Рішення

від 11.06.2009 по справі 9/44-08(28/205-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/44-08(28/205-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.09р.

Справа № 9/44-08(28/205-07)

За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

до  Відповідач- 1: Державне підприємство  „Придніпровська  залізниця”, м. Дніпропетровськ

до Відповідач- 2: Відкрите акціонерне товариство "Донецький металургійний  завод", м.Донецьк 

про стягнення 1962 грн. 46 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання- Фуркаленко І.Л.

Представники:

  Від позивача - Субач Л.М. - інженер-претензіоніст, довіреність № 52-16/114 від 23.12.08р.

  Від відповідача -1 - Шляєв І.В. - ю/к, довіреність № 397 від 01.01.09р.

  Від відповідача - 2 - Коломієц І.О. - заст.нач. юр.відділу, довіреність № 834/17

          від 31.03.09р. 

СУТЬ СПОРУ:

Справа знаходиться на новому розгляді у іншому складі суду.

ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось у березні 2007 року із позовом до ДП „Придніпровська залізниця” та до ВАТ „Донецький металопрокатний завод”, в якому просить господарський суд стягнути з належного відповідача  на свою користь вартість нестачі 0,650 т чорних металів, не пойменованих у алфавіті  в сумі 1962,46 грн., про що складено комерційний акт № БН 749685/38 від 29.11.06р. та акт прийомки ТМЦ від 30.11.06р. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за умовами договору поставки № 637д-3Д/05-326 від 25.10.05р., на виконання умов якого по залізничній накладній № 48534561 вагон № 66714189 з металопродукцією.

У додаткових поясненнях Позивач вказує на відсутність необхідності у складенні акту згідно "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, оскільки позовні вимоги стосуються відшкодування вартості продукції, що не вистачає, а не відновлення її в натурі.

Відповідач-1 позов не визнає з посиланням на те, що висновки, викладені в комерційному акті, не відображають факту неохоронного перевезення, оскільки зазначений акт чітко вказує на прибуття вантажу на станцію призначення без слідів викрадення.

Відповідач-2 позов не визнає. Вказує, що комерційний акт № БН 749685/38 складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зазначеному акті не зазначено ані вид, ані стан захисного маркування. Вказує також, що повідомлення про виклик представника відповідача для приймання продукції за кількістю від позивача отримано не було.

Провадження у справі зупинялося для направлення її до Вищого господарського суду України.

В судовому засіданні 11.06.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

        встановив:

Між Позивачем –Відкритим акціонерним товариством “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” та Відповідачем-2 –Відкритим акціонерним товариством "Донецький металургійний завод" був укладений договір поставки № 637д-3Д/05-326 від 25.10.05р., згідно якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача-2 товар  - металопродукцію, кількість та якість якої визначається у Специфікації до цього договору; а останній зобов'язався здійснити оплату на умовах цього договору (п. 1 договору).

На виконання умов договору поставки 29.11.06р. на адресу Позивача зі станції відправлення Донецьк-Північний Донецької залізниці на станцію Допоміжна Придніпровської залізниці по залізничній накладній № 48534561 була відвантажена продукція –прокат чорних металів.

Зазначений вантаж прибув на станцію призначення 29.11.06р. і був виданий  вантажоодержувачу –Позивачу у відповідності до ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України, із складенням комерційного акту № БН 749685/38 від 29.11.06р., в якому було зазначено, що маса вантажу у вагоні № 66714189 на 650 кг менш ніж по документам, навантаження вантажу у вагоні рівномірне, вантаж пов'язаний у пачки, ув'язки пачок не порушені, доступу до вантажу немає, вантаж не маркірований, вагон прибув у комерційному та технічному відношенні справний.

Відповідно п. 31 Правил видачі вантажів, перевізником –Державним підприємством „Придніпровська залізниця” (Відповідач-1) у залізничній накладній № 48534561 зроблена відповідна відмітка про складання комерційного акту.

Під час розвантаження зазначеного вагону шляхом додаткового огляду Позивачем  виявилось послаблення ув'язки пачки кута 75х75х7 (плавка № 617279). Після комерційного переважування вага цієї пачці виявилася на  0,650 т меншою, всупереч даним, зазначеним у заводському сертифікаті якості № 1925 від 22.11.06р. та на бірці Відповідача-2, про що свідчить акт приймання товарно-матеріальних цінностей від 30.11.06р.

При цьому Позивач, у відповідності до п. 6.2 вказаного договору поставки, представників Відповідача для приймання продукції згідно з "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, не викликав.

Позивач повністю сплатив виставлений йому на оплату рахунок № 1298 від 23.11.06р. по платіжному дорученню № 16138 від 17.11.06р., які є в матеріалах справи.

За даними Позивача, наведеними у розрахунку суми позову, згідно п. 27 Правил видачі вантажів, недостача вантажу у вагоні № 66714189 становить 0,641 т на суму 1962,46 грн.

Проте з урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно з положенням ст. 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів  визначається відправником; накладна є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом із вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

В силу ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

У відповідності до ст. ст. 110, 129 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

Згідно зі ст.ст. 113, 114 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув на непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як вбачається із встановлених судом обставин, складений комерційний акт засвідчив відсутність вини Відповідача-1, як перевізника, у неохоронному перевезенні, що виключає відповідальність цієї особи за вказану нестачу вантажу.

В подальшому під час приймання продукції Позивачем було виявлені ознаки втрати продукції, які свідчать про її втрату саме під час перевезення. При цьому Відповідач-2 до приймання зазначеної продукції Позивачем залучений не був, а зі скаргою на неправильно складений комерційний акт Позивач до начальника станції в установленому порядку не звертався.

Таким чином, у суду відсутні підстави для покладення відповідальності за нестачу частини вказаного вантажу на Відповідача-2, який не спричиняв такої нестачі, та відсутні підстави для покладення відповідальності за нестачу частини цього ж вантажу на Відповідача-1, оскільки вказаним комерційним актом не підтверджено вини залізниці у втраті цього вантажу саме під час перевезення.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що оскільки Позивач, згідно приписів ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, не надав належних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, яким у даному випадку, згідно ст. 129 Статуту залізниць України, може бути лише належним чином складений комерційний акт, суд вважає недоведеною вину обох Відповідачів у нестачі вантажу, а тому у позовних вимогах Позивача як до Відповідача-1, так і до Відповідача-2 слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати у справі повністю покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові Відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” відмовити.

У позові Відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” до Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” відмовити.

Судові витрати у справі покласти на Відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення підписано-14.07.09р.