Постанова

від 23.10.2014 по справі 814/3009/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

23 жовтня 2014 року справа № 814/3009/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Пазурчик В.Д. (довіреність б/н від 04.02.14);

від відповідача: Таточенко І.В. (довіреність №5024/9/14-04-10-009 від 24.07.14);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомМалого підприємства "Орбита-Н", вул. Чигрина, 1,кв.27, м. Миколаїв,54020

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв,54029

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2014р. № 0008191501, стягнення моральної шкоди,

Малим підприємством "Орбита-Н" (далі-позивач) пред'явлено позов до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач) з вимогами (а.с.3-13);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 22.09.2014р. №0008191501 щодо завищення розміру бюджетного відшкодування МП "Орбита-Н" у розмірі 13417,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 6708,5грн. за січень 2013р. (а.с.14);

- стягнути з відповідача на користь МП "Орбита-Н" моральну шкоду у розмірі 10000,00грн.;

- стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків відповідача на користь позивача витрати, а саме: судові витрати зі сплати судового збору, судові витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих доказах (а.с.3-13).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення - рішення прийняте у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством (а.с.50-61).

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд - встановив:

Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП "Господар" (код за ЄДРПОУ 32332699) за грудень 2012 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013р.

За наслідками перевірки було складено відповідний акт №2166/14-0415-01-19/01194839 від 11.09.2014р. (а.с.15-23).

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, 200.4 ст.200 ПК України в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013р. на суму 13417грн.

Крім того, відповідачем в акті перевірки було встановлено, що операції з поставки товару зазначеним в акті контрагентом (Приватним Підприємством "Господар" (код за ЄДРПОУ 32332699) на адресу позивача є "безтоварними", оскільки контрагент відсутній за місцем реєстрації, не має будь - яких основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання тощо), для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, формальні засновники підприємства контрагента фактично не мали жодного відношення до реєстрації та діяльності ПП "Господар", постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.07.13р. по справі №814/2721/13-а було визнано недійсними установчі документи ПП "Господар" з 15.03.12р. (а.с.55-58).

Відповідачем, на підставі зазначеного акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014р. №0008191501 щодо завищення розміру бюджетного відшкодування позивачем у розмірі 13417,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 6708,5грн. за січень 2013р. (а.с.14).

В той же час позивач вважає, що залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2013 року на 13417грн. позивачем розраховано правильно і у відповідності з податковим законодавством.

Крім того, на думку позивача, в нього наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність взаємних господарських операцій Малого підприємства "Орбита-М" та його контрагентів, а саме: факти дійсного придбання товарів, сплата придбаних товарі та їх транспортування.

Позивачем також було зазначено, що дії відповідача призвели до порушень організаційної діяльності підприємства, порушень найважливіших параметрів організаційного клімату, порушень виробничого ритму, руйнування стратегічно - господарського планування, виникнення перешкод у розвитку, зниження розміру прибутку й авторитету фірми тощо. Зазначене, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10000грн.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.200.3 ст.200 ПКУ, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ПКУ, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем в порушення положень п.198.3 ст.198 ПКУ завищено суму податкового кредиту з ПДВ по операціях з ПП "Господар", установчі документи якого визнано недійсними за рішенням суду, за грудень 2012р. у сумі 13417грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у грудні 2012р. на 134178грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2013р. на 13417грн.

Так судом було досліджено наступні докази надані сторонами:

- акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки МП "Орбита-Н" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП "Господар" (код за ЄДРПОУ 32332699) за грудень 2012 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013р. (а.с.15-23);

- витяг з акту від 02.04.13р. №1035/15-419/01194839 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування МП "Орбита-Н" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2013р. (а.с.24-25);

- витяг з акту від 17.05.13р. №1392/15-419/01194839 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування МП "Орбита-Н" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2013р. (а.с.26);

- свідоцтво про державну реєстрацію позивача, довідка з ЄДРПОУ позивача, довідка про взяття на податковий облік позивача та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (а.с.27-29);

- документи щодо надання правової допомоги позивачу (а.с.30-31);

- довідка позивача від 30.09.14р. про зменшення об'ємів реалізації виробленої продукції в 2014р. у зв'язку із неможливістю виконання директором своїх прямих обов'язків внаслідок вимушеної необхідності вирішення юридичних питань і спорів в судах (а.с.32);

- договір купівлі - продажу сільськогосподарської продукції №06/12 від 06.12.12р. між ПП "Господар" та позивачем (а.с.33);

- податкові та видаткові накладні (а.с.34-36); товарно - транспортні накладні (а.с.37-38);

- контракт №19/11 від 19.11.12р. між позивачем та ТОВ "Молоко" на постачання борошна, специфікація до контракту, видаткова накладна, рахунок - фактура, акт обробки нуту (а.с.39-44).

Згідно наданих документів позивач стверджував, що всі господарські операції між ним та ПП "Господар" щодо купівлі - продажу товару (нуту) у кількості 23 тони на загальну суму 80500,00грн. були товарними та реальними, направленими на безпосереднє здійснення своєї господарської діяльності з метою отримання законного прибутку.

В той же час, суд зазначає, що статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій або виконання робіт (послуг) іншою особою визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку у позивача, доказів сплати контрагенту вартості послуг з ПДВ, а також наявність оформлених податкових та товарно - транспортних накладних.

При цьому судом взято до уваги також постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.07.13р. по справі №814/2721/13-а, якою було визнано недійсними установчі документи ПП "Господар" з 15.03.12р. (а.с.55-58).

Так, у вказаній постанові суду було зазначено, що з моменту перереєстрації (з 15.03.2012р.) ПП "Господар" фінансово - господарську діяльність не здійснювало, розрахункові рахунки в банківських установах не відкривалися, засновники підприємства не мали на меті здійснення будь - якої господарської діяльності і не мали ніякого відношення до ПП "Господар".

Крім того, відповідачем в акті перевірки було встановлено, що операції з поставки товару Приватним Підприємством "Господар" на адресу позивача не здійснювалися, оскільки контрагент відсутній за місцем реєстрації, не має будь - яких основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання тощо), для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, формальні засновники підприємства контрагента фактично не мали жодного відношення до реєстрації та діяльності ПП "Господар".

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що діяльність зазначеного контрагента позивача була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності (в даному випадку для позивача).

У зв'язку з цим суд зазначає, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів у конкретного контрагента з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів або активів у платника податків.

Зазначена правова позиція також висловлена в листах Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.11р. та №1112/11/13-10 від 20.07.2010р. та в Постанові Верховного суду України (судової палати в адміністративних справах) від 27.03.2012р.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до ч.3 ст.2 КАС України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду відповідність нормам податкового законодавства процедури та підстав проведення перевірки позивача та відповідно, законності прийнятих рішень та вчинених дій.

Інші доводи та міркування позивача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування або визнання неправомірними рішень прийнятих за наслідками перевірки.

У зв'язку із наведеним не можуть також бути задоволені вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача моральної шкоди та інших витрат позивача пов'язаних із розглядом справи.

Суб'єкти владних повноважень несуть відповідальність за шкоду, що завдана неправомірними діями державних органів та їх посадових і службових осіб.

В ході розгляду справи по суті судом не було встановлено будь - яких неправомірних дій з боку відповідача.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати покладені на позивача.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 2, 7, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання.

Суддя А. П. Єнтіна