Постанова

від 04.11.2014 по справі 803/2128/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року м. ЛуцькСправа № 803/2128/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області Сосенюка В.А.,

представника відповідача Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області Савич В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області, Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 (далі - позивач, ОСОБА_6) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області (далі - відповідач-1, управління), Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області (далі - відповідач-2, сільська рада) про зобов'язання сільської ради погодити межі земельної ділянки згідно акту прийомки-передачі межових знаків; про визнання протиправними дій управління щодо непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області, площею 26,0118 га, кадастровий номер №5623885200:04:002:0238 та зобов'язання управління погодити даний проект землеустрою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 03 квітня 2014 року №РВ/5623885200:04:002/00001797 від 03 квітня 2014 року ОСОБА_6 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Новосілківської сільської ради Млинівського району Волинської області.

Позивач замовив розроблення проекту землеустрою у фізичної особи-підприємця ОСОБА_7. В процесі виготовлення проекту було складено акт прийомки-передачі межових знаків, який направлений на погодження у Новосілківську сільську раду Млинівського району Рівненської області, як суміжного землекористувача. Сільська рада відмовила в погодженні мотивувавши це тим, що не є землекористувачем та не буде нести відповідальності за межові знаки, які встановлювалися без неї. В свою чергу, Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області відмовило у погодженні проекту землеустрою у зв'язку з відсутністю погодження меж земельної ділянки всіх суміжних землекористувачів.

ОСОБА_6 не погоджується з такими діями відповідачів та вважає їх протиправними з тих підстав, що відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільської ради відноситься розпорядження землями територіальних громад, а тому відповідач-2 є суміжним землекористувачем, який повинен розглянути питання про погодження межових знаків.

Стосовно відмови управління погодити проект землеустрою зазначає, що відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій», акт приймання-передачі межових знаків надається виключно у разі формування земельної ділянки. Натомість, у пункті 4 статті 79-1 Земельного кодексу України зазначено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру. Оскільки, на думку позивача, кадастровий номер спірній земельній ділянці вже присвоєний (5623885200:04:002:0238) тому, у відповідача-1 були відсутні підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою.

З наведених підстав просить суд зобов'язати сільську раду погодити межі земельної ділянки згідно акту прийому-передачі межових знаків; визнати протиправними дії управління щодо непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області, площею 26,0118 га, кадастровий номер №5623885200:04:002:0238 та зобов'язати управління погодити даний проект землеустрою.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1, Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області, у судовому засіданні та в письмових запереченнях від 28 жовтня 2014 року, проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що всупереч положенням статті 50 Закону України «Про землеустрій», позивачем не було надано підписаного зі всіма суміжними землекористувачами акту прийомки-передачі межових знаків. Стосовно доводів представника позивача, що земельна ділянка вже сформована зазначив, що до затвердження проекту землеустрою земельна ділянка вважається такою, що ще формується. Кадастровий номер земельній ділянці був попередньо визначений, а його присвоєння буде здійснюватися державним реєстратором при проведенні державної реєстрації земельної ділянки як об'єкту цивільних прав.

Крім того, звертав увагу суду на порушення з боку позивача вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена Наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №367, оскільки ОСОБА_6 всупереч положенням пункту 2.1 Інструкції, здійснював закріплення межовими знаками меж земельної ділянки за відсутності представників суміжного землекористувача - Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області, а також без попереднього, за п'ять робочих днів, повідомлення про дату і час проведення таких робіт. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.35-37).

Представник відповідача-2, Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області, у судовому засіданні та в письмових запереченнях від 24 жовтня 2014 року, проти задоволення позовних вимог заперечила з тих підстав, що сільська рада не була повідомлена про проведення робіт зі встановлення межових знаків. Крім того, дана земельна ділянка вже включена Головним управління Держземагентства у Рівненській області для проведення земельних торгів. У судовому засіданні 04 листопада 2014 року наголошувала, що спірна земельна ділянка входить до складу земель запасу та є комунальної власністю територіальної громади села, а до неї, крім того, примикають дороги загального користування. В такому випадку, на думку сільського голови, погодження меж земельної ділянки повинно відбуватися з обов'язковою участю представника сільської ради (землевпорядника), а не самовільно, як було зроблено виконавцем землеустрою (підприємцем ОСОБА_7 З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.25-26).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

У Рішенні Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі по тексту КАС України ) зазначено, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень. Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічні роз'яснення містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».

Оскільки у розглядуваній справі одним з відповідачів є орган місцевого самоврядування, а спірні правовідносини виникли стосовно розпорядження, передачі у власність та користування земельною ділянкою, тому на дану справу поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 03 квітня 2014 року №РВ/5623885200:04:002/00001797 громадянину ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області. Орієнтований розмір земельної ділянки 26,0118 гектара, цільове призначення - для ведення фермерського господарства (а.с.12).

Для розроблення проекту землеустрою позивач уклав договір №42 від 14 травня 2014 року з приватним підприємцем ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7) (а.с.39).

Листом від 24 квітня 2014 року позивач повідомив Новосілківську сільську раду Млинівського району Рівненської області, що у зв'язку з отриманням дозволу на розроблення проекту землеустрою, ним будуть проводитися топографічна зйомка, визначення меж та взяття проб на дослідження ґрунту (а.с.53).

Також, листом від 13 червня 2014 року №4 підприємець ОСОБА_7, який діяв в інтересах позивача, звернувся до сільської ради стосовно погодження проекту землеустрою, однак у відповідь, листом від 19 червня 2014 року №37, відповідач-2 повідомив, що згадана земельна ділянка буде включена до переліку, який пропонується для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) (а.с.10).

В подальшому, підприємець ОСОБА_7 звернувся з листом від 23 липня 2014 року №7, в якому просив сільську раду погодити межу суміжного землекористування згідно акту прийомки-передачі межових знаків (а.с.9, 15). У відповідь, відповідач-2 листом від 29 липня 2014 року №46 повідомив, що сільська рада не є власником, або користувачем суміжних земельних ділянок, а є розпорядником земель в межах відповідної території, а тому відмовляється нести відповідальність за погодження меж земельної ділянки (а.с.11).

Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області розглянувши наданий позивачем проект землеустрою виготовило висновок від 03 вересня 2014 року №175, в якому відмовило у погодженні у зв'язку з відсутністю в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання погодження всіх суміжних землевласників. З цих підстав проект землеустрою був повернутий на доопрацювання (а.с.8).

Надаючи правову оцінку діям відповідача-2 щодо відмови у погодження межі земельної ділянки, а також діям відповідача-1 щодо відмови у погодженні проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли стосовно виготовлення та погодження проекту землеустрою, а тому врегульовані Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій» та Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена Наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №367.

Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

З наведеної норми земельного законодавства можливо дійти висновку, що наданню у користування земельної ділянки, яка не сформована та не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, передує виготовлення відповідного проекту землеустрою.

Порядок виготовлення та нормативні вимоги до проекту землеустрою визначені у Законі України «Про землеустрій».

Відповідно до статті 50 вищенаведеного Закону, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки).

В свою чергу, порядок встановлення меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками визначений в Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року N 376 (далі - Інструкція №376).

У пункті 3.12 Інструкції №376 передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

З системного аналізу вищенаведених норм земельного законодавства слідує, що одним із складових елементів розроблення проекту землеустрою є погодження меж земельної ділянки та закріплення її межовими знаками. При цьому, виконавець із землеустрою повинен завчасно, не менше ніж за 5 днів, повідомити всіх суміжних землевласників про дату, час і місце проведення відповідних робіт засобами поштового зв'язку, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

В розглядуваному випадку, як встановлено під час судового розгляду та підтверджується поясненнями представників сторін, ні позивач, ні підприємець ОСОБА_7 не здійснювали повідомлення Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області, як суміжного землекористувача, про дату, час і місце проведення робіт зі встановлення межових знаків.

При цьому суд не бере до уваги лист ОСОБА_6 від 24 квітня 2014 року (а.с.53), оскільки в ньому було повідомлено сільську раду про майбутнє проведення робіт з визначення меж земельної ділянки, однак без зазначення конкретної дати та часу їх здійснення.

Фактично, як з'ясовано під час надання пояснень представниками сторін, межові знаки підприємцем ОСОБА_7 були встановленні на власний розсуд за відсутності уповноваженого представника Новосілківської сільської ради, а останньому лише надісланий акт прийомки-передачі межових знаків.

Також суд не приймає до уваги доводи представника позивача, що під час судового розгляду представник сільської ради - сільський голова ОСОБА_5, неодноразово змінювала правове обґрунтування відмови у погодженні межі, яке відрізняється від викладеного у листі від 29 липня 2014 року №46 (а.с.11), оскільки у даному випадку порушення процедури погодження межі було допущено з боку ОСОБА_6, а помилкова юридична кваліфікація відмови відповідача-2 не може бути підставою для задоволення позову та зобов'язання сільської ради здійснити погодження.

Оскільки позивачем та розробником проекту землеустрою (підприємцем ОСОБА_7) не були дотримані вимоги пункту 3.12 Інструкції №376 щодо завчасного повідомлення всіх суміжних землекористувачів про дату, час і місце проведення робіт з визначення меж земельної ділянки, тому суд дійшов висновку, що відповідач-2 правомірно відмовив ОСОБА_6 у підписанні акту прийомки-передачі межових знаків, а у суду відсутні підстави для зобов'язання сільської ради погодити ці межі, так само як і для зобов'язання повторно розглянути питання щодо такого погодження, а тому у задоволенні позовних вимог до Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області слід відмовити.

Крім цього, пояснення представника позивача щодо погодження меж спірної земельної ділянки в акті одним із суміжним користувачем ТзОВ «Астра» спростовується тим, що в судовому засіданні було встановлено, що керівником даного товариства є сам позивач, що і не заперечував його представник (а.с.15).

Стосовно відмови Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області у погодженні проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач зазначає, що оспорюваній земельній ділянці вже присвоєний кадастровий номер, а отже вона є сформованою та не потребує погодження. В судовому засіданні представник позивача надав письмові докази на підтвердження своєї позиції (а.с.68-71). Однак суд з таким твердженням не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Поняття «державна реєстрація земельної ділянки» визначене у статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та означає внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

В свою чергу, за змістом пункту 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051), обов'язковою умовою для проведення державної реєстрації земельної ділянки є надання оригіналу погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки.

А у пункті 111 Порядку №1051 визначено, що за результатами перевірки поданих документів державний кадастровий реєстратор здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, в тому числі за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці.

З наведених норм земельного законодавства можливо дійти висновку, що присвоєння кадастрового номера земельній ділянці здійснюється в межах процедури державної реєстрації, обов'язковою умовою якої є надання погодженого проекту землеустрою.

У розглядуваному випадку, станом на 03 вересня 2014 року (дата винесення відповідачем-1 оскаржуваного висновку про відмову у погодженні проекту землеустрою) спірна земельна ділянка не могла бути зареєстрована у державному земельному кадастрі, а відповідно не могла вважатися сформованою, оскільки у позивача був відсутній погоджений у встановленому порядку проект землеустрою, який міг бути наданий для проведення державної реєстрації. Зазначене спростовує доводи позивача та його представника, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру №5623885200:04:002:0238, оскільки у даному випадку кадастровий номер був попередньо визначений, а не присвоєний, до процедури здійснення її державної реєстрації.

Враховуючи вимоги статті 50 Закону України «Про землеустрій», щодо обов'язкового надання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання у разі формування земельної ділянки, позивач для погодження проекту землеустрою був зобов'язаний надати відповідний акт, підписаний всіма суміжними землекористувачами, однак цього не зробив і відповідач-1 правомірно відмовив у погодженні. При цьому відмова управління не перешкоджає ОСОБА_6 після усунення недоліків (належний виклик всіх суміжних землекористувачів для проведення погодження меж, підписання акту прийомки-передачі межових знаків) повторно подати на погодження проект землеустрою.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області не з'ясовує причин та підстав підписання чи навпаки не підписання актів погодження сільською радою. За ці дії несе відповідальність сам орган місцевого самоврядування, а управління, в свою чергу, лише перевіряє комплектність та належність поданих на погодження землевпорядних документів і не має права погодити проект землеустрою без підписаного акта прийомки-передачі межових знаків.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_6 до Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області щодо визнання протиправною відмови у погодженні проекту землеустрою та зобов'язання провести погодження, є передчасними та не підлягають до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області та Новосілківська сільська рада Млинівського району Рівненської області, та їх представники у судовому засіданні довели суду обґрунтованість та правомірність своїх дій щодо відмови у погодженні ОСОБА_6 меж земельної ділянки та проекту землеустрою.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши дії відповідачів щодо відмови у погодженні ОСОБА_6 меж земельної ділянки та проекту землеустрою на предмет відповідності частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вони здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена Наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376.

Оскільки ОСОБА_6 всупереч положенням статті 50 Закону України «Про землеустрій» не подав до проекту землеустрою погоджений зі всіма суміжними землекористувачами акт прийомки-передачі межових знаків, а також всупереч пункту 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена Наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376, не здійснив завчасне повідомлення всіх суміжних землекористувачів про дату, час і місце проведення робіт зі встановлення межових знаків, тому суд дійшов висновку, що відповідачі, Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області та Новосілківська сільська рада Млинівського району Рівненської області, обґрунтовано та правомірно відмовили позивачу у погодженні меж земельної ділянки та проекту землеустрою. За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена Наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Управління Держземагентства у Млинівському районі Рівненської області, Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області про зобов'язання сільської ради погодити межі земельної ділянки згідно акту прийомки-передачі межових знаків; про визнання протиправними дій управління щодо непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Новосілківської сільської ради Млинівського району Рівненської області, площею 26,0118 га, кадастровий номер №5623885200:04:002:0238 та зобов'язання управління погодити даний проект землеустрою - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст постанови виготовлений 07 листопада 2014 року.