Рішення

від 16.07.2009 по справі 7/150-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/150-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 липня 2009 р.                    Справа 7/150-07

за позовом   Заступника прокурора Дарницького району м. Києва  в інтересах

                     держави в особі Міністерства аграрної політики  України - Корпорації

                     «Українська Універсальна Агропромислова Біржа»,

                     с. Чубинське  Бориспільського району Київської області   

до                  дослідного господарства «Артеміда»м. Калинівка Вінницької області

треті особи  Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва, м. Київ

                     Калинівське хлібоприймальне підприємство, м. Калинівка Вінницької області   

про                стягнення 1468019,345 грн.

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

прокурор            не з'явився;

від позивача       не з'явився;

від відповідача   І. Люлькіс,  В. Левицька - Корчун  за  довіреностями;

ІІІ особи - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - не з'явився;

      ІІІ особи -  Калинівського  хлібоприймального підприємства -  не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про вилучення комбайна  «Джон Дір»М9500 шасі НО 9500х666445, двигун  RG  6076Н571033, комбайна  шасі  НО 9500х666614, двигун  RG 6076Н574817, які знаходяться у дослідного господарства «Артеміда» та стягнення  з відповідача в доход державного бюджету кошти, що надійдуть в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими  державою або під державні гарантії і наданими  для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої  сільгоспвиробникам  та іншим  суб'єктам господарювання  в сумі 1468019, 345 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.1996р. № 166 з урахуванням змін внесених постановою КМУ від 13.05.1996 р. № 503 та відповідно до зовнішньоторгівельного контракту купівлі-продажу від 09.06.1995р. між корпорацією «Украгропромбіржа»та дослідним господарством «Артеміда»укладено договір № 1 від 16.05.1996р. про поставку сільгоспвиробнику зернозбиральних комбайнів фірми «Джон Дір» на умовах розстрочки платежу та поставку в рахунок держрезерву сільгосппродукції, як плати за одержану техніку. Відповідно до п. 3 договору товаровиробник взяв на себе обов'язки здійснювати розрахунки за отриману техніку, за обслуговування кредиту і протягом трьох років поставити пшеницю (м'яку) третього класу за ціною 115 дол. США за 1 тн. (у валюті України за курсом Національного банку України на момент здачі зерна), іншу сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки в еквіваленті за погодженими з Міністерством фінансів України та Державним комітетом України з державного матеріального резерву коефіцієнтах до повного погашення вартості техніки.

Відповідно до актів приймання-передачі  № 15, № 1, № 18, № 22 та № 29 відповідач отримав, відповідно, комбайн фірми «Джон Дір» (шасі НО 9500х666445, двигун  RG  6076Н571033) жатку для зернових, ремінний підбирач; дві жатки для кукурудзи та запасні частини;  комбайн  (шасі  НО 9500х666614, двигун  RG 6076Н574817); дві приставки для зернових та два комплекти запчастин, однак, всупереч умовам договору відповідач своїх обов'язків щодо розрахунків за отриману техніку належним чином не виконав,  внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 290 696,9 дол. США, що згідно курсу  НБУ становить 1 468 019,35 грн..

В позовній заяві, у змінах до позовної заяви від 08.11.2007р. та у клопотанні від 05.09.2007р. заступник прокурора  та позивач просили поновити строк позовної давності, посилаючись на те, що  його пропущено з поважних причин, оскільки відповідачем проводилась сплата заборгованості  та існувала домовленість про погашення боргу.

Відповідач у відзиві та його представники при розгляді справи заперечували проти позову посилаючись  на те, що відповідно договору № 1/47 від 15.05.1996р. «Про поставку сільгоспвиробнику зернозбиральних комбайнів фірми «Джон Дір»на умовах розстрочки платежу та поставку в рахунок держрезерву сільгосппродукції, як плату за одержану техніку», відповідач -  ДГ «Артеміда»отримав у позивача - корпорації «Украгропромбіржа»два комбайни М-9500 фірми «Джон Дір»та відповідні приставки до нього на загальну суму 381292 дол. США. В свою чергу, відповідно до п.3.2 вищевказаного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання поставити хлібоприймальному підприємству (ХПП) для розрахунків з корпорацією «Украгропромбіржа»протягом шести років 4 628 т. продовольчого зерна м'якої пшениці 3-го класу в строки не пізніше 01 жовтня  щорічно, в тому числі 1996р. - 667 т, 1997р. - 990 т, 1998р. - 930 т, 1999р. - 879 т, 2000р. - 825 т, 2001 - 333 т.

Виконуючи свої обов'язки, відповідач провів часткові розрахунки, загалом на суму 231526,80 дол. США. У відповідності до Постанови КМУ від 07.02.1996р. № 166 розроблено Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам і іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми «Джон Дір»та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів.  Згідно п.4 Постанови встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання, які отримують зазначену техніку, розраховуються з корпорацією «Украгропромбіржа»шляхом поставки продовольчого зерна за ці 115 дол. США (у валюті України за курсом НБУ на момент здачі зерна) за тону м'якої пшениці 3-го класу, іншої с/г продукції та продуктів її переробки до державного резерву або власними коштами згідно з курсом НБУ на день розрахунків з державним бюджетом. Постановою КМУ від 20.03.1997р. внесені зміни до Постанови КМУ № 166 і зазначено, що сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання розраховуються за комбайни шлях поставки, починаючи з 1997 року, до державних ресурсів, в рахунок державного замовлення, продовольчого зерна. П.2 цієї постанови корпорації «Украгропромбіржа»надані повноваження посередника, а саме, у разі відсутності продовольчого зерна сільгоспвиробникам дозволено проводити розрахунки за отримані техніку з корпорацією «Украгропромбіржа»непродовольчим зернонасінням соняшника, іншою с/г продукцією. Корпорацію зобов'язано спрямовувати до державного бюджету кошти, виручені від реалізації такої продукції, з метою погашення кредитів, наданих для придбання комбайнів. 01 грудня 2000 року порядок розрахунків, встановлений раніше скасовано у відповідності до Постанови КМУ від 16.11.2002р. № 1708, в зв'язку з цим, обов'язок корпорації «Украгропромбіржа»по угоді від 26.03.1996р. № 18/01-122, пов'язані  із забезпеченням розрахунків з державним бюджетом шляхом поставки одержувачем техніки фірми «Джон Дір» сільськогосподарської продукції, припинили дію.  А вже в 2002 році Постановою КМУ № 257 «Про заходи щодо забезпечення надходження коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державвою або під державну гарантії, для закупівлі сільськогосподарської техніки: іноземного виробництва, інших засобів для потреб сільського господарства повноваження щодо стягнення простроченої заборгованості були надані НАК «Украгролізинг».

Крім того відповідач зауважує, що згідно умов договору № 1 від 16.05.1996р., розрахунки повинні здійснюватися до 01 жовтня щорічно, а оскільки прокурор звернувся до суду з позовом в квітні 2007 року, то порушив  строки позовної давності по зобов'язанням 1996-2001 років. Посилання позивача на те, що відповідач періодично сплачував борг, чим переривав перебіг терміну позовної давності, на їх погляд безпідставні, так як, останній платіж відповідача був здійснений у 2002 році.

Також, відповідач вказує, що згідно накладної  б/д № 19 позивачем передано відповідачу техніку на суму 381292,0 доларів США, в той час, як умовами договору № 1 від 16.05.1996р.  передбачено поставка техніки на суму 532175,0 доларів США, а сума позову розрахована позивачем, виходячи із вартості поставленої ним техніки -  522223,7  дол. США, що  на думку відповідача,  не відповідає ні умов договору, ні сумі, на яку була здійснена поставка техніки.

Затупник прокурора, представник позивача та  представники третіх осіб, належним чином повідомлені  про час та місце розгляду справи, в судові засідання не з'явились, вимог, викладених в ухвалах суду не виконали, витребуваних судом документів не надали. Пояснень причин невиконання ухвал суду не надали.  

За вказаних обставин, суд вважає, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представників відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи з урахуванням вказівок наданих в  постанові Вищого господарського суду України  від 08.04.2009р., судом встановлено наступне.

16 травня 1996 року між корпорацією «Украгропромбіржа»(за  договором  Постачальник - продавець)  дослідним господарством «Артеміда»(за договором Товаровиробник - покупець) Калинівським ХПП, правонаступником якого є Калинівське дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Вінницяхлібопродукт»(в договорі Хлібоприймальне підприємство) на підставі порядку передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральних комбайнів «Джон Дір», проведення розрахунків за отриману ними техніку та поставку до державного резерву сільгосппродукції, затвердженого наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії «Хліб України»від 22.08.1997р. № 14/185/56, зареєстрованого в МЮ України 10.09.1997р. за № 388/2132 було укладено договір № 1 про поставку сільгосптоваровиробнику зернозбиральних комбайнів фірми «Джон Дір»на умовах розстрочки платежу та поставку в рахунок держрезерву сільгосппродукції, як плати за одержану техніку.

Згідно умов цього договору Постачальник (продавець) зобов'язувався до 01.07.1996р. поставити і передати товаровиробнику в повнокмплектому і якісному стані таку сільськогосподарську техніку:

- комбайн М-9500, кількість - 2 шт., ціна - 163 183 грн. 40 коп., сума 326 366 грн. 80 коп.;

- жатка для зернових ф 22, кількість - 2 шт., ціна - 21 267 грн. 80 коп., сума - 42 535 грн. 60 коп.;

- жатка для кукурудзи 893, кількість - 2шт., ціна - 36 763 грн. 20 коп., сума - 73 526 грн. 40 коп.;

- приставка для збирання соняшнику, кількість - 2 шт., ціна - 16 869 грн. 60 коп., сума - 33 739  

 грн. 20 коп.;

- ремінний підбирач, кількість - 2 шт., ціна - 13 962 грн. 30 коп., сума - 27 924 грн. 60 коп.;

- запасні частини, сума - 28 084 грн. 80 коп. (без процентних ставок) 21 618 грн..

Всього на суму 532 175 дол. США без ПДВ.

Товаровиробник (покупець) зобов'язувався прийняти від постачальника техніку за актом передачі - приймання зернозбиральних комбайнів і взяти її на баланс та поставити хлібоприймальному підприємству (ХПП) для розрахунків з корпорацією «Украгропромбіржа»за отриману техніку протягом 6-ти років 4628 т. продовольчого зерна м'якої пшениці 3-го класу в строки не пізніше 1 жовтня щорічно, в тому рахунку в 1996р. –667 т., в т.ч. позивачеві 11 т.; в 1997р. –990 т., в т.ч. позивачеві 16 т.; в 1998р. –930 т. в т.ч. позивачеві 15 т.; в 1999р. –879 т. в т.ч. позивачеві 14 т.; в 2000р. –825 т. в т.ч. позивачеві 14 т.; в 2001р. –333 т. в т.ч. позивачеві 6 т.

Хлібоприймальне підприємство брало зобов'язання прийняти від Товаровиробника протягом 6-ти років вказану кількість зерна пшениці, забезпечуючи його зберігання, окремий облік та передачу до державного резерву та корпорації «Украгропромбіржа». В п.п. 6.1, 6.2 договору сторони домовилися, що умови договору можуть бути переглянуті з урахуванням змін діючого законодавства, а також змін процентних ставок за використання кредитів. Внесення змін, доповнень до договору, а також його пролонгація оформляються додатком до цього договору, підписаним сторонами або шляхом укладення окремих угод.

Актом передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми «Джон Дір»№ 15 від 27.05.1996р., № 22 від 27.06.1996р., № 18 від 29.05.1996р., № 29 від 29.06.1996р., № 1 від 16.05.1996р., № 6 від 17.05.1996р.,  витратними накладними № 34, 27, 23, 20, 10, 9, 1, 1,9 (т. 1 а. с. 20-40),  дорученням № 115 від 14.05.1996р., стверджується передача корпорацією «Украгропромбіржа»дослідному господарству «Артеміда»на виконання договору № 1 від 06.06.1996р. 2-х комбайнів «Джон Дір», 2-х жаток для зернових, 2-х жаток для кукурудзи, 2-х приставок для збирання соняшника, 2-х ремінних підбирачів. Відповідно видаткової накладної б/д № 19 вартість поставленої  техніки складає 381292,0 дол. США.

В розрахунку позовних вимог (т. 2 а. с. 52-87) і доданих до нього документах позивач вказав, що борг відповідача перед бюджетом склав 290696,9 дол. США. Частково отриманою оплатою вказав 252776,40 грн. власними коштами відповідача, 187325 грн. заліком. На доказ того, що часткова оплата отримана саме в таких сумах, надав реєстр квитанцій ПК –10, а не самі квитанції на здачу відповідачем зерна, протоколи розрахунків з державним бюджетом, акти прийому до Державного резерву сільгосппродукції по областях підписані корпорацією «Украгропромбіржа», Державним комітетом по матеріальних резервах, Державною акціонерною компанією «Хліб України», протокол взаєморозрахунків.

Однак, первинних документів, які б підтверджували наявність у відповідача саме такої суми заборгованості та обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог заступником прокурора та позивачем не надано, як не надано належних пояснень щодо того, яким чином здійснено нарахування суми основного боргу, з яких сум вона складається та з яких сум виник борг.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюється, у разі відсутності розрахунку стягуваних сум, суд зобов'язує позивача надати такий розрахунок, а в разі необхідності, з матеріалами, що їх обґрунтовують.

В даному випадку суд неодноразово своїми ухвалами зобов'язував заступника прокурора та  позивача надати розрахунок суми позовних вимог, пояснення щодо різниці між сумою позовних вимог та сумою, вартості отриманої відповідачем техніки, згідно видаткової накладної, надати первинні документи, які підтверджують суму проведених розрахунків. Дані вимоги суду заступником  прокурора та  позивачем  не виконано.  

Згідно ст. 33, ч. 2 ст. 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті обставини, на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський   суд   оцінює докази   за своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства від якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис, або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З огляду на це, на зміст Інструкції про бухгалтерські розрахунки в Україні в національній валюті, зареєстрованої в МЮ України 29.03.2004р. за № 377/8976 (з послідуючими змінами) доказами про кількість, вартість, переданого відповідачем зерна, перерахування коштів в рахунок розрахунків за отриману сільгосптехніку згідно договору № 1 від 16.05.1996р. мали б бути накладні, квитанції ПК-10, про передачу відповідачем матеріальних цінностей, банківські витяг про перерахування коштів. Реєстри, протоколи, акти є похідними документами і згідно вимог ч. 2, 3 ст. 43 ГПК України мають оцінюватися судом на підставі первинних документів, оскільки не мають заздалегідь встановленої сили. Подані до розрахунку суми позовних вимог документи, в зв'язку з цим, не дозволяють встановити достовірно суму проведених відповідачем розрахунків і достовірно встановити суму боргу, так як позивачем не було надано первинні документи, тому суд приходить до висновку, що наданими в справу   доказами заступником прокурора та позивачем не доведено розмір боргу відповідача.

Окрім того, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, що містяться в постанові від 08 квітня 2009 року у даній справі, судом встановлено, що кількість сільськогосподарської техніки, яку підприємство повинно було отримати за договором № 1  не співпадає з фактично отриманою по актам передачі-приймання  від 16.05.1996р. № 1, від 17.05.1996р. № 6,  від 27.05.1996р. № 15, від 29.05.1996р. № 18, від 27.06.1996р. № 22, від 29.06.1996р. № 29. Як свідчить накладна № 19 б/д вартість переданої техніки складає 381292,0 дол. США. Заступником прокурора та позивачем не надано жодного доказу щодо того, що ним  виставлялись додаткові рахунки або інші документи на різницю вартості техніки, таким чином, судом встановлено, що відповідачу було передано позивачем два зернозбиральні комбайни Джон Дір (М-9500, шасі НО 9500х 666445, двигун № RG 6076Н571033; М-9500, шасі НО 9500х 666614, двигун № RG 6076Н574817), дві жатки для зернових, дві жатки для кукурудзи, дві приставки для соняшнику, два ремінних підбирачі на загальну суму 381292,0 дол. США.

Разом з тим, згідно доданої до позовної заяви довідки Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»№ 96-01/12-01 (т.1 а.с. 10-11)  ДГ  «Артеміда»мало сплатити за отриману сільськогосподарську техніку 522223,7 доларів США, розрахувалось в 1996-2005 р.р. на суму еквівалентну 231526,8 доларів США.  

В позовній заяві позивач ставить вимоги щодо вилучення у відповідача сільськогосподарської техніки та передачу її Корпорації «Украгропромбіржа», а саме, комбайни Джон Дір (М-9500, шасі НО 9500х 666445, двигун № RG 6076Н571033; та       М-9500, шасі НО 9500х 666614, двигун № RG 6076Н574817).

Зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до згаданої норми закону та п. 3.1 договору, з моменту отримання вказаної техніки, власником її став відповідач –ДГ «Артеміда». Даний висновок також підтверджується п.3 «Порядку передачі сільськогосподарським товаровиробникам і іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки «Джон-Дір»та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки державних ресурсів продовольчого зерна за рахунок погашення державного замовлення та погашення кредитів», затвердженого наказом Мінагропрому  України від 22.08.1997р., в якому зазначено, що передача техніки на умовах розстрочки платежу здійснюється постачальником техніки на підставі акту передачі-приймання зернозбиральних комбайнів  фірми «Джон-Дір»та іншої документації, передбаченої договором поставки. Отже, після передачі техніки, її власником є Товаровиробник.

До того ж, відповідачем надано  в справу копії технічних паспортів на вищезазначену сільськогосподарську техніку, які свідчать, що власником її являється відповідач – ДГ «Артеміда».

Заступник прокурора в позовній заяві підтверджує, що відповідачем було проведено розрахунки в період 1996-2005 роки на суму еквівалентну 213526,8 дол. США, що фактично складає 60,72  %  від загальної суми поставки 381292,0 дол. США.

Також слід зауважити, що заступник прокурора у позовній вимозі про стягнення  з відповідача в доход державного бюджету кошти, що надійдуть в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими  державою або під державні гарантії і наданими  для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої  сільгоспвиробникам  та іншим  суб'єктам господарювання,   ставить заборгованість в сумі 1468019, 345 грн. в залежність від надходження коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитами, що за своєю правовою природою тягне до прийняття судового рішення під умовою. Постановлення вказаного рішення суперечить п. 4. ч. 1 ст. 84 ГПК України.

Щодо клопотання заступника прокурора та  позивача про поновлення строку позовної давності, суд не вбачає підстав для його  задоволення виходячи з наступного.

Відповідно п. 3.2 договору № 1 від 16.05.1996р. Товаровиробник (покупець) зобов'язувався  поставити хлібоприймальному підприємству (ХПП) для розрахунків з корпорацією «Украгропромбіржа»за отриману техніку протягом 6-ти років 4628 т. продовольчого зерна м'якої пшениці 3-го класу в строки не пізніше 1 жовтня щорічно, в тому рахунку в 1996р. –667 т., в т.ч. позивачеві 11 т.; в 1997р. –990 т., в т.ч. позивачеві 16 т.; в 1998р. –930 т. в т.ч. позивачеві 15 т.; в 1999р. –879 т. в т.ч. позивачеві 14 т.; в 2000р. –825 т. в т.ч. позивачеві 14 т.; в 2001р. –333 т. в т.ч. позивачеві 6 т. Отже, строк позовної давності по даному договору сплив 01 жовтня 2004 року, що відповідає нормам ст. 71 ЦК УРСР та ст. 257 ЦК України. Посилання позивача, викладені в позовній заяві, що відповідач періодично сплачував борг, чим переривав перебіг   терміну позовної  давності, на думку суду  не дають підстав для задоволення даного клопотання, оскільки, відповідно п.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Враховуючи дату останньої сплати відповідачем суми боргу у 2002 році, перебіг позовної давності фактично сплив у 2005 році, в той час, як заступник прокурора звернувся до господарського суду з даним позовом лише в квітні 2007 року.  

З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, окрім того, заявлені  після спливу   позовної давності, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 80, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          В задоволенні позову Заступника прокурора Дарницького району м. Києва  в інтересах  держави в особі Міністерства аграрної політики  України - Корпорації «Українська Універсальна Агропромислова Біржа»про вилучення комбайнів  «Джон Дір»М9500 шасі НО 9500х666445, двигун  RG  6076Н571033, комбайна  шасі  НО 9500х666614, двигун  RG 6076Н574817, які знаходяться у дослідного господарства «Артеміда»та стягнення  з відповідача в доход державного бюджету кошти, що надійдуть в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими  державою або під державні гарантії і наданими  для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої  сільгоспвиробникам  та іншим  суб'єктам господарювання  в сумі 1468019, 345 грн. відмовити.

    2. Копію рішення направити сторонам, заступнику прокурору та третім особам   

        рекомендованим листом.  

                                                                        Рішення оформлено та підписано 20.07.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

1 - до справи

2 - прокурора Дарницького району м. Києва, вул. Каунаська, 3-В, м. Київ, 02160

3 - Корпорації "Українська Універсальна Агропромислова Біржа", вул. Виставкова, 1, с. Чубинське,     

    Бориспільський район, Київська область, 08321

4 - дослідного господарства "Артеміда", пл. Шкільна, 7, м. Калинівка, Вінницька область, 22400

5 - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва, вул. Жилянська, 23, м. Київ, 01033

6 -  Калинівське хлібоприймальне підприємство, вул. Коцюбинського, м. Калинівка, Вінницька область