33/188-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.05.09р.
Справа № 33/188-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь
про стягнення 5 760 грн. 77 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Танцюра А.О., довіреність б/н від 25.03.2009 року
Від відповідача: Бойко Н.П., довіреність №88-4016 від 17.12.2007 року
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення 5230 грн. 44 коп. основного боргу по договору від 12.09.2008 року, 264 грн. 82 коп. - пені, 232 грн. 41 коп. - інфляційних втрат, 33 грн. 10 коп. –3% річних і витрат по справі.
Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача просить припинити провадження по справі, оскільки товар був поставлений на підставі договору поставки №804791, укладеного між позивачем та відповідачем 19.08.2008р., а тому згідно вказаного договору у випадку розбіжностей спір належить розглядати у третейському суді.
В судовому засіданні 19.05.2009 року за згодою представників позивача та відповідача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
12.09.2008р. позивачем згідно рішення тендерного комітету КБ „Приватбанк” та на замовлення відповідача було здійснено поставку програмного забезпечення за видатковою накладною №R-163066 від 12.09.2008р. на суму 5 230 грн. 44 коп. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача та печаткою на видатковій накладній, податковою накладною №163066 від 12.09.208р. та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯНЖ № 075950 від 10.09.2008 року.
ТОВ "РИМ 2000" виставило рахунок - фактуру відкритому акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" на оплату програмного забезпечення.
Фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами відносин купівлі - продажу, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару.
Оскільки термін оплати поставленого позивачем товару сторонами не визначений, в силу статті 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор (позивач по справі) вправі вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором. Доказом такої вимоги є вимога від 25.12.2008р. вих. № 1015 про сплату грошових коштів за зобов'язанням (а.с. 10).
Відповідач надіслав відповідь №91-7578/4016 від 15.01.2009р., в якій відповідач просить надати підтверджуючі документи, для того, щоб розглянути по суті вимогу про погашення заборгованості на суму 5230 грн. 44 коп.
Позивач, на виконання своїх зобов'язань здійснив поставку, що підтверджується рахунком №163066 від 30.07.2008р., накладна № R-163066 від 12.09.2008р. та податковою накладною №163066 від 12.09.208р. (а.с. 11-14).
Відповідач, свої зобов'язання в частині оплати поставки не виконав.
У встановлений законом строк відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання зобов'язання щодо оплати товару.
На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 5 230 грн. 44 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
- Позивач наполягає на стягненні пені у розмірі 264 грн. 82 коп.
Разом з тим, у стягненні суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу позивачу слід відмовити, виходячи з наступного.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.3ст.549 Цивільного кодексу України). Неустойка –це є вид забезпечення виконання зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.547 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Оскільки правочин щодо стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу сторони не зафіксували в письмовій формі, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 264 грн. 82 коп. є необґрунтованою.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні витрати складають 232 грн. 41 коп. та 3 % річних - 33 грн. 10 коп., які підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню частково у сумі – 5 230 грн. 44 коп. основного боргу, 33 грн. 10 коп. –3% річних, 232 грн. 41 коп. - інфляційних втрат.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, м.Нікополь Дніпропетровська область, пр.Електрометалургів, 310, р/р 26009132197001 в ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" (49040, м. Дніпропетровськ, ж.м.Тополя-1, пров.Джинчарадзе, 12, р/р 26001118294001 в КБ „Приватбанк”, МФО 305299, ЄДРПОУ 23646710) 5230 (п'ять тисяч двісті тридцять) грн. 44 коп. - основного боргу, 232 (двісті тридцять дві) грн. 41 коп. –інфляційних витрат, 33 (тридцять три) грн. 10 коп. –3%річних, 97 грн. 31 коп. – державного мита та 112 (сто дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті задоволення позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя І.А.Рудовська
Рішення підписано 06.07.2009 р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2009 |
Оприлюднено | 28.07.2009 |
Номер документу | 4126235 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні