Постанова

від 04.11.2014 по справі 18/152/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 18/152/09

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Поліщука В.Ю.

За участю : представника Державної інноваційної фінансово-кредитної установи - Кононенка К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014 по справі №18/152/09 за заявою Херсонського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад-Сервіс" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2009 порушено провадження по справі № 18/152/09 про банкрутство ТОВ "Склад-Сервіс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2009 по справі №18/152/09 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 2 342 229,54 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора у десятиденний термін подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Склад-Сервіс", докази публікації надати суду до 25.10.2009; зобов'язано розпорядника майна боржника скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження господарському суду до 12.01.2010 ; встановлено дату попереднього засідання суду на 13.01.2010

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2010 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Склад-Сервіс" з загальною сумою вимог 3 660 171,64 грн.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2010 по справі №18/152/09 визнано ТОВ "Склад-Сервіс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ліквідатором боржника Бєлоусовим І.В. 26.02.2014 подано до суду заяву про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого на загальну суму 208 819,71 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014 по справі №18/152/09 /суддя Адаховська В.С./ затверджено звіт ліквідатора боржника про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за період з 13.10.2009 по 07.02.2014 в сумі 208 819,71 грн.; затверджено стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на користь ліквідатора боржника 207 712,96 грн на користь ліквідатора.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 по справі № 18/152/09 /судді : Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В./ ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі Державна інноваційна фінансово-кредитна установа просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким затвердити звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. та відшкодування його витрат за період з 13.10.2009 по 07.02.2014 в сумі 70901,49 грн, стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на користь арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. 70 525,71 оплати послуг.

У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, який підтримав касаційну скаргу у повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.02.2014 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого на загальну суму 208 819,71 грн., з яких оплата послуг складає 105 207 273,77 грн, а витрати складають 103 545,94 грн. та стягнення даної суми з кредиторів, пропорційно заявлених їх грошових вимог (а.с.1-5 т.7).

До даної заяви ліквідатором боржника, на підтвердження понесених витрат, був доданий протокол засідання комітету кредиторів від 07.02.2014 №11, квитанції, платіжні доручення, договори, акти прийому-передачі, тощо.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду першої інстанції від 10.07.2014 зазначена заява ліквідатора боржника була задоволена, відповідно до вимог ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Одеський апеляційний господарський суд погодився із даним висновком суду першої інстанції та залишив ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Згідно ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження по справі про банкрутство ТОВ "Склад-Сервіс" порушено та здійснюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції закону, чинній до 19.01.2013 року.

Відповідно до ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

При цьому право арбітражного керуючого на отримання винагороди за свої послуги нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ставиться у залежність від підстав порушення (особлива чи загальна процедури банкрутства) чи обставин, пов'язаних із припиненням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 14 ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 09.12.2011 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Білоусова І.В. в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство ТОВ "Склад-Сервіс" (а.с.35-36 т.3).

Як вбачається із матеріалів справи, з 13.10.2009 року обов"язки розпорядника майна боржника виконував арбітражний керуючий Білоусов І.В., а з 23.11.2010 даний арбітражний керуючий призначений ліквідатором боржника по справі №18/152/09.

Відповідно ч.12 ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Оскільки за наслідками проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Склад-Сервіс" не виявлено майнових активів боржника, то відшкодування витрат арбітражного керуючого покладено на кредиторів по справі, пропорційно заявлених їх грошових вимог : Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та ДПІ у м.Херсоні.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: звіту ліквідатора боржника про оплату послуг з 13.10.2009 по 07.02.2014 арбітражним керуючим Білоусовим І.В. були понесені витрати на загальну суму 103 545,94 грн., з яких, зокрема, на послуги юриста, згідно договору від 01.01.2011 у сумі 60 137,25 грн та витрати на послуги бухгалтера, згідно договору від 01.01.2011 у сумі 40 091,50 грн (а.с.6-7 т.7).

Згідно із ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 ГПК України встановлено, що оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В порушення вимог закону, суд першої інстанції належним чином не дослідив обґрунтованість понесених витрат арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. при здійсненні ним обов'язків розпорядника майна боржника та ліквідатора боржника, зокрема, щодо оплати юридичних послуг та послуг бухгалтера.

Крім того, ініціюючий кредитор - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа посилається на здійснення ним часткової оплати праці арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., в сумі 34 371,24 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГПК України та обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого Білоусова І.В. щодо затвердження звіту про оплату послуг та витрат в сумі 208 819,71 грн. як розпорядника майна боржника та ліквідатора ТОВ "Склад-Сервіс".

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, в порушення вимог ст.99-101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014, про затвердження оплати послуг та витрат арбітражного керуючого, на зазначені вище вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" уваги не звернув, не перевірив обгрунтованість заявлених витрат та наявність, чи відсутність обставин здійснення часткової оплати праці арбітражного керуючого кредитором.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 - 111 13 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2014 по справі №18/152/09 скасувати.

Справу №18/152/09 направити на новий розгляд, в частині оплати послуг арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. та відшкодування його витрат, до Господарського суду Миколаївської області.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Поліщук В.Ю.