Рішення

від 06.11.2014 по справі 910/15151/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15151/14 06.11.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомМалого приватного підприємства "ЄВІРА", м. Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мет-алл", м. Київ, простягнення заборгованості 55 575,72 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Маркова Т.Л. від відповідача:Лихвар В.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулось з позовом Мале приватне підприємство "ЄВІРА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-АЛЛ" про стягнення за договором оренди № 20 від 15.11.2012 26024,00 грн. основної заборгованості, 23551,72 грн. пені, 6000,00 грн. збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати коштів за оренду приміщення.

Ухвалою суду від 28.07.2014р. порушено провадження у справі № 910/15151/14, розгляд останньої призначено на 11.08.2014р.

11.08.2014р. до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-АЛЛ" надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору оренди №20 від 15.11.2012р. неукладеним та стягнення 40 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.08.2014р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-АЛЛ" повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою суду від 11.08.2014р. розгляд справи було відкладено на 10.09.2014р.

03.09.2014р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТ-АЛЛ" надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014р. справу №910/15151/14 було передано до розгляду судді Князькову В.В., узв'язку з перебуванням судді Ковтуна С.А. у відпустці.

Ухвалою суду від 10.09.2014р. справу №910/15151/14 було прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

10.09.2014р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та додаткові документи по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.09.2014р. у зв'язку з клопотанням Малого приватного підприємства "ЄВІРА" розгляд справи відкладено на 01.10.2014р.

30.09.2014р. від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

01.10.2014р. через канцелярію суду представником Малого приватного підприємства "ЄВІРА" подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю направити представника у судове засідання та з метою виконання вимог ухвали від 10.09.2014р.

У судовому засіданні 01.10.2014р. представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у позові повністю.

Ухвалою від 01.10.2014р. розгляд справи відкладено на 29.10.2014р.

28.10.2014р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про залучення додаткових документів по справі.

У судовому засіданні 29.10.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості ознайомлення з додатковими документами поданими позивачем.

У судовому засіданні 29.10.2014р. оголошено перерву до 06.11.2014р.

03.11.2014р. та 05.11.2014р. від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву, в якому він обґрунтовує свої заперечення проти позову і просить суд відмовити у позові, так як позивач не є власником орендованих приміщень та земельної ділянки, вказує, що орендоване приміщення фактично не було передано в користування орендарю за актом приймання-передачі, окрім того позивачем не надано доказів боргу відповідача за електроенергію та завданих збитків.

06.11.2014р. від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2014р. позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/15151/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позов мотивовано тим, що 15.11.2012р. між Малим приватним підприємством "ЄВІРА", (далі - Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТ-АЛЛ", (далі - Орендар), було укладено договір оренди № 20 нежитлового приміщення, (далі - Договір), відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування нежитлове приміщення площею 570 кв.м. та 50 кв.м. прилеглої території, що знаходиться за адресою м. Київ, с. Троєщина, вул. Дмитрова, далі Приміщення, для розміщення виробничо-складського господарства.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір плати за оренду приміщення встановлений шляхом вільного погодження договірної ціни та складає 5 000,00 грн. на місяць без ПДВ.

Термін внесення орендної плати - не пізніше 3 числа місяця, за який оплачується оренда. Останній місяць оренди приміщення оплачується у термін, встановлений для першого місяця оренди (п. 4.2 договору).

Згідно п. 4.3 договору додатково, щомісяця у термін, визначений для внесення орендної плати, покриваються витрати орендодавця на оплату спожитої орендарем електроенергії.

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з 01 січня 2013р. та діє до 31 грудня 2013р.

По закінченні терміну дії цього договору за умови виконання усіх його положень за згодою сторін він може бути пролонгований.

Позивач стверджує, що 31.12.2013р. договір припинив свою дію, однак, приміщення орендарем так і не повернуто. Комісією орендодавця впродовж 2014 року було складено акти огляду приміщення, згідно яких зафіксовано, що у приміщеннях знаходиться майно орендаря. Оскільки приміщення не було звільнено орендарем від свого майна, позивач (орендодавець) позбавлений можливості використовувати приміщення у своїх цілях (надання в оренду іншим користувачам) у зв'язку із вищенаведеним позивач просить сягнути 6 000,00 грн. завданих збитків. Окрім того, починаючи із вересня 2013р. орендар не виконував свого обов'язку за договором щодо сплати орендних платежів у розмірі 26 024,00грн. та відшкодування витрат за електроенергію у розмірі 12 321,00 грн. Оскільки орендар сплачував орендну плату за період вересень - грудень 2013 року несвоєчасно, тому відповідно до п. 4.4 Договору намагається стягнути з відповідача пеню за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р. у розмірі 23 551,72 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У сукупності ці правомочності вичерпують усі надані власнику можливості. Причому інколи всі разом або деякі з них можуть належати і не власнику, а іншому володільцю майна, наприклад, довірчому власнику майна, орендатору тощо. На відміну від прав власника, правомочності іншого законного володільця, навіть зі схожими правомочностями власника, не тільки не виключають прав самого власника на це майно, а й зазвичай виникають із його волі і в передбачених ним межах (наприклад, договір найму, договір управління майном).

Як вбачається із матеріалів справи та наданих позивачем документів, Мале приватне підприємство "ЄВІРА" не є власником приміщення пл. 570 кв.м. та 50 кв.м. прилеглої території, що знаходиться за адресою м. Київ, с. Троєщина, вул. Дмитрова та є об'єктом оренди відповідно до договору №20 від 15.11.2012р., окрім того позивачем не надано суду доказів, що згоду на передання в оренду зазначеного майна він отримав від власника.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 795 ЦК України).

Аналіз законодавства свідчить про те, що лише підписання сторонами акта приймання-передачі є підтвердженням того, що орендар прийняв приміщення в фактичне користування у стані, що повністю його задовольняє на момент передачі.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі приміщення, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств. Не містять матеріали справи і будь-яких інших доказів, які б підтверджували користування відповідачем спірним нежитловим приміщенням.

Оскільки в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі приміщення, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств, обов'язок відповідача оплачувати орендну плату не виникає за умовами договору, а отже немає правових підстав для стягнення з нього в судовому порядку суми орендної плати.

Господарський суд відхиляє доводи позивача про те, що підтвердженням факту існування орендних правовідносин між сторонами є договори оренди №23 від 29.11.2010р., №7 від 28.12.2010р., №21 від 15.11.2011р., акти наданих послуг по оренді та платіжні доручення відповідача, які підтверджують оплату орендних платежів за даними договорами, оскільки, як вбачається із умов договорів №7 від 28.12.2010р., №21 від 15.11.2011р. предметом зазначених договорів є приміщення площею 200 м.кв., а відповідно до умов договору №23 від 29.11.2010р. взагалі є приміщення площею 34 м.кв. за адресою: пр.-т Лісовий, 23-б. Суд також не приймає до уваги банківські виписки, на які посилається позивач в якості оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТ-АЛЛ" орендної плати, оскільки платежі здійснено на виконання умов інших договорів ніж №20 від 15.11.2012р.

Враховуючи те, що у відповідача не виникло зобов'язань по оплаті орендних платежів, то, відповідно, в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та стягнення збитків судом також відмовляється.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що позивачем в установленому порядку обставини, на які посилається в позовній заяві документально не доведені, позовні вимоги Малого приватного підприємства "ЄВІРА" не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові Малого приватного підприємства "ЄВІРА" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 10.11.2014р.

Суддя В.В. Князьков