Рішення

від 30.10.2014 по справі 643/7668/13-ц

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

30.10.2014

643/7668/13;

2/643/189/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

30 жовтня 2014р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сугачовій О.О.,

за участю секретаря Борисенко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного підприємства «Віраж і К», ОСОБА_3 про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості, зобов'язання вчинити певні дії, виділення частки у спільному майні в натурі, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, яким остаточно просить розірвати договір оренди ? частини приміщення торгового павільйону, укладеного 01.08.2012р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 з 24.11.2012р.; стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача 22600грн. заборгованості по орендній платі та 42800грн. неустойки за прострочення повернення приміщення, а всього 65400грн.; зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП «Віраж і К» звільнити ? частину нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності, повернути її позивачу та заборонити відповідачам чинити перешкоди у користуванні та володінні цією частиною будівлі; відповідно до першого варіанту поділу за висновком експертизи, виділити позивачу в натурі ? частину нежитлової будівлі за вказаною адресою, що належить позивачу на праві спільної часткової власності, виділивши позивачу приміщення, площею 5,9кв.м. та 2,6 кв.м. відповідно та згідно схеми за висновком експертизи, визнавши право власності та стягнути з відповідачів солідарно судові витрати в сумі 654грн., витрати на експертизу в сумі 2460грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000грн.

Обґрунтовуючи вимоги позову позивач зазначає, що на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 04.04.2008р. є власником ? частини нежитлової будівлі, загальною площею 17кв.м., що розташована в АДРЕСА_1. Інша ? частина нежитлової будівлі належить відповідачам. ОСОБА_3 як керівник ПП «Віраж і К» звернувся із пропозицією укласти договір оренди для зручності ведення господарської діяльності та 01.08.2012р. укладений договір оренди ? частини приміщення торгового павільйону, при цьому в договорі ОСОБА_3 в якості орендаря вказав свого батька ФОП ОСОБА_2 і за нього підписався. З 01.11.2012р. ОСОБА_2 припинив сплачувати орендну плату згідно договору, яка становила 800грн. щомісячно до 01.01.2013р., а потім 1000грн. 21.11.2012р. позивач направив орендарю лист з вимогою повернути належну частину приміщення до 15.12.2012р., однак з боку останнього вимога проігнорована і відповідачі продовжували користуватися частиною будівлі. Отже, з боку ОСОБА_2 виникла заборгованість по орендній платі та неустойка за користування частиною будівлі. Оскільки, відповідачі не звільнили приміщення, користується ним, проводячи господарську діяльність, позивачу чиняться перешкоди у користуванні власністю.

Позивач, його представник в судовому засіданні підтримали викладені вище обставини та вимоги позову, просять їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи належним чином, заяв про поважні причини своєї відсутності або слухання справи за їх відсутністю не надали, тому суд зі згоди позивача розглядає справу у відсутності відповідачів, постановляючи заочне рішення, що не суперечить правилам ст. 224 ЦПК України.

Суд вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що власником ? частини нежитлового приміщення торгівельного павільйону в літ. «В-1», загальною площею 17кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.

Інша ? частина вказаного нежитлового приміщення визнана на праві власності за приватним підприємством «Віраж і К», засновником якого є відповідач ОСОБА_3

Такі обставини підтверджено рішенням Московського районного суду м. Харкові від 04.04.2008р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5,6, 16,17).

01.08.2012р. між ФОП ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку, укладений договір оренди ? частини приміщення торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, з метою використання орендарем у своїй господарській діяльності, з визначенням розміру орендної плати, строком чинності із визначенням прав та обов'язків сторін (а.с.7-9).

Згідно акту від 01.08.2012р. ОСОБА_1 надав, а ОСОБА_2 прийняв в оренду ? частину приміщення торгівельного павільйону (а.с.10).

Із письмової вимоги до ОСОБА_2 від 26.11.2012р. вбачається, що ОСОБА_1 просить повернути йому ? частину приміщення торгового павільйону, оскільки встановлено, що вказане приміщення використовує ОСОБА_3 - керівник ПП «Віраж і К» (а.с.13).

У п. 4.5 договору оренди від 01.08.2012р. зазначено, що без згоди орендодавця орендар зобов'язується не продавати, не обмінювати, не позичати, іншим чином не розпоряджатися ? частиною приміщення торгового павільйону і не передавати свої права та обов'язки за цим договором іншій особі.

Відповідно до правил ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму якщо, зокрема наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншої особі.

Далі, у договорі оренди п.п. 3.1, 3.2 визначений розмір орендної плати в сумі 800грн. щомісячно терміном до 01.01.2013р., після чого сума збільшується до 1000грн. щомісячно до кінця терміну дії договору.

Позивач зазначає, що з листопада 2012р. по вересень 2014р. ОСОБА_2 не здійснює платежі за оренду приміщення на умовах, визначених у договорі оренди, тому заборгованість перед позивачем становить 22600грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, вбачається, що до сьогоднішнього часу з боку орандаря заборгованість не погашено, нежитлове приміщення, що є предметом договору оренди на вимогу позивача не повернуто, з боку відповідача не надано доказів в спростування доводів позову, тому такі вимоги є обґрунтованими.

Далі, у відповідності до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3893 від 30.05.2014р. вбачається технічна можливість поділити (виділити частку) об'єкта нерухомого майна нежитлової будівлі літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1, а також можливе подальше використання утворених таким чином приміщень у якості самостійних торгівельних кіосків з окремими входами з незалежної експлуатацією цих приміщень та запропоноване два варіанту поділу.

Із наданих експертом варіантів, в другому із них мається відступ від рівності часток, тому суд вважає за доцільне, прийняти до уваги перший варіант поділу, про що і просить позивач, а саме: виділити в натурі позивачу

? частину нежитлової будівлі приміщення площею 5,9кв.м. та 2,6 кв.м. відповідно та схеми висновку експертизи.

Відповідно до правил ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено, відповідачі користуються частиною нежитлового приміщення торгового павільйону, що належить позивачу, на вимогу останнього його не звільнили, тому у суду є підстави для задоволення вимог позову і в цієї частині.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат належать сплачений судовій збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Отже, оскільки позивачем надано квитанції про сплату судового збору в сумі 654грн. та за оплату проведення судової експертизи в сумі 2460грн., такі вимоги позивача підлягають задоволенню.

Між тим, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідачів витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги на суму 3000грн., оскільки наявність договору про надання правової допомоги від 18.03.2014р. при відсутності акту проведення відповідних робіт до нього, відсутність платіжних документів щодо сплати таких послуг, не надає підстав для задоволення вимоги позову в цієї частині.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 130, 154, 212-215,224 ЦПК України, ст. ст. 364, 386, 782, 783, 785 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір оренди від 01.08.2012р. на ? частину приміщення торгового павільйону, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 з 24.11.2012р.

Стягнути із ОСОБА_4 (ІК НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_2) 22600 (двадцять дві тисячі шістсот)грн. заборгованості по орендній платі та 42800 (сорок дві тисячі вісімсот)грн. неустойки за прострочення повернення приміщення, а всього стягнути 65400 (шістдесят п'ять тисяч чотириста)грн.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватне підприємство «Віраж і К» звільнити ? частину нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності та заборонити чинити перешкоди у користуванні власністю.

Виділити ОСОБА_1 у натурі ? частину нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, виділивши ОСОБА_1 приміщення, площею 5,9 кв.м. та 2,6 кв.м. відповідно.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІК НОМЕР_1), ОСОБА_3, приватного підприємства «Віраж і К» (код ЄРПОУ 35070459) на користь ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_2) судовий збір в сумі 654 (шістсот п'ятдесят чотири)грн., витрати на експертизу в сумі 2460 (дві тисячі чотириста шістдесят)грн., в рівних частках з кожного.

В іншої частині вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі протягом десяти днів з дня оголошення рішення апеляційної скарги.. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя