Постанова

від 30.10.2014 по справі 810/5827/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року місто Київ № 810/5827/14

17.07

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Гузіка М.І., представників

позивача: - Сич Є.Ю., відповідача: - Яровий А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мажор» доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мажор», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 24.09.2014 № 0002292200 прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Під час судового розгляду справи представниками сторін надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мажор» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 32549575.

З матеріалів справи встановлено, що 26.08.2014 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 26.08.2014 № 446/10-13-22-01-121/32549575 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мажор» (код за ЄДРПОУ: 32549575) з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах із ТОВ «Ореол Трейд» (код за ЄДРПОУ: 38839788), ТОВ «Крефорд ЛТД» (код за ЄДРПОУ: 38626272), ТОВ «Тексоіл» (код за ЄДРПОУ: 37654450), ТОВ «Інмарко ЛТД» (код за ЄДРПОУ: 38160508) за період з 01.05.2011 по 08.04.2014».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення вимог податкового законодавства, зокрема:

- пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188, пункти 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за перевіряємий період занижено податок на додану вартість всього у сумі 2 249 352, 26 гривень, у тому числі по періодах:

липень 2013 року у сумі 567 454, 12 гривень;

вересень 2013 року у сумі 689 785, 76 гривень;

жовтень 2013 року у сумі 152 227, 42 гривень;

грудень 2013 року у сумі 562 379, 05 гривень;

січень 2014 року у сумі 277 505, 91 гривень.

На підставі Акта перевірки від 26.08.2014 № 446/10-13-22-01-121/32549575 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 № 0002292200 за платежем по ПДВ за на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 2 249 352, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 124 677, 00 гривень.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати його протиправним та скасувати, що і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про відсутність та безтоварність господарських відносин між позивачем та його контрагентами ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД» та ТОВ «Інмарко ЛТД», спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування податкового кредиту і відсутності реальності господарської операції, судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

Щодо контрагента позивача - ТОВ «Тексоіл» (код за ЄДРПОУ: 37654450) суд зазначає, що донарахування по зазначеному контрагенту грошових зобов'язань не здійснювалося, тому взаємовідносини позивача по донарахуванню грошових зобов'язань відповідачем виникли виключно з контрагентами ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД» та ТОВ «Інмарко ЛТД».

Зі змісту Акта перевірки вбачається наступне. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Мажор» здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Крефорд ЛТД» (код ЄДРПОУ 38626272) за період за період з 01.05.2011 по 08.04.2014.

ТОВ «Крефорд ЛТД» (продавець), в особі директора Черкашина Володимира Валентиновича, що діє на підставі статуту, з одного боку, і ТОВ «Мажор» (покупець), в особі генерального директора Кісільова Леоніда Станіславовича, який діє на підставі Статуту Товариства, з іншого боку, уклали договір від 01.07.2013 № ДПО10701 про наступне. Предмет договору: продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором, посуд з нержавіючої сталі та інші товари народного споживання.

Найменування товару та його кількість зазначаються в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Якість, упаковка, маркування: якість, маркування та упакування товарів повинні відповідати діючим нормативним документам.

На товари, які підлягають сертифікації та гігієнічній експертизі продавець надає належним чином оформлені копії сертифікату відповідності, гігієнічні висновки.

У випадках виявлення дефектів у товарах при отриманні, підготовці до реалізації, чи в період реалізації продавець здійснює заміну неякісного товару.

Покупець повинен протягом 2-х днів з моменту одержання товару перевірити їх кількість і комплектність. Після закінчення вказаного терміну вимоги не приймаються.

Ризик випадкової загибелі переходить від продавця до покупця з моменту підписання накладної уповноваженою особою.

Порядок поставки товару та проведення розрахунків. Товари поставляються окремими партіями, на кожну з яких складається накладна, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Ціни на товар встановлюються в національній валюті України з урахуванням ПДВ.

Розрахунки за товар проводяться шляхом перерахування коштів в національній валюті на розрахунковий рахунок продавця, а також шляхом передачі простого векселя.

Строк дії договору. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року з моменту підписання. Договір може бути розірваний по заяві однієї із Сторін, повідомивши письмово про це другу Сторону за 15 днів.

В разі невиконання, чи неналежного виконання умов договору покупцем, продавець має право розірвати цей договір, повідомивши письмово покупця за 15 днів.

Обов'язковою умовою розірвання дії цього договору є проведення взаєморозрахунків між Сторонами, які проводяться протягом 5 днів з моменту подачі акту звіряння однією із Сторін.

Відповідно до умов договору від 01.07.2013 № ДПО10701 ТОВ «Крефорд ЛТД» (код ЄДРПОУ 38626272) на адресу ТОВ «Мажор» за липень 2013 року виписано (оформлено) такі податкові накладні: № № 161-164; за серпень 2013 року - № № 163-168 щодо поставки товарів народного споживання.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Мажор» здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Інмарко ЛТД» (код ЄДРПОУ 38160508) за період з 01.05.2011 по 08.04.2014.

Відповідно до договору № ДП0П001 від 01.10.2013 ТОВ «Інмарко ЛТД» (продавець), в особі директора Астіона Сергія Васильовича, що діє на підставі статуту, з одного боку, і ТОВ «Мажор» (покупець), в особі генерального директора Кісільова Леоніда Станіславовича, який діє на підставі Статуту Товариства, з іншого боку, уклали Даний Договір про наступне.

Предмет Договору. Продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором, посуд з нержавіючої сталі та інші товари народного споживання. Найменування товару та його кількість зазначаються в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Якість, упаковка, маркування. Якість, маркування та упакування товарів повинні відповідати діючим нормативним документам.

На товари, які підлягають сертифікації та гігієнічній експертизі продавець надає належним чином оформлені копії сертифікату відповідності, гігієнічні висновки.

У випадках виявлення дефектів у товарах при отриманні, підготовці до реалізації, чи в період реалізації продавець здійснює заміну неякісного товару.

Покупець повинен на протягом 2-х днів з моменту одержання товару перевірити їх кількість і комплектність. Після закінчення вказаного терміну вимоги не приймаються.

Ризик випадкової загибелі переходить від продавця до покупця з моменту підписання накладної уповноваженою особою.

Порядок поставки товару та проведення розрахунків. Товари поставляються окремими партіями, на кожну з яких складається накладна, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Ціни на товар встановлюються в національній валюті України з урахуванням ПДВ.

Розрахунки за товар проводяться шляхом перерахування коштів в національній валюті на розрахунковий рахунок продавця, а також шляхом передачі простого векселя.

Строк дії договору. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року з моменту підписання .

Договір може бути розірваний по заяві однієї із Сторін, повідомивши письмово про це другу Сторону за 15 днів.

В разі невиконання, чи неналежного виконання умов договору покупцем, продавець має право розірвати цей договір, повідомивши письмово покупця за 15 днів.

Обов'язковою умовою розірвання дії цього договору є проведення взаєморозрахунків між Сторонами, які проводяться протягом 5 днів з моменту подачі акту звіряння однією із Сторін.

Відповідно до умов договору від 01.10.2013 № ДП0П001 ТОВ «Інмарко ЛТД» на адресу ТОВ «Мажор» за жовтень 2013 року виписало податкову накладну № 473 від 07.10.2013 на поставку товарів народного споживання.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Мажор» здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ «Ореол Трейд» (код ЄДРПОУ 38839788) за період з 01.05.2011 по 08.04.2014.

Відповідно до договору № 02121-ДП від 02.12.2013 ТОВ «Ореол Трейд» (продавець), в особі директора Золотарьова Андрія Володимировича, що діє на підставі статуту, з одного боку, і ТОВ «Мажор» (покупець), в особі генерального директора Кісільова Леоніда Станіславовича, який діє на підставі Статуту Товариства, з іншого боку, уклали Даний Договір про наступне:

Предмет договору. Продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором, посуд з нержавіючої сталі та інші товари народного споживання.

Найменування товару та його кількість зазначаються в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Якість, упаковка, маркування. Якість, маркування та упакування товарів повинні відповідати діючим нормативним документам.

На товари, які підлягають сертифікації та гігієнічній експертизі продавець надає належним чином оформлені копії сертифікату відповідності, гігієнічні висновки.

У випадках виявлення дефектів у товарах при отриманні, підготовці до реалізації, чи в період реалізації продавець здійснює заміну неякісного товару.

Покупець повинен на протягом 2-х днів з моменту одержання товару перевірити їх кількість і комплектність. Після закінчення вказаного терміну вимоги не приймаються.

Ризик випадкової загибелі переходить від продавця до покупця з моменту підписання накладної уповноваженою особою.

Порядок поставки товару та проведення розрахунків. Товари поставляються окремими партіями, на кожну з яких складається накладна, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Ціни на товар встановлюються в національній валюті України з урахуванням ПДВ.

Розрахунки за товар проводяться шляхом перерахування коштів в національній валюті на розрахунковий рахунок продавця, а також шляхом передачі простого векселя.

Строк дії договору. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року з моменту підписання .

Договір може бути розірваний по заяві однієї із Сторін, повідомивши письмово про це другу Сторону за 15 днів.

В разі невиконання, чи неналежного виконання умов договору покупцем, продавець має право розірвати цей договір, повідомивши письмово покупця за 15 днів.

Обов'язковою умовою розірвання дії цього договору є проведення взаєморозрахунків між Сторонами, які проводяться протягом 5 днів з моменту подачі акту звіряння однією із Сторін.

Відповідно до умов договору від 02.12.2013 № 02121-ДП ТОВ «Ореол Трейд» на адресу ТОВ «Мажор» за грудень 2013 року виписало податкові накладні № № 31-33 на поставку товарів народного споживання.

З Акта перевірки вбачається, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області отримано Акт від 16.09.2013 № 485/26-54-22-06-38615737 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Крафт-Профі» (код за ЄВРОПУ 38615737) (нова назва ТОВ «Гарант Центр ІНК» (код за ЄДРПОУ 38615737) за травень 2013 року, червень 2013 року та липень 2013 року, від ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів в місті Києві, Акт від 17.02.2014 № 22/2200/38626272 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кренфорд ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38626272) за червень 2013 року, липень 2013 року та серпень 2013 року, від ДПІ у Заводському районі міста Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, Акт від 21.02.2014 № 269/2204/37654450/79 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тексоіл» (код за ЄДРПОУ 37654450) за червень 2013 року - грудень 2013 року та Акт від 28.02.2014 № 308/2204/37846050/86 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Прометей» (код за ЄДРПОУ 38397374) за липень 2013 року - листопад 2013 року, отриманих від ДПІ у місті Суми ГУ Міндоходів в Сумській області, від ДПІ у Заводському районі місті Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, Акт від 25.03.2014 № 30/22/38839788 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ориол Трейд» (код за ЄДРПОУ 38839788) за листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року.

Працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі також було проведено аналогічну перевірку і складено Акт від 08.04.2014 № 155/22-03/32549575 про результати документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мажор» (код за ЄДРПОУ 32549575) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Гарант Центр ІНК» (код за ЄДРПОУ 38615737) за травень 2013 року, ТОВ «Кренфорд ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38626272) за серпень 2013 року, ТОВ «Тексоіл» (код за ЄДРПОУ 37654450) та ТОВ «ТК «Прометей» (код за ЄДРПОУ 38397374) за жовтень 2013 року, за результатами якого встановлено наступні порушення: пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188, пункти 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність об'єктів оподаткування на ТОВ «Мажор» (код за ЄДРПОУ 37422839) при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2013 року, серпень 2013 року та жовтень 2013 року при взаємовідносинах із ТОВ «Гарант Центр ІНК» (код за ЄДРПОУ 38615737) за травень 2013 року, ТОВ «Кренфорд ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38626272) за серпень 2013 року, ТОВ «Тексоіл» (код за ЄДРПОУ 37654450) та ТОВ «ТК «Прометей» (код за ЄДРПОУ 38397374) за жовтень 2013 року.

До ДПІ у Києво-Святошинському районі надійшла постанова слідчого з ОВС ВКР СУФР ГУ Міндоходів у Житомирській області Сокирко А.В. за матеріалами кримінального провадження, внесеного 06.06.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013060000000074, за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Мажор» від 08.04.2014, в якій зазначено наступну інформацію.

Здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню щодо службових осіб ПП «Натураліс-Україна (код ЄДРПОУ36083043), які в період з 2009 по 2013 років, внаслідок відображення в бухгалтерському обліку та податкової звітності проведення безтоварних операцій з СГД з ознаками «ризикових» ухилились від сплати податків на суму 3 мільйони гривень, що становить особливо великі розміри.

Крім того встановлено, що службові особи ТОВ «Поліссяспецпартнер» (код 35795570) в період з 01.07.2012 по 31.12.2013, внаслідок відображення в бухгалтерському обліку та податкової звітності проведення безтоварних операцій із ТОВ «Кренфорд ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38626272), ТОВ «Тексоіл» (код за ЄДРПОУ 37654450) та ТОВ «ТК «Прометей» (код за ЄДРПОУ 38397374), ТОВ «Ориол Трейд» (код за ЄДРПОУ 38839788), ТОВ «Січ Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 38928542), ТОВ «Інмарко ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38160508), ТОВ «Клинкор» (код за ЄДРПОУ 38790596), ухилились від сплати податків на суму 2, 8 мільйони гривень.

Встановлено, що на території міста Дніпропетровська функціонує група осіб, що надає реально діючим СГД послуги по ухилянню від сплати податків шляхом незаконного формування податкового кредиту від СГД з ознаками «ризикових».

За таких обставин, податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств - платників податку на додану вартість різних регіонів України, незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Так, 01.07.2013 між ТОВ «Мажор» (Покупець) та ТОВ «Кренфорд ЛТД» (Продавець) був укладений Договір поставки № ДП010701, за яким останній зобов'язувався поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його.

Асортимент, кількість та ціна товару, які передбачені умовами договору, визначається в накладних.

На виконання умов вищевказаного договору, ТОВ «Кренфорд ЛТД» у липні, серпні та вересні 2013 року було поставлено на адресу ТОВ «Мажор» посуд з нержавіючої сталі та інші товари народного споживання.

Факт поставки підтверджується копіями видаткових накладних із зазначенням кількості, асортименту, одиниць виміру та ціни товару, що поставляється. Ці накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками організацій.

За наслідками проведених поставок, постачальником - ТОВ «Кренфорд ЛТД» були виписані позивачу відповідні податкові накладні, що за своєю формою відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Фактичні розрахунки за вказаними господарськими операціями підтверджуються відповідними банківськими виписками, завіреними печатками банка. Відсутність заборгованості встановлено в Акті перевірки.

Товари отримувались керівником підприємства згідно довіреності, на підтвердження факту транспортування товарів надано товарно-транспортні накладні.

Слід зазначити, що під час перевірки було встановлено, що згідно бази даних АІС «Податковий Блок», між сумами податкових зобов'язань ТОВ «Кренфорд ЛТД» та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Мажор» відхилення відсутні (сторінка 8 Акта).

01.10.2013 між ТОВ «Мажор» (Покупець) та ТОВ «Інмарко ЛТД» (Продавець) був укладений Договір поставки № ДП011001, за яким останній зобов'язувався поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його.

Асортимент, кількість та ціна товару, які передбачені умовами договору, визначається в накладних.

На виконання умов вищевказаного договору, ТОВ «Інмарко ЛТД» у жовтні 2013 року було поставлено на адресу ТОВ «Мажор» посуд з нержавіючої сталі та інші товари народного споживання.

Факт поставки підтверджується копією видаткової накладної із зазначенням кількості, асортименту, одиниць виміру та ціни товару, що поставляється. Ця накладна підписана представниками сторін та скріплена печатками організацій.

За наслідками проведеної поставки, постачальником - ТОВ «Інмарко ЛТД» було виписано позивачу відповідну податкову накладну, що за своєю формою відповідає вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Фактичні розрахунки за вказаною господарською операцією підтверджуються відповідною банківською випискою, завіреною печаткою банка. Відсутність заборгованості встановлено в Акті перевірки.

Товари отримувались керівником підприємства згідно довіреності, на підтвердження факту транспортування товарів надано товарно-транспортні накладні.

Слід зазначити, що під час перевірки було встановлено, що згідно бази даних АІС «Податковий Блок», між сумами податкових зобов'язань ТОВ «Інмарко ЛТД» та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Мажор» відхилення відсутні (сторінка 11 Акта).

02.12.2013 між ТОВ «Мажор» (Покупець) та ТОВ «Ориол Трейд» (Продавець) був укладений Договір поставки № 02121-ДП, за яким останній зобов'язувався поставити та

передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його.

Асортимент, кількість та ціна товару, які передбачені умовами договору, визначається в накладних.

На виконання умов вищевказаного договору, ТОВ «Ориол Трейд» у грудні 2013 року було поставлено на адресу ТОВ «Мажор» посуд з нержавіючої сталі та інші товари народного споживання.

Факт поставки підтверджується копіями видаткових накладних із зазначенням кількості, асортименту, одиниць виміру та ціни товару, що поставляється. Ці накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками організацій.

За наслідками проведених поставок, постачальником - ТОВ «Ориол Трейд» були виписані позивачу відповідні податкові накладні, що за своєю формою відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Фактичні розрахунки за вказаними господарськими операціями підтверджуються відповідними банківськими виписками, завіреними печатками банка. Відсутність заборгованості встановлено в Акті перевірки.

Товари отримувались керівником підприємства згідно довіреності, на підтвердження факту транспортування товарів надано товарно-транспортні накладні.

Слід зазначити, що під час перевірки було встановлено, що згідно бази даних АІС «Податковий Блок», між сумами податкових зобов'язань ТОВ «Ориол Трейд» та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Мажор» відхилення відсутні (сторінка 13 Акта).

Крім того, ДПІ під час проведення перевірки не встановлено наявності рішення суду про визнання первинних документів, договорів чи свідоцтва платника ПДВ позивача чи його контрагентів недійсними.

Таким чином, укладений між позивачем та ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД» та ТОВ «Інмарко ЛТД» договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків і дані наслідки підтверджуються відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Усі копії вищевказаних документів наявні в матеріалах справи.

Факт виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками, дорученнями, товарно-транспортними накладними тощо.

Оплата за отримані товари здійснювалася у безготівковій формі.

Вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції. Наявні до договорів документи дають змогу визначити, які саме товари було придбано та за якою ціною.

Відповідач в Акті перевірки також вказав, що якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, несплата податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Тобто, в результаті виконання сторонами угод, які не мають реального характеру, у позивача не може виникати право на податковий кредит по ПДВ.

Однак, в Акті перевірки не наведено належних доводів, також відповідачем жодними доказами не підтверджено, що правочини між позивачем та ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД», ТОВ «Інмарко ЛТД» були спрямовані на проведення безтоварних господарських операцій для надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування податкового кредиту і відсутності реальності господарської операції

З матеріалів справи не вбачається, що на час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача не були зареєстровані юридичними особами та не були платниками податку на додану вартість.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочинів між позивачем та контрагентами ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД» та ТОВ «Інмарко ЛТД» недійсними у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача так і його контрагентів.

Суд виходить з того, що факт здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД», ТОВ «Інмарко ЛТД» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками, дорученнями, товарно-транспортними накладними тощо.

Щодо правомірності формування податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідача під час перевірки про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного законодавства не зазначив.

З приводу вищенаведеного слід зазначити, що відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Згідно з вимогами статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2 Положення № 88).

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1 Положення № 88).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення № 88).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (пункт 2.5 Положення № 88).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (пункт 2.7 Положення № 88).

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15 Положення № 88).

Стосовно заповнення первинних документів з порушенням вимог діючого податкового законодавства та бухгалтерського обліку, а саме відсутність у них обов'язкових реквізитів тощо, під час перевірки встановлено не було.

Позивачем надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД», ТОВ «Інмарко ЛТД».

Вирішуючи питання про реальність придбання у ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД» та ТОВ «Інмарко ЛТД» товарів з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу факт безпосереднього права на формування податкового кредиту повинен бути встановлений з урахуванням якісних характеристик товарів, робіт або послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Слід зазначити, що основними видами діяльності ТОВ «Мажор» за КВЕД є: Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19); Неспеціалізована оптова торгівля (46,90); Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19) та інше.

Придбаний позивачем у ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД» та ТОВ «Інмарко ЛТД» товар відповідає видам економічної діяльності підприємства позивача та був в подальшому реалізований, тобто використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Зазначений товар реалізовувався позивачем у 2014 році, частина придбаного товару не реалізована та знаходиться на складі. Також позивачем були надані додаткові докази, а саме часткова вибірка по номенклатура придбаного та реалізованого товару, з яких чітко вбачається, що придбаний товар в подальшому був реалізований іншим підприємствам (товар збігається по назві, основним характеристикам, кількості тощо).

Таким чином, на момент укладання правочинів та їх виконання позивачем та його контрагентами ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД» та ТОВ «Інмарко ЛТД» було дотримано усіх вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Ореол Трейд», ТОВ «Крефорд ЛТД», ТОВ «Інмарко ЛТД» суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Слід відмітити, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у тому числі платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаними договорами.

Згідно первинних бухгалтерських документів та податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди, що відображено у податкових деклараціях.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт придбання позивачем товарів, документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту придбання таких товарів під час судового розгляду справи не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарської операції.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності контрагента його контрагентів (по ланцюгу постачання), що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження господарських операцій, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо дій цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для донарахування сум податкового зобов'язання позивачеві. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України. Тобто, фактично позивачу у вину поставлено неправомірну господарську діяльність контрагента його контрагента.

Судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

При розгляді даної справи належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди та доказів того, що безпосередній контрагент позивача не здійснює господарську діяльність, а операції є безтоварними, відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняте оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування податкового кредиту, виходячи з реальності укладених правочинів, а, отже, доводи відповідача про заниження податку на подану вартість і нарахування за такі порушення штрафних санкції є необґрунтованими.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 24.09.2014 № 0002292200.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мажор» понесені ним судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 листопада 2014 р.