Ухвала

від 28.10.2014 по справі 814/3429/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р. Справа № 814/3429/13-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Градовського Ю.М. судді - Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетлер» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.13р. №0000542202, №0000552202, від 13.06.13 р. №0000752202, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сетлер» (далі - позивач, ТОВ «Сетлер») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.13р. №0000542202, №0000552202, від 13.06.13р. №0000752202.

Суд першої інстанції своєю постановою від 03 жовтня 2013 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 19.04.2013 р. №0000542202.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 19.04.2013 р. №0000552202.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 13.06.2013 р. №0000752202.

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 21.03.2013 р. по 25.03.2013 р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Сетлер" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ "Панмалія" за жовтень 2012 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт №964/22-200/33368291 від 01.04.2013р. (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення:

1. п.п. 134.1 ст. 134. п. 138.1, п. 138.2, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 256937,00 грн., за 2012 рік у сумі 256937,00 грн., у т.ч. за IV квартал 2012 р. у сумі 256937,00 грн.;

2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено на додану вартість всього у сумі 224702,00 грн. у т.ч. за жовтень 2012 року у сумі 224702,00 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем було винесено:

-податкове повідомлення-рішення №0000542202 від 19.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33705300,00 грн. (основний платіж - 224702,00 грн., штраф - 112351,00 грн.);

-податкове повідомлення-рішення № 0000552202 від 19.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 385405,50 грн. (основний платіж - 256937,00 грн., штраф - 128468,50 грн.);

-податкове повідомлення - рішення №0000752202 від 13.06.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 353905,50 грн. (основний платіж -235937,00 грн., штраф - 117968,50 грн.).

Висновки податкового органу обґрунтовані тим , що правочини, які були здійснені між ТОВ "Сетлер" та ТОВ "Панмалія" без мети настання реальних наслідків, по яких не встановлено їх фактичності та використання у господарській діяльності.

Також судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для винесення відповідачем спірних рішень стали висновки Акту перевірки Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС від 18.01.2013 р. № 125/22-118/38222815 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Панмалія" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 19.06.2012 р. по 31.12.2012 р.", згідно якого ТОВ "Панмалія" не знаходиться за юридичною адресою, в зв'язку з чим відсутні відповідні документи, що підтверджують факт реального здійснення господарських операцій придбання та продажу товарів (робіт, послуг); Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 р. по справі №815/1060/13-а, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Панмалія" до Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС про визнання протиправними дії в частині формування висновків акту проведення зустрічної звірки ТОВ "Панмалія" №125/22-118/38222815 від 18.01.2013 р. - відмовлено повністю.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Так, 19.09.2012 року між ТОВ "Сетлер" (Покупець) та ТОВ "Панмалія" (Постачальник) було укладено договір поставки товарів (суха реставраційна суміш, розчинник для фарби) №19/09.

Реальність здійснення поставок товару підтверджується належно оформленими податковими накладними.

Факт подальшої реалізації товарів контрагентом підтверджується укладеним договором, видатковими накладними, отриманою оплатою за товар та прибутку. Придбання товару позивачем у ТОВ "Панмалія" з метою його подальшої реалізації суттєво вплинуло на зміну майнового стану ТОВ "Сетлер".

Основними видами підприємницької діяльності позивача є: будівництво житлових і нежитлових будівель; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнаннями. Як було встановлено ДПІ та судом першої інстанції, угоди з вищезазначеними контрагентами стосувались безпосередньо діяльності позивача.

Судова колегія вважає, що вказаним обставинам суд першої інстанції дав правильну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про неправомірність позиції відповідача щодо відсутності господарських операцій з контрагентом, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів.

Що стосується інших підприємств контрагентів ТОВ "Панмалія" по ланцюгу (які описані в акті перевірки), слід зазначити, що позивач не мав з цими підприємствами господарських правовідносин, а від так порушення останніми податкового законодавства може мати наслідки лише для тих підприємств які допустили таке порушення, а ні як не для позивача.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Актом перевірки не встановлено факту не належного оформлення даних документів передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II вищевказаного Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вищезазначеного Кодексу.

Податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання сплати певних сум податку поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

А тому, якщо контрагент або його контрагенти по ланцюгу не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету або викликали сумнів у законності своєї діяльності чи мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових витрат по податку на прибуток за наявності факту реального вчинення господарської операції та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетлер» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.13р. №0000542202, №0000552202, від 13.06.13 р. №0000752202 - підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетлер» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.13р. №0000542202, №0000552202, від 13.06.13 р. №0000752202,- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.М. Градовський суддя К.В. Кравченко