Рішення

від 19.06.2009 по справі 11/129-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/129-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.09р.

Справа № 11/129-09

За позовом  товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Імпортс Україна, ЛТД", м. Київ 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Тюнінг Автоцентр", с. Вільне Криворізького району Дніпропетровської області 

про стягнення 249 537, 02 грн.

Суддя  Мельниченко І.Ф.

Представники:

  Від позивача: не з'явився

  Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 193 705 грн., що складають суму основної заборгованості за автомобілі виробництва Форд, які були поставлені на підставі договору купівлі-продажу №41-avto/F від 01.01.07р., 3 763, 13 грн. річних, 2 084, 30 грн. інфляції, 18 300 грн. неустойки за несвоєчасне здійснення попередньої оплати, 31 684,62 грн. штрафу за порушення умов оплати, визначених в п.1.4.договору.

18.06.09р. від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника останнього.

Відповідач відзив не надав, його представник в засідання не з'явився.

Позивачем надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.06.09р., згідно якої підприємство відповідача знаходиться за адресою зазначеною у позовній заяві, на яку і були надіслані ухвали суду як про призначення до розгляду справи, так і про відкладення, отже відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

01.01.07р. сторони уклали дилерський договір про продаж та обслуговування №41/F, метою цього договору є: 1) надати Дилеру (відповідачу у даній справі) офіційний статус дилера для здійснення продажу та обслуговування продукції Форд (надалі 2продукції Виробника"); 2) сформулювати відповідні обов'язки Імпортера (позивача) щодо продажу Продукції Виробника Дилеру, а також продажу Дилером та надання послуг кінцевому споживачеві; 3) визнати взаємозалежність обох сторін  у досягненні їх спільних цілей: задовільних обсягу продажу; рівня обслуговування і рівня прибутків, продовжуючи збільшувати та зберігати широке коло кінцевих споживачів Продукції Виробника; 4) визначити головні зобов'язання, права та відповідальність Імпортера та Дилера.

01.01.07р. сторони уклали договір купівлі-продажу автомобілів №41-avto/F згідно якому Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві (відповідача) Автомобілі виробництва Форд, а Покупець зобов'язався прийняти Автомобілі та оплатити їх вартість на умовах та в строки, передбачені в цьому договорі (п.1.1 договору).

На виконання зазначених вище договорів позивач передав відповідачеві три легкових автомобілі на загальну суму 352 051 грн., що підтверджується накладними №8255 від 23.11.07р., №8363 від 28.11.07р., №8407 від 29.11.07р.

Згідно п.1.2 Додатку №11 фінансові умови співпраці з дилером (Форд), з урахуванням Змін до Додатку від 17.08.07р., плата за автомобілі, що продається на умовах цього договору та  здійснюється наступним чином:

- щонайменше 30% від вартості, зазначеної в п.п.1.1складає передоплата. Передоплата має надійти на рахунок Імпортера (позивача) не пізніше 5 робочих днів з дати фактичного надходження Автомобіля на склад Імпортера (дати розмитнення) чи митно-ліцензійного складу;

- стосовно решти вартості у розмірі не більше 70% від суми, зазначеної в п.п.1.1., Дилер (відповідач) отримує право на безкоштовну відстрочку платежу на 120 днів з дати фактичного надходження Автомобіля на склад Імпортера (дати розмитнення) чи надходження автомобіля до митно-ліцензійного складу.  

Відповідно п.п.1.4 Додатку №11 останній день відстрочки є граничним строком платежу (120-й день), до закінчення якого Дилер (відповідач) повинен виконати всі свої грошові зобов'язання за даним договором.    

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково у розмірі 158 346 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №659 від 27.11.07р., №647 від 22.11.07р., №664 від 29.11.07р., №136 від 13.02.08р., №136 від 13.02.08р.  

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 193 705 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Річні за період прострочення з 22.03.08р. по 16.11.08р., з 27.05.08р. по 16.01.09р., з 28.05.08р. 15.01.09р. складають - 3 763, 13 грн.  

Інфляційні за період прострочення  з квітня 2008 року по жовтень 2008 року складають - 2 084, 30 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.  

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За несвоєчасне здійснення передоплати сторони встановили відповідальність у вигляді неустойки, на підставі відповідного рахунку, виставленого Імпортером, у розмірі 100 грн. за кожен день прострочення передоплати, виходячи з дня зарахування коштів на рахунок Імпортера (позивача) (п.1.2 Додатку №11).   

Відповідно наданому розрахунку, позивачем до стягнення пред"явлено 18 300 грн. неустойки за несвоєчасне здійснення попередньої оплати.

Вимоги в цій частині  задоволенню не підлягають виходячи з наступного:

Як свідчать матеріали справи відповідач своєчасно, а саме 22.11.07р здійснив попередню оплату за автомобіль Ford FOKUS C307 ( код WF04XXWPD47L50346 ), про що свідчить платіжне доручення № 647 від 22.11.07р., проте позивачеві було перераховано 38 653 грн., що складає 28,47% від суми автомобіля, а не 30%, як було передбачено в п.1.2. додатку № 11 від 17.08.08р.

Як було зазначено вище в п.1.2. додатку № 11 до договору, сторонами встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення попередньої оплати, а не за її внесення не у повному обсязі.

Також, у п.4.1 Додатку №11 встановлено, що у випадку порушення Дилером (відповідачем) умов оплати автомобілів, визначених в п.п.1.4, він сплачує штраф у розмірі 1,5% від вартості автомобілів за кожен місяць.  

За несвоєчасну оплату залишкової вартості автомобіля ( 70% вартості ) сторони в договорі передбачили відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1,5% вартості автомобіля за кожен місяць.

Позивачем надано розрахунок відповідно якому сума штрафу за три автомобілі складає 31 684,62 грн.

Вимоги до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто діюче законодавство не передбачає стягнення штрафу за певний період, оскільки штраф, це одноразово стягуєма сума.

З огляду на викладене, до стягнення підлягає 5280,77 грн., що складає 1,5% від вартості автомобілів.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 230, 231, Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тюнінг Автоцентр", с. Вільне Криворізького району Дніпропетровської області на користь  товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Імпортс Україна, ЛТД", м. Київ 193 705 грн. основного боргу, 3 763, 13 грн. річних, 2 084, 30 грн. інфляції,  5280,77 грн. штрафу, 2852,32 грн. держмита,   96,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Імпортс Україна, ЛТД", м. Київ із державного бюджету 979,45 грн. зайво сплаченого держмита по платіжному дорученню № 4598 ( # 26320904 ) від 09.09.08р., яке залишено в матеріалах справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя

 І.Ф. Мельниченко