Рішення

від 29.04.2009 по справі 33/72-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/72-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.09р.

Справа № 33/72-07

За позовом  Фермерського господарства "Орлан", с. Нововасилівка 

до   Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "Нева", м. Жовті Води 

про стягнення 30 000 грн.

                                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача:  Негода О.Г., доручення б/н від 20.03.2006 року

Від відповідача: Захарчук В.Ф. (директор), наказ про призначення на посаду 

СУТЬ СПОРУ:

        Фермерське     господарство    "Орлан"     звернулося     до     господарського     суду Дніпропетровської  області   з   позовом   до   Товариства   з   обмеженою    відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "Нева" про стягнення 30 000 грн. 00 коп. - основного боргу за договором № 1 від 10.02.2004 року та витрат по справі.

        07.06.2007 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вих. № 05/1 від 05.06.2007 р.), в якій просить визнати порушення (прострочення) зобов'язання ВТФ "Нева" перед ФГ "Орлан" по договору комісії № 1 від 10.02.2004 року, витребувати із незаконного володіння ВТФ "НЕВА" 20 000 літрів дизельного пального, яке належить ФГ "Орлан" та стягнути витрати по справі.

Відповідач в судовому засіданні та у своєму відзиві від 12.07.2007 року за вих. № 37 проти позову заперечує і стверджує що підпис у графі „Комісіонер” в договорі комісії №1 від 10.02.2004 р. не відповідає підпису директора ТОВ ФТВ „Нева” Захарчука В.Ф. на інших господарських договорах та документах, складених за участю фірми та підписаних її керівником, просить суд в задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому  засіданні 12.07.2007 р. представником відповідача заявлено   письмове  клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2007 року зупинено провадження по справі № 33/72-07 та вказану справу 30.07.2007 р. направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 року поновлено провадження у справі на підставі того, що Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу, у зв'язку з відсутністю фахівця з даного виду дослідження.

                    Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2007 року зупинено провадження у справі та призначено судово-почеркознавчу та технічну експертизу печаток і штампів, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

           Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області  від 24.03.2009 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 14.04.2009 року.

           Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009 року розгляд справи відкладено на 28.04.2009 року.

           В судовому засіданні 29.04.2009 року за згодою представників позивача та відповідача оголошена вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

         Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд,

                                                       ВСТАНОВИВ :

        10 лютого 2004 року між позивачем (комітент) та відповідачем (комісіонер) був укладений договір комісії № 1 (далі –Договір).

        Відповідно до пункту 1.1. Договору комісіонер зобов'язується за дорученням комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені угоди із закупівлі дизельного палива в кількості 20 000 літрів. Загальна сума Договору складає 30 000,00 грн. власником придбаного по даному Договору товару є комітент.

        Відповідно до пункту 2.3. Договору комісіонер закупляє товар за кошти комітента.

        Відповідно до розділу 8 Договору, комісіонер зобов'язаний виконати доручення до 31.12.2004 року.  

        Відповідно до умов Договору  передача товару здійснюється за актом прийому-передачі. Товар до моменту передачі комітенту знаходиться на відповідальному збереженні комісіонера.

         Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, перерахував відповідачу         30 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 16.02.2004 року (т.1 а.с. 8).

         Відповідач свої зобов'язання за Договором по передачі товару не виконав.

         Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

   Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

   Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

       Відповідно до ч. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.       

       Відповідно до ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний  вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

       Згідно до ч.1 ст. 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане за рахунок комітента, є власністю комітента.

       Згідно до ч.1 ст. 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.        

        Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.        

        Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

      Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

      Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

      Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.   

          У своєму відзиві на позовну заяву від 12.07.2007 р. (вих. № 37), відповідач зазначив, що "підпис  у графі "Комісіонер" в примірнику договору комісії, копія якого надана позивачем до матеріалів справи, не відповідає підпису директора ТОВ ВТФ "Нева" Захарчука В.Ф. на інших господарських договорах та документах, складених за участю фірми та підписаних її керівником".

         Зазначене твердження відповідача спростовується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 8405 від 11.03.2009 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса, де зазначено, що "підпис від імені Захарчука В.Ф. в договорі комісії № 1 від 10.02.2004 року, розташований на зворотній стороні в рядку "Директор ПТФ "Нева" –виконаний Захарчуком Василем Федоровичем" (т. 1 а.с. 143-144).  

         Крім того, у вищезазначеному відзиві, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності, передбачений ст. ст. 256, 257 ЦК України щодо вимоги позивача про повернення коштів в сумі 30 000 грн. 00 коп., оскільки вказані кошти перераховані на поточний рахунок відповідача -16.02.2004 року, а тому відповідно з цього часу у позивача виникло право пред'явити вимогу про повернення зазначеної суми.

         Оскільки, позивачем 07.06.2007 року надана заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить визнати порушення (прострочення) зобов'язання ВТФ "Нева" перед ФГ "Орлан" по договору комісії № 1 від 10.02.2004 року, витребувати із незаконного володіння ВТФ "Нева" 20 000 літрів дизельного пального, а відповідно до розділу 8 Договору відповідач зобов'язаний виконати доручення до 31.12.2004 року, то перебіг строку позовної давності починається з 31.12.2004 року (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

         Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється в три роки.

        Позовна заява подана позивачем до господарського суду Дніпропетровської області 22.05.2007 року, тому суд не вбачає підстав для відмови у позові відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Визнати порушення (прострочення) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "Нева" перед Фермерським господарством "Орлан" по договору комісії № 1 від 10.02.2004 року.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "Нева" (52200, м. Жовті Води, вул. Заводська, 12, код ЄДРПОУ 24237221) на користь Фермерського господарства "Орлан" (52111, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Нововасилівка, вул. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 30627394) 20 000 (двадцять тисяч) літрів дизельного пального.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "Нева" (52200, м. Жовті Води, вул.. Заводська, 12, код ЄДРПОУ 24237221) на користь Фермерського господарства "Орлан" (52111, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Нововасилівка, вул. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 30627394) 300 (триста) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення підписано 06.07.2009 року