Рішення

від 10.06.2009 по справі 16/116-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/116-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

       10.06.09р.

Справа № 16/116-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Укртрансдеталь", м. Луганськ 

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепротехцентр",                                    м. Дніпропетровськ    

про стягнення 32 063 грн. 81 коп.           

                                                                                                     Суддя  ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:    

від позивача: Петровський А.М. - представник, дов. від 18.05.2009р. №5;

від відповідача: Капустіна  Л.Ю.- представник, дов. від 12.05.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 32 063 грн. 81 коп., що складає                                  25 600 грн. 00 коп. - частину неповернутої передоплати, сплаченої за непоставлений металопрокат,  4 085 грн. 52 коп. - пені,  973 грн. 00 коп. - 3% річних та 1 405 грн. 29 коп. - індексу інфляції.

Відповідач у відзиві (вх. №10632 від 10.06.2009р.) на позовну заяву зазначає, що договору між сторонами укладено не було, оскільки не було досягнуто домовленості щодо ціни та строків поставки товару; нестабільність цін на ринку металопрокату в період з липня по вересень 2008 року не дало можливості швидко врегулювати прийнятну для всіх ціну; відповідачем було здійснено часткове повернення отриманої передоплати у сумі 6 000 грн.      

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

За згодою представників сторін у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.    

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- як вбачається з матеріалів справи відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Днепротехцентр” позивачу –Товариству з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Укртрансдеталь” було виставлено рахунок-фактуру від 23.07.2008р. №230701 на суму 158 000 грн. 00 коп. за металобрухт;

-  платіжним дорученням №516 від 23.07.2008р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 31 600 грн. 00 коп.;

- відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також  із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- за приписом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених статтею 11 цього кодексу;

- дії позивача по перерахуванню на поточний рахунок відповідача платіжним дорученням №516 від 23.07.2008р. грошових коштів на загальну суму 31 600 грн. 00 коп., та дії відповідача по одержанню коштів за вищезазначеним платіжним дорученням свідчить про те, що між сторонами виникло зобов'язання з поставки товару;

- як вбачається із матеріалів справи строк зобов'язання щодо поставки металобрухту сторонами встановлено не було, посилання позивача на договір поставки №2307/1 від 23.07.2008р. на заслуговують на увагу, оскільки відповідно пункту 10.4 зазначеного договору сторони визнають юридичну силу та важливість договору, підписаного з використанням факсимільного зв'язку, рівно як і всіх пов'язаних з цим документів, підписаних аналогічним чином, при подальшому підтвердженні оригіналом;

- доказів, які б свідчили про підтвердження договору поставки №2307/1 від 23.07.2008р. укладеного факсимільним зв'язком оригіналом, суду не надано;

- згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

- відповідно статті 693 Цивільного кодексу України право позивача вимагати повернення попередньої оплати виникає лише за умови, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк;

- доказів, які б свідчили  про направлення позивачем на адресу відповідача вимоги щодо здійснення ним поставки металопрокату на  суму  25 600 грн., суду не надано;  

- оскільки сторонами строк поставки товару не встановлений, позивачем вимога в порядку статті 530 Цивільного кодексу України на адресу відповідача не надсилалась, у відповідності зі статтею 612 Цивільного кодексу України, відповідач в даному випадку не може вважатись таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, внаслідок чого право позивача, відповідно, не може вважатись порушеним, і відповідно, у останнього не виникає права вимагати повернення перерахованої  відповідачеві суми попередньої оплати –            25 600 грн. 00 коп.;

- згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства мають право звертатися до суду за захистом свого порушеного права;

- виходячи з викладеного, права на  звернення з позовом про повернення попередньої оплати, на момент вирішення спору,  позивач ще не набув;

- безпідставними є і вимоги позивача щодо стягнення річних та інфляційних, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, стягнення інфляції та річних передбачено у випадку прострочення боржником грошового зобов'язання, в той час як відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань;

- що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі                         4 085 грн. 52 коп., то вони також не підлягають задоволенню, оскільки:

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;

- як вбачається із матеріалів справи Договір, на який посилається позивач як на підставу стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань, не є укладеним.  

З урахуванням викладеного позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 11, 509, 530, 549, 551, 612, 625, 693 Цивільного кодексу України,  статтями 1, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його підписання.      

    СУДДЯ                                                                                 Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

             "01" липня  2009р.