Рішення

від 04.11.2014 по справі 907/875/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2014 Справа № 907/875/14

За позовом Приватного консалтингового підприємства „,Консульт", м. Хуст

до відповідача 1 Відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції, м. Іржава

до відповідача 2 Головного управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області

про стягнення суми 6651,78 грн., витрат за проведені роботи по оцінці майна, в т.ч. 5600,00 грн. - основного боргу, 385,71 грн. - 3% річних та 667,07 грн. - інфляційних втрат.

Суддя - В.С. Русняк

Представники, присутні у судовому засіданні:

від позивача - Боднар Є.Ю. - директор;

від відповідача 1 - Мартин М.М. - начальник ВДВС Іршавського РУЮ

від відповідача 2 - Алмаші І.М. - представник за довіреністю від 22.09.14 №07

-21, Мікор Ю.Ю., представник за довіреністю № 07-21/23 від 13.10.14р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача 1 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: приватне консалтингове підприємство „,Консульт", м. Хуст звернулось з позовом до відповідача 1 Відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції, м. Іржава до відповідача 2 Головного управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області про стягнення суми 6651,78 грн., витрат за проведені роботи по оцінці майна, в т.ч. 5600,00 грн. - основного боргу, 385,71 грн. - 3% річних та 667,07 грн. - інфляційних втрат.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просить позов задоволити. Стверджує, що на підставі постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 16.11.2011р. позивача було призначено експертом у проведенні незалежної оцінки, а саме: по визначенню ринкової вартості нерухомого та рухомого майна зазначеного у постановах про призначення експерта. Після виконаних робіт позивачем було складено та сторонами підписано 17.05.2012р. акт № 6/3 прийому передачі "Звіту про оцінку вартості майна". Вартість робіт за даним актом по виконанню незалежної оцінки була обумовлена у сумі 5600,00 грн.

Відповідачі умови акту за виконані роботи добровільно не виконали, внаслідок чого виник спір, який позивач просить вирішити у судовому порядку.

Присутні у судовому засіданні представники відповідача 2 проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві від 22.09.2014 р. № 8408/07-12 на позовну заяву. Зокрема, вважає помилковим посилання позивача на ст.7 Закону України "Про виконавче провадження ", згідно якої спеціальний суб'єкт господарювання - суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, який залучається до участі не в силу господарського договору, а на підставі владного припису - постанови, відповідно до ст. 13 ЗУ Про виконавче провадження", оскільки відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", відповідно до ст. 10 якого, оцінка майна проводиться на підставі укладення договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

З огляду на викладене, вважає, що державний виконавець тільки залучає до участі суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а позивач здійснює свою діяльність відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", тобто на підставі договору з погодженням усіх його істотних умов з відповідачем 2.

Одночасно зазначає, що позивачем на вимоги наказу ДКС від 29.04.13 №68 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів", яким визначений перелік підтверджуючих документів, які повинні подаватися для реєстрації бюджетних зобов'язань, а саме для КЕКВ 2210 - договір, рахунку, накладна, акт звірки, акт приймання-передачі наданих послуг, акт виконаних робіт та інших, відповідачеві 2 подано не було.

Крім того, вказує, що відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; а оскільки відповідач 2 не отримував від позивача жодних претензій щодо фінансових зобов'язань за 2011 та 2012 р.р., оплатити їх через кошторисні видатки за 2014 р. є неможливим з вини позивача.

Одночасно вважає неправомірним посилання позивача як на підставу позовних вимог на копії актів прийому-передачі „Звітів" про оцінку вартості майна, оскільки відповідно до п.2.2.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, якщо розмір винагороди експерта перевищує 500 грн., то сума виплат має бути погоджена начальником органу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України, а в даному випадку відповідач 2 вважає, що таке погодження відсутнє.

Одночасно вважає, що відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" стороною в даних правовідносинах має бути не ПП "Консульт, а сам експерт - Боднар Є.Ю., який був призначений постановою державного виконавця.

Крім того, згідно з додатковим відзивом від 14.10.14 р. відповідач 2 повідомив, що на виконанні у відділі ПВР перебуває зведене виконавче провадження, боржником по якому є ДП "КУК".

Дане зведене виконавче провадження № 19043606 передано для виконання до відділу ПВР з ВДВС Іршавського РУЮ на виконання постанови начальника відділу ПВР Мікора ІО.ІО. від 28.09.2012 р. 16.11.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Іршавського РУЮ Худанич І.М. винесено постанову про призначення експерта, а саме Боднар Єлизавету Юріївну з метою визначення вартості майна ДП "КУК" (копія постанови додається).

Зведене виконавче провадження № 19043606 було передано для виконання до відділу ПВР з ВДВС Іршавського РУЮ вже на стадії реалізації майна боржника - транспортних засобів.

У матеріалах зведеного виконавчого провадження наявні копії всіх 14 експертних висновків - 13 висновків по транспортних засобах та 1 висновок по ємностях з чорних металів (Зшт.) наданих ГІКГІ "Консульт" відділу ДВС Іршавського РУЮ на виконання постанови про призначення експерта № 4314334 від 16.11.2011 року.

Дане майно боржника було реалізовано, у зв'язку з чим 19.11.2012 року на рахунок з обліку депозитних сум відділу ПВР надійшло від переможця торгів 98823,40 грн. (продажна ціна за мінусом винагороди торгівельної організації), які державним виконавцем були розподілені згідно Закону України "Про виконавче провадження", в т.ч. стягнуто витрати виконавчого провадження в сумі 731,57 грн.

При цьому, витрати по виготовленню експертних висновків державним виконавцем не стягувались у зв'язку з тим, що будь-яких укладених між ПГІ "Консульт" з Головним управлінням юстиції договорів, актів прийому-передачі робіт по оцінці майна, калькуляції робіт по виготовленню висновків про вартість майна, рахунків, тощо, у матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутні.

Вказує, що згідно п. 3.4 Інструкції про порядок бухгалтерського обліку депозитних сум, коштів виконавчого провадження, коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника, та звітності про них, затвердженої наказом МЮУ № 35/5 від 25.05.2005, підставою для проведення витрат авансових внесків з спеціального реєстраційного рахунку для обліку коштів, є письмове розпорядження державного виконавця відповідного органу ДВС, а також: для оплати праці експертів - рахунок, акт виконаних робіт, договір на виконання послуг та калькуляція витрат.

Вважає, що акт прийому-передачі "Звіту про оцінку вартості майна", на який посилається позивач, погоджений у вигляді підпису та печатки начальника відділу ДВС Іршавського РУЮ, не може вважатися засвідченим документом, оскільки в акті на стороні ЗАМОВНИК (Головне управління юстиції у Закарпатській області в особі начальника, що діє на підставі Положення про управління юстиції, підпису та печатки немає.

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник відповідача 1 заперечив проти позову, посилаючись на поданий 14.10.14 р. відзив на позов, згідно якого вказує, що договір про надання послуг з визначення вартості майна між позивачем ПКП "Консульт" та відділом державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції, або Головним управління юстиції у Закарпатській області не укладався. Посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, яку регулюють договірні відносини у господарській діяльності, вважає, що в зв'язку тим, що договір між ПКП "Консульт" та відділом державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції, або Головним управління юстиції у Закарпатській області не укладався, то відповідно і не виникає господарське зобов'язання.

Крім того, стверджує про неправомірність посилання в позовній заяві на те, що відділ державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції є замовником послуг, оскільки згідно акту прийому-передачі від 17.05.2012 р. замовником зазначено Головне управління юстиції у Закарпатській області яким вказаний акт підписано не було.

Представник третьої особи Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області для участі в судовому засіданні не зявився. Однак, поданим поясненням повідомив, що Управління Державної казначейської служби України у Іршавському районі жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з позивачем і жодної шкоди позивачеві не завдало. Вказує, що органи Державної казначейської служби самостійно відповідають за власними зобов'язаннями та не несуть відповідальності за протиправні дії інших органів державної влади.

Вказує, що стягнення грошових коштів з Відділу державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції в Закарпатській області є неможливим, так як в Управлінні Казначейства відкритий лише депозитний рахунок для зарахування коштів, а розпорядником бюджетних коштів Відділу ДВС Іршавського районного управління юстиції в Закарпатській області є Головне управління юстиції в Закарпатській oбласті.

Одночасно представником позивача подано письмовий відзив на заперечення відповідача ГУЮ в Закарпатській області згідно якого вважає даний відзив необгрунтованим , та який не спростовує факту виконання робіт позивачем по виготовленню звіту про оцінку вартості майна та його передачу згідно акту прийому передачі, оскільки постановою про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженню у відповідності до ст.13 ЗУ "Про виконавче провадження" та зобов'язано виготовити та передати звіт про оцінку вартості майна у виконавчому провадженні ВП №4314334. Так, 17.05.2012 Згідно акту прийому передачі №6/3 був переданий звіт про оцінку вартості майна, який був підписаний та скріплений мокрою печаткою особисто начальником відділу ДВС Іршавського РУЮ.

Майно по виконавчому провадженню було реалізоване 19.11.2012 року, а кошти у сумі 98823,40 грн. були розподілені згідно ЗУ "Про виконавче провадження", Однак ПКП "Консульт" так і не отримало винагороду передбачену ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження".

Посилаючись на норми ст.ст. 2, 7, 13, 58 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 10, 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", п.2.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за №512/5, п.2.2.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України №74/5 від 15.12.1999р., вважає, що вказані правовідносини були зініційовані самим державним виконавцем в силу реалізації його владних прав, тобто залучення субє'кта оціночної діяльності до участі у виконавчому провадженні та використання результатів його діяльності у цьому ж виконавчому провадженні, а відповідно до п.4 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Вказує, що Боднар Єлизавета Юріївна - експерт оцінювач, являється директором Приватного консалтингового підприємства "Консульт" яке має відповідний сертифікат який виданий ФДМ України, жодних претензій під час замовлення та приймання виконаних робіт, звітів про оцінку вартості майна Відділ ДВС не пред'являв. З олгляду на викладене, вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими наявними в матеріалах справи документальними доказами.

У судовому засіданні 04.11.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне консалтингове підприємство „Консульт" являється юридичною особою, діяльність якої пов'язана із оцінкою майна та немайнових активів згідно Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №11477/11 виданого ФДМ України.

Постановою ВП№4314334 від 16.11.2011р. про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, для участі у виконавчому провадженні, винесеною головним державним виконавцем відділу ДВС Іршавського районного управління юстиції на підставі ст.13 Закону України „Про виконавче провадження", було призначено експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Боднар Єлизавету Юріївну, директора і експерта ПКП „Консульт" - позивача у справі. Цією ж постановою, судовий виконавець зобов'язав експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості обладнання та колісних транспортних засобів, б/у, в кількості 14 штук та попередив про відповідальність за відмову або ухилення від дачі звітів чи за дачу за відомо неправдивих звітів.

Наявною в матеріалах справи копією договору №6/237/12 від 27.08.2012 р. про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого майна, укладеного між ВДВС Іршавського РУЮ та ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція", підтверджено використання державним виконавцем звітів суб'єкта оціночної діяльності ПКП "Консульт" при встановленні ціни майна (337 244,66 грн.), яка була предметом аукціону. При цьому сума вартості предмета Лоту за цим договором у розмірі 98823,40 грн. була перерахована 19.11.2012р. на депозитний рахунок відділу ДВС, що підтверджується наявними у справі поясненнями відповідача 2 ГУЮ в Закарпатській області.

Актом №6/3 прийому -передачі "Звіту про оцінку вартості майна" від 17.05.2012 р. підтверджено, що позивачем надано, а начальником ВДВС Іршавського РУЮ погоджено приймання останнім згідно договору №6/3 "Звіту про оцінку вартості майна", а саме: обладнання та колісних транспортних засобів, б/у, в кількості 14 шт., що належать ДП "Кук" , згідно постановою ВП№4314334 від 16.11.2011р.

За таких обставин, суд визнає за можливе використати в якості доказу прийняття і використання у виконавчому провадженні складених позивачем звітів Акт прийому-передачі №6/3 від 17.05.2012р. у якому Начальник відділу ДВС Іршавського районного управління юстиції М.М. Мартин погодив прийняття звітів про оцінку утилізаційної вартості майна із вартістю послуг у сумі 5600 грн. Погодження здійснено шляхом вчинення підпису, скріпленого печаткою відділу ДВС Іршавського районного управління юстиції .

Відповідач 1 факт прийняття здійснених позивачем робіт по оцінці вартості (звіти) та використання цих робіт у своїй діяльності визнав.

Таким чином, судом встановлено, що у спірній ситуації державний виконавець відділу ДВС Іршавського районного управління юстиції владним приписом зобов'язав позивача здійснити оцінку обладнання та колісних транспортних засобів, б/у, в кількості 14 шт., що належать ДП "Кук" , згідно постановою ВП№4314334 від 16.11.2011р. У свою чергу, позивач здійснив оцінку майна, а результати оцінки, у вигляді звітів, - передав державному виконавцю для використання у виконавчому провадженні. У зв'язку з викладеним, майно, оцінене позивачем, було реалізоване.

Надаючи правову оцінку спірній ситуації, суд констатує наступне.

У відповідності до ст.3 ГК України, правовідносини, що виникають у сфері господарського управління (владні приписи господарським суб'єктам), є організаційно-господарськими відносинами (ст.176 ГК України), в той час, як договір на надання послуг з оцінки майна, що укладається згідно ст.10 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність", як юридичне явище, породжує господарсько-виробничі відносини (ст.175 ГК України), а тому і є необхідною передумовою правочину. Зміст такого зобов'язання визначається домовленістю сторін згідно з законом, іншим нормативно-правовим актом або актом управління господарською діяльністю.

Згідно абз.6 ст.3 Закону України „Про державну виконавчу службу", районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами і зв'язку з чим, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України „Про державну виконавчу службу", державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 статті 7 Закону України „Про виконавче провадження" ( у редакції Закону станом на день винесення постанови органу ДВС) передбачено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Відповідно до ст. 13 Закону для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності. Експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Статтею 41 Закону встановлено, що витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2.2.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України №74/5 від 15.12.1999р., для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження й потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою (додаток 2) експерта або спеціаліста та суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а при потребі - кількох спеціалістів або експертів.

Згідно ст.58 Закону України „Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Крім того, відповідно до п. 2.2.2 вказаної інструкції експерт або спеціаліст та суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання має право на винагороду за надані ним послуги, розмір якої визначає начальник відповідного органу державної виконавчої служби за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом (якщо розмір винагороди перевищує 500 грн., то її визначає начальник органу державної виконавчої служби за погодженням з начальником відповідного органу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління юстиції), за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом), (але не більше ніж передбачено Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, державної виконавчої служби, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року N 710). Ця винагорода та інші витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов'язаних із здійсненням виконавчих дій. Про виплату винагороди державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником органу державної виконавчої служби (додаток 3).

У відповідності до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" цим законом визначаються правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів. Аналіз норм наведеного закону, зокрема ст..ст.1, 7, 10, та Законів України „Про державну виконавчу службу", Закону України „Про виконавче провадження", а також положень Інструкції №74/5 (п.2.2.1.) у сукупності дають достатні підстави для висновку, що господарський договір не являється єдиною правовою підставою для здійснення суб'єктом оціночної діяльності оплатних дій, спрямованих на оцінку майна та майнових прав. Оцінка майна проводиться і у інших випадках, встановлених законодавством України, що передбачено ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".

Заперечення відповідачів на позовні вимоги судом до уваги не беруться, оскільки Відповідачі, заперечуючи проти вимог позивача зсилаються на правила Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. №512/5. Однак, у спірній ситуації, що відбулася протягом 2011 року залучення до участі у виконавчому провадженні суб'єкта оціночної діяльності регламентувався положеннями Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.

Зважаючи на таке, приймаючи звіти позивача та визначаючи вартість робіт по оцінці майна з розрахунку 400 грн. за одиницю предмета оцінки, судовим виконавцем правомірно було застосовано правила п.2.2.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р., згідно з якими експерт або спеціаліст та суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання має право на винагороду за надані ним послуги, розмір якої визначає начальник відповідного органу державної виконавчої служби за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом (у разі, якщо розмір винагороди не перевищує 500 грн.).

Крім того, відповідно до п.2 Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004р. №554, передбачено право Державної виконавчої служби використовувати кошти на організацію та проведення виконавчих дій (у тому числі і на оплату праці експертів).

У відповідності до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" цим законом визначаються правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів. Аналіз норм наведеного закону, зокрема ст..ст.1, 7, 10, та Законів України „Про державну виконавчу службу". Закону України „Про виконавче провадження", а також положень Інструкції №74/5 (п.2.2.1.) у сукупності дають достатні підстави для висновку, що господарський договір не являється єдиною правовою підставою для здійснення суб'єктом оціночної діяльності оплатних дій, спрямованих на оцінку майна та майнових прав. Оцінка майна проводиться і у інших випадках, встановлених законодавством України, що передбачено ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".

Згідно ст.ст.10, 11 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" відносини із суб'єктом оціночної діяльності можуть бути побудовані на підставі договору, який визначає права і зобов'язання його контрагентів. Наявність такого договору є обов'язковою умовою, коли між суб'єктами права мають виникнути майново-господарські відносини.

Саме тому, посилання відповідача2 на відсутність у спірній ситуації правових підстав для виникнення у нього грошового зобов'язання перед позивачем та на інші обставини, що викладені у запереченнях є вірними, позаяк договір на здійснення оцінки між ними та позивачем укладено не було, відповідно не було і замовлення оцінки та зобов'язання оплатити її вартість.

Разом з тим, аргументи відповідача2 не є підставами для породження або припинення правовідносин, що побудовані на приписі державного виконавця і регламентуються не умовами договору, а Законом України „Про державну виконавчу службу", законом України „Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.

Так само, заперечення відповідача1 є недостатніми і для висновку про відсутність події (як юридичного явища), яка зініційована самим державним виконавцем в силу реалізації його владних прав. Залучення суб'кта оціночної діяльності до участі у виконавчому провадженні та використання результатів його діяльності у цьому ж виконавчому провадженні є юридичними фактами, правові наслідки яких обумовлені правом такого суб'єкта на відшкодування унормованих витрат на проведення цих дій.

Відповідно до п.4 ст.13 Закону України „Про виконавче провадження", експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність заявлення вимоги про стягнення суми 5600 грн. витрат за проведення незалежної оцінки на підставі постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 16.11.2011р.

Стосовно вимоги позивача про стягнення сум 385,71 грн. - 3% річних та 667,07 грн. - інфляційних втрат, суд констатує наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як строк оплати між позивачем та відповідачем1 в акті прийому-передачі від 17.05.2012р. не встановлений, вимога про сплату за звіт про оцінку вартості майна позивачем до відповідача1 не пред'являлась, а тому відсутні підстави для стягнення інфляційних витрат та 3 % річних. Лист позивача від 18.09.2012р. №12 надісланий на адресу начальнику Головного управління юстиції в Закарпатській області, судом не може бути взято до уваги, оскільки у відповідача2 відсутні правові підстави для виникнення у нього грошового зобов'язання перед позивачем, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Позов підлягає задоволенню частково на суму 5600 грн.

Оскільки стягнення боргу безпосередньо з відповідача1- Відділу ДВС Іршавського районного управління юстиції в Закарпатській області є неможливим внаслідок формальних правил, які використовуються при фінансуванні витрат цього органу, тому стягнення витрат на проведення оцінки майна та витрат на сплату судового збору в розмірі 1537,97 грн. пропорційно до задоволених вимог, у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід провести із рахунку Головного управління юстиції в Закарпатській області. (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 34888449.).

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44-49, 82, 84, 85 ГПК України

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з відділу ДВС Іршавського районного управління юстиції в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Іршава, вул. Федорова, 29, код ЄДРПОУ 34783035) на користь приватного консалтингового підприємства „Консульт" (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 145, код 22080413) суму 5600,00 грн. (п'ять тисяч шістсот грн.) витрат на проведення оцінки майна, а також суму 1537,97 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять сім грн. 97 коп.) витрат на сплату судового збору із рахунку Головного управління юстиції в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 34888449.). Видати наказ .

3. В задоволенні позовних вимог до Головного управління юстиції у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 34888449.) відмовити.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 10.11.14р.

Суддя В.С. Русняк