917-12 видані саме ТОВ «Енерготрансбуд», жодного нагадування щодо посередницької організації ТОВ «Індепендет Груп» в них не міститься.

Акти виконаних робіт та рахунки-фактури від ТОВ «Індепендет Груп» не містять в собі визначення вартісних та кількісних показників наданих послуг, а лише найменування - «послуги сертифікації» та загальну вартість, яка в кожному акті відмінна.

Таким чином допустимих доказів, які б спростовували викладенні в акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем не надано.

Колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0005512220, №0005522220 від 13.12.2013 ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається з акту перевірки податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік подана позивачем 11.02.2013.

Відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Енерготрансбуд» несвоєчасно подало до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві ,чим порушило положення пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

У 2013 році сороковий календарний день припав на суботу 09.02.2013.

Так, з урахуванням положень пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України, останній день для подання податкової декларації з податку на прибуток у 2013 році є 11.02.2013. Саме в цей день позивач подав податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, про що відповідач зазначив в акті перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік подана позивачем у встановлені законодавством строки, а підстави для застосування штрафних санкцій на підставі статті 120 Податкового кодексу України у відповідача відсутні.

Тому, податкове повідомлення-рішення №0005532220 від 13.12.2013 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансбуд» та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 04.11.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.