Ухвала

від 06.07.2009 по справі 7/105-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/105-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31  http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"06" липня 2009 р.                                                                                                    Справа № 7/105-09

за позовом: Прокурора Калинівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Калинівської районної державної адміністрації, м. Калинівка, Вінницька область.   

до: 1. Комунарівської сільської ради, Калинівський район, Вінницька область.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", Калинівський район, Вінницька область.  

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники :

прокуратури: Шиманська В.В. - помічник прокурора Калинівського району, посвідчення               №19-2003 від 17.02.2003 року.

позивача: не з'явився.

відповідача: Комунарівська сільська рада : Мартинюк В.В. - сільський голова, посвідчення             № 210, паспорт серії АВ 338526 виданий 15.02.2002 року.

відповідача: ТОВ "Україна" : Наконечний В.Д. - представник, довіреність № 28  від 08.06.2009 року.

Викликані в порядку ст.30 ГПК України - Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області: Цвик С.М. - завідуюча сектору правового забезпечення, довіреність № 03-03-13/1647  від 11.06.2009 року.

 В С Т А Н О В И В :

Подано позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 80,0 га із земель резервного фонду Комунарівської сільської ради, що укладений між ТОВ "Україна" та Комунарівською сільською радою.

Ухвалою від 12.05.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі               № 7/105-09 та призначено до розгляду на 09.06.2009 року.

05.06.2009 року ТОВ "Україна" надало відзив на позовну заяву згідно якого відповідач 2 позов не визнає посилаючись на безпідставність та необгрунтованість позовних вимог.

Також 05.06.2009 року прокурором подано клопотання про залучення до участі у розгляді справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області.

Позивач в судове засідання призначене на 09.06.2009 року не з'явився, хоча про його час та місце був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 215800.

09.06.2009 року розгляд справи було відкладено до 06.07.2009 року у зв'язку з необхідністю у витребуванні нових доказів.

При цьому суд з огляду на письмове пояснення прокурора внесене в судовому засіданні не залучив в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області.

Разом з тим в судове засідання було викликано в порядку ст.30 ГПК України для дачі пояснень по суті спору представників відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області, Вінницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах" та управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області.

Позивач в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Також в судове засідання не з'явились представники відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області та  Вінницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах", які викликались для дачі пояснень щодо суті спору згідно ст.30 ГПК України. При цьому останні до проведення судового засідання надали суду інформацію, яка витребовувалась від них на підставі ст.38 ГПК України.

За таких обставин суд, з врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

За письмовим клопотанням прокурора, представників відповідачів справа розглядається без здійснення технічної фіксації судового процесу.

Заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів та представника державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області,  з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

22.05.2006 року рішенням 2 сесії 5 скликання Комунарівської сільської ради                          № 11, крім іншого, погоджено надання земельної ділянки резервного фонду сільської ради площею 80 га в короткострокове користування на умові оренди ТОВ "Україна" терміном на три роки для вирощування сільськогосподарської продукції. Крім того, вирішено просити Калинівську райдержадміністрацію надати ТОВ "Україна" в короткострокове користування на умові оренди терміном на три роки землі резервного фонду сільської ради площею 80 га для вирощування сільськогосподарської продукції.

09.06.2006 року Калинівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 233, яким  ТОВ "Україна" надано дозвіл  на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку із земель резервного фонду Комунарівської сільської ради для оформлення права користування земельною ділянкою орієнтовною площею 80,0 га. Як вбачається із вказаного розпорядження останнє прийнято за результатами розгляду клопотання ТОВ "Україна", враховуючи рішення 2 сесії Комунарівської сільської ради 5 скликання від 22.05.2006 року.

Як зазначається в позовній заяві, ТОВ "Україна" не виконавши вимог зазначеного розпорядження приступило до використання земельної ділянки площею 80 га із земель резервного фонду Комунарівської сільської ради без правовстановлюючих документів.

02.01.2008 року між Комунарівською сільською радою  (Орендодавець) та ТОВ "Україна" (Орендар) було укладено договір оренди № 1 вказаної земельної ділянки загальною площею 80 га, відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Комунарівської сільської ради за межами населеного пункту с.Комунарівка. Дослідивши вказаний договір судом встановлено, що на ньому зроблено помітку про проведення його державної реєстрації Комунарівською сільською радою, про що у Книзі реєстрації земель вчинено запис від 02.01.2008 року № 1.

Також судом встановлено, що 23.03.2009 року прокурором Калинівського району винесено протест № 742 на рішення 2 сесії 5 скликання від 22.05.2006 року Комунарівської сільської ради "Про погодження надання земель резервного фонду сільської ради в оренду ТОВ "Україна", с.Комунарівка".

25.03.2009 року рішенням 19 сесії 5 скликання Комунарівської сільської ради                          № 286 за результатами розгляду протесту прокурора (від 23.03.2009 року № 742) скасовано рішення 2 сесії 5 скликання Комунарівської сільської ради № 11 від 22.05.2006 року.

Із письмових пояснень щодо обставин спору наданих Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області (від 03.07.2009 року                     № 03-03-13/-2006) вбачається, що на виконання вимоги прокуратури Калинівського району від 08.12.2008 року № 2637 інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні ТОВ "Україна" земель запасу, земель під будівлями та невитребуваними земельними частками (паями).

В ході перевірки, з поміж іншого, встановлено факт використання ТОВ "Україна" земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення Комунарівської сільської ради резервного фонду, площею 80 га, за межами населеного пункту. Також в наданому інспекцією поясненні вказується, що земельна ділянка площею 80 га використовується ТОВ "Україна" згідно рішення 2 сесії 5 скликання від 22.05.2006 року Комунарівської сільської ради "Про погодження надання земель резервного фонду сільської ради в оренду ТОВ "Україна", с.Комунарівка" та те, що договір оренди від 02.01.2008 року державної реєстрації не пройшов, що є порушенням ст.125 Земельного кодексу України.

В зв'язку з виявленими порушеннями директору ТОВ "Україна" видано приписи за              № 008640, № 009141 на усунення вказаних порушень та направлено матеріали перевірки до прокуратури Калинівського району для відповідного реагування (лист від 12.02.2009 року                     № 03-03-20/-335).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Господарський кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2004 визначив, що відносини, пов'язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами, а оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається (ч.ч. 1, 2 ст.290 ГК України  в редакції чинній на момент укладення угоди).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Разом з тим, статтею 18 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення угоди) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Частиною 2 ст.126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення угоди) вказано, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до п.3 Постанови КМУ від 25.12.1998 року № 2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди" державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Разом з тим слід вказати, що реєстрація права власності та права користування земельною ділянкою здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV, про що також наголошено в листі Державного комітету по земельних ресурсах від  16.11.2005 року № 14-17-2-1646/9668.

Відповідно до ч.1 ст.4 названого Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) речові права на чуже нерухоме майно:

а) право володіння;

б) право користування (сервітут);

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.

Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом;

3) обмеження речових прав.

Відповідно до ст.5 Закону систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Адміністратором Державного реєстру прав є центр державного земельного кадастру, який здійснює його ведення. Статут центру державного земельного кадастру затверджує центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі.

Крім того, в листі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 6-8-783/342 від 18.04.2007 року наголошено, що Державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962, згідно якого Адміністратором державного реєстру земель є  Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі - Центр ДЗК), а оператором структурні підрозділи Центру ДЗК.

В п.4.2 Тимчасового порядку № 174 вказано, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. Державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор) - структурні підрозділи державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (далі - Центр ДЗК), у межах повноважень якого є земельна ділянка (п.4.5).

Виходячи з викладеного, виникає суперечність у визначенні суб'єкта, який має проводити державну реєстрацію договорів оренди: виконавчий комітет сільської, селищної та міської ради, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація за місцем розташування земельної ділянки (ПКМУ від 25.12.1998 року № 2073) чи структурні підрозділи державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (далі - Центр ДЗК), у межах повноважень якого є земельна ділянка (наказ Держкомзему України від 02.07.2003 № 174, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962).

На думку суду, необхідно застосовувати Тимчасовий порядок, оскільки спеціальним органом щодо ведення державного реєстру земель по відношенню до органів місцевого самоврядування є Центр ДЗК (його структурні підрозділи) у складі Держкомзему України. При цьому суд також враховував те, що прийнятий 01.07.2004 року  Закон № 1952-IV прийнятий пізніше та має вищу юридичну силу ніж ПКМУ від 25.12.1998 року № 2073.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003  року № 1088 повноваження щодо ведення державного реєстру земель покладені на Центр ДЗК, в п.5 якої вказано, що після створення Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них проводиться виключно Центром державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах шляхом внесення записів до Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно. Суд також враховує, що в листі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 18.04.2007 року № 6-8-783/342 також вказано на пріоритетності застосування Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель.

Виходячи з наведеного, договір оренди землі № 1 від 02.01.2008 року укладений між Комунарівською сільською радою та ТОВ "Україна" підлягав обов'язковій державній реєстрації в структурному підрозділі державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів".

Слід зауважити, що з метою встановлення факту наявності (відсутності) державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 80 га, укладеного між Комунарівською сільською радою та ТОВ "Україна" судом було витребувано відповідну інформацію.

Відповідно до листа відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області від 25.06.2009 року № 01-05-08/744 та листа Вінницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру Державного комітету України із земельних ресурсів" вказано, що реєстрація договору оренди № 1 від 02.01.2008 року укладеного між Комунарівською сільською радою та ТОВ "Україна" в книзі реєстрації договорів оренди Калинівського районного відділу Вінницької регіональної філії Центру ДЗК відсутня  та в базі даних АС ДЗК філії відомостей по ньому не значиться.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку, що договір оренди № 1 від 02.01.2008 року укладений між Комунарівською сільською радою та ТОВ "Україна" не було зареєстровано у відповідності з чинним законодавством.

Як вже зазначалось раніше, предметом позову є визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Вказаний позов обґрунтовувався відсутністю повноважень у Комунарівської сільської ради на укладення договору оренди з ТОВ "Україна". Крім того, суд звертає увагу, що предметом позову є лише визнання договору оренди недійсним без заявлення будь-яких вимог щодо застосування наслідків недійсності такого правочину.

Відповідно до приписів статті 215 зазначеного Кодексу недійсним може визнаватись правочин в момент вчинення якого сторонами недодержано вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.ч.1-3 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.  Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Статтею 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

В частині 1 ст.220 ЦК України зазначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Зі змісту частини 3 статті 640 цього Кодексу вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Виходячи з того, що при розгляді даної справи встановлено нікчемність договору оренди земельної ділянки № 1 від 02.01.2008 року укладеного між Комунарівською сільською радою та ТОВ "Україна" (відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації) у суду відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про його визнання недійсним на відміну від оспорюваного правочину.

Дійшовши висновку про нікчемність договору оренди земельної ділянки від 02.01.2008 року укладеного між Комунарівською сільською радою та ТОВ "Україна"  зв'язку з непроведенням його державної реєстрації суд враховує висновок Верховного Суду України викладений у його постанові від 09.08.2008 року.

В зв'язку з цим, провадження у справі про визнання недійсним нікчемного правочину підлягає припиненню по п.11 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору. Слід вказати, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.07.2008 року № 4/336-ПД-07.

Відповідно до ч.3 ст.80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій, крім іншого, мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.

При розподілі державного мита суд враховує положення п.6.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 року № 02-5/78, в якому зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з такого. Якщо позов залишено без задоволення, державне мито не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.2, ст.ст. 14, 18, 20 Закону України "Про оренду землі", ч.4 ст.203, ч.ч. 1, 2  ст.215, ч.ч. 1-3 ст.209, ст.210, ч.1 ст.220, ч.1 ст. 236, ч.3 ст.640, ч.2 ст.792 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст.290 ГК України, ст. 125, ч.2 ст.126 ЗК України,  ст. 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 115 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі припинити відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2. Ухвалу надіслати прокурору та сторонам рекомендованим листом.

Суддя                                                     

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - прокуратура Калинівського району Вінницької області, вул. Дзержинського, 39, м. Калинівка, Вінницька область.

3 - Калинівська РДА, вул. Леніна, 1, м. Калинівка, Вінницька область.

4- Комунарівська сільська рада, вул. Леніна, 25, с. Комунарів, Калинівський район, Вінницька область.

5 - ТОВ "Україна", вул. Леніна, 25, с. Комунарів, Калинівський район, Вінницька область.